Рішення

від 19.10.2023 по справі 904/4026/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4026/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/4026/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬМА ОПАЛУБКА УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНЖАУТ"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛЬМА ОПАЛУБКА УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 03.07.2023 за вих. №121 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНЖАУТ" (далі - відповідач) про стягнення 161.400,59 грн, з яких 161.157,55 грн заборгованості з оплати послуг з оренди, 243,04 грн штрафу.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4026/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023.

Ухвалою від 27.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Як убачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 надсилалася відповідачу на адресу: 9031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59, за трек-номером 4930023310033.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 11.08.2023 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того, обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача-3 підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 27.07.2023 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, а саме 08.08.2023.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 27.07.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 23.08.2023.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між сторонами був укладений договір оренди, на виконання умов якого позивач передав відповідачу об`єкт оренди, який відповідач частково повернув, однак має заборгованість з орендної плати, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відзив відповідач не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; передачі майна в користування; користування майном; повернення майна з оренди; настання строку оплати; наявності/відсутності доказів повної/часткової сплати орендної плати; правомірності/неправомірності нарахування штрафу.

Суд встановив, що 15.04.2021 між позивачем (далі позивач, орендодавець) та відповідачем (далі відповідач, орендар) був укладений договір оренди №239/04-21, відповідно до п. 1.1 умов якого у порядку та на умовах визначених даним договором, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях (додаток №1), які є невід`ємною частиною цього договору (далі об`єкт оренди).

Орендна плата і порядок розрахунків за договором визначений у розділі 7 договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до дати, зазначеної у додатковій угоді до договору, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 9.1 договору).

На підтвердження найменування, переліку та вартості майна, яке має бути передано відповідачу у строкове платне користування (оперативну оренду) до справи долучено специфікації №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 (арк. 18-31, том 1).

Згідно із дорученням (перелік уповноважених осіб орендаря) від 28.04.2021 від імені орендаря (відповідача) має діяти директор Моцюк Микола Федорович. Так, Моцюк Микола Федорович має право підпису усіх документів, які супроводжують взаємовідносини сторін за договором оренди №239/04-21 від 15.04.2021. Строк дії доручення до 31.01.2022.

Згідно із дорученням (перелік уповноважених осіб орендаря) від 28.04.2021 від імені орендаря (відповідача) має діяти виконроб Черебяка Василь Михайлович. Так, Черебяка Василь Михайлович має право підпису усіх документів, які супроводжують взаємовідносини сторін за договором оренди №239/04-21 від 15.04.2021. Строк дії доручення до 31.01.2022.

Додатком №3 до договору сторони узгодили відсоток штрафу у разі повернення майна, яке потребує очистки, ремонту, заміни, неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна.

Між сторонами 27.07.2021 була підписана додаткова угода №1 у якій сторони узгодили умови передачі об`єкта оренди у користування, умови використання об`єкта оренди, орендну плату і порядок розрахунків, а також строк дії договору.

Суд акцентує увагу, що строк дії договору до 31.01.2022.

В якості доказів передачі майна в оперативну оренду позивач надав акти прийому-передачі (видача елементів в оренду зі складу) (арк. 35-41, том 1).

В якості доказів передачі майна в оперативну оренду позивач надав акти прийому-передачі (повернення елементів з оренди з актом дефектації їх стану на склад) (арк. 42-48, том 1).

Виконання робіт (надання послуг) підтверджується актами надання послуг на загальну суму 206.017,78 грн, а саме:

акт надання послуг №889 від 30.04.2021 на суму 1.124,77 грн (арк. 49, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №1195 від 31.05.2021 на суму 17.530,58 грн (арк. 51, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №1491 від 30.06.2021 на суму 42.149,27 грн (арк. 53, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №1797 від 31.07.2021 на суму 43.553,65 грн (арк. 55, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №2147 від 31.08.2021 на суму 13.354,12 грн (арк. 57, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №2469від 30.09.2021 на суму 7.143,04 грн (арк. 59, том 1);

акт надання послуг №2773 від 31.10.2023 на суму 18.439,98 грн (арк. 61, том 1);

акт надання послуг №3180 від 30.11.2021 на суму 17.845,14 грн (арк. 63, том 1);

акт надання послуг №3571 від 31.12.2021 на суму 8.301,62 грн (арк. 65, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №208 від 31.01.2022 на суму 8.301,64 грн (арк. 67, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №560 від 23.02.2022 на суму 6.159,04 грн (арк. 69, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №814 від 31.03.2022 на суму 3.325,24 грн (арк. 71, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №1058 від 30.04.2022 на суму 3.217,97 грн (арк. 73, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №1333 від 31.05.2022 на суму 3.325,24 грн (арк. 75, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №1613 від 30.06.2022 на суму 3.217,97 грн (арк. 76, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №1881 від 31.07.2022 на суму 3.325,24 грн (арк. 78, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №2349 від 31.08.2022 на суму 3.325,24 грн (арк. 80, том 1) (не підписаний відповідачем);

акт надання послуг №2629 від 30.09.2022 на суму 2.378,03 грн (арк. 82, том 1) (не підписаний відповідачем).

