Постанова

від 09.10.2023 по справі 914/3392/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. Справа №914/3392/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Облсількомунгосп б/н від 30.06.2023

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2023, суддя Рим Т.Я., м. Львів, повний текст рішення складено 19.06.2023

за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі

позивача-1 Львівської міської ради

позивача-2 Департаменту містобудування Львівської міської ради

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Облсількомунгосп

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради

про стягнення 134 511,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Облсількомунгосп (надалі ТОВ Облсількомунгосп) про стягнення 134 511,00 грн.

Зазначає, що ТОВ Облсількомунгосп в порушення умов договору про виконання робіт фактично не виконало частини робіт на суму 134 511,00 грн., які були включені до актів виконаних робіт.

Правовою підставою позову позивач зазначає ст.ст. 11, 15, 16, 22, 610, 623, 626, 852, 858 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 218, 224-225 ГК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ Облсількомунгосп на користь Департаменту містобудування Львівської міської ради 134 511,00 грн.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач належним чином не виконав умови договору №30/17 від 11.08.2017 внаслідок чого було завдано збитків на суму 134 511,00грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що факт заподіяння збитків та вина у їх заподіянні на загальну суму 134 511,00 грн. може бути встановлено лише після набрання законної сили обвинувальним вироком про обвинувачення Цюри Т.І. як директора ТОВ НВО Облсількомунгосп, оскільки у разі встановлення відсутності у діях директора відповідача складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, не буде жодних підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 134 511,00 грн., дійсний характер та розмір яких теж неналежно встановлений.

Щодо висновків експерта за результатами проведення судових будівельно-технічних експертиз №1777-Е від 23.08.2022 та №2952-Е від 13.09.2023, на підставі яких було визначено розмір збитків та відповідно розмір позовних вимог, а також на яких грунтується оскаржуване рішення, є недопустимими та неналежними доказами, оскільки не містять зазначення того що ці висновки підготовлені для подання до суду, а отже не відповідають вимогам законодавства.

Узагальнені заперечення прокурора

Прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, прокурор посилається на те, що за наслідками виконання договору, хоча й були складені акти виконаних будівельних робіт, однак їх зміст не відповідає фактично виконаному обсягу робіт, а саме певна частина робіт (їх обсяг встановлений висновками експертів), які мали бути зроблені при виконанні умов договору, не були зроблені, а отже відповідач всупереч вимогам договору, ст.ст. 526, 837, 587 ЦК України, ст.ст.193, 218 ГК України, не виконав належним чином роботи, які становлять предмет договору.

Щодо твердження апелянта стосовно недопустимості та неналежності експертиз як доказу прокурор вказує, що зазначені експертизи відповідають вимогам статті 98 ГПК України, оскільки містять зазначення про попередження експертів щодо відповідальності за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, а їх предметом дослідження є дослідження обставин, які входять до предмету доказування.

Доказів спростування наведених у висновку обставин відповідачем не надано. Клопотань про призначення експертизи у даній справі також не надходило.

Прокурор також зазначає, що предмет розгляду у кримінальній справі №446/8705/22 інший, і результат розгляду жодним чином не впливає на результат розгляду справи №914/3392/22, оскільки зібрані та долучені до позову прокурором докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в цій справі.

Апеляційне провадження у справі

Ухвалою Західного господарського апеляційного суду 20.07.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/3392/22 (колегією суддів у складі головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.). Ухвалою суду від 14.08.2023 ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу Західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача від 01.08.2023 (вх. №01-05/2515/23 від 03.08.2023) про зупинення провадження у справі №914/3392/22.

В обгрунтування поданого клопотання відповідач (апелянт) вказує на те, що в Шевченківському районному суді м. Львова перебуває на розгляді кримінальна справа №466/8705/22 за кримінальним провадженням №42021142040000016 від 07.05.2021 про обвинувачення Цюри Тараса Ігоровича (директора ТОВ НВО Облсількомунгосп) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України та вважає, що обставини встановлені у вищезазначеному кримінальному провадженні вплинуть на результат розгляду справи №914/3392/22.

