Ухвала

від 11.10.2023 по справі 906/717/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"11" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/717/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання Васильєвій Т.О.,

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (м.Житомир)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ" (територіальна громада Квітнева Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 470558,04грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Головко О.С., ордер серія АІ №1283959 від 26.09.2022,

з перервою в судовому засіданні з 09.10.2023 до 11.10.2023, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ" 470558,04грн заборгованості, яка виникла на підставі договору №17-067 від 01.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору №17-067 від 01.03.2021 в частині оплати вартості спожитої електричної енергії за період з 01.12.2021 по 01.05.2022.

Ухвалою господарського суду від 13.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.10.2022.

Ухвалою суду від 17.10.2022 зупинено провадження у справі №906/717/22 до набрання законної сили рішенням у господарській справі №906/574/22.

Ухвалою суду від 05.06.2023 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

05.10.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України за відсутністю предмета спору, яка обґрунтована тим, що АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" листом від 04.08.2023 №012/17357 повідомив позивача про скасування нарахованого ТОВ "ДІОНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ" обсягу розподіленої (спожитої) у листопаді 2021 року електричної енергії у розмірі 116003кВт/год, який був предметом розгляду у даній справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в направленій суду заяві просив розглядати справи без участі представника, заяву про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору підтримав.

Представник відповідача заперечив щодо закриття провадження у справі за відсутності предмета спору та зазначив, що позивач пред`явив даний позов до суду передчасно. Також вказав, що позивач фактично відмовляється від позову. Просив суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36623,25грн.

Розглянувши заяву позивача про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 було конкретизовано попередні висновки касаційного суду так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

У постанові від 12.07.2022 у справі № 909/1036/21 Верховний суд у складі Касаційного господарського суду зазначив, що пункт 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України текстуально відповідає пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Тому відповідні норми процесуального права мають застосовуватися судом однаково.

Отже, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

У справі, що розглядається предметом позову є вимога про стягнення з ТОВ "ДІОНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ" вартості спожитої у листопаді 2021 року електричної енергії у обсязі 116003кВт.год.

Заявлений позов обґрунтовано невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №17067 від 01.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

Слід зазначити, що умовами комерційної пропозиції №1 ZHOEK-UV-17-067, як є додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу передбачено, що обсяги спожитої та розподіленої споживачу електричної енергії визначаються оператором системи.

Оператором системи з розподілу електричної енергії і є тим суб`єктом, який визначає обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачами на території Житомирської області та на підставі даних якого позивач - ТОВ "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" здійснює нарахування та виставлення рахунків на оплату послуг з постачання електричної енергії є АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО".

Таким чином, на підставі даних (звіту за листопад 2021 року), отриманих позивачем від оператора системи з розподілу електричної енергії (АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО"), відповідачу виставлено на оплату рахунок за спожиту електричну енергію №15702 від 30.11.2021 за листопад 2021 року в обсязі 116003кВт на загальну суму 557360,06грн, який споживачем не був оплачений, що послугувало підставою для звернення з вказаним позовом.

Разом з тим, відповідач проти пред`явленого позову заперечив та зазначив, що наданий позивачем рахунок від 30.11.2021 за листопад 2021 року на обсяг споживання електричної енергії в розмірі 116003кВт.год не відповідає фактичному обсягу споживання електричної енергії у відповідний період.

Враховуючи, що без встановлення фактичного обсягу споживання електричної енергії відповідачем у листопаді 2021 року даний спір вирішити було неможливо, суд зупинив провадження у справі №906/717/22 до набрання законної сили рішенням у господарській справі №906/574/22 за позовом АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" до ТОВ "ДІОНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ" про стягнення заборгованості за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії в листопаді 2021 року в обсязі 116000кВт.год.

В подальшому, на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі №906/574/22 АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" скасував нарахування по ТОВ "ДІОНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ" в обсязі 116003кВт.год за листопад 2021 року, які були предметом розгляду у даній справі, про що повідомив позивача листом від 04.08.2023 №012/17397 (а.с.96).

