Ухвала

від 19.10.2023 по справі 916/1029/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1029/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., розглядає справу № 916/1029/23:

за позовом Київської окружної прокуратури м. Одеси (код 03528552 (Одеська обласна прокуратура вул. Краснова, 10, м. Одеса, 65059), в інтересах держави, в особі:

1) Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради (код - 23212638, проспект Шевченка, 4, м. Одеса, 65032);

2) Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації (код - 41147618, вул. Канатна 83, м. Одеса, 65007);

3) Південного офісу Держаудитслужби (код - 40477150, вул. Канатна. 83. м. Одеса, 65012);

4) Одеського дитячого будинку-інтернату (код - 03190633, вул. Макаренка. буд. 20. м. Одеса. 65038)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (код 42114410, вул. Мала Арнаутська 88, м. Одеса. 65007)

про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів

з підстав укладання додаткових угод з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі"

Представники:

від відповідача: Підкова Л.В.

від прокуратури та позивачів: не з`явились

В С Т А Н О В И В:

15.03.2023 року Київська окружна прокуратура м. Одеси звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом, в інтересах держави, в особі Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради, Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації, Південного офісу Держаудитслужби, Одеського дитячого будинку-інтернату до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів з підстав укладання додаткових угод з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

15.03.2023 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив дату та час підготовчого засідання та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси, при зверненні до суду з цим позовом, в інтересах держави, вказав у якості органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради, Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації, Південний офіс Держаудитслужби та Одеський дитячий будинок-інтернат.

Відтак, в розумінні ст. 53 ГПК України вказані особи набули статус позивачів по цій справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз.4 цієї частини.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 06.07.2021 року у справі №911/2169/20, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Крім того, у п. 8.12. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року по справі № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23) вказано наступне:

"Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду підтверджує свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 року у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави."

Як встановлено судом, згідно Статуту (Т. 1 а.с. 111-114), затвердженого розпорядженням голови Одеської обласної ради від 20.04.2022 року, Одеський дитячий будинок-інтернат є об`єктом права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада, установа є юридичною особою з моменту державної реєстрації, має відокремлене майно на праві оперативного управління, укладає від свого іменіугоди, які у випадках, зазначених нижче, повинні бути узгоджені з органом управління та уповноваженим органом Власника, набуває майнові та особисті немайнові права, може бути позивачем та відповідачем у суді. Установа має самостійний баланс, основний та інші рахунки, може мати рахунки українських банках та у випадках, передбачених законодавством, в іноземних банках. Установа створена з метою забезпечення тимчасового (до шести місяців) або постійного (понад шість місяців) перебування або проживанні дітей (дівчаток) з інвалідністю віком від 4 до 18 років (далі - вихованці) та осіб з інвалідністю віком від 18 до 35 років (далі - підопічні) з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, побутового обслуговувань медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування Установі незалежно від наявності осіб, зобов`язаних згідно із законом утримувати.

Термін «суб`єкт владних повноважень» визначено у п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого це є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з цим, наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.12.2021 року у справі №917/764/21.

Відтак, Одеський дитячий будинок-інтернат не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до положень чинного законодавства України та висновків Верховного Суду, прокурор не має підстав представляти його інтереси у суді.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України - за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України - суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, суд залишає без розгляду позов поданий керівником Київської