Як в позовній заяві зазначає сам позивач за період квітень 2021 вересень 2022 року включно орендар нарахував за договором послуг з орендної плати у сумі 206.017,78 грн, за цей період орендар послуги з оренди не оплачував, кошти у сумі 44.860,23 грн зараховані орендарем в часткове погашення боргу за договором №239/04-21 від 15.04.2021 на підставі укладеного сторонами 23.12.2022 договору зарахування зустрічних однорідних вимог.

Тобто з урахуванням вищевикладеного відповідач має заборгованість з орендної плати у розмірі 161.157,55 грн.

Матеріали справи містять розрахунок штрафу у разі у разі повернення майна, яке потребує очистки, ремонту, заміни, неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна на суму 243.04 грн підписаний сторонами.

Для оплати штрафу за повернення майна, яке потребує очистки, ремонту та заміни позивач виставив відповідачу рахунок на суму 243,04 грн (арк. 85 том 1).

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за період з 15.04.2021 по 15.04.2022 сплата за оренду обладнання №239/04-21 від 15.04.2021 не здійснювалась.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою від 09.06.2022 за вих. №112 про сплату у строк до 30.06.2023 орендної плати та нарахований штраф за договором та у строк до 23.06.2023 повернути на склад орендодавця вказані у вимозі чотири транспортувальні піддони 75х120. В якості доказів направлення вимоги позивач долучив до справи опис вкладення у цінний лист, накладну №0101306446992 від 13.06.2023 та фіскальний чек від 13.06.2023.

Оскільки вимоги позивача залишилися без відповіді та задоволення, останній враховуючи наведені обставини звернувся до суду за захистом своїх порушених з боку відповідача прав.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 161.157,55 грн заборгованості з оплати послуг з оренди, 243,04 грн штрафу.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями ЦК України та ст.ст. 283-291 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частинами 1 та 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права (ст.760 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму).

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору орендодавець бере на себе обов`язок передати майно у користування і, водночас, орендар зобов`язується прийняти вказане майно та вчасно вносити за користування майном орендну плату.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (видачі) об`єкта оренди, за яким об`єкт оренди передається у користування орендарю (далі акт приймання-передачі в оренду).

У тому разі, якщо об`єкт оренди передається у користування орендарю частинами за двома і більше актами приймання-передачі в оренду, орендар вступає у строкове платне користування кожною частиною об`єкта оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі в оренду на таку частину об`єкта оренди.

В якості доказів передачі майна в оперативну оренду позивач надав акти прийому-передачі (видача елементів в оренду зі складу) (арк. 35-41, том 1) та акти прийому-передачі (повернення елементів з оренди з актом дефектації їх стану на склад) (арк. 42-48, том 1).

Отже, в строкове платне користування об`єктом оренди відповідач вступив з 29.04.2021.

Відтак, з 29.04.2021 відповідно у відповідача виник обов`язок вчасно вносити за користування майном орендну плату.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. ст. 610-612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України та ст. 216 ГК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

За визначенням ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із п. 7.1 договору за користування об`єктом оренди орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату. Ставка орендної плати на місяць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами.

При застосуванні у цьому договорі терміну орендна плата розуміється місячна орендна плата з урахуванням індексації та з урахуванням ПДВ з розрахунку 30 (тридцять) днів на місяць. Розмір орендної плати визначається за ставкою, визначеною у додатковій угоді за договором у відсотках від сукупної вартості майна об`єкта оренди (ціна кожної одиниці вказана у специфікаціях до договору), переданого орендарю в оренду за актом (актами) приймання-передачі в оренду (WZ). При більшій або меншій кількості днів в місяці орендна плата збільшується або зменшується відповідно на кількість днів у відповідному місяці користування об`єктом оренди. При цьому день передачі об`єкта оренди та день повернення об`єкта оренди вважаються одним днем.

Орендна плата розраховується за такою формулою:

1)А х В = С

2)С / D x E x F = G, де:

А каталожна ціна, без ПДВ (вказана у специфікації) однієї одиниці елементу опалубки;

В кількість елементів опалубки окремого виду, що перебувають в оренді у орендаря в поточному місяці, за який розраховується оренда;

С загальна каталожна ціна, без ПДВ (вказана у специфікації) загальної кількості елементів опалубки окремого виду, що перебувають в оренді у орендаря в поточному місяці, за який розраховується оренда;

D строк оренди, за який розраховується орендна плата (тридцять календарних днів на місяць п. 7.3 договору);

Е фактична кількість днів перебування елементів опалубки окремого виду в оренді у орендаря;

F передбачена додатковою угодою №1 до договору оренди орендна ставка;

G вартість оренди переданих в оренду елементів опалубки окремого виду за фактичну кількість днів оренди (без ПДВ);

х (математичний знак помножити); / - (математичний знак поділити) (п. 7.3 договору).

