Рішення

від 20.10.2023 по справі 908/2623/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/65/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2023 Справа № 908/2623/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький проектний інститут (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 147, ідентифікаційний код юридичної особи 41486029)

до відповідача: Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства УКРДІПРОДОР (03037, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 39/1, ідентифікаційний код юридичної особи 05416892) в особі Запорізького відділу комплексного проектування державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства УКРДІПРОДОР (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 123, ідентифікаційний код 24913294)

про стягнення 320 225,69 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 10/08 від 10.08.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький проектний інститут до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства УКРДІПРОДОР в особі Запорізького відділу комплексного проектування державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства УКРДІПРОДОР про стягнення заборгованості за Договором № 3/22 від 20.09.2022, яка складається з: 301 089,20 грн основного боргу, 5 345,36 грн 3 % річних, 13 791,13 грн втрат від інфляції.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині оплати виконаних позивачем робіт, в зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.08.2023, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2623/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Позивач у позовній заяві просив суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки, предмет спору у даній справі є стягнення з відповідача суми в розмірі 320 225,69 грн, вказана сума перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, проте, справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, дану справу суд визнав малозначною та задовольнив клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2623/23, присвоєно справі номер провадження 19/65/23, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення 30.08.2023 відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі № 908/2623/23 від 23.08.2023.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2623/23 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 20.10.2023.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

20.09.2022 між Запорізьким ВКП ДП «Укрдіпродор» (код ЄДРПОУ 24913294) (далі - Генпідрядник) та ТОВ «Запорізький проектний інститут» (код ЄДРПОУ 41486029) (далі - Субпідрядник) укладено Договір № 3/22 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується надати послуги з розробки схеми організації дорожнього руху: Послуги з інженерного проектування (Розробка схеми організації дорожнього руху по вулицям І-ІІІ ступеня пріоритетності міста Запоріжжя, включаючи перехрестя (примикання).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору сторони узгодили вартість робіт в сумі 301 089,20 грн без ПДВ; договірна ціна є динамічною; договірна ціна враховує усі витрати Субпідрядника на виконання предмету Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору встановлено, що строк надання послуг: з дати підписання договору 60 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, Субпідрядник розробив проектну документацію та передав її Генпідряднику, що підтверджується актом № 12 від 28.12.2023 наданих послуг та актом здачі-приймання виконаних робіт.

Позивач посилався на те, що відповідачем свої зобов`язання з оплати отриманих робіт не виконано.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо сплати отриманих робіт стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення основного боргу, 3% річних та втрат від інфляції.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною ч. 4 ст. 882 ЦК України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до умов п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника, зазначений у Договорі, на підставі оформленого належним чином акту виконаних робіт (наданих послуг), підписаного уповноваженими представниками обох сторін, після отримання Генпідрядником бюджетних призначень на підставі ст. 48, ст. 49 Бюджетного кодексу України протягом 7 банківських днів, з дня отримання бюджетних призначень на предмет даного Договору на свій реєстраційний рахунок. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані послуги здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання Генпідрядником бюджетного призначення на фінансування предмету даного Договору на свій реєстраційний рахунок. За наявності відповідного бюджетного призначення у Генпідрядника виникають зобов`язання за Договором.

Оплата наданих послуг Субпідряднику здійснюється Генпідрядником поетапно протягом 7 банківських днів на підставі оформленого належним чином Акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), підписаного уповноваженими представниками обох сторін згідно з Графіком надання послуг (Додаток 1) при наявності бюджетного фінансування предмету даного договору (п.4.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Субпідрядник розробив проектну документацію та передав її Генпідряднику 28.12.2023, що підтверджується актом № 12 наданих послуг.

Доказів оплати отриманих робіт з боку відповідача та наявність або відсутність бюджетного фінансування, як передбачено умовами п.п. 4.1, 4.2 Договору, матеріали справи не містять.

Крім того, суд зазначає, що відсутність фінансування не може бути підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати своє грошове зобов`язання.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем не оплачені роботи за Договором, заборгованість відповідача складає 301 089,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 301 089,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача: 5 345,36 грн 3 % річних за період з 07.01.2023 по 10.08.2023 та 13 791,13 грн втрат він інфляції за період з січня 2023 по червень 2023.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Надані розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що нараховані суми є вірними, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про їх задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача 5 345,36 грн 3 % річних за період з 07.01.2023 по 10.08.2023 та 13 791,13 грн втрат він інфляції за період з січня 2023 по червень 2023.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 08.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький проектний інститут (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «КФК» (Адвокатське об`єднання) укладено Договір № 08/08 про надання правничих послуг (Договір про надання правничих послуг), відповідно до п. 1.1 якого, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правничі послуги щодо стягнення з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (ЄДРПОУ 05416892) в особі Запорізького відділу комплексного проектування державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (ЄДРПОУ 24913294) заборгованості за виконані роботи по договору №3/22 від 20.09.2022р., з урахуванням фінансових санкцій.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1); адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4).

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Пунктом 1.3 Договору про надання правничих послуг встановлено, що від імені адвокатського об`єднання правничі послуги Клієнту будуть надавати адвокати цього об`єднання Фісун Володимир Володимирович та/або Коновалов Віктор Миколайович, кожен з яких має право діяти самостійно, ж мають всі повноваження (без обмежень) на ведення справи а суді, здійснюють від імені Клієнта його процесуальні права та обов`язки, підписують усі документи від імені та в інтересах Клієнта.

На підтвердження повноважень адвоката Фісун В.В. на представництво в суді доданий ордер АР № 1135827 від 09.08.2023, з зазначенням в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» - Господарський суд Запорізької області.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18, ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Пунктом 6.1 Договору про надання правничих послуг передбачено, що вартість послуг Адвокатського об`єднання, за цим договором, є фіксованою і становить 8000,00 грн, без ПДВ, незалежно від обсягу наданих послуг, згідно п.1.2 цього договору, та витраченого часу.

Прийом-передача наданих послуг за цим договором фіксується шляхом підписання сторонами відповідних актів (п. 6.2 Договору про надання правничих послуг).

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.08.2023, адвокат надав позивачу послуги на загальну суму 8 000,00 грн.

Пунктом 6.3 Договору про надання правничих послуг встановлено, що Клієнт проводить оплату послуг Адвокатського об`єднання наступним чином: передоплата в сумі 2000,00 грн без ПДВ. Решта після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 62 від 10.08.2023, відповідно до якої вбачається, що позивачем сплачено Адвокатському об`єднанню 2 000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

Слід зазначити, що витрати за надану правничу допомогу в разі підтвердження обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справ незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.120.2019 у справі № 922/445/19.

Представником позивача підтверджений обсяг наданих послуг, що підтверджується підписаним позивачем та Адвокатським об`єднанням актом наданих послуг за Договором.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на ступінь складності справи, кількість та обсяг підготовлених документів і наданих сторонами доказів, час витрачений адвокатом, категорію справи та суму предмету спору, враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги покладаються відповідача.

Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький проектний інститут про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства УКРДІПРОДОР (03037, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 39/1, ідентифікаційний код юридичної особи 05416892) в особі Запорізького відділу комплексного проектування державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства УКРДІПРОДОР (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 123, ідентифікаційний код 24913294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький проектний інститут (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 147, ідентифікаційний код юридичної особи 41486029) 301 089 (триста одну тисячу вісімдесят дев`ять) грн 20 коп. основного боргу, 5 345 (п`ять тисяч триста сорок п`ять) грн 36 коп. 3% річних, 13 791 (тринадцять тисяч сімсот дев`яносто одну) грн 13 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства УКРДІПРОДОР (03037, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 39/1, ідентифікаційний код юридичної особи 05416892) в особі Запорізького відділу комплексного проектування державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства УКРДІПРОДОР (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 123, ідентифікаційний код 24913294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький проектний інститут (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 147, ідентифікаційний код юридичної особи 41486029) 4 803 (чотири тисячі вісімсот три) грн 39 коп. витрат зі сплати судового збору та 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 20.10.2023

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.