Рішення

від 20.10.2023 по справі 904/4207/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4207/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Промхімія", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 323 252,53 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Промхімія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 286 000,00 грн., що складають суму заборгованості за договором підряду № 1301-2 від 30.11.2021; 7 099,07 грн. - річних та 30 153,46 грн. - інфляції грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язаннь за договором підряду № 1301-2 від 30.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи з ремонту електродвигуна.

У відзиві на позов відповідач підтверджує факт виконання робіт за спірним договором на загальну суму 286 000,00 грн., проте, зазначає, що доводи позивача в позовній заяві стосовного того, що відповідачем протиправно не здійснено оплату за виконані роботи є хибними, посилаючись на таке.

Листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Так, відповідно до умов спірного договору при настанні обставин непереборної сили (обставин форс-мажору) терміни (строк) виконання зобов`язань продовжується (переноситься) на такий термін (строк), протягом якого будуть діяти вищевказані обставини та їх наслідки.

Ухвалою від 08.08.2023 позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю "Торговий Дім "Промхімія" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

11.08.2023 від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій останнім зазначено про те, що вимога про стягнення заборгованості за спірним договором з Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" є помилковою, оскільки філія не є окремою юридичною особою, у зв`язку з чим Товариство з обмежено відповідальністю "Торговий Дім "Промхімія" просить стягнути заборгованість з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія".

Вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

15.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим ухвалою суду від 21.08.2023 відкрито провадження у справі № 904/4207/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи з ремонту електродвигуна.

30.11.2021 Товариством з обмежено відповідальністю "Торговий Дім "Промхімія" (Виконавець, позивач у даній справі) та Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (Замовник, відповідач у даній справі) укладено Договір підряду № 1301-2 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника виконати ремонт електродвигуна СДЕ 2-15-34-6 У2 630 кВт (комплектуючий інв. № 23333) (далі - Роботи), (код 50530000-9 відповідно до ДК 021:2015), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцеві зазначені Роботи на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до приписів статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Інформація щодо Робіт, які надаються за цим Договором міститься в відомості дефектів (Додаток № 4 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2.).

Виконання Робіт проводиться згідно кошторисної документації, що є невід`ємною частиною Договору, з використанням матеріалів Виконавця, які вказані у Додатку № 3, на території Виконавця (пункт 1.3.).

Відповідно до пункту 2.1. Договору загальна його вартість складає 286 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 47 766,66 грн. та включає в себе суму всіх Робіт, що підлягають виконанню в період дії Договору з урахуванням доставки до місця проведення Робіт та повернення їх Замовнику.

Згідно з пунктом 2.2. Договору ціна на Роботи сформована відповідно до Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору), яка визначається на підставі кошторису (Додаток № 2 до Договору) складеного з застосуванням розцінок, що діють на даний час.

Згідно зі статтею 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (пункт 1 статті 854 Цивільного кодексу України).

Оплата виконаних Робіт здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів Замовником на поточний рахунок Виконавця, на підставі виставленого останнім рахунку протягом 30 банківських днів після підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт (далі - Акт). Підставою для оплати є рахунок Виконавця, який надається Виконавцем Замовнику протягом 3-х календарних днів з моменту підписання Акту (пункт 2.3. Договору).

Днем оплати вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника (пункт 2.4. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору прийом електродвигуна в/та з ремонту оформлюється актами прийому-передачі електродвигуна в/з ремонту, підписаними представниками обох сторін.

Факт виконання робіт підтверджується Актом підписаним сторонами. Підписаний Сторонами Акт є підставою для здійснення розрахунку за виконані роботи відповідно до даного Договору (пункти 5.5., 5.6.).

Згідно з пунктом 11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022.

Виконуючи умови спірного договору, позивачем було виконано роботи на загальну суму 286 000,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1 від 16.06.2022, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств без заперечень та зауважень, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідач у визначений пунктом 2.3. договору термін за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 286 000,00 грн., що й стало причиною виникнення спору.

Таким чином, відповідно до пункту 2.3. спірного договору та виходячи з дати підписання вказаного акту, відповідач повинен був здійснити оплату за виконані роботи у строк до 28.07.2022 включно.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за виконані роботи в строки, передбачені умовами договору, відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 286 000,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 28.07.2022 по 25.05.2023 в сумі 7 099,07 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період з серпня 2022 року по квітень 2023 в сумі 30 153,46 грн.

Відповідно до здійсненого господарським судом перерахунку, встановлено, що розрахунок річних здійснений без урахування вимог статті 253 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку для виконання зобов`язання, у зв`язку з чим до стягнення підлягають річні за загальний період прострочення з 29.07.2022 по 25.05.2023 в сумі 7 075,56 грн.

Розрахунок інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказана сума підлягає до примусового стягнення.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин господарський суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору підряду № 1301-2 від 30.11.2021, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Слід також відзначити що держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 165, 221, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, Соломянський район, вулиця Сурікова, будинок 3; ідентифікаційний код 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вулиця Степова, будинок 1; ідентифікаційний код 39389830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Промхімія" (50001, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Луначарського, буд.1, кв.9; код ЄДРПОУ 42753100) 286 000,00 грн. - основного боргу, 7 075,56 грн. - річних; 30 153,46 грн. - інфляції грошових коштів та 4 848,44 грн. - судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає 328 077,46 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 20.10.2023.

Суддя І.Ф. Мельниченко