Рішення

від 20.10.2023 по справі 911/2480/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2480/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВГАЗТРЕЙД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД»

про стягнення 572 934, 99 грн,

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВГАЗТРЕЙД» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» (далі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 572 934, 99 грн, з яких: 488 093, 36 грн основний борг, 74 003, 27 грн пеня, 4 493, 14 грн 3% річних та 6 345, 22 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором постачання природного газу (не для побутових споживачі) №222330/Т від 01.11.2022, в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу .

2. Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

Відповідач заперечує щодо задоволення позову та, зокрема, зазначає, що 31.08.2023 відповідачем оплачено 488 093, 36 грн основної заборгованості за спожитий природний газ, що підтверджується платіжною інструкцією № 3747 від 31.08.2023 та 8 594, 03 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 239 від 04.09.2023. Також вказує, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів направлення оригіналів акту приймання-передачі газу відповідачу відповідно до п.3.7.2. договору, а тому вимоги позивача про стягнення 74 003, 27 грн пені, 4 493, 14 грн 3% річних та 6 345, 22 грн інфляційних втрати є передчасними, а скрін-шот направлення акт приймання-передачі природного газу № ОТБИ-001646 від 31.03.2023 на електронну адресу відповідача є неналежним доказом.

3. Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/2480/23, визнано справу малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

05.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позов.

18.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

12.10.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.11.2022 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу № 222330/Т, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити (передати) природній газ (код за ДК 021-2015:09123000-7 Природний газ) споживачу, а споживач зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов`язання передбачені цим договором, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

У договорі міститься визначення термінів, зокрема:

газовий місяць (М) - газовий місяць, в якому здійснюється постачання природного газу. Газовий місяць розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця;

газовий місяць (М+1) - газовий місяць, наступний за газовим місяцем (М);

газовий місяць (М-1) - газовий місяць, що передує газовому місяцю (М).

Згідно із п.2.1 договору плановий об`єм (обсяг) постачання/споживання природного газу в 2022 році за цим договором становить 30 000 м куб.

Відповідно до п.3.1. договору постачальник в установленому договором порядку та періодах зобов`язується передати природний газ у власність споживачу, в точках виходу з газотранспортної системи до відповідної газорозподільної системи (пункти призначення).

У пункті 3.5. договору сторони погодили, що об`єм переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заявці-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем з урахуванням процедур передбачених Кодексом ГРС.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що фактичний об`єм поставленого в розрахунковому періоді газу, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ.

Відповідно до п.3.7. договору складання та підписання сторонами актів приймання-передачі газу відбувається в наступному порядку:

п.3.7.1. споживач, до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов`язаний надати постачальнику засвідчену копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу за розрахунковий період складеного між споживачем та оператором ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. В іншому випадку, для розрахунку вартості поставленого за цим договором газу застосовуються дані оператора ГРМ про об`єм розподіленого (протранспортованого) споживачу газу. Постачальник має право самостійно звернутися до оператора ГРМ для отримання даних про об`єм газу, розподіленого (протранспортованого) для споживача протягом розрахункового місяця.

п.3.7.2. на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом п`яти робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період із зазначенням фактичних об`ємів (обсягів) споживання за кожну газову добу (D) протягом газового місяця (М), підписані уповноваженим представником постачальника.

п. 3.7.3. споживач протягом трьох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів. У разі неповернення споживачем у визначений строк акту приймання-передачі природного газу, чи у випадку не надання письмової мотивованої відмови від підписання акту, обсяг спожитого газу та ціна за відповідний розрахунковий період вважаються узгодженими споживачем.

Згідно із п. 3.8. договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу об`ємів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, об`єм спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ або на підставі акта, що складений між оператором ГРМ та споживачем.

У пункті 4.1. договору сторони погодили, що на момент укладання цього договору ціна планового обсягу природного газу, що поставляється в межах об`ємів, встановлених згідно з пунктом 2.2. цього договору (з урахуванням змін, здійснених відповідно до пункту 3.10. договору), з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) ТОВ «Оператор ГТС України» становить 29, 26153 грн за 1 куб. м, крім того ПДВ 20% - 5, 85231 грн, разом з ПДВ 35, 11389 грн за 1 куб. м. До ціни планового обсягу газу включено тариф ТОВ «Оператор ГТС України», визначений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3013, з застосуванням коефіцієнту 1, 10 (коефіцієнт при замовленні потужності на добу наперед), який складає 0, 136571 грн, крім того ПДВ 20% - 0, 02732 грн, разом з ПДВ 0, 1638912 грн. Ціна природного газу за цим договором, змінюється у разі ринкового коливання цін на природний газ, зміни вартості (ціни) послуг газотранспортного підприємства, змін у податковому законодавстві та інших чинників, що впливають на формування ціни природного газу. Сторони домовились, що ціна газу може бути змінена постачальником в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення споживача про нову ціну природного газу та дату початку її застосування.

Остаточна вартість фактично спожитого обсягу природного газу впродовж газового місяця (М) складається із суми скорегованих, відповідно до пунктів 4.2., 4.3., 8.2., 8.3. договору, планових вартостей спожитих протягом газової доби (D) обсягів природного газу в газовому місяці (М) (п.4.4. договору).

Відповідно до п.4.6. договору оплата вартості планового обсягу газу на газовий місяць (М), визначеного п.2.2. договору, здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 25 числа газового місяця (М-1) на умовах 100 % попередньої оплати, за ціною планового обсягу газу, встановленою в п.4.1. договору.

У разі збільшення в порядку абз. 2 п.2.2. договору планового обсягу газу споживач здійснює оплату додатково заявлених об`ємів (обсягів) газу впродовж трьох робочих днів після збільшення цих об`ємів, за ціною планового обсягу газу, що визначена в п.4.1. договору на газовий місяць (М) (п.4.7. договору).

Пунктом 4.8. договору встановлено, що остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу у газовому місяці (М) здійснюються споживачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені пунктами 4.4., 4.5. договору в строк до 15 числа (включно) газового місяця (М+1).

Згідно із п.4.9. договору сума, яка була сплачена споживачем понад вартість фактично отриманого газу у відповідному місяці поставки газу, зараховується постачальником як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць або перераховується на банківський рахунок споживача протягом 6 (шести) календарних місяців здати отримання письмової вимоги споживача.

Датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п.4.10. договору).

Відповідно до п.4.11. договору в разі виникнення заборгованості споживача перед постачальником, постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача за цим договором відповідно до календарної черговості її виникнення.

Загальна сума договору складається із загальної вартості газу, поставленого споживачу за весь період дії договору (п.4.12. договору).

Споживач зобов`язаний, зокрема самостійно контролювати власне газоспоживання та не допускати несанкціонованого відбору природного газу та перевищення погодженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді шляхом самостійного і завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання (п.5.2. договору).

Згідно із п.8.6. договору в разі порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлених цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості.

Цей договір набуває чинності з дати його укладання та діє в частині постачання природного газу до 31.12.2022, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного їх виконання (п.11.1. договору).

Пунктом 11.2. договору сторони погодили, що договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до пунктів 2.1., 2.2. договору щодо планових об`ємів постачання газу на продовжений строк. Якщо сторони не внесуть такі зміни щодо планових об`ємів постачання природного газу на продовжений строк до початку його перебігу, вважається що сторони автоматично погодили/встановили на продовжений строк зобов`язання щодо поставки (передачі) постачальником та прийняття споживачем середньодобових та місячних планових об`ємів постачання газу, встановлених у пункті 2.2. договору у відповідних календарних місяцях.

На виконання умов договору позивач у період березень 2023 року передав, а відповідач прийняв (спожив) природній газ у кількісті 25 561, 00 кб. м загальною вартістю 663 662, 84 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № ОТБИ-001646 від 31.03.2023, який підписаний лише з бору позивача.

10.04.2023 позивачем направлено вказаний акт приймання-передачі на електронну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Bmbud@ukr.net, без електронного підпису позивача.

04.08.2023 на адресу відповідача позивачем направлено листа за вих. №283/01 від 04.08.2023 разом з вказаним вище актом приймання-передачі в двох примірниках, в якому останній просив підписати та повернути один примірник підписаного акту протягом 3 робочих днів з дати отримання цього листа. Направлення вказаного листа з актом підтверджується описом вкладення та чеком поштового відділення № 0110314887840.

Вказаний вище лист разом з актом приймання-передачі природного газу № ОТБИ-001646 від 31.03.2023 отриманий відповідачем 10.08.2023, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 0110314887840.

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

Листом АТ «КИЇВГАЗ» за вих. № 2776/20 від 04.08.2023 повідомив позивача, що відповідачем спожито 25 561, 00 кб. м природного газу.

Відповідно до довідки за №48 від 08.08.2023 ціна за природний газ для відповідача за договором у березні 2023 року складала 25,96389 грн за 1 кб. м.

У свою чергу відповідачем повністю оплачено спожитий газ у загальному розмірі 663 662, 84 грн, а саме: 28.11.2022 в сумі 175 569, 48 грн, що підтверджується довідкою банку за вих. № 02-01/01/2495 від 08.08.2023 (до відкриття провадження в справі) та 31.08.2023 в сумі 488 093, 36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3747 від 31.08.2023 (після відкриття провадження в справі).

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договорами в частині своєчасної та повної оплати спожитого природного газу, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 488 093, 36 грн основного боргу, 74 003, 27 грн пені, 4 493, 14 грн 3% річних та 6 345, 22 грн інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як убачається з матеріалів справи у період березень 2023 року позивач надав, а відповідач прийняв (спожив) природній газ кількістю 25 561, 00 кб. м загальною вартістю 663 662, 84 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № ОТБИ-001646 від 31.03.2023.

Відповідно до п.3.7.2. договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом п`яти робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період з зазначенням фактичних об`ємів (обсягів) споживання за кожну газову добу (D) протягом газового місяця (М), підписані уповноваженим представником постачальника.

Згідно із п.3.7.3. договору споживач протягом трьох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів. У разі неповернення споживачем у визначений строк акту приймання-передачі природного газу, чи у випадку не надання письмової мотивованої відмови від підписання акту, обсяг спожитого газу та ціна за відповідний розрахунковий період вважаються узгодженими споживачем.

04.08.2023 позивачем направлено на адресу відповідача листа за вих. №283/01 від 04.08.2023 разом з актом приймання-передачі природного газу № ОТБИ-001646 від 31.03.2023, що підтверджується описом вкладення та чеком поштового відділення № 0110314887840.

Вказаний вище лист разом з актом приймання-передачі природного газу № ОТБИ-001646 від 31.03.2023 отриманий відповідачем 10.08.2023, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 0110314887840.

У свою чергу відповідачем повністю оплачено спожитий газ, а саме: 28.11.2022 в сумі 175 569, 48 грн, що підтверджується довідкою банку за вих. № 02-01/01/2495 від 08.08.2023 та 31.08.2023 в сумі 488 093, 36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3747 від 31.08.2023

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що акт приминання-передачі природного газу № ОТБИ-001646 від 31.03.2023 вважається погодженим відповідачем.

Також позивач зазначає, що на момент звернення до суду неоплаченим залишився спожитий газ на суму 488 093, 36 грн.

Відповідачем повністю оплачено спожитий газ у березні 2023 року в загальному розмірі 663 662, 84 грн, а саме: в розмірі 175 569, 48 грн до відкриття провадження в справі та 488 093, 36 грн після відкриття провадження в справі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами в зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження в справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи те, що сума заборгованості за спожитий газ у розмірі 488 093, 36 грн сплачена відповідачем після відкриття провадження в справі, суд закриває провадження в справі №911/2480/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 488 093, 36 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 74 003, 27 грн пені за період з 18.04.2023 по 07.08.2023, 4 493, 14 грн 3 % річних за період з 18.04.2023 по 07.08.2023 та 6 345, 22 грн інфляційних втрат за період з травня по червень 2023 року.

Відповідач у відзиві заперечував щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтовуючи свою позицію тим, що нарахування штрафних санкції за вказані вище періоди є передчасним, оскільки скрін-шот направлення акта приймання-передачі є неналежним доказом та не підтверджує, що строк оплати за спожитий відповідачем газ в березні 2023 року настав.

10.04.2023 позивачем направлено вказаний акт приймання-передачі на електронну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Bmbud@ukr.net, без електронного підпису позивача.

Так, пунктами 12, 32 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Частинами 1, 2 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Враховуючи викладене вище, суд погоджується з доводами відповідача, що скрін-шот направлення 10.04.2023 вказаного вище акта приймання-передачі спожитого газу на електронну адресу відповідача, без електронного підпису позивача є неналежним доказом направлення такого акта відповідачу.

Проте, суд зазначає, що відповідно до п.4.6. договору оплата вартості планового обсягу газу на газовий місяць (М), визначеного п.2.2. договору, здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 25 числа газового місяця (М-1) на умовах 100 % попередньої оплати, за ціною планового обсягу газу, встановленою в п.4.1. договору.

Пунктом 4.8. договору встановлено, що остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу у газовому місяці (М) здійснюються споживачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені пунктами 4.4., 4.5. договору в строк до 15 числа (включно) газового місяця (М+1).

Згідно із визначеннями термінів, які містяться в договорі газовий місяць (М+1) це газовий місяць, наступний за газовим місяцем, в якому здійснюється постачання природного газу.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що сторонами в п. 4.6., 4.8. договору погоджено попередня оплата газу за ціною планового обсягу газу до 25 числа звітного місяця та остаточний розрахунок за спожитий газ проводиться в строк до 15 числа наступного місяця за звітним.

Також, відповідно до п.3.7.1. договору споживач, до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов`язаний надати постачальнику засвідчену копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу за розрахунковий період складеного між споживачем та оператором ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. В іншому випадку, для розрахунку вартості поставленого за цим договором газу застосовуються дані оператора ГРМ про об`єм розподіленого (протранспортованого) споживачу газу. Постачальник має право самостійно звернутися до оператора ГРМ для отримання даних про об`єм газу, розподіленого (протранспортованого) для споживача протягом розрахункового місяця.

Крім того, в п.5.2. договору, встановлено, що споживач зокрема, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач може самостійно контролювати власне газоспоживання, умовами договору не передбачено, що дата настання оплати спожитого газу залежить від дати отримання чи неотримання відповідачем акта приймання-передачі газу, а тому відповідно до умов договору строк оплати спожитого відповідачем газу в березні 2023 року настав 17.04.2023, оскільки 15.04.2023 та 16.04.2023 вихідні дні.

Як зазначено судом вище відповідачем здійснено наступні оплати за спожитий газ: 28.11.2022 в сумі 175 569, 48 грн та 31.08.2023 в сумі 488 093, 36 грн.

Згідно із п.8.6. договору в разі порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлених цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем за період з 18.04.2023 по 07.08.2023 в розмірі 74 003, 27 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також за порушення виконання відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення 4 493, 14 грн 3 % річних за період з 18.04.2023 по 07.08.2023 та 6 345, 22 грн інфляційних втрат за період з травня по червень 2023 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем у розмірі 4 493, 14 грн за період з 18.04.2023 по 07.08.2023, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з травня по червень 2023 року в розмірі 6 345, 22 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 74 003, 27 грн пені, 4 493, 14 грн 3% річних та 6 345, 22 грн інфляційних втрат.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи, що відповідачем після відкриття провадження в справі оплачено позивачу 8 594, 03 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 239 від 04.09.2023, то суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВГАЗТРЕЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» про стягнення 572 934, 99 грн задовольнити частково.

2. Провадження в справі № 911/2480/23 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 488 093, 36 грн - закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Валентини Чайки, будинок 16, ідентифікаційний код 34536374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВГАЗТРЕЙД» (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 5, ідентифікаційний код 42394311) 74 003 (сімдесят чотири тисячі три) грн 27 коп. пені, 4 493 (чотири тисячі чотириста дев`яносто три) грн 14 коп. 3% річних та 6 345 (шість тисяч триста сорок п`ять) грн 22 коп. інфляційних втрат.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова