Ухвала

від 19.10.2023 по справі 923/1548/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"19" жовтня 2023 р. Справа № 923/1548/21Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 29А" (73000, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, буд. 29А/43А; код ЄДРПОУ 43669543);

про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Херсонської області перебувала справа № 923/1548/21 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 29А" про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів.

Зазначена справа не була розглянута Господарським судом Херсонської області через введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та окупацією міста Херсон збройними силами російської федерації.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 11/0/9-22 від 18.03.2022 змінено територіальну підсудність справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Надалі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023, справа № 923/1548/21 була передана на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 26.06.2023 прийнято справу № 923/1548/21 до провадження судді Нікітенка С.В. та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 25.07.2023 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 25.07.2023 постановлено провести підготовче провадження у справі № 923/1548/21 впродовж розумного строку. Відкладено підготовче засідання у справі на 26.09.2023 о 10:00 год. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 26.09.2023 о 10:00 год. Копію ухвали суду направлено учасникам по справі на електронну пошту.

Ухвалою суду від 26.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 923/1548/21. Призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2023 о 10:00 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 19.10.2023 о 10:00 год. Явку представника позивача у судове засідання, призначене на 19.10.2023 о 10:00 год. визнано обов`язковою.

Ухвала суду від 26.09.2023 про закриття підготовчого провадження надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження представників сторін, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У судове засідання 19.10.2023 з розгляду справи по суті позивач не з`явився та про причини свого нез`явлення суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за відсутністю позивача у судовому засіданні, останнім до суду не надано.

У судовому засіданні 19.10.2023 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суд зазначає, що частиною 4 статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 10.02.2021 у справі №916/365/17.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.

Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).

Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Як вже було зазначено судом, позивач у судове засідання з розгляду справи по суті 19.10.2023 не з`явився. При цьому, позивач про дату та час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом скерування на його реєстраційну адресу ухвали суду від 26.09.2023.

З цього приводу судом враховуються правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 по справі № 759/14068/19, згідно яких Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з презумпції обізнаності: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, не з`явившись у судове засідання щодо розгляду справи по суті 19.10.2023 позивач про поважність причини неявки у судові засідання суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача також не надав.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Приймаючи до уваги наведене, оскільки позивач, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання з розгляду справи по суті 19.10..2023 не з`явився, не повідомивши при цьому про причини відсутності та не надавши клопотання про розгляд справи без його участі, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, суд зауважує, що оцінка правомірності дій суду щодо залишення позовної заяви без розгляду у разі нез`явлення позивача до суду, без повідомлення про причини неявки та ненадання клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, була предметом розгляду Верховним Судом у справах № 916/81/17, № 916/2982/16. Вказана позиція щодо залишення судом позову без розгляду у разі нез`явлення позивача до суду, навіть у підготовче засідання цілком підтримана у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярослава Мудрого 29А" про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів у справі № 923/1548/21.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Повну ухвалу складено 20.10.2023.

Суддя Нікітенко С.В.