Відтак, беручи до уваги вищезазначене, враховуючи, що між сторонами відсутній спір про стягнення з відповідача вартості спожитої електричної енергії за листопад 2021 року в обсязі 116003кВту, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі в частині стягнення 470558,04грн заборгованості підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору суд враховує наступне.

Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" та частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 7058,37грн, що підтверджується платіжним дорученням №9422020473 від 08.09.2022 (а.с.4).

З огляду на наведене та враховуючи клопотання представника позивача, в якому останній просив суд повернути ТОВ "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" з Державного бюджету України 7058,37грн судового збору, господарський суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у загальному розмірі 7058,37грн, сплачений згідно платіжного доручення №9422020473 від 08.09.2022.

Розглянувши заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36623,25грн суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 5 ст.130 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 130 ГПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: статті 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та статті 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України.

У разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому - із закриттям провадження у справі.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 922/2017/17, від 06 серпня 2021 року у справі № 906/1202/20.

При цьому, ч. 5 ст. 130 ГПК України передбачає надання оцінки судами діям позивача на предмет обґрунтованості / необґрунтованості, а не обґрунтованості / необґрунтованості поданого позивачем позову. Подання позову є однією з процесуальних дій позивача.

Слід зазначити, що заява представника відповідача від 25.08.2023 про відшкодування понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу викладена без урахування вимог положень статті 130 ГПК України, та не містить обґрунтувань того, що позивач діяв недобросовісно пред`явивши позов.

Натомість у судовому засіданні 09.10.2023 та 11.10.2023 представник відповідача усно зазначив, що спір виник внаслідок неправомірних дій позивача, які полягають у пред`явленні передчасного позову.

Положеннями статей 2, 4, 14 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Позивач звернувшись з даним позовом до суду діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та реалізував таке право на свій розсуд, що виключає підстави розцінювати його дії як передчасні, помилкові або необґрунтовані.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, фактично підставою для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України є скасування оператором системи з розподілу електричної енергії нарахування ТОВ "ДІОНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ" обсягу спожитої електричної енергії за листопад 2021 року в розмірі 116003кВт.год.

Подання ТОВ "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" заяви про закриття провадження у справі №906/717/22, є реалізацією суб`єктивного процесуального права позивача у даній справі, однак не є свідченням необґрунтованості поданої позивачем позовної заяви та не дає підстави для висновку, що внаслідок саме неправильних дій останнього було ініційовано провадження у даній справі №906/717/22, оскільки оцінка обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог в даному випадку судом не здійснювалась (подібна правова позиція викладена в додаткових ухвалах Верховного Суду від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20, від 23.07.2021 у справі №910/13025/19).

Також суд враховує, що станом на дату подання позовної заяви у відповідача існувала заборгованість по визначеному АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" обсягу спожитої електричної енергії за листопад 2021 року, відтак дії позивача були спрямовані на захист його порушених прав, та не можуть вважатися необґрунтованими, оскільки вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи судом не встановлено фактів зловживання процесуальними правами з боку позивача. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у справі належним чином користувався процесуальними правами та виконував обов`язки в господарському процесі, а саме подавав заяви та клопотання по справі брав безпосередню участь у судових засіданнях.

Крім того, відповідачем також не доведено та судом не встановлено обставин безпідставного ініціювання провадження у справі; протиправності мети подання такої заяви, зокрема у вигляді ущемлення прав та інтересів відповідача, а тому у суду відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд звертає увагу, що витрати на правову допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.

Зважаючи на викладене, враховуючи приписи ч.5 ст.130 ГПК України та встановлені судом обставини, суд відмовляє у задоволенні заяви представника ТОВ "ДІОНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ" про стягнення з ТОВ "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" 36623,25грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 130, 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір",Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

2. Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача від 25.08.2023 про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 36623,25грн.

3. Повернути ТОВ "ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (майдан Перемоги, 10, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 42095943) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 7058,37грн, сплачений згідно платіжного доручення №9422020473 від 08.09.2022.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу.

Дата складення повного тексту 20.10.23

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1 - у справу;

2- позивачу код 42095943 ;

3- відповідачу код 43777797

представнику відповідача на ел. адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1