Рішення

від 05.10.2023 по справі 910/9820/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023Справа № 910/9820/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "КІНТО"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 221 642, 70 грн.

Представники:

від позивача: Кологойда О.В.;

від відповідача: Михалевич М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "КІНТО" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі-відповідач) про стягнення пені у розмірі 221 642, 70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виплачено у визначений рішенням Наглядової ради ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом №9/21 від 27.05.2021, строк дивіденди за результатами 2018 року, на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленого протоколом №31 від 18.05.2021, у зв`язку з чим позивач, як компанія з управління активами, звернувся в інтересах учасників корпоративних і пайових інвестиційних фондів, недержавного пенсійного фонду до суду з відповідним позовом. РішеннямгГосподарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/641/22, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено. Проте, грошове зобов`язання відповідача щодо виплати дивідендів за 2018 рік граничний строк виконання якого настав 17.11.2021 було виконано лише 20.03.2023, що стало підставою для нарахування пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.08.2023.

25.07.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що між сторонами по справі не укладалось жодного договору, який передбачав би сплату пені за невиконання певних зобов`язань, зокрема і щодо виплати дивідендів, не містить таких положень і жоден інший нормативний акт, а тому вимога позивача, на думку відповідача, про стягнення пені є безпідставною.

28.07.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, зокрема зазначає, що оскільки в спірних правовідносинах договір не укладався, а інший розмір штрафних санкцій за порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо виплати дивідендів за 2018 рік позивачу спеціальним законом не визначено, то, на думку позивача, розмір пені за прострочення виплати дивідендів за 2018 рік дорівнює обліковій ставці Національного банку України, а період нарахування становить 6 місяців з 18.11.2021 по 17.05.2022.

03.08.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 03.08.2023 відкладено розгляд справи на 17.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/9820/23 призначено на 21.09.2023.

18.09.2023 до суду надійшло клопотання позивача про надання доказів понесених судових витрат.

У судовому засіданні 21.09.2023 оголошено перерву до 05.10.2023.

28.09.2023 до суду надійшли додаткові пояснення позивача.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", згідно пунктів 1.1, 1.3 Статуту, в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів від 19.09.2019 (протокол №29 від 19.09.2019) (далі-Статут), засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 №57 шляхом перетворення державного підприємства "Виробниче об`єднання "Укрнафта" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 №210/93, з подальшою, згідно рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011, зміною типу і назви Товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Статуту, акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього статуту та вимог чинного законодавства України. Кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право, зокрема, на отримання дивідендів.

Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів є виписка з рахунку в цінних паперах, яка видається депозитарною установою на вимогу власника цінних паперів або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами (п.п. 6.1, 6.16 Статуту).

Так, Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «КІНТО-Класичний», Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «КІНТО-Казначейський», Відкритий спеціалізований пайовий інвестиційний фонд акцій «КІНТО-Еквіті», Закритий недиверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Індекс Української Біржі», Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Достаток», Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «КІНТО-Народний», Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-4», Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-5», Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7», Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «КІНТО Капітал», Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» та Непідприємницьке товариство «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» є акціонерами, які володіють простими іменними акціями ПАТ «Укрнафта» (далі - Товариство), відповідно до виписок про стан рахунків в цінних паперах станом на 11.06.2021 року.

18 травня 2021 року відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", рішення яких оформлені протоколом № 31 від 18.05.2021, до порядку денного яких, окрім інших, було винесено 17-те питання про розподіл прибутку Товариства за підсумками 2018 рік.

Так, згідно протоколу № 31 від 18.05.2021, зокрема, було прийнято рішення: «Затвердити такий розмір та порядок розподілу прибутку Товариства за 2018 рік: на виконання ч.5 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1931619526,20 грн (один мільярд дев`ятсот тридцять один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок), що складає 30% чистого прибутку Товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Решту чистого прибутку Товариства за 2018 рік в сумі 4 506 581 473,80 грн (чотири мільярди п`ятсот шість мільйонів п`ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста сімдесят три гривні 80 копійок), що скдадає 70% чистого прибутку, направити на покриття накопиченого збитку.

Затвердити загальний розмір дивідендів за простими акціями ПАТ «Укрнафта» за результатами 2018 року в сумі 1 931 619 526,20 грн (один мільярд дев`ятсот тридцять один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок).

Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затвердити у розмірі 35,62 грн (тридцять п`ять гривень 62 копійки)».

Крім того, 27 травня 2021 року відбулось засідання наглядової ради ПАТ «Укрнафта», рішення якої було оформлене протоколом №9/21 від 27.05.2021, згідно з Додатком № 1 до якого визначено дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів, особам, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства у 2018 році.

Визначено дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року - 11.06.2021.

Розмір нарахованих дивідендів (загальний розмір), що підлягають виплаті відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Товариства від 18.05.2021 - 1 931 619 526,20 грн (один мільярд дев`ятсот тридцять один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок).

Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію - 35,62 грн (тридцять п`ять гривень 62 копійки).

Строк виплати дивідендів за підсумками 2018 року: дата початку строку виплати дивідендів - 15.06.2021; дата закінчення строку виплати дивідендів - 17.11.2021.

Спосіб виплати дивідендів - виплата дивідендів здійснюється через депозитарну систему України.

Порядок виплати дивідендів: виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) однакові для всіх власників акцій одного типу та класу; - дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами; виплата дивідендів здійснюється шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, по мірі надходження коштів на рахунок ПАТ «Укрнафта» у межах встановленого строку виплати дивідендів; витрати, які виникають через необхідність перерахування дивідендів (сплата податків, зборів, тощо), проводяться за рахунок суми нарахованих дивідендів, призначених до виплати відповідній особі, яка має право на їх отримання; для отримання дивідендів кожний акціонер ПАТ «Укрнафта» повинен звернутись до своєї депозитарної установи, де він має рахунок у цінних паперах по акціях ПАТ «Укрнафта» станом на 11.06.2021 та заключити з цією депозитарною установою договір про обслуговування рахунка в цінних паперах (у разі відсутності договору); відповідальність за укладення договорів з депозитарною установою, своєчасність, достовірність та повноту наданих депозитарній установі банківських реквізитів, за вчинення необхідних дій для отримання дивідендів, передбачених відповідним договором та/або внутрішніми документами депозитарної установи, тощо, покладається на акціонера; дивіденди, нараховані на акції AT «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код 20077720), виплатити в порядку, встановленому Законом України «Про управління об`єктами державної власності».

До переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів за результатами 2018 року, окрім інших включені акціонери, що володіють акціями Товариства: Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «КІНТО-Класичний» у кількості 5010 шт.; Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «КІНТО-Казначейський» у кількості 1580 шт.; Відкритий спеціалізований пайовий інвестиційний фонд акцій «КІНТО-Еквіті» у кількості 1320 шт.; Закритий недиверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Індекс Української Біржі» у кількості 15160 шт.; Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Достаток» у кількості 1800 шт.; Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «КІНТО-Народний» у кількості 2060 шт.; Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-4» у кількості 26590 шт., Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-5» у кількості 9213 шт.; Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» у кількості 5300 шт., Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «КІНТО Капітал» у кількості 27546 шт.; Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» у кількості 20950 шт. та Непідприємницьке товариство «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» у кількості 14375 шт.

При цьому, Приватне акціонерне товариство "Кінто" є компанією з управління активами та на підставі ч. 1 ст. 41, ч. 6 статті 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування», ст. 6, 34 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», розділу 11 Статуту діє від власного імені в інтересах учасників пайових інвестиційних фондів, які не є юридичними особами, а саме: Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний» Приватного акціонерного товариства «КІНТО», Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Казначейський» Приватного акціонерного товариства «КІНТО», Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій «КІНТО-Еквіті» Приватного акціонерного товариства «КІНТО», Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Індекс Української Біржі» Приватного акціонерного товариства «КІНТО», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток» Приватного акціонерного товариства «КІНТО», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Народний» Приватного акціонерного товариства «КІНТО», корпоративних інвестиційних фондів: Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-4», Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-5», Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7», Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб», Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «КІНТО Капітал» та в інтересах учасників Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт», про що свідчать долучені до матеріалів справи договори про управління активами, укладені між позивачем та вказаними особами та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

Як вказує позивач, у відповідача на підставі рішення загальних зборів ПАТ «Укрнафта» (протокол № 31 від 18.05.2021, п. 17 порядку денного) виникло зобов`язання щодо виплати акціонерам дивідендів за 2018 рік у розмірі 35, 62 грн (одну) просту акцію у строк з 11.06.2021 по 17.11.2021.

Проте, вказане зобов`язання не було виконано відповідачем в порядку та строки, визначені Законом України «Про акціонерні товариства» та рішенням наглядової ради ПАТ «Укрнафта» (оформлене протоколом №9/21 від 27.05.2021), у зв`язку з чим Приватне акціонерне товариство "Кінто" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 4 662 800, 48 грн. на користь акціонерів, корпоративні права яких перебувають в управлінні позивача, дивідендів за 2018 рік на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленого протоколом №31 від 18.05.2021 та рішення наглядової ради ПАТ "Укрнафта", оформленого протоколом №9/21 від 27.05.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/641/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кінто" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 4 662 800, 48 грн задоволено.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, обставини, які встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/641/22, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Позивач вказує, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/641/22 було виконано Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" - 20.03.2023.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що грошове зобов`язання відповідача щодо виплати дивідендів за 2018 рік граничний строк виконання якого настав 17.11.2021 було виконано лише 20.03.2023, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 221 642, 70 грн.- пені за період з 18.11.2021 по 17.05.2022 включно.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частина 1 статті 152 Цивільного кодексу України визначає, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Тож, правовою підставою набуття корпоративних прав акціонера акціонерного товариства (у тому числі, права на отримання дивідендів) є набуття права власності на акції товариства.

Як свідчать наявні в матеріалах справи виписки про стан рахунку в цінних паперах на 11.06.2021 та не заперечується відповідачем, Приватне акціонерне товариство "КІНТО" (Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Класичний") є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 5010 шт.; Приватне акціонерне товариство "КІНТО" (Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Казначейський") є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 1580 шт.; Приватне акціонерне товариство "КІНТО" (Відкритий спеціалізований пайовий інвестиційний фонд акцій "КІНТО-Еквіті") є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 1320 шт.; Приватне акціонерне товариство "КІНТО" (Закритий недиверсифікований пайовий інвестиційний фонд "Індекс Української Біржі") є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 15160 шт.; Приватне акціонерне товариство "КІНТО" (Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "Достаток") є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 1800 шт.; Приватне акціонерне товариство "КІНТО" (Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Народний") є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 2060 шт.; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 26590 шт.; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 9213 шт.; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 5300 шт.; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 27546 шт.; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 20950 шт. та Непідприємницьке товариство "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" є власником простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» у кількості 14375 шт.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Із наведеної норми слідує, що у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок виплатити акціонеру дивіденди у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Пунктами 12, 15, 27 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та/або статутом товариства.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/641/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кінто" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 4 662 800, 48 грн задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" як невиплачені в строк дивіденди за 2018 рік на підставі Рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформленого протоколом №31 від 18.05.2021, грошові кошти, з яких:

- 178456 (сто сімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн 20 коп. на рахунок НОМЕР_1 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний";

- 56279 (п`ятдесят шість тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн 60 коп. на рахунок НОМЕР_2 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Казначейський";

- 47018 (сорок сім тисяч вісімнадцять) грн 40 коп. на рахунок НОМЕР_3 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "КІНТО-Еквіті";

- 539999 (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 20 коп. на рахунок НОМЕР_4 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі";

- 64116 (шістдесят чотири тисячі сто шістнадцять) грн 00 коп. на рахунок НОМЕР_5 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток";

- 73377 (сімдесят три тисячі триста сімдесят сім) грн 20 коп. на рахунок НОМЕР_6 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Народний";

- 947135 (дев`ятсот сорок сім тисяч сто тридцять п`ять) грн 80 коп. на рахунок НОМЕР_7 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" (ідентифікаційний код 35031362);

- 328167 (триста двадцять вісім тисяч сто шістдесят сім) грн 06 коп на рахунок НОМЕР_8 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" (ідентифікаційний код 35331070);

- 188786 грн (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 00 коп. на рахунок НОМЕР_9 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (ідентифікаційний код 35744353);

- 981188 (дев`ятсот вісімдесят одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн 52 коп. на рахунок НОМЕР_10 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" (ідентифікаційний код 32980900);

- 746239 (сімсот сорок шість тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 00 коп. на рахунок НОМЕР_11 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" (ідентифікаційний код 33151991);

- 512037 (п`ятсот дванадцять тисяч тридцять сім) грн 50 коп. на рахунок НОМЕР_12 в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" (ідентифікаційний код 33058272).

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 69942 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн 01 коп.

Судом у справі № 910/641/22 встановлено наступне:

- відповідно до змісту рішення Загальних зборів акціонерів відповідача, яке міститься у протоколі №31 від 18.05.2021, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" прийняло на себе грошове зобов`язання здійснити виплату акціонерам дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2018 році у визначених наглядовою радою відповідача порядку та строки, тобто щодо виплати дивідендів за 2018 в розмірі 35,62 грн на 1 (одну) акцію у строк до 17.11.2021;

- акціонери, виходячи з кількості належних їх акцій, мають право на виплату дивідендів за 2018 рік у наступному розмірі: Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Класичний" в сумі 178456,20 грн; Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Казначейський" в сумі 56279,60 грн; Відкритий спеціалізований пайовий інвестиційний фонд акцій "КІНТО-Еквіті" в сумі 47018,40 грн; Закритий недиверсифікований пайовий інвестиційний фонд "Індекс Української Біржі" в сумі 539999,20 грн; Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "Достаток" в сумі 64116,00 грн; Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Народний" в сумі 73377,20 грн; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" в сумі 947135,80 грн; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" в сумі 328167,06 грн; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" в сумі 188786,00 грн; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" 981188,52 грн; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" 746239,00 грн та Непідприємницьке товариство "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" в сумі 512037,50 грн, а всього в сумі 4662800,48 грн.;

- не зважаючи на наявний у відповідача обов`язок, згідно рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленого протоколом № 31 від 18.05.2021, із виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у строк з 15.06.2021 по 17.11.2021 виконано не було, доказів зворотнього суду під час розгляду справи № 910/641/22 не надано;

- невиконання відповідачем обов`язку з виплати акціонерам дивідендів за 2018 рік, у визначених рішенням загальних зборів акціонерів від 18.05.2021 розмірі та статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" строк свідчить про порушення прав акціонерів ПАТ "Укрнафта" на отримання прибутку акціонерного товариства.

- Приватне акціонерне товариство "КІНТО" здійснює діяльність з управління активами: на підставі договору № 8 про управління активами Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" від 02.04.2007, в редакції додаткової угоди від 18.04.2017; на підставі договору №9 про управління активами Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" від 07.09.2007, в редакції додаткової угоди від 20.04.2017; на підставі договору №10 про управління активами Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" від 12.03.2008, в редакції додаткової угоди від 11.04.2017; на підставі договору №3 про управління активами Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" від 17.06.2004, в редакції додаткової угоди від 24.04.2017; на підставі договору №4 про управління активами Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" від 12.11.2004, в редакції додаткової угоди від 27.04.2017; на підставі договору про управління активами Відкритого пенсійного фонду "Соціальний стандарт" від 03.03.2005 № 1; на підставі Свідоцтва №45-2 від 04.01.2011 про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний" Приватного акціонерного товариства "КІНТО"; на підставі Свідоцтва №00036 від 27.04.2012 про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Казначейський" Приватного акціонерного товариства "КІНТО"; на підставі Свідоцтва №1312-2 від 26.10.2018 про внесення відомостей про інститут спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "КІНТО-Еквіті" Приватного акціонерного товариства "КІНТО"; на підставі Свідоцтва №1553 від 12.01.2011 про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі" Приватного акціонерного товариства "КІНТО"; на підставі Свідоцтва №396-2 від 04.01.2011 про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Народний" Приватного акціонерного товариства "КІНТО" та на підставі Свідоцтва №4-1 від 13.02.2010 про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток" Приватного акціонерного товариства "КІНТО", а отже наділено правом звернення до суду з даним позовом в їх інтересах;

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Однак, враховуючи що грошове зобов`язання відповідача щодо виплати дивідендів за 2018 рік, граничний строк виконання якого настав 17.11.2021, було виконано лише 20.03.2023, позивач просить суд стягнути з відповідача 221 642, 70 грн.- пені за період з 18.11.2021 по 17.05.2022 включно.

Так, статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. ч. 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (стаття 547 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Закон про відповідальність регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Тобто, пеня та спосіб її розрахунку є істотною умовою договору, з приводу якого сторонам слід дійти чіткої згоди про її розмір та порядок нарахування.

Відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства України, для застосування пені за порушення грошового зобов`язання в укладеному між сторонами договорі мають бути визначені випадки, розмір та порядок їх застосування.

Тож, неустойка (пеня та штраф) є договірною санкцію, розмір якої визначається за домовленістю сторін, якщо інше не визначено законом.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Суд зазначає, що Закон Україн "Про акціонерні товариства" також не передбачає нарахування та стягнення пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів іншим учасникам господарського товариства.

При цьому, суд зазначає, що частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ розміру санкцій за порушення грошових зобов`язань, як одиницю вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором та погоджений сторонами розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний.

Оскільки між сторонами угода щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з виплати дивідендів не укладена, а частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено обмеження нарахування пені за весь час користування чужими грошовими коштами обліковою ставкою НБУ, якщо вона передбачена умовами укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 221 642, 70 грн. за період з 18.11.2021 по 17.05.2022, задоволенню не підлягають.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду у постановах від 22.05.2018 у справі №926/2733/16 та від 14.02.2018 у справі №904/1858/16, від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18, а також з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20.12.2010 у справі №3-41гс10, від 28.02.2011 у справі №3-11гс11, від 04.02.2014 у справі №903/610/13.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "КІНТО" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення пені у розмірі 221 642, 70 грн. не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 16.10.2023

Суддя С. О. Щербаков