Рішення

від 20.10.2023 по справі 910/3893/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2023Справа № 910/3893/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА САНРАЙЗ"

до ФРЕДІАНІА ТРЕЙДІНГ ЛТД (FREDIANIA TRADING LTD)

про стягнення 35 842,09 доларів США

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА САНРАЙЗ" (далі - позивач, ТОВ "АГРОФІРМА САНРАЙЗ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ФРЕДІАНІА ТРЕЙДІНГ ЛТД (FREDIANIA TRADING LTD) (далі - відповідач) про стягнення 35 842,09 доларів США заборгованості за Контрактом № 7F від 13.10.2021.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Контрактом № 7F від 13.10.2021 (з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 26.11.2021, № 2 від 26.11.2021) щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 позовну заяву ТОВ "АГРОФІРМА САНРАЙЗ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

29.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Судом при відкритті провадження у справі встановлено, що відповідач (ФРЕДІАНІА ТРЕЙДІНГ ЛТД (FREDIANIA TRADING LTD)) є нерезидентом, який не має на території України офіційно зареєстрованих представництв, а тому про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти у порядку, встановленому ГПК України або передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 365 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 367 ГПК України).

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 р. № 2052-ІІІ, із заявами та застереженнями. Україна та Республіка Кіпр приєднались до зазначеної Конвенції.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).

Згідно ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

В силу застережень, викладених у Законі України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" та ст. 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Враховуючи, що Республіка Кіпр являється підписантом Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 15.11.1965, суд дійшов висновку, що про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому зазначеною Конвенцією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3893/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), зобов`язано позивача надати до суду супровідним листом належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на грецьку мову наступних документів: позовної заяви № 10/03 від 10.03.2023 і доданих до неї документів; ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/3893/23 від 10.04.2023 (у двох примірниках); прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідачу у справі № 910/3893/23 від 10.04.2023 (у двох примірниках); зобов`язано позивача надати до суду докази сплати вартості обслуговування процесу пересилання та вручення документів на території Кіпру.

27.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання, згідно якого на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 позивачем надано нотаріально засвідчений переклад на грецьку мову цієї ухвали, позовної заяви і доданих до неї документів, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідачу.

28.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання, згідно якого на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 позивачем надано докази сплати вартості обслуговування процесу пересилання та вручення документів на території Кіпру.

02.05.2023 через відділ діловодства суду надійшло клопотання, направлене позивачем засобами електронної пошти, згідно якого позивачем надано банківське підтвердження платежу від 26.04.2023 про сплату вартості обслуговування процесу пересилання та вручення документів на території Кіпру.

18.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання, згідно якого на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 позивачем надано оригінал банківського підтвердження платежу від 26.04.2023 про сплату вартості обслуговування процесу пересилання та вручення документів на території Кіпру.

31.05.2023 Господарським судом міста Києва направлено судові документи (позовну заяву № 10/03 від 10.03.2023 і додані до неї документи; ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/3893/23 від 10.04.2023) до Центрального органу Республіки Кіпр (Ministry of Justice and Public Order, 125 Athalassas Avenue, 1461 NICOSIA, Cyprus) для їх подальшого вручення відповідачу (ФРЕДІАНІА ТРЕЙДІНГ ЛТД (FREDIANIA TRADING LTD)) за адресою останнього згідно відомостей з офіційного сайту Департаменту Реєстратора компаній, який входить до складу Міністерства енергетики, комерції та промисловості Кіпру та веде облік зареєстрованих компаній Республіки Кіпр (Арч. Макаріоу ІІІ, 155, Протеас Хаус, 5-й поверх, 3026, Лімасол, Кіпр (Arch. Makariou III, 155 Proteas Housе, 5th floor, 3026, Limassol, Сyprus).

28.08.2023 через відділ діловодства суду від Центрального органу Республіки Кіпр надійшло повідомлення від 17.07.2023 з доданими до нього документами, згідно яких вбачається, що судовий виконавець в Окружному суді Лімасола доставив 29.06.2023 судові документи у справі № 910/3893/23 у зареєстрований офіс компанії FREDIANIA TRADING LTD за адресою Arch. Makariou III, 155 Proteas Housе, 5th floor, 3026, Limassol.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Водночас судом враховано, що відповідно п. b) ч. 2 ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців; не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази повідомлення відповідача про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/3893/23 та приписи п. b) ч. 2 ст. 15 Конвенції, суд здійснює розгляд даної справи.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

13.10.2021 між FREDIANIA TRADING LTD (далі покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА САНРАЙЗ" (далі продавець, позивач) було укладено Контракт № 7F (далі Контракт).

Відповідно до розділу 1 Контракту продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу 3-го класу українського походження врожаю 2021 року (далі товар).

Згідно п. 2.1, 2.2 розділу 2 Контракту, кількість Товару - 140,00 метричних тонн +/- 20 %

на вибір Покупця і за ціною Контракту. Вага вважається остаточною, у місці поставки при переважуванні з.д. вагонів/авто під час вивантаження.

Відповідно до розділу 3 Контракту визначені базисні умови поставки:

3.1. DAT ТОВ "ЄВТ ГРЕЙН" тa/або Миколаївський морський торговий порт ТОВ "МСП Ніка-тeppa" (далі - порт/термінал) (у відповідності до ГАФТА 78 UA залізничним транспортом).

3.2. Період поставки з 13.10.2021 по 02.11.2021 року включно.

3.3. Датою поставки з.д. транспортом є дата у відповідній електронній залізничній накладній, поставлена під час її оформлення на станції відправлення товару.

3.4. Право власності на товар переходить до покупця в дату оформлення експортної вантажної митної декларації.

3.5. Постачальник вважається таким, що здійснив свої зобов`язання з поставки товару, з дати приймання товару в пункті призначення. Відповідальність за товар, всі ризики, пов`язані із його втратою або пошкодженням, а також всі витрати за зберігання товару переходять від постачальника до покупця в дату виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки товару, передбачених цим Контрактом.

Відповідно до розділу 4 Контракту:

4.1. Ціна товару по цьому Контракту складає 261,00 (двісті шістдесят один) доларів США за одну метричну тонну.

4.2. Загальна вартість Контракту складає 36 540,00 (тридцять шість тисяч п`ятсот сорок) доларів США+/-20%. Валюта Контракту - долар США.

4.3. Валюта контракту: долар США.

4.4. Валюта платежу: долар США.

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Контракту (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.11.2021 до Контракту) покупець здійснює оплату протягом 3-х банківських днів після здійснення поставки шляхом перерахування банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 26.11.2021 до Контракту сторони дійшли згоди додати до Контракту нові банківські реквізити продавця, зазначеній у цьому пункті Додаткової угоди № 1 від 26.11.2021 до Контракту.

Згідно з розділом 11 Контракту, цей Контракт набуває чинності з дати його укладення та діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами.

Як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи, поставка відповідачу товару - кукурудзи не насіннєвої, врожаю 2021 року, 3-го класу в кількості 138,250 тонн була здійснена у строки, визначені у Контракті, що підтверджується залізничною накладною та відомістю вагонів № 47707849 від 26.10.2021.

26.11.2021 оформлено експортну вантажно-митною декларацією № UA 504030/2021/005545.

При навантаженні були втрати по прийому, накопиченню, відвантаженню та відбору лабораторних зразків вантажу, тому товар був експортований в кількості 137,326 тонн.

Позивачем (продавцем) було виставлено відповідачеві (покупцеві) Фактуру Інвойс № 7F/2 від 25.11.2021 на оплату товару - кукурудза 3-ого класу, українського походження врожаю 2021 року, виробник: ТОВ "АГРОФІРМА САНРАЙЗ", у кількості 137,326 т на загальну суму 35 842,09 доларів США.

З огляду на наведене позивач стверджує, що свої зобов`язання по Контракту щодо поставки товару відповідачу виконав у повному обсязі, тоді як відповідач (покупець) свої зобов`язання по Контракту щодо оплати товару не виконав, строк оплати товару минув, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по Контракту у сумі 35 842,09 доларів США, стягнення якої з відповідача є предметом даного позову, з яким позивач звернувся до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

Пунктом 2 Додаткової угоди № 2 від 29.11.2021 до Контракту сторони дійшли згоди доповнити Контракт пунктами 9.2, 9.3 наступного змісту:

9.2. Сторони домовились, що місцем виконання грошових зобов`язань по даному Контракту є місто Київ.

9.3. Всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути з даного Контракту або в зв`язку з ним, будуть по можливості вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. У разі якщо сторони не дійдуть згоди, спір підлягає розгляду місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Правом, що регулює цей Контракт, є матеріальне право України.

Отже, спір у даній справі підсудний Господарському суду міста Києва.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відтак відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Контракту (з урахуванням Додаткових угод до нього № 1 від 26.11.2021, № 2 від 29.11.202), суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Пунктом 5.1 розділу 5 Контракту (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.11.2021 до Контракту) встановлено, що покупець здійснює оплату протягом 3-х банківських днів після здійснення поставки шляхом перерахування банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця.

Враховуючи умови п. 3.4 та п. 3.5 Контракту та наявну в матеріалах справи експортну вантажно-митну декларацію № UA 504030/2021/005545 від 26.11.2021, суд доходить висновку, що позивачем було здійснено поставку товару за Контрактом 26.11.2021. Матеріали справи не містять претензій та повідомлень з боку відповідача щодо порушення позивачем умов Контракту щодо поставки товару.

Відтак, враховуючи умови п. 5.1 Контракту, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату за отриманий товар до 01.12.2021 включно (протягом 3-х банківських днів після 26.11.2021).

Отже, станом на час розгляду справи по суті строк виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару за Контрактом є таким, що настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого зобов`язання щодо оплати за товар за Контрактом на загальну суму 35 842,09 доларів США не виконав.

Враховуючи умови пункту 4.4 Контракту, згідно яких валютою платежу визначено долар США, суд відзначає, що сума оплати за товар мала бути перерахована відповідачем позивачу саме у доларах США.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів у розмінні статей 76, 77 ГПК України, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку зі здійснення оплати за товар, отриманий на підставі Контракту.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 35 842,09 доларів США грн заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем визначено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат у сумі 19 660,43 грн судового збору.

Відповідачем попередній (орієнтовний) розмір судових витрат до суду не подано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та задоволенням судом позовних вимог повністю, стягненню із відповідача підлягає судовий збір у сумі 19 660,43 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/3893/23 від 10.04.2023 було зобов`язано позивача надати до суду докази сплати вартості обслуговування процесу пересилання та вручення документів на території Кіпру.

Позивачем сплачено 21 євро вартості обслуговування процесу пересилання та вручення документів на території Кіпру, докази чого наявні в матеріалах справи (а.с. 65 т. 1).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України та задоволенням судом позовних вимог повністю, стягненню із відповідача підлягають 21 євро витрат, пов`язані з розглядом справи.

Керуючись ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236-238, 241, 327, 365, 367 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ФРЕДІАНІА ТРЕЙДІНГ ЛТД (FREDIANIA TRADING LTD) (реєстраційний номер: НЕ 309446, адреса: Арч. Макаріоу ІІІ, 155, Протеас Хаус, 5-й поверх, 3026, Лімасол, Кіпр (Arch. Makariou III, 155 Proteas Housе, 5th floor, 3026, Limassol, Сyprus) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА САНРАЙЗ" (Україна, 01054, м. Київ, провулок Георгіївський, буд. 2, кім. 12; ідентифікаційний код 34989711) 35 842 (тридцять п`ять тисяч вісімсот сорок два долари США 09 центів заборгованості за Контрактом № 7F від 13.10.2021, 19 660,43 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят гривень 43 коп.) судового збору, 21,00 євро (двадцять один євро) витрат, пов`язаних з розглядом справи.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 20.10.2023

Суддя Оксана ГУМЕГА