24.08.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду від прокурора надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження (вх. №01-04/5643/23).

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №914/3392/22 та враховуючи заперечення на клопотання про зупинення провадження подане прокурором, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 903/634/20, від 30.11.2021 у справі 914/2312/20, від 22.12.2021 у справі № 913/79/21).

За змістом п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.5 ч.1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, що які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи приписи п.5 ч.1 ст. 277 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18, від 21.02.2019 у справі №910/974/18, від 02.06.2020 у справі №910/6674/19.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з?ясовувати: 1) як пов?язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 917/349/20, від 14.12.2022 у справі № 906/750/21, від 06.04.2023 року у справі № 921/704/20).

З`ясувавши вказані обставини апеляційний суд погоджується з запереченнями прокурора про те, що долучені до матеріалів справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду справи №914/3392/22.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи встановлені судом

11.08.2017 Департаментом містобудування Львівської міської ради (замовник) та ТОВ НОВ Облсількомунгосп (учасник) укладено договір №30/17 (далі - договір), за змістом якого учасник зобов`язується впродовж 2017-2018 рр. надати замовникові роботи, Капітальний ремонт парку 700-річчя Львова, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (том 1, а. с. 12-13). Ціна договору 18 999 950,00 грн. (2500 000,00 грн. у 2017 році та 16 499 950,00 грн. у наступних періодах)

За змістом додаткових договорів до договору № 30/17, сторони змінили графік виконання робіт (том 1, а. с. 15-22).

13.12.2019 сторонами укладено додатковий договір № 8 до договору № 30/17, відповідно до умов якого змінено замовника (Департамент містобудування Львівської міської ради) на Управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради (том 1, зворотня сторона а. с. 19).

07.10.2019 Департаментом містобудування Львівської міської ради (замовник) та ТОВ НОВ Облсількомунгосп (учасник) укладено договір № 30/19 про виконання додаткових робіт по об`єкту Капітальний ремонт парку 700-річчя Львова, за змістом якого вартість таких додаткових робіт становить 756 992,24 грн. (том 1, а. с. 23-25).

За змістом додаткових договорів до договору № 30/19, сторони зменшили вартість додаткових робіт до 644 833,20 грн. (том 1, а. с. 26, зворотня сторона а.с. 27).

13.12.2019 сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору № 30/19, відповідно до якого змінено замовника (Департамент містобудування Львівської міської ради) на Управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради (том 1, а. с. 26).

На виконання умов зазначених договорів, сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме:

1. За серпень 2017 року на суму 497 439,60 грн. (том 1, а. с. 31-32).

2. За вересень 2017 року на суму 992 965,20 грн. (том 1, а. с. 28-29).

3. За жовтень 2017 року на суму 484 484,40 грн. (том 1, а. с. 34-35).

4. За листопад 2017 року на суму 382 405,20 грн. (том 1, а. с. 37-38).

5. За листопад 2017 року на суму 137 478,00 грн. (том 1, а. с. 40-42).

6. За травень 2018 року на суму 705 259,20 грн. (том 1, а. с. 43-45).

7. За червень 2018 року на суму 593 737,20 грн. (том 1, а. с. 47-48).

8. За серпень 2018 року на суму 197 000,00 грн. (том 1, а. с. 57-58).

9. За вересень 2018 року на суму 1 526 797,20 грн. (том 1, а. с. 50-52).

10. За грудень 2018 року на суму 84 018,00 грн. (том 1, а. с. 53-54).

11. За вересень 2019 року на суму 232 634,40 грн. (том 1, а. с. 60-61).

12. За жовтень 2019 року на суму 282 139,20 грн. (том 1, а. с. 63-64).

13. За грудень 2019 року на суму 644 833,20 грн. (том 1, а. с. 66-68).

14. За грудень 2019 року на суму 330 890,70 грн. (том 1, а. с. 70-71).

15. За грудень 2019 року на суму 218 732,40 грн. (том 1, а. с. 73-74).

