Рішення

від 10.10.2023 по справі 908/2336/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/22/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2023 Справа № 908/2336/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк, (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код 14305909)

до відповідача 1 Приватного підприємства СОКРАТ, (72110, Запорізька область, Приморський район, с. Гюнівка, вул. Дімітрова, буд. 17, ідентифікаційний код 31322171)

до відповідача 2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 4 343 594,49 грн

представники сторін

від позивача: Хільчук О.П., довіреність № 355/21 від 02.07.2021 (в режимі відеоконференціі)

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 18.07.2023 надійшла позовна заява вих. № 188/2/484 від 10.07.2023 (вх. № 2534/08-07/23 від 18.07.2023) Акціонерного товариства Райффайзен Банк, м. Київ до Приватного підприємства СОКРАТ, с. Гюнівка Приморського району Запорізької області і до ОСОБА_1 , с. Гюнівка Приморського району Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 4 343 594,49 грн заборгованості за Кредитним договором № 012/10892/0895591 (в рамках програми Доступні кредити 5-7-9 %) від 18.11.2020, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3 737 500,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 606 094,49 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.07.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2336/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Частиною 6 статті 176 ГПК України встановлено, у разі якщо відповідачем 2 у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. (ч. 7 ст. 176 ГПК України)

Враховуючи вказані приписи законодавства, до Державної міграційної служби України направлявся відповідний запит про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .

На адресу Господарського суду Запорізької області від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації надійшла відповідь, відповідно до якої зазначено, що за наявними даними ДМС місце проживання ОСОБА_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2336/23, справі присвоєно номер провадження справи 19/22/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.08.2023.

Ухвалою суду від 07.08.2023 клопотання представника Акціонерного товариства Райффайзен Банк про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 підготовче засідання відкладено на 11.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2336/23, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 10.10.2023.

В судове засідання 10.10.2023 з`явився представник позивача, судове засідання проводилось в режимі відеоконференції у Підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

В судовому засіданні 10.10.2023 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Представники відповідачів - 1 і 2 в судове засідання 10.10.2023 не з`явилися, про поважність причин неявки суд завчасно не повідомили.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 15.11.2023 включно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін і доповнень) с. Гюнівка Приморського району Запорізької області, яке територіально відноситься до Софіївської сільської територіальної громади Бердянського району Запорізької області, входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 26.02.2022 по теперішній час).

У зв`язку із викладеним, ухвали суду по справі № 908/2336/23 направлялися судом відповідачам -1 і 2 на відомі суду адреси електронної почти.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Крім того, враховуючи територіальне перебування відповідачів- 1 і 2 на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території ухвали Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2336/23 опубліковані на офіційному веб-сайті судової влади України.

За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів -1 і 2 про відкриття провадження у справі № 908/2336/23 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа Скопелліті проти Італії від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа Папахелас проти Греції від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі Красношапка проти України, від 02.12.2010 Шульга проти України, від 21.10.2010 Білий проти України).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 10.10.2023 за відсутністю відповідачів 1 і 2, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 536, 549, 553, 554, 610-612, 625, 1049 ЦК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 012/10892/0895591 (в рамках програми Доступні кредити 5-7-9 %) від 18.11.2020, укладеним між позивачем та Приватним підприємством СОКРАТ, щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. В забезпечення зобов`язань за кредитним договором позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 12/Д4-РБ/22/279 від 18.11.2020, за умовами якого відповідач - 2 зобов`язався відповідати перед позивачем солідарно з відповідачем- 1 за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Станом на 06.07.2023 заборгованість за кредитним договором № 012/10892/0895591 в рамках програми Доступні кредити 5-7-9 %) від 18.11.2020 становить 4 343 594,49 грн., в тому числі заборгованість по кредиту становить 3 737 500,00 грн. та заборгованість по процентам становить 606 094,49 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів - 1 і 2 солідарно прострочену заборгованості по кредиту в розмірі 3 737 500,00 грн. і заборгованості по процентам в розмірі 606 094,49 грн. та покласти на відповідачів - 1 і 2 витрати зі сплати судового збору в сумі 65 153,92 грн.

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач -1 і відповідач -2 суду не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із не поданням відповідачами відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2020 Акціонерним товариством Райффайзен Банк (Кредитор, позивач у справі) та Приватним підприємством СОКРАТ (Позичальник, відповідач 1 у справі) укладено Кредитний договір № 012/10892/0895591 (в рамках Програми «Доступны кредити 5-7-9%») (далі Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 4 600 000 грн. (надалі - Ліміт), а Позичальник зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором з кінцевим терміном погашення кредиту -18.11.2025.

Кредит надається Позичальнику на придбання Трактора колісного NEW Holland T8.410.2020 року випуску, згідно договору фінансового лізингу № 33АС-20 від 20. Серпня 2020, укладеног сід Аозичальником та ТОВ «Торгова компанія «АСТЕРРА», код ЄДРПОУ 41096312 (п.1.4 Кредитного договору)

За умовами п. 2.1 Кредитного договору, протягом строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.3 Договору включно Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати Кредитору Проценти, сума яких розраховується на основі змінюваної процентної ставки, розмір якої визначається для кожного процентного періоду відповідно до умов та в порядку, встановлених пунктами 2.2-2.5 Договору на рахунок нарахованих доходів Кредитора № НОМЕР_2 в Дніпропетровській ОД АТ Райффайзен Банк.

Перший Процентний період, розпочинається 18 листопада 2020 та закінчується 31.12.2020. Кожен наступний Процентний період відповідає кожному наступному календарному кварталу (п. 2.2 Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору (в редакції додаткової Угоди № 1 від 22.03.2021), розмір процентної ставки, що підлягає сплаті Позичальником в кожному Процентному періоді (Базова процентна ставка), визначається наступним чином:

- протягом участі Позичальника в Програмі розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD + 6,0 % (п. 2.3.1 Кредитного договору);

- з дати позбавлення Позичальника права участі в Програмі (пункт 5.10 Кредитного договору) розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD + 6,0 % (п. 2.3.2 Кредитного договору, в редакції додаткової Угоди № 1 від 22.03.2021).

Для розрахунку розміру Базової процентної ставки приймається значення Індексу UIRD станом на останній робочий день календарного місяця, що передує місяцю початка процентного періоду, для якого визначається розмір процентної ставки. Якщо для визначеної таким чином календарної дати Індекс UIRD не буде визначено з будь яких причин, для розрахунку розміру Базової процентної ставки приймається значення Індексу UIRD за найближчий попередній робочий день (п. 2.3.3 Кредитного договору, в редакції додаткової Угоди № 1 від 22.03.2021).

За умовами п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором.

Згідно з п. 5.2 Кредитного договору, позичальник зобов`язаний здійснювати щомісячне погашення заборгованості за кредитом не пізніше останнього дня відповідного календарного місяця у розмірах, які визначаються графіком (Додаток № 1 до Договору) .

Додатком №1 до Кредитного договору сторони затвердили Графік погашення заборгованості за кредитом, яким визначено наступні строки погашення заборгованості:

- 27.07.2021 287 500 грн.;

- 27.08.2021 287 500 грн.;

- 27.09.2021 287 500 грн.;

- 27.07.2022 287 500 грн.;

- 27.08.2022 287 500 грн.;

- 27.09.2022 287 500 грн.;

- 27.07.2023 287 500 грн.;

- 27.08.2023 287 500 грн.;

- 27.09.2023 287 500 грн.;

- 27.07.2024 287 500 грн.;

- 27.08.2024 287 500 грн.;

- 27.09.2024 287 500 грн.;

- 27.07.2025 287 500 грн.;

- 27.08.2025 287 500 грн.;

- 27.09.2025 287 500 грн.;

- 18.11.2025 287 500 грн.

За умовами п. 5.3 Договору проценти Позичальник сплачує кожного місяця не пізніше останнього Банківського дня відповідного календарного місяця, та остаточно при погашенні Кредиту за наступні періоди:

- в першому календарному місяці користування Кредитом за період з дня видачі Кредиту по день, що передує передостанньому Банківському дню місяця;

- в наступних календарних місяцях за період з передостаннього Банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по Банківський день, що передує передостанньому Банківському дню поточного місяця;

- в останній календарний місяць користування Кредитом за період з передостаннього Банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення Кредиту;

- у разі нездійснення погашення Кредиту в Кінцевий термін погашення Кредиту за період з дати Кінцевого терміну погашення Кредит (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за Договором в повному обсязі.

Якщо Позичальник має право на отримання компенсації Процентів згідно держаної підтримки відповідно до умов Програми та Фонд надає Позичальнику (з ескроу рахунку Фонду у Кредитора) компенсацію Процентів з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої Договором Базової процентної ставки за Кредитом, то Позичальник має сплачувати власними коштами лише частину Базової процентної ставки, яка становитиме 3, 5, або 7 або 9 процентів річних (п. 5.5. Договору).

При цьому за умовами п. 5.7.1 Кредитного договору, компенсація процентів за кредитом позичальнику Фондом не сплачується за календарний місяць, протягом якого тривало більше ніж протягом 15 календарних днів будь-яке зі нижчезазначених порушень Позичальником умов Договору, а саме:

а) прострочення виконання Позичальником зобов`язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за Кредитом (відповідно до встановленого Графіку) та/або

б) прострочення виконання Позичальником зобов`язання зі сплати частини нарахованих Процентів за Кредитом (за Компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються Проценти). Компенсація процентів відновлюється з наступного місяця після сплати Позичальником вищезазначеної простроченої заборгованості.

Пунктом 8.1 Кредитного договору визначено, що у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором та/або Договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за Договором, не будуть виконані), Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угоди (договорів) вжити один або декілька таких заходів:

8.1.1 відмовити в наданні кредиту або його частини за Договором;

8.1.2 скасувати або встановити розмірі ліміту в розмірі фактичної заборгованості Позичальника за Договором;

8.1.3 вимагати дострокового повного/часткового виконання зобов`язань за Договором;

8.1.4 вимагати надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов`язань позичальника за Договором.

Відповідно до п. 8.2 Кредитного договору, Кредитор має право скористатись правами, зазначеними в п. 8.1 Договору та пред`явити Позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої обставини дефолту, зокрема, у разі порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором (пп. 8.2.1 Кредитного договору).

За умовами п. 12.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Договором.

Як свідчать матеріали справи 24.11.2020 Банк виконав зобов`язання, передбачені Кредитним договором та надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 4 600 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1.

Як зазначив позивач, всупереч встановленому графіку погашення кредиту, Приватне підприємство «Сократ», прострочило сплату платежів у 2022 році, прострочена заборгованість позичальника за тілом кредиту станом на 06.07.2023 складає 862 500,00 грн.

Таким чином, сума неоплаченого кредиту складає 3 737 500 грн. (4 600 000,00 грн. 862 500 грн.).

Умовами п. 4.1 Кредитного договору сторонами обумовлено, що виконання зобов`язань Позичальника за Договором, забезпечуються, порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення Договору, але до дня надання Кредиту за Договором між Кредитором і Поручителем- ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору 18.11.2020 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором № 012/10892/0895591 від 18.11.2020 укладено Договір поруки № 12/Д4-РБ/22/279 (надалі Договір поруки) між АТ Райффайзен Банк та громадянином ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 2 у справі).

За Договором поруки Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного Договору. Порукою за цим Договором забезпечується виконання Забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов`язань. (п., п. 1.1, 1.2 Договорів поруки).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов`язаннями, а Поручитель зобов`язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно з п. 2.2 Договору поруки Поручитель зобов`язується здійснити виконання Забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримня відповідної вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем -1 порушені строки погашення Кредиту, передбачені Додатком 1 до Кредитного Договору-Графіком, погашення остатку кредиту позичальником в розмірі 3 737 500,00 грн. здійснено не було.

20.06.2023 позивач направляв на адресу відповідача -1 Вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором (вих. № 188/2/425), згідно з якою позивач вимагав, в строк не пізніше 2 календарних днів з моменту направлення данної вимоги, достроково погасити заборгованість за Кредитним договором № 012/10892/0895591 від 18.11.2020, яка станом на 10.05.2023 склала 4 233 571,71 грн., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 3 737 500,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 496 071,71 грн. Зазначена вимога Відповідачем -1 у встановлений строк не виконана.

26.06.2023 на адресу поручителя ( ОСОБА_1 .) позивачем направлена Вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором (вих. № 188/2/454) про погашення заборгованості за Кредитним договором № 012/10892/0895591 від 18.11.2020, яка також залишена без належного реагування.

Як зазначає позивач, станом на 06.07.2023 заборгованість ПП «СОКРАТ» перед АТ Райфайзен Банк за Кредитним договором № 012/10892/0895591 від 18.11.2020 склала 4 343594,49 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 3 737 500,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 606 094,49 грн.

Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви. Розрахунки перевірені судом, та встановлено що вони виконані правильно.

Невиконання відповідачами -1 і 2 взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 012/10892/0895591 від 18.11.2020 в частині погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитними коштами стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів -1 і 2 заборгованості в примусовому порядку.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором № 012/10892/0895591 від 18.11.2020 виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідачу 1 кредитні кошти у розмірі 4 600 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 24.11.2020.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач 1 був зобов`язаний здійснювати погашення кредиту за Графіком, який є додатком 1 до Кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 свої зобов`язання по сплаті тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами у встановлених Договором № 012/10892/0895591 від 18.11.2020 в розмірі та строки не виконав, саме протягом 2022 року жодного платежу по тілу кредиту здійснено не було. Внаслідок чого у відповідача-1 станом на 06.07.2023 існує заборгованість в розмірі 4 343 594,49 грн., з яких 3 737 500 грн. заборгованість за кредитом, 606 094,49 грн. заборгованість за відсотками.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, Договором поруки № 12/Д4-РБ/22/279 від 18.11.2020 забезпечено виконання ПП «СОКРАТ» зобов`язання за Кредитним договором № 012/10892/0895591 від 18.11.2020.

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № 12/Д4-РБ/22/279 від 18.11.2020, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручитель заборгованість перед Кредитором не сплатили.

Так само ні відповідач- 1, ні відповідач- 2 не надали свого контррозрахунку суми заборгованості по Кредитному договору № 012/10892/0895591 від 18.11.2020, заявленої до стягнення.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі -1 і 2 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

За таких обставин суд, враховуючи те, що зобов`язання відповідача-1 забезпечені порукою відповідача-2, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача солідарно заборгованості за кредитним договором у сумі 4 343 594,49 грн., з яких 3 737 500,00 грн. заборгованість за кредитом, 606 094,49 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За розгляд позовної заяви у даній справі про стягнення 4 343 594,49 грн. належить до сплати судовий збір у сумі 65 153,92 грн. (1,5% ціни позову).

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 65 153,92 грн. платіжною інструкцією №19154 від 07.07.2023.

Витрати зі сплати судового збору в розмірі 65 153,92 грн. відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів в рівних частинах (по 32 576,96 грн.), оскільки стягнення судового збору солідарно законодавством не передбачено.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Приватного підприємства СОКРАТ, (72110, Запорізька область, Приморський район, с. Гюнівка, вул. Дімітрова, буд. 17, ідентифікаційний код 31322171) та ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код 14305909) заборгованість за кредитним договором №012/10892/0895591 від 18.11.2020 (в рамках Програми Доступні кредити 5-7-9%) у сумі 4 343 594,00 грн., з яких 3 737 500,00 грн. (три мільона сімсот тридцять сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) заборгованість за кредитом та 606 094,49 грн. (шістсот шість тисяч дев`яносто чотири грн. 49 коп.) - заборгованість за відсотками.

3. Стягнути з Приватного підприємства СОКРАТ, (72110, Запорізька область, Приморський район, с. Гюнівка, вул. Дімітрова, буд. 17, ідентифікаційний код 31322171) на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 32 576,96 грн. (тридцять дві тисячі п`ятсот сімдесят шість грн. 95 коп.).

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 32 576,96 грн. (тридцять дві тисячі п`ятсот сімдесят шість грн. 95 коп.).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 20» жовтня 2023 р.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.