Ухвала

від 20.10.2023 по справі 904/5538/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

20.10.2023 № 904/5538/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Кеся Н.Б., розглянувши заяву:

заявник: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", м.Дніпро

боржник: Сурсько-Литовського ліцею Сурсько-Литовської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с.Сурсько-Литовське, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення

УСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі-Заявник) 19.10.2023 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Сурсько-Литовського ліцею Сурсько-Литовської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 12324,27 грн, 3% річних в сумі 309,40 грн, пені в сумі 3062,72 грн, інфляційні витрати в сумі 396,45 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 268,40 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

За положеннями ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Згідно з п.1 частини першої ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Так, суд звертає увагу на те, що 18.10.2023 року введено в дію Закон України №3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами".

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Так, Заявник до заяви про видачу судового наказу не надав відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Боржника.

Зважаючи на викладені обставини, суд вбачає підстави для відмови у видачі судового наказу, оскільки доказів відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Боржника, Заявником не надано.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 147-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Сурсько-Литовського ліцею Сурсько-Литовської ради Дніпровського району Дніпропетровської області заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 12324,27 грн, 3% річних в сумі 309,40 грн, пені в сумі 3062,72 грн, інфляційні витрати в сумі 396,45 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 268,40 грн.

Роз`яснити Заявнику, що відповідно до вимог ч.2 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, і може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Б. Кеся