16. За квітень 2020 року на суму 895 539,60 грн. (том 1, а. с. 85-86).

17. За липень 2020 року на суму 300 120,00 грн. (том 1, а. с. 76-77).

18. За вересень 2020 року на суму 615 211,20 грн. (том 1, а. с. 79-80).

19. За жовтень 2020 року на суму 407 060,40 грн. (том 1, а. с. 82-83).

Також на виконання умов договору сторонами підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт (том 1, а. с. 30, 33, 36, 39, 46, 49, 55, 56, 59, 62, 65, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87).

Судами встановлено, що Департаментом містобудування Львівської міської ради сплачено товариству 5 553 200,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

1.№ 196 від 19.09.2017 на суму 992 965,20 грн. (том 1, а. с. 88).

2.№ 210 від 08.10.2018 на суму 1 526 797,20 грн. (том 1, а. с. 89).

3.б/н від 09.10.2019 на суму 232 634,40 грн. (том 1, а. с. 90).

4.№ 230 від 31.10.2017 на суму 484 484,40 грн. (том 1, а. с. 92).

5.№ 195 від 19.09.2017 на суму 497 439,60 грн. (том 1, а. с. 93).

6.№ 105 від 04.06.2018 на суму 705 259,20 грн. (том 1, а. с. 94).

7.№ 148 від 18.07.2018 на суму 593 737,20 грн. (том 1, а. с. 95).

8.№ 302 від 26.12.2017 на суму 137 478,00 грн. (том 1, а. с. 98).

9.№ 253 від 20.11.2017 на суму 382 405,20 грн. (том 1, а. с. 99).

Управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради оплатило товариству 1 810 870,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

1.№ 131 від 27.07.2020 на суму 300 120,00 грн. (том 1, а. с. 91).

2.№ 70 від 13.05.2020 на суму 895 539,60 грн. (том 1, а. с. 96).

3.№ 180 від 01.10.2020 на суму 615 211,20 грн. (том 1, а. с. 97).

За змістом висновку експерта, який складено за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 23.08.2022 № 1777-Е (том 1, а. с. 105-120) та висновку експерта, який складено за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13.09.2022 (том 1, а. с. 121-123), вартість будівельних робіт товариства на об`єкту «Капітальний ремонт парку « 700-річчя м. Львова» згідно з поданими підрядником та замовником актів виконаних будівельних робіт становить 8646 036,90 грн. разом з ПДВ». Наявне завищення вартості робіт на ґрунт рослинний в кількості 2177 м3, що увійшли в акти виконаних робіт підрядника по об`єкту «Капітальний ремонт парку « 700-річчя м. Львова», враховуючи акт ревізії від 19.03.2021 № 1313306-24/6 Західного офісу Держаудитслужби встановити неможливо.

Обсяги та вартість фактично виконаних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт парку « 700-річчя м. Львова» в основному відповідають обсягам та вартості, зазначеним в актах приймання виконаних будівельних робіт, за винятком таких робіт, які фактично не виконано, а саме:

-РН18-23-3 улаштування вирівнювальних шарів основи з піску 62,25 м3.

-РН18-23-3 улаштування нижнього шару двошарових основ товщиною 20 см із щебневої суміші С5 705 м2.

-С225-71-1-1, вар. 3 секція турнікетного огородження 4 шт.

Таким чином, за змістом зазначених висновків експерта, вартість будівельних робіт, внесених в акти приймання виконаних будівельних робіт, але фактично не виконаних становить 134 511,00 грн.

Обговорюючи доводи апеляційної в частині посилання апелянта на те, що висновки експерта за результатами проведення судових будівельно-технічних експертиз №1777-Е від 23.08.2022 та №2952-Е від 13.09.2023 є неналежними доказами в справі, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Прокурором, з посиланням на приписи статей 98, 101 ГПК України, Закону України «Про судову експертизу», було надано до суду першої інстанції як доказ у справі висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 23.08.2022 № 1777-Е (том 1, а. с. 105-120) та висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13.09.2022 (том 1, а. с. 121-123), які складені судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Оцінюючи висновки експерта, в сукупності з іншими доказами в справі, які складені за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 23.08.2022 № 1777-Е (том 1, а. с. 105-120) (первинна експертиза) та за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13.09.2022 (том 1, а. с. 121-123) вбачається, що такі проведені на виконання постанови слідчого СВЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області від 15.06.2022 та на виконання постанови слідчого СВЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області від 31.09.2022.

