Ухвала

від 19.10.2023 по справі 343/401/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/401/23

Провадження № 11-кп/4808/294/23

Категорія ч.3 ст. 358 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано Франківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_9 на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2023 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 191, ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої, громадянки України, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Долинського районного суду від 29 березня 2023 року, ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 191, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначено їй покарання:

- за ч.1 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1(один) рік без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч.1 ст. 358 КК України у вигляді арешту на строк 3 (три) місяці;

- за ч.3 ст. 358 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

- за ч.4 ст. 358 КК України у вигляді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_8 , визначено у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі статті 75 КК України, звільнено ОСОБА_8 від відбування основного призначеного судом покарання з іспитовим строком 1 (один) рік із покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 цього ж Кодексу.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судових експертиз. Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України. Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_8 привласнила чуже майно, яке їй було ввірено, підробила інший офіційний документ, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем, підробила інший офіційний документ, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому повторно, використала завідомо підроблений документ.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставинах:

Згідно наказу Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта», код ЄДРПОУ 22178632 № 666-к від 16.11.2018 ОСОБА_8 прийнята на посаду листоноші 2 класу відділення поштового зв`язку Новошин Центру поштового зв`язку Калуш Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта» (далі ВПЗ Новошин).

Відповідно до посадової інструкції листоноші 2 класу відділення поштового зв`язку Новошин Центру поштового зв`язку Калуш Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта» ОСОБА_8 , затвердженої заступником директора з розвитку мережі Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта» ОСОБА_10 від 01.04.2020, зокрема розділу І «Загальні положення» листоноша 2 класу безпосередньо підпорядковується начальнику відділення поштового зв`язку Новошин Центру поштового зв`язку Калуш Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта», робоче місце листоноші знаходиться у ВПЗ Новошин. Листоноша керуються у роботі та повинна знати в межах компетенції порядок виплати пенсії та грошової допомоги, тарифи на пересилку окремих видів відправлень, правила надання послуг поштового зв`язку, інструкцію з доставки пенсій та соціальних допомог, порядок пересилання поштових переказів, порядок надання звітності за реалізовані послуги та товари. Згідно розділу ІІ вказаної інструкції «Завдання та обов`язки» виконує такі завдання: доставляє адресатам відправлення, періодичні друковані видання, рахунки, рекламну та/або інформаційну продукцію, пенсії та соціальні допомоги, поштові перекази у встановлені нормативні строки, отримує письмову кореспонденцію, повідомлення на одержання поштових переказів, усіх видів відправлень, періодичні видання, пенсійні відомості та грошові кошти, готує отримані відправлення та періодичні видання для доставки, роз`яснює адресатам порядок приймання та доставки (вручення) письмової кореспонденції, правильність написання адреси, інформує про режим роботи відділення зв`язку, оформляє відправлення які не були вручені адресатам, документи на доставлену рекомендовану кореспонденцію та повідомлення про вручення поштових відправлень, надає послуги поштового зв`язку, приймає різні види платежів від населення. До її обов`язків входить своєчасне та якісне виконання завдань та обов`язків, визначених посадовою інструкцією, повноту та достовірність складених документів, їх відповідність внутрішнім стандартам Товариства, дотримання порядку обліку, зберігання, використання та знищення відомостей, документів. Дотримуватись вимог схоронності готівки, інших цінностей під час виконання операцій, не допускати пошкодження та/або втрату ввіреного майна, а також документів, що передані на збереження або перебувають у роботі, дотримуватись правил діловодства. Згідно розділу ІІІ вказаної інструкції «Права» - для виконання покладених завдань та обов`язків листоноша має право підписувати в установленому порядку документи в межах своїх обов`язків, завдань та наданих повноважень. Згідно розділу ІV вказаної інструкції «Відповідальність» на листоношу покладається відповідальність за невиконання або неналежне виконання завдань та обов`язків, визначених цією посадовою інструкцією, відповідно до законодавства України, незабезпечення схоронності грошових сум, інших відправлень, недотримання виконавчої та трудової дисципліни, недостовірність звітних даних. Відповідно до розділу V «Взаємовідносини з іншими структурними підрозділами та працівниками» вказаної інструкції листоноша взаємодіє з безпосереднім керівником, іншими працівниками Товариства та Філії для забезпечення виконання завдань та обов`язків, визначених посадовою інструкцією, надає матеріали, звіти, первинні та інші документи начальнику ВПЗ.

Окрім цього, у відповідності до п. 1 Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 16.11.2018, укладеного між начальником центру поштового зв`язку № 2 Івано-Франківської дирекції ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_11 та листоношею ВПЗ Новошин ОСОБА_8 , оскільки її посада безпосередньо пов`язана із збереженням та доставкою, перевезенням або застосуванням в процесі виробництва переданих їй цінностей приймає на себе матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених їй підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей.

В період з лютого 2020 року по вересень 2022 року ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді листоноші 2 класу ВПЗ Новошин, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою привласнення коштів ввірених їй ВПЗ Новошин, які ввірені останнім УСЗН Долинської РДА та належали до виплати в якості соціальної допомоги у грошовій готівковій формі ОСОБА_9 , перебуваючи в с. Новошин Долинського району Івано-Франківської області здійснила підробку відомостей на виплату соціальних за вказані періоди, шляхом написання прізвища « ОСОБА_12 » у вищевказаних відомостях про отримання останнім коштів, а саме соціальної допомоги у грошовій готівковій формі, умисно привласнила грошові кошти, які належали до виплати в якості соціальної допомоги у грошовій готівковій формі ОСОБА_9 , були ввірені їй ВПЗ Новошин та ввірялись останнім УСЗН Долинської РДА.

В подальшому, з метою приховання привласнення грошових коштів, які належали до виплати в якості соціальної допомоги у грошовій готівковій формі ОСОБА_9 перебуваючи на своєму робочому місці у ВПЗ Новошин, що за адресою с. Новошин Долинського району Івано-Франківської області, вул. Фрасуляка, 2, прозвітувала керівництву, що всі кошти нею доставлені, надавши підроблені нею відомості на виплату соціальних за вказані періоди.

В результаті вчинених умисних дій, спрямованих на реалізацію свого єдиного злочинного умислу, ОСОБА_8 привласнила грошові кошти, які належали до виплати в якості соціальної допомоги у грошовій готівковій формі ОСОБА_9 , були ввірені їй ВПЗ Новошин та ввірялись останнім УСЗН Калуської РДА на загальну суму 1 422,08 грн., чим спричинила ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму. Привласнені грошові кошти ОСОБА_8 використала на власні потреби.

Крім цього в період з лютого 2020 року по вересень 2022 року ОСОБА_8 , підробила підписи у відомостях про отримання коштів, а саме соціальної допомоги у грошовій готівковій формі, та засвідчила своїми підписами про доставку вказаних коштів, які попередньо привласнила, чим здійснила підроблення офіційного документа, також подала завідомо підроблені нею документи, а саме відомості на виплату соціальних за вказані періоди у грошовій готівковій формі, з підписом від імені ОСОБА_9 , використавши як звіт про виконану роботу та підтвердження отримання ОСОБА_9 грошових коштів, чим вчинила використання завідомо підробленого документу, та повторно підробила підпис у відомостях про отримання потерпілим коштів, а саме соціальної допомоги у грошовій готівковій формі та засвідчила своїм підписом про доставку вказаних коштів, які попередньо привласнила, чим здійснила підроблення офіційного документа.

Таким чином обвинувачена ОСОБА_8 в сукупності вчинила:

- привласнення чужого майна, яке їй було ввірено (ч.1 ст. 191 КК України);

- підроблення іншого офіційного документу, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем ( ч.1 ст. 358 КК України);

- підроблення іншого офіційного документу, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому повторно (ч.3 ст. 358 КК України);

- використання завідомо підроблений документ (ч.4 ст. 358 КК України).

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_9 , вважає вирок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки призначене обвинуваченій покарання не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та її особі, за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість.

Зазначає, що призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_8 суд не врахував тяжкість вчинених злочинів, її відношення до вчиненого, а саме, вона не відшкодувала заподіяну йому шкоду. Вчиняючи умисно протиправні злочинні дії, ОСОБА_8 на протязі 45 місяців позбавила його засобів на існування, створюючи для нього складні матеріальні обставини, і це призвело до тяжкого матеріального стану, що відобразилось на його здоров`ї. Просить вирок Долинського районного суду від 29.03.2023 року змінити в частині призначеного покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість, призначивши обвинуваченій ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 191, ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України, яке буде співмірним з її діянням, тобто реальне позбавлення волі.

В судове засідання апеляційного суду 19.10.2023 року потерпілий ОСОБА_9 та його представник адвокат ОСОБА_13 не з`явились, хоча про дату та час розгляду справи були належним чином повідомлені. Клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило.

До початку апеляційного розгляду від представника потерпілого ОСОБА_13 надійшло клопотання, в якому вона просить судове засідання за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_9 , яке призначене на 19.10.2023 року слухати за її відсутністю, у зв`язку з необхідністю бути присутньою в іншому судовому засіданні, апеляційні доводи підтримує в повному обсязі.

Під час апеляційного розгляду обвинувачена ОСОБА_8 та прокурор заперечили проти поданої апеляційної скарги потерпілого, просили залишити її без задоволення а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок суду, слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення та кваліфікація її неправомірних дій за ч.1 ст. 191, ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України, відповідає встановленим судом фактичним обставинам, і це в апеляційній скарзі не оспорюється.

Як вбачається із вироку Долинського районного суду від 29 березня 2023 року, ОСОБА_8 , в порядку ч.3 ст.349 КПК України, правильно зрозуміла зміст обставин справи, і у зв`язку із повним визнанням вини, вважала недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, зібраних на досудовому слідстві, і що в подальшому вона не матиме права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Інші учасники судового розгляду проти цього не заперечили.

Колегія суддів не вбачає порушень проведення судом судового розгляду в порядку ч.3 ст.349 КПК України, а тому фактичні обставини справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, апеляційним судом не перевірялися.

Доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_9 на м`якість призначеного ОСОБА_8 покарання з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченої внаслідок м`якості, є необґрунтованим, виходячи із наступного.

Стаття 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Так, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Статтею 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.

У п. 113 рішення ЄСПЛ в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006 року, Суд наголосив, що основна мета ст.6 Конвенції у рамках кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість «будь-якого кримінального обвинувачення». Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в якому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції цих вимог в частині призначення обвинуваченій покарання та в частині звільнення її від реального відбування покарання в повній мірі дотримався. Призначене покарання та рішення про звільнення від її відбування, є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин по справі, у їх сукупності, відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченій правильно застосував положення ст. 75 КК України, та звільнив її від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 цього ж Кодексу, враховуючи при цьому дані про її особу і обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину.

Колегія суддів погоджується з встановленими даними про особу обвинуваченої ОСОБА_8 , зокрема, що вона ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с.162), зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружена, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: раніше несудима (а.с.164), на обліку в психіатричному, в наркологічному кабінетах не перебуває (а.с.165-167), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.169).

У відповідності до наказу (розпорядження) №1860-к- ОСОБА_8 звільнено з 30.09.2022 з посади листоноші 2 класу Відділення поштового зв`язку Новошин на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с.175).

Крім того, судом першої інстанції правильно взято до уваги висновок органу пробації, в якому зазначено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства низький, виправлення ОСОБА_8 без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе без ізоляції від суспільства (а.с.119-121).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнав, що обвинувачена ОСОБА_8 у вчиненому щиросердечно розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставини, які обтяжують ОСОБА_8 покарання, судом не встановлено.

Суд першої інстанції, встановивши вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, з достатньою повнотою, врахував усі обставини, на які вказує потерпілий в апеляційній скарзі, зробив правильний висновок про доцільність призначення їй покарання в межах санкції за вказані кримінальні правопорушеня та обґрунтовано прийняв рішення про підставність застосування положень ст. 75 КК України з покладеним на неї відповідних обов`язків, згідно ст. 76 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, перевіривши апеляційні доводи потерпілого прийшла до переконання, що призначене ОСОБА_8 покарання, із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому підстав для посилення їй покарання немає.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 слід залишити без задоволення, а вирок Долинського районного суду від 29 березня 2023 року без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Долинського районного суду від 29 березня 2023 року щодо ОСОБА_8 обвинуваченої за ч.1 ст. 191, ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий ОСОБА_3

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_5