Рішення

від 20.10.2023 по справі 910/11841/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2023Справа № 910/11841/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОГУРМАНІЯ"

про стягнення 62533,92 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОГУРМАНІЯ" про стягнення 62533,92 грн заборгованості, з яких: 53292,00 грн - сума заборгованості за поставлену теплову енергію, 7825,19 грн - інфляційна складова боргу, 1416,76 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №420382/11юр від 23.10.2021.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11841/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

18.10.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо розрахунку заборгованості, до якого також надано деталізований розрахунок боргу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 03.08.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі виданої ліцензії є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, зокрема, до будинку №34/1 по вул. Будівельників, в м. Києві.

Згідно із матеріалами справи, нежитлове приміщення площею 157,60 кв.м. в будинку №34/1 по вул. Будівельників, в м. Києві на підставі укладеного договору оренди частини нежитлового приміщення та обладнання № 15/06-19-2 від 15.06.2019 передано в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕОГУРМАНІЯ".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у період з жовтня 2021 року по квітень 2023 року включно позивачем на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №420382/11юр від 23.10.2021 надано відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 53292,00 грн, на підтвердження чого позивачем надано у матеріали справи: Акт постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача від 29.12.2015, Акт про готовність вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період 2021-2022, Акт про готовність вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період 2022-2023, Звіти з показаннями приладів будинкового засобу обліку теплової енергії за період з 23.10.2021 по 14.04.2023.

Оскільки відповідач вартості наданих позивачем послуг не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення 53292,00 грн та нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання інфляційні втрати у сумі 7825,19 грн та 3% річних у сумі 1416,73 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

На підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (рішення № 198 від 01.06.2012), ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" є виконавцем послуг з постачання теплової енергії зокрема, у будинку №34/1 по вул. Будівельників, в м. Києві.

23.10.2021 між ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОГУРМАНІЯ" (споживач) було укладено договір №420382/11юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі договір) у відповідності до умов якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

У відповідності до п.2, 3 договору опалювальна площа нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 34/1 становить 157,60 кв.м.

У пункті 5 договору передбачено, що тарифи на послуги (з урахуванням податку на додану вартість) на дату укладення договору становлять: з централізованого опалення (в частині теплової енергії) з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 1399,79 грн (з ПДВ) за гігакалорію; з централізованого постачання гарячої води (в частині теплової енергії) 1399,79 грн (з ПДВ) за гігакалорію.

Відповідно до п.7 договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005.

Згідно із п.9 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 14 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плат із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом.

Цей договір укладається на строк до 23.10.2022 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п.31 договору).

У пункті 32. Договору сторони погодили, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини , які виникли між сторонами до моменту його укладення відповідно до ст.631 ЦК України , а саме з 15.06.2019.

Як підтверджено матеріалами справи, нежитлове приміщення площею 157,60 кв.м. в будинку №34/1 по вул. Будівельників, в м. Києві на підставі укладеного договору оренди частини нежитлового приміщення та обладнання № 15/06-19-2 від 15.06.2019 передано в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕОГУРМАНІЯ".

На підтвердження надання відповідачу у період з жовтня 2021 року по квітень 2023 року включно послуг з централізованого опалення позивачем надані у матеріали справи: Акт постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача від 29.12.2015, Акт про готовність вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період 2021-2022, Акт про готовність вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період 2022-2023, Звіти з показаннями приладів будинкового засобу обліку теплової енергії за період з 23.10.2021 по 14.04.2023.

Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення в будинку №34/1 по вул. Будівельників здійснюється приладом комерційного обліку СВТУ-11Т (заводський номер 3558).

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що у період з жовтня 2021 року по квітень 2023 року включно відповідач неналежним чином виконав свої обов`язки по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №420382/11юр від 23.10.2021, а саме в частині оплати наданих позивачем послуг з централізованого опалення, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 53292,00 грн.

Посилаючись на прострочення відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував на підставі ст.625 ЦК України інфляційні втрати у сумі 7825,19 грн та 3% річних у сумі 1416,73 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно зі ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Пунктами 4, 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198 (далі Правила №1198).

Пунктом 3 Правил №1198 передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Умовами п.4, 14 Правил №1198 користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно із матеріалів справи, на виконання умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №420382/11юр від 23.10.2021 позивач надав у період з жовтня 2021 року по квітень 2023 року включно послуги з централізованого опалення до будинку №34/1 по вул. Будівельників в м. Києві (опалювальна площа приміщення, яке орендує відповідач становить 157,60 кв.м.), що підтверджується відомостями з показаннями приладів будинкового лічильника теплової енергії за спірний період, Актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії балансоутримувача, Актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період.

Факт споживання відповідачем протягом спірного періоду теплової енергії у визначеному обсязі є доведеним позивачем належними та допустимими доказами.

У свою чергу, відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували наведені в доданих позивачем до матеріалів справи звітах обсяги споживання теплової енергії відповідачем за спірний період.

Згідно із п.23-28 Правил №1198 визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (надалі Правил №630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження відключення від теплопостачання житлового будинку №34/1 по вул. Будівельників в м. Києві, у тому числі, спірних нежитлових приміщень.

Пунктом 40 Правил №1198 передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Одночасно судом враховано, що нарахування позивачем наведеної суми боргу здійснювалось, виходячи з обсягів спожитої теплової енергії за показниками приладу обліку теплової енергії та тарифів на теплову енергію, установлених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у спірний період.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначений за допомогою вузла комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає, зокрема, обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, та розподіляється між споживачами в такому порядку: загальний обсяг теплової енергії розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Тобто, розподіл визначеного загального обсягу теплової енергії між споживачами здійснювався пропорційно до площі споживачів, що узгоджується з нормами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Відтак, визначений обсяг спожитої теплової енергії у будинку за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 34/1 включає також обсяги теплової енергії на опалення нежитлового приміщення площею 157,60 кв.м.

Також судом встановлено, що нарахування послуги з централізованого опалення за листопад 2021 року по квітень 2022 року здійснено позивачем у відповідності до постанови КМУ від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу".

Заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2021 року по квітень 2023 року становить 53292,00 грн згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Перевіривши наданий позивачем у матеріали справи розрахунок заборгованості (в тому числі разом із поясненнями від 18.10.2023), суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.9 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 53292,00 грн.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач у порушення умов договору та норм цивільного законодавства не здійснив оплату заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 53292,00 грн є обґрунтованими.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач нарахував на підставі ст.625 ЦК України та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 7825,19 грн та 3% річних у сумі 1416,73 грн.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат (нарахування здійснені за загальний період з 01.12.2021 по 07.07.2023), з урахуванням розрахунку, доданого до пояснень від 18.10.2023, судом встановлено, що обґрунтованими є 3% річних у сумі 1279,13 грн та інфляційні втрати у сумі 7231,98 грн, а тому позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", а саме в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОГУРМАНІЯ" заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 53292,00 грн, 3% річних у сумі 1279,13 грн та інфляційних втрат у сумі 7231,98 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОГУРМАНІЯ" (02100, місто Київ, вулиця Будівельників, будинок 34/1, ідентифікаційний код 42781912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20, ідентифікаційний код 37739041) заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 53292,00 грн, 3% річних у сумі 1279,13 грн, інфляційних втрат у сумі 7231,98 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2652,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.10.2023.

СуддяС.О. Турчин