Рішення

від 16.10.2023 по справі 908/1239/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/82/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2023 справа № 908/1239/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1239/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача приватного підприємства Дві Луни (вул. Спартака Маковського, буд. 15, м. Запоріжжя, 69120)

про стягнення 130435,28 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства Дві Луни 130435,28 грн., які складаються з 117050,57 грн. вартості електричної енергії за період: листопад 2021 року лютий 2022 року, червень-серпень 2022 року, спожитої за договором № 5122 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.07.2021, 393,89 грн. 3% річних та 12990,82 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням умов договору № 5122 від 01.07.2021 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг щодо оплати вартості спожитої за період: листопад 2021 року лютий 2022 року, червень-серпень 2022 року електричної енергії, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 117050,57 грн. Наведене, за доводами позивача, є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних втрат. Посилаючись на приписи ст.ст. 16, 526, 530, 610-612, 625, 629, 634, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 ГК України, Закон України «Про ринок електричної енергії», позивач просив позов задовольнити. Позивач просив справу за даним позовом визнати малозначною та розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023 справу № 908/1239/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 09.05.2023, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1239/23, присвоєно справі номер провадження 18/82/23; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/1239/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 05.06.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 09.05.2023 повернулась до суду з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.

Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що місцезнаходженням приватного підприємства Дві Луни є: вул. Спартака Маковського, буд. 15, м. Запоріжжя, 691201, і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою з позначкою за закінченням терміну зберігання, ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (в тому числі внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що забезпечує вручення офіційної кореспонденції та обізнаність з її змістом).

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1239/23 та розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 09.05.2023 у справі № 908/1239/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/1239/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом січня-жовтня 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці з 28.08.2023 по 22.09.2023, рішення прийнято без його проголошення 16.10.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Запоріжжяелектропостачання є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України Про ринок електричної енергії та починаючи з 01.01.2019 ТОВ Запоріжжяелектропостачання виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону У країни Про ринок електричної енергії (далі - Закон) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.10.2021 було прийнято Постанову № 1268, якою було затверджено Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, а також рекомендовано суб`єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону, здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії (далі - Закон), універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019), «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Так, подання електропостачальнику заяви-приєднання до публічного договору є прямим наміром укладання такого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов цього договору.

З врахуванням наведеного, ТОВ Запоріжжяелектропостачання (Постачальником, позивачем у справі) та приватним підприємством Дві Луни (Споживачем, відповідачем у справі) 01.07.2021 укладений публічний Договір № 5122 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі Договір) шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії за адресою розташування електроустановок.

Підписанням заяви-приєднання (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу) ПП «Дві Луни» підтвердило приєднання до умов Договору на умовах комерційної пропозиції Постачальника «Фактична плюс» з 01.07.2021 на нежитлові приміщення з ЕІС кодами точок комерційного обліку 6225763363630294 та 6220919109586008.

Згідно із п. 2.1 Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Розділом 3 Договору встановлено, що умови надання послуг відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.

Згідно із п. 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, які щомісяця визначаються відповідно до механізму визнання ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 5.7 Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може перевищувати 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеного в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Відповідно до п. 13.1 Договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Додатком 2 до договору є комерційна пропозиція Фактична плюс у редакції, що діяла до 31.12.2021, та у редакції, що діяла до 31.12.2022.

Згідно із п. 4 Комерційної пропозиції (додаток № 2 до Договору) Спосіб та термін оплати розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п. 11 комерційної пропозиції (у редакції до 31.12.2021) договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладено на строк до 31.12.2022. Договір укладається на строк до кінця календарного року та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії.

У пункті 11 комерційної пропозиції (у редакції до 31.12.2022) визначено, що для споживачі, що приєднуються до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, договір набирає чинності з дня, наступного за днем отримання ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» заяви-приєднання Споживача до умов договору про постання електричної енергії споживачу, в якій вказано обрання Комерційної пропозиції «Фактична плюс», якщо протягом трьох робочих днів споживачу неп буде повідомлено про невідповідність критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Позивачем на виконання умов Договору виставлені відповідачу рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року та у період з червня по серпень 2022 року, у відповідності до яких загальний обсяг використаної електричної енергії ПП «Дві Луни» складає 28030 кВт/год. на суму 142550,57 грн.

Відповідачем виставлені рахунки оплачені частково на суму 255000,00 грн. (за листопад 2021 року в сумі 17765,20 грн. та за червень 2022 року у сумі 7734,80 грн.). Заборгованість відповідача за спожиту електроенергію становить 117050,27 грн.

Спожитий обсяг електричної енергії ПП «Дві Луни» у спірні періоди підтверджується повідомленням/листом № 007-66/252 від 12.01.2023 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ Запоріжжяобленерго, щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за EIC - кодом точки комерційного обліку.

Даним повідомленням ОСР надає Постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу Споживача з щомісячною розбивкою.

Позивачем на адресу відповідача 02.12.2022 надіслано вимогу № 17305 від 01.12.2022 щодо погашення заборгованості за листопад, грудень 2021 року та за січень, лютий, травень, червень, липень, серпень 2022 року.

Доказів надання відповідачем відповіді на вимогу суду не надано.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті вартості отриманої за договором електричної енергії стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором № 5122 від 01.07.2021 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строки оплати визначені в п. 5.7 Договору альтернативно: або у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманих від постачальника електричної енергії рахунків за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року та у період з червня по серпень 2022 року у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 117050,57 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін отриманих від позивача рахунків є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 117050,57 грн. заборгованості за Договором є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 393,89 грн. 3% річних та 12990,82 грн. інфляційних витрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу, що в розрахунках 3% річних та інфляційних втрат позивачем період прострочення визначений з урахуванням спливу п`яти робочих днів від дати виставлення рахунків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 25.01.2022.2022 по 13.02.2023 за кожним окремо рахунком, з урахуванням розміру заборгованості в період нарахування, суд визнав його правильним, до стягнення підлягають 393,89 грн. 3% річних, як і визначено позивачем.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем загальний період з лютого 2022 року січень 2023 року з урахуванням періоду прострочення за кожним окремо актом та розміру заборгованості в період нарахування, суд встановив, що за заявлений позивачем період сума інфляційних втрат складає 17737,19 грн. Враховуючи відсутність у суду повноважень виходити за межі заявлених позовних вимог, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат задовольняється судом у визначеній позивачем сумі 12990,82 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України, доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов`язання по оплаті вартості спожитої електроенергії в повному обсязі і у визначений Договором строк, або підстав для звільнення від такого зобов`язання, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства Дві Луни (вул. Спартака Маковського, буд. 15, м. Запоріжжя, 69120; ідентифікаційний код 13611366) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код 42093239) 117050,57 грн. (сто сімнадцять тисяч п`ятдесят грн. 57 коп.) основного боргу, 393,89 грн. (триста дев`яносто три грн. 89 коп.) 3% річних, 12990,82 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто грн. 82 коп.) інфляційних втрат та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 20.10.2023.

Суддя В.В. Левкут