Так, у додатковій угоді №1 у п. 7.2.1 договору сторони узгодили, що ставка орендної плати на місяць становить:

специфікація №1 (система вертикальної опалубки PRIMO) 1,2%;

специфікація №2 (система горизонтальної опалубки) 1,2%;

специфікація №3 (система Т-60) 1,2%;

специфікація №4 (система HG-180, KSP, HWS, BMK, SMK) 1,2%;

специфікація №5 (система Bira, Ronda, Orma, DSD, Comain, CC-4) 1,2%;

специфікація №6 (система модульних риштувань BRIO) 1,2%;

специфікація №7 (транспортна тара) 00,1%;

специфікація №8 (система Aluprop) 1,2%;

специфікація №9 (опалубка для круглих колон) 1,2%;

Отже, як в позовній заяві зазначає сам позивач за період квітень 2021 вересень 2022 року включно орендар нарахував за договором послуг з орендної плати у сумі 206.017,78 грн, за цей період орендар послуги з оренди не оплачував, кошти у сумі 44.860,23 грн зараховані орендарем в часткове погашення боргу за договором №239/04-21 від 15.04.2021 на підставі укладеного сторонами 23.12.2022 договору зарахування зустрічних однорідних вимог.

Тобто з урахуванням вищевикладеного відповідач має заборгованість з орендної плати у розмірі 161.157,55 грн, що підтверджується актами наданих послуг (арк. 49-82, том 1), які частково підписані з боку відповідача, однак суд зауважує, що вказана обставина /часткове підписання актів/ на впливає на їх дійсність, оскільки такі акти були складені у період дії договору і у матеріалах справи відсутні докази повернення об`єктів оренди з оренди у вказаний період.

Правомірність вищезазначених висновків суду підсилені змістом п. 7.5 договору, згідно із яким початком оплачуваного періоду за договором є дата дня одержання об`єкта оренди орендодавцем (дата підписання акту приймання-передачі (видачі) об`єкта оренди. Закінчення оплачуваного періоду по оренді за договором є дата дня підписання акту повернення об`єкта оренди.

Із розрахунком орендної плати позивача, здійснений за період з квітня 2021 року до вересня 2022 року у загальному розмірі 161.157,55 грн, який неспростований відповідачем погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (п. 90).

Орендар, як погоджено у п. 7.5 договору, зобов`язаний сплачувати орендну плату за поточний місяць оренди не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця користування об`єктом оренди. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

З огляду на положення п. 7.5 договору строк внесення орендної плати за спірний період / з квітня 2021 року до вересня 2022 року/ є таким, що настав.

Як встановлено судом і підтверджується випискою з особового рахунку відповідача за період з 15.04.2021 по 15.04.2022, сплата за оренду обладнання №239/04-21 від 15.04.2021 не здійснювалась.

Заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати складає 161.157,55 грн.

Доказів внесення плати за користування майном в сумі 161.157,55 грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 161.157,55 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення штрафу

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.4 договору врегульовано, якщо внаслідок огляду та перевірки орендодавцем (при поверненні орендарем) об`єкта оренди (або його складових) з`ясується, що об`єкт оренди (або його складових) не відповідає (не відповідають) умовам повернення об`єкта оренди, сторони виходять, зокрема, з такого: якщо об`єкт оренди чий ого складові потребують очистки та/або ремонту, то орендодавець вказує відповідну кількість товару в акті повернення та виставляє розрахунок штрафу (передбачений додатком №3 до договору) та рахунок на оплату штрафу. Орендар зобов`язаний сплатити штраф протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення орендодавецем розрахунку штрафу, рахунку на оплату штрафу (п.п. 3.4.2 договору).

В якості додатку №3 до договору сторонами погоджено відсоток штрафу у разі повернення майна, яке потребує очистки, ремонту, заміни, неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна.

Так, штраф, який нараховується у разі повернення орендарем з оренди майна, яке потребує очистки, ремонту, заміни, неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна розраховується за формулою:

Y x W x Z = X,

Y каталожна ціна, без ПДВ (вказана у специфікації) однієї одиниці елементу опалубки;

W кількість елементів опалубки, які потребують очистки, ремонту, заміни, неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна;

Z відсоток штрафу, який нараховується у разі повернення орендарем з оренди майна, яке потребує очистки, ремонту, заміни неремонтоздатного/зіпсованого/втраченого майна розраховується за формулою.

Як встановлено судом, актом повернення елементів опалубки №РZ-04626-UA300 від 10/11/2022 підтверджується повернення відповідачем позивачу стійки SP D 40 у кількісті 1 шт.

Оскільки майно, яке було повернуто відповідачем позивачу потребувало очистки, ремонту, заміни позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі 243.04 грн, для оплати якого виставив відповідачу рахунок на вказану суму (арк. 85, том 1).

Відповідач рахунок не оплатив, розмір штрафу не заперечив.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 243,04 грн підлягають задоволенню у заявленому розмірі згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд (такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (п. 90).

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНЖАУТ" (49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59; ідентифікаційний код 42462585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УЛЬМА ОПАЛУБКА УКРАЇНА (01013, місто Київ, Набережно-Печерська Дорога, будинок 7; ідентифікаційний код 31563803) 161.157,55 грн (сто шістдесят одну тисячу сто п`ятдесят сім грн 55 к.) основної заборгованості, 243,04 грн (двісті сорок три грн 04 к.) штрафу, 2.684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк