Рішення

від 20.10.2023 по справі 915/1057/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року Справа № 915/1057/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовною заявою акціонерного товариства «Райффайзен Банк», код 14305909 (01011, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, буд. 4а), пред`явленою до відповідача 1 - приватного підприємства Зооімпульс, код 39965826 (56312, Миколаївська область, Врадіївський район, с. Доброжанівка, вул. Перемоги, буд. 31), до відповідача 2 - ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рух справи.

05.07.2023 року позов зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.

10.07.2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Про розгляд справи відповідачів було повідомлено належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася на адресу відповідачів, зазначену в позовній заяві.

Згідно довідок про причини повернення поштового відправлення за №5400501604085, №5400501604093 причиною повернення є те, що адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідає положенням ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.

Заяви по суті.

Позивач просить вирішити спір і стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 011/30255/511283 від 19.02.2019 року в розмірі 152640,36 грн., з якої: 138806,77 грн. заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 17155,70 грн., 13833,59 грн. заборгованість за відсотками, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками 13088,22 грн.

Судові витрати просить стягнути з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як вказано у ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на представлені докази на підтвердження обставин викладених у позові, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, судом встановлено наступне.

09.10.2018 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (банк) та приватним підприємством «Зооімпульс» (клієнт) була укладена угода №2680507, відповідно до якої клієнт приймає публічну пропозицію банка про надання послуг в порядку та на умовах, викладених в правилах, та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами; підписанням угоди сторони безумовно визнають, що публічна пропозиція, угода, правила, тарифи, заяви, разом зі всіма змінами, додатками та додатковими договорами / угодами до них у сукупності є договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов`язкову силу (п.2 договору).

Підписанням угоди клієнт підтверджує, що він ознайомлений та згоден з правилами та тарифами, що є чинними на дату підписання угоди. В подальшому клієнт зобов`язаний перед отриманням послуг ознайомитися з чинною редакцією правил та діючими на відповідний момент тарифами, а також першого числа кожного місяця ознайомлюватися з новими (зміненими) правилами та тарифами банку (або з інформацією про їхню відсутність), які до набрання ними чинності оприлюднюються банком згідно з п. 5, 6 угоди. Звернення клієнта до банку для отримання послуг або вчинення клієнтом інших фактичних дій, спрямованих на отримання послуг, свідчить про згоду клієнта з чинною редакцією правил та діючими тарифами (п. 7 договору).

11.02.2019 року приватним підприємством «Зооімпульс» (клієнт) підписано анкету-заяву на отримання кредиту.

Надалі 19.02.2019 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та приватним підприємством «Зооімпульс» (позичальник) був укладений кредитний договір № 011/30255/511283. Відповідно до умов договору кредитор зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 300000,00 грн., а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором. Графік складається за формою згідно з додатком 1 до договору. Під невідновлювальною кредитною лінією сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії Договору (п. 1.1).

За умовами наведеного кредитного договору кінцевий термін надання кредиту 19.04.2019 року (останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з заявою про отримання траншу Кредиту) (п. 1.2).

Згідно п. 1.3 договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником 19.02.2022 року, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).

Відповідно до п.1.4. договору кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу, окрім витрат на придбання послуг, сировини, матеріалів, які будуть використані у виробництві продукції, внесків до статутного фонду позичальника, благодійні внески, виплату дивідендів, надання/повернення фінансової допомоги, надання кредитів, погашення інших кредитів.

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28 % річних, в тому числі за користування кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та у випадках, передбачених цим Договором (п. 2.1).

Згідно п. 2.3 договору нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1 договору виконання зобов`язань позичальника, що виникають (в т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між кредитором і ОСОБА_1 (поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення зазначене в цьому пункті, оформлюється відповідним договором поруки, який за тестом договору, згадується як договір забезпечення.

Згідно п.п. 5.1., 5.2 договору позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком.

Позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 19 числа (надалі дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку. При простроченні погашення платежу ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком (п. 5.3).

Відповідно до п. 8.1 договору у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за договором, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька таких заходів: відмовити в наданні кредиту або його частини за договором; скасувати або встановити розмір ліміту в розмірі фактичної заборгованості позичальника за кредитом; вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов`язань за договором; вимагати від позичальника та/або поручителів надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов`язань позичальника за договором.

Якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1 - 8.1.3 пункту 8.1 цієї статті договору, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання кредитора щодо надання кредиту є припиненими з дати прийняття кредитором відповідного рішення. Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги кредитор має право пред`явити вимогу позичальнику/поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за договором, які не суперечать законодавству України (п. 8.3).

Згідно п. 12.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до Договору.

Додатком № 1 до кредитного договору є графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

Договір з додатком до нього підписаний та скріплений печатками кредитора і позичальника.

19.02.2019 року за кредитним договором банком видано позичальнику кредитні кошти в сумі 300000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ( а.с.31).

У подальшому сторонами договору укладалися додаткові угоди до нього.

Так, 16.03.2021 року між кредитором та позичальником було укладено додаткову угоду № 011/30255/511283/1 до кредитного договору, за умовами якої сторони погодили, зокрема, таке:

- викласти в новій редакції п. 1.3 кредитного договору: « 1.3 Кінцевий термін погашення кредиту 19 жовтня 2022 р., або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі)» (п. 1);

- станом на дату укладання цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 146065,41 грн. (п. 3.1);

- станом на дату укладання цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 21338,33 грн., у тому числі 17860,11 грн. заборгованість з погашення суми кредиту; та 3478,22 грн. заборгованість з погашення процентів (п. 3.2);

- сторони домовилися викласти графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів у новій редакції згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди (п. 4).

Додатком № 1 до додаткової угоди до кредитного договору є графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

Також, 16.08.2021 року між кредитором та позичальником було укладено додаткову угоду № 011/30255/511283/2 до кредитного договору, за умовами якої сторони погодили, зокрема, таке:

- викласти в новій редакції п. 1.3 кредитного договору: « 1.3Кінцевий термін погашення кредиту 19.07.2024 р., або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі» (п. 1);

- станом на дату укладання цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 143791,45 грн. (п. 2.1);

- станом на дату укладання цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 12371,91 грн., у тому числі 8930,36 грн. заборгованість з погашення суми кредиту; та 3441,55 грн. заборгованість з погашення процентів (п. 2.2);

- сторони домовилися викласти графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів у новій редакції згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди (п. 3).

Додатком № 1 до додаткової угоди до кредитного договору є графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

Вказані додаткові угоди підписані та скріплені печатками сторін (кредитора і позичальника).

19.02.2019 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та громадянином України ОСОБА_1 (поручитель) в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, був укладений Договір поруки № 126911/30255/328351, відповідно до предмету якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний:

- повернути кредит в розмірі 300000,00 грн., в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 19.02.2022 року, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору ( п.1.1.1 договору);

- сплатити проценти за користування кредитом і розмірі 28 % річних, або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у тому числі на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором (п.1.1.2 договору);

- сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором (п.1.1.3 договору);

- сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору (п. 1.1.4 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та у строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного невиконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває право вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному у такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлений договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання (п. 7.2 договору).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печаткою кредитора.

У подальшому, сторонами договору поруки укладалися додаткові договори до нього.

16.03.2021 року між кредитором та поручителем було укладено додатковий договір №126911/30255/328351/1 до договору поруки, яким сторони домовилися внести зміни в договір та викласти п. 1.1.1 договору поруки в новій редакції: « 1.1.1 повернути кредит у розмірі 300000,00 грн. в порядку передбаченому кредитним договором не пізніше 19 жовтня 2022 р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов Кредитного договору».

16.08.2021 року між кредитором та поручителем було укладено додатковий договір №126911/30255/328351/2 до договору поруки, яким сторони домовилися внести зміни в договір та викласти п. 1.1.1 договору поруки в новій редакції: « 1.1.1 повернути кредит у розмірі 300000,00 грн. в порядку передбаченому кредитним договором не пізніше 19.07.2024р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов Кредитного договору».

Зазначені додаткові договори підписані обома сторонами та скріплені печаткою кредитора.

Станом на 26.01.2023 року заборгованість відповідача 1 за кредитним договором становить 152640,36 грн., з яких: 138806,77 грн. заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 17155,70 грн., 13833,59 грн. заборгованість за відсотками, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками 13088,22 грн.

07.02.2023 року та 24.04.2023 року позивачем на адресу відповідачів були скеровані вимоги вих. №114/5-К-283967 від 06.02.2023 року, вих. №114/5-К-300106 від 19.04.2023 року про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій банк вимагає здійснити погашення кредиту у повному обсязі в сумі 152640,36 грн.

Вказані вимоги (трек №0600023661486, трек №0600025893406) отримані відповідачами, проте залишились ним не виконаними.

Відповідачі до банку не звертались, жодних погашень за договором не здійснили.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як кредитора, до відповідача-1, як позичальника, та відповідача-2, як поручителя, щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та відсотками.

Згідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частини перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

За умовами п.п. 1.1, 1.2 договору поруки (в редакції додаткових договорів) поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та у строки, визначені основним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань. З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 звернувся до акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» із листом на отримання кредиту в сумі 300 000,00 грн. на поточні потреби.

Як свідчать матеріали справи, банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання, надавши 19.02.2019 року відповідачу 1 кредит в розмірі 300000,00 грн., відповідно до листа клієнта №б/н від 19.02.2019 року та кредитного договору №011/30255/511283 від 19.02.2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позичальника ( а.с.31).

Позичальник, в свою чергу, зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту не виконав, у зв`язку з чим за розрахунком банку станом на 26.01.2023 року виникла заборгованість в сумі 152640,36 грн., що підтверджується наданими банком розрахунком заборгованості та виписками по рахунку позичальника.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Умовами кредитного договору (з урахуванням додаткових угод до нього) сторони погодили кінцевий термін погашення кредиту позичальником 19.07.2024 року.

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового повернення кредиту.

Так, право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.

Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється.

Враховуючи наведене, позивач направив відповідачу-1 та відповідачу-2 вимоги вих. №114/5-К-283967 від 06.02.2023 року, вих. №114/5-К-300106 від 19.04.2023 року про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій банк вимагає здійснити погашення кредиту у повному обсязі в сумі 152640,36 грн.

Вказані вимоги (трек №0600023661486, трек №0600025893406) отримані відповідачами.

Таким чином, банком було змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.

Зазначені вимоги залишені відповідачами без відповіді та реагування, доказів погашення існуючої заборгованості матеріали справи не містять.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору сторонами погоджено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28 % річних, в тому числі за користування кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та у випадках, передбачених цим договором.

На підставі наведеного позивач цілком правомірно нарахував та просить стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками.

За прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті кредиту, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за процентами в сумі 13833,59 грн. заборгованість за відсотками, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками 13088,22 грн.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів повної сплати заборгованості, або доказів, які б її спростовували, у зв`язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 2684,00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з приватного підприємства Зооімпульс, код 39965826 (56312, Миколаївська область, Врадіївський район, с. Доброжанівка, вул. Перемоги, буд. 31) та ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк», код 14305909 (01011, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, буд. 4а) грошові кошти у загальній сумі 152640 (сто п`ятдесят дві тисячі шістсот сорок) грн. 36 коп., з якої: 138806 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот шість) грн. 77 коп. заборгованість за кредитом, 13833 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 59 коп. заборгованість за відсотками, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя А.П. Алексєєв