Аналізуючи описову та дослідницьку частини висновків експертів, вбачається, що при складанні висновків експертом було використано ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», Державні будівельні норми ДБН В.2.3.-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів» та Державні будівельні норми ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій території».

Дослідження за змістом висновків проведено методом огляду і обмірів, підрахунку об`ємів фактично виконаних будівельних робіт, методом розкопки шурфів на об`єкті дослідження. Об`єктами дослідження були:

-капітальний ремонт парку « 700-річчя м. Львова»;

-договір за № 30/17від 11.08.2017;

-договір за № 30/19 від 07.10.2019;

-локальний кошторис № 2-1-1, № 2-1-5, № 2-3-4 на прогулянкові доріжки;

-локальний кошторис № 2-1-3 на упорядкування території парку;

-локальний кошторис № 2-1-4 на дорожній одяг;

-локальний кошторис № 2-1-8 на штучні споруди;

-локальний кошторис № 2-3-1 на підготовчі роботи;

-локальний кошторис № 2-1-15(2-3-8)/4-1-1 на зовнішнє освітлення.

Локальний кошторис це документ, що містить інформацію про приблизні витрати на реалізацію певного проекту, ремонту або будівництва об`єкта на місцевому рівні.

Локальний кошторис визначає всі необхідні витрати на покриття матеріальних потреб, оплату праці, придбання обладнання та матеріалів, технічних робіт, а також додаткових витрат, які можуть виникнути під час реалізації проекту.

Таким чином, в межах локальних кошторисів експертом було досліджено акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ2) за змістом яких товариство виконало роботи по об`єкту Капітальний ремонт парку 700-річчя м. Львова, а саме:

-улаштування покриття дрібнорозмірних фігорних елементів ФЕМ (демонтаж) (акт № 4 за листопад 2017 т. 1 а.с. 37-38, акт № 1 за грудень 2019 т. 1 а.с. 66-68, акт № 1 за грудень 2019 т. 1 а.с. 66-68);

-улаштування дорожних корит коритного профілю з застосуванням екскаватора глибина корита до 250 мм (акт №2 за вересень 2017 т. 1 а.с. 28-29, акт № 1 за серпень 2017 т. 1 а.с. 31-32, акт № 3 за жовтень 2017 т. 1 а.с. 34-35, акт № 4 за листопад 2017 т. 1 а.с. 37-38, акт № 5 за листопад 2017 т. 1 а.с. 40-42, акт № 1 за травень 2018 т. 1 а.с. 43-45, акт № 2 від червня 2018 т. 1 а.с. 47-48, акт № за серпень 2018 т. 1 а.с. 57-58, акт № 3 за вересень 2020 т. 1 а.с. 79-80);

-перевезення грунту (акт №2 за вересень 2017 т. 1 а.с. 28-29, акт № 1 за травень 2018 т. 1 а.с. 43-45, акт № 6 за грудень 2018 т. 1 а.с. 53-54, акт № 2 за жовтень 2019 т. 1 а.с. 63-64, акт № 3 за вересень 2020 т. 1 а.с. 79-80);

-улаштування вирівнювальних шарів основи з піску (акт № 3 за жовтень 2017 т. 1 а.с. 34-35, акт № 1 за травень 2018 т. 1 а.с. 43-45);

-улаштування прошарку суцільного перерізу з нетканного синтетичного матеріалу в земляному полотні (акт №2 за вересень 2017 т. 1 а.с. 28-29);

-нетканне геополотно (акт № 1 за серпень 2017 т. 1 а.с. 31-32, акт № 3 за жовтень 2017 т. 1 а.с. 34-35, акт № 5 за листопад 2017 т. 1 а.с. 40-42);

-улаштування основи тротуарів із щебеню шаром товщиною 10 см (акт № 1 за серпень 2017 т. 1 а.с. 31-32, акт № 3 за вересень 2020 т. 1 а.с. 79-80);

-улаштування покриття дрібнорозмірних фігурних елементів моження (ФЕМ) на підстилаючому шарі цементно-піщаної суміші 1:3 (акт № 1 за серпень 2017 т. 1 а.с. 31-32, акт № 4 за листопад 2017 т. 1 а.с. 37-38, акт № 2 від червня 2018 т. 1 а.с. 47-48, акт № 3 за вересень 2018 т. 1 а.с. 50-52, акт № 2 за липень 2019 т. 1 а.с. 76-77);

-цементно-піщана суміш (акт № 4 за листопад 2017 т. 1 а.с. 37-38, акт № 3 за вересень 2018 т. 1 а.с. 50-52);

-установлення бетонних поребриків на бетонну основу (акт № 1 за серпень 2017 т. 1 а.с. 31-32, акт № 2 за липень 2019 т. 1 а.с. 76-77, акт № 3 за вересень 2020 т. 1 а.с. 79-80);

-жорстка двовісна гратка (георешітка);

-розробка грунту в траншеях та котлованах екскаватором ковшом об`ємом 0.5 куб.м. у відвал, група грунту 2 (акт № 1 за вересень 2019 т. 1 а.с. 60-61);

-улаштування щебеневої основи під трубопроводи (акт № 5 за листопад 2017 т. 1 а.с. 40-42);

-навантаження грунту вручну на автомобілі-самоскиди (акт № 3 за жовтень 2017 т. 1 а.с. 34-35, акт № 5 за листопад 2017 т. 1 а.с. 40-42, акт № 2 за жовтень 2019 т. 1 а.с. 63-64);

-улаштування нижнього шару двошарових основ товщиною 20 см. Із суміші щебневої (акт № 1 за травень 2018 т. 1 а.с. 43-45, акт № 2 від червня 2018 т. 1 а.с. 47-48, акт № за серпень 2018 т. 1 а.с. 57-58);

-розробка грунту вручну в траншеях глибиною до 2м без кріплень з укосами, група грунту 2 (акт № 5 за листопад 2017 т. 1 а.с. 40-42, акт № 1 за вересень 2019 т. 1 а.с. 60-61, акт № 2 за жовтень 2019 т. 1 а.с. 63-64);

-укладення труб поліетиленових зовнішнім діаметром 50 мм (акт № 5 за листопад 2017 т. 1 а.с. 40-42, акт № 3 за вересень 2018 т. 1 а.с. 50-52, акт № 1 за вересень 2019 т. 1 а.с. 60-61, акт № 1 за грудень 2019 т. 1 а.с. 66-68);

-планування площ механізованим (ручним) способом, група грунту 2 (акт № 3 за вересень 2018 т. 1 а.с. 50-52);

-установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних при інших видах покриттів (акт № 6 за грудень 2018 т. 1 а.с. 53-54, акт № за серпень 2018 т. 1 а.с. 57-58);

-засипання вручну траншей, пазух котлованів та ям (акт № 1 за вересень 2019 т. 1 а.с. 60-61, акт № 1 за грудень 2019 т. 1 а.с. 66-68);

-установлення опор з металевих труб (акт № 4 за грудень 2019 т. 1 а.с. 70-71, акт № 3 за грудень 2019 т. 1 а.с. 73-74, акт № 4 за жовтень 2020 т. 1 а.с. 82-83, акт № 1 за квітень 2020 т. 1 а.с. 85-86);

-улаштування тротуарів із бетонних плит із заповненням швів піском (демонтаж) (акт № 2 за липень 2019 т. 1 а.с. 76-77);

-розбирання бортових каменів (акт № 2 за липень 2019 т. 1 а.с. 76-77);

-обрізання гілок дерев із застосуванням автогідропідіймачів (акт № 1 за квітень 2020 т. 1 а.с. 85-86).

Судами з`ясовано, що висновки експерта відповідають вимогам ч. 7 ст. 98 ГПК України, за змістом якої у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 69 ГПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Статтею 98 ГПК України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Статтею 10 вказаного Закону унормовано, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Суд зазначає, що згідно з наведеними положеннями ГПК України та Закону України «Про судову експертизу» висновок експерта може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу».

З огляду на викладене, спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що висновки експерта за результатами проведення судових будівельно-технічних експертиз №1777-Е від 23.08.2022 та №2952-Е від 13.09.2023 є неналежними доказами в справі.

Оцінюючи висновки експерта апеляційний господарський суд також зазначає, матеріали, які досліджувалися експертом в межах висновків відповідають матеріалам, які містяться в справі.

Доказів в спростування наведених у висновках обставин відповідачем - ТОВ НВО Облсількомунгосп не надано. Клопотань про призначення судової експертизи у даній справі від відповідача також не надходило.

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної,адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (такий висновок щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №910/21300/17, від 15.06.2021 у справі № 910/5898/20, від 11.03.2021 у справі №923/188/20).

Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з правовим висновком, якій міститься у постанові Верховного Суду від 25.03.2021р. у справі №752/21411/17 та у постанові Верховного Суду від 15.04.2021р. у справі №759/15556/18, та на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується господарським судом, висновки експерта, які проведені у кримінальному провадженні містять інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, та є належними і допустимим доказами, дослідженими судом відповідно до визначеного законом порядку. У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні особа має право заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи спірних договорів.

Окрім того, предметом розгляду справи №914/3392/22 є стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору №30/17 від 11.08.2017, які підтверджено висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №2952-Е від 13.09.2022, договором, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідками про вартість робіт КБ-3, платіжними дорученнями.

Норми права та висновки з яких виходить апеляційний суд

Положеннями ч. 1,2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційним судом встановлено, що між сторонами укладено договір підряду, який за своєю суттю є договором будівельного підряду.

Відповідно до положень статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Предметом позовних вимог є відшкодування збитків завданих неналежним виконанням умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктами 1 та 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Судом встановлено, що:

-протиправна поведінка відповідача проявляється в тому, що фактично відповідач виконав на об?єкті менший обсяг робіт, ніж включив в акти форми КБ-2в, які в подальшому оплачені в повному обсязі;

-збитки та їх розмір встановлено висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №2952-Е від 13.09.2022, договорами, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідками про вартість робіт КБ-3 та платіжними дорученнями;

-причинний зв?язок між протиправною поведінкою і завданими збитками полягає в тому, що у зв?язку з включенням до актів виконаних робіт обсягів робіт, які фактично виконані не були, це призвело до отримання відповідачем коштів за роботи, які ним не виконувалися;

-вина боржника має вираження у його діях, а зокрема в тому, що саме він протиправно включив такі роботи до актів виконаних робіт.

За таких обставин, апеляційний господарський суд встановив склад цивільного правопорушення, за яке наступає відповідальність особи, що порушила зобов`язання.

З огляду на викладене висновки місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог відповідають встановленим обставинам по справі.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу, про те, що зміст актів виконаних будівельних робіт не відповідає фактично виконаному обсягу робіт, а саме певна частина робіт (їх обсяг встановлений висновками експертів), які мали бути зроблені при виконанні умов договору, не були зроблені, про те, що відповідач всупереч вимогам договору, ст.ст. 526, 837, 587 ЦК України, ст.ст.193, 218 ГК України, не виконав належним чином роботи, які становлять предмет договору знайшли своє підтвердження та відповідають встановленим обставинам в справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Заперечення прокурора, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому суд враховує їх як обґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишено без змін, то судовий збір в розмірі 3 721,50 грн., сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги покладається на нього.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Облсількомунгосп б/н від 30.06.2023 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2023 у справі №914/3392/22 залишити без змін.

Судовий збір у розмірі 3 721,50 грн. за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя С.М. Бойко

СуддіТ.Б. Бонк

Г.Г. Якімець