Постанова

від 20.10.2023 по справі 331/4948/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.10.2023 Справа № 331/4948/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/4948/22

Провадження №22-ц/807/1647/23

Головуючий в 1-й інстанції Жукова О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,

розглянувши упорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Балкового Руслана Леонідовича на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2023 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 15 червня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Зябкін», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, в якому просив стягнути з ПП «Зябкін» на його користь суму вартості відновлювального ремонту автомобіля Infiniti FX35, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 93 808,24 гривень, судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.09.2022 року, по вулиці Фортечній-2В у місті Запоріжжі ОСОБА_2 , який вантажив вантаж у службове авто марки Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_2 було завдано шкоду припаркованому автомобілю Infiniti FX3535, д.н.з. НОМЕР_1 . Під час завантаження вантажу до вищевказаного автомобіля, штабелер із полетованим вантажем упав на припаркований автомобіль Infiniti FX35, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого, вказаний транспортний засіб зазнав ушкоджень, у зв`язку із чим завдано позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди. Протиправна поведінка ОСОБА_2 мала (неправомірний) характер тобто суперечила нормам права, закріпленим вимогами ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_2 нанесена реальна шкода у вигляді пошкодження майна належного ОСОБА_1 .. Розмір шкоди (матеріального збитку) встановлено Висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 105 від 27.10.2022р. Оскільки, ОСОБА_2 працевлаштований у ПП «Зябкін», позивач вважає, що зазначена сума збитків підлягає стягненню із заподіювача шкоди, а саме: з ПП «Зябкін» на підставі ст. ст. 1166,1187,1188 ЦК України.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2023 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Зябкін», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Балкового Руслана Леонідовича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позову у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що не ознайомлення ОСОБА_2 , з Правилами охорони праці під час експлуатації навантажувачів не звільняє його від необхідності відшкодування шкоди, оскільки наявність такої і причинно-наслідковий зв`язкою доведені наданими доказами.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ПП «Зябкін» в особі представника адвоката Хорунжий Я.В., зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2023 року це 268400,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн. (2684,00 грн. Х 100 = 268 400 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першоїінстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб Infiniti FX 35, д.н.з НОМЕР_1 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Матеріалами за результатами перевірки ЖЄО № 12461 від 14.09.2022 року встановлено, що 14.09.2022 до відділу поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло звернення від ОСОБА_3 про те, що за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Фортечна, 2-В , ОСОБА_2 ненароком пошкодив його авто Infiniti FX 35, д.н.з НОМЕР_1 .

У зв`язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, відомості про вказану подію не були внесені до ЄРДР, та ОСОБА_3 роз`яснено, що у подіях містяться ознаки цивільно-правових відносин.

Згідно наявних в матеріалах перевірки поясненнях ОСОБА_2 , останній пояснив, що 14.09.2022 року, по вулиці Фортечній-2В у місті Запоріжжі він отримав вантаж. Працівником "Нової Пошти" вантаж на штабелері був підвезений до його службового авто марки Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_2 . Потім вони почали завантажувати вантаж до автомобіля. Співробітник "Нової пошти" відійшов до відділення. Піднятий на штабелері вантаж впав на автомобіль Infiniti FX 35, д.н.з НОМЕР_1 , припаркований поряд.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 105 від 27.10.2022р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Infiniti FX 35, д.н.з НОМЕР_1 , у результаті пошкодження останнього в ДТП складає 37 634,01 грн. 24 коп. Відновний ремонт в об`ємі приведеному в калькуляції складає 93 808 грн. 24 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пошкодження автомобіля Infiniti FX35, д.н.з. НОМЕР_1 сталося внаслідок падіння на останній штабелеукладача із ручним пересуванням і гідравлічним приводом підіймання, який на час пошкодження автомобіля не експлуатувався ПП «Зябкін», працівник відповідача ОСОБА_2 не був ознайомлений із Правилами охорони праці під час експлуатації навантажувачів, та з інструкціями з охорони праці. Той факт, що штабелеукладач експлуатувався на відділенні «Нова пошта» під час отримання відправлення ОСОБА_2 , не оспорювався позивачем, а матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 , який працює водієм ПП «Зябкін» порушив Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.

Позивачем пред`явлено позов до ПП «Зябкін», з підстав заподіяння шкоди майну позивача працівником підприємства ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Між тим, зазначеною правовою нормою, позивач свої вимоги не обґрунтовує, а посилається на загальні вимоги щодо відшкодування шкоди, при цьому окрім пояснень сторін матеріали справи в даному контексті не містять доказів наявності трудових відносин ПП «Зябкін» і ОСОБА_2 , виконання останнім певних трудових обов`язків із отримання вантажу.

Факт ДТП за участю автомобіля позивача та автомобіля під керування ОСОБА_2 належними доказами також не підтверджено.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦКУ необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем у справі доведено лише наявність факту заподіяння йому майнової шкоди та визначено її розмір, між тим доказів протиправної поведінки ОСОБА_2 , та причинно-наслідкового зв`язку такої поведінки із завданою шкодою доведено не було, як і не підтверджено підстав відшкодування шкоди роботодавцем третьої особи у справі.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Балкового Руслана Леонідовича залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише увипадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 20 жовтня 2023 року.

Судді: С. В. Кухар

О.В. Крилова

О.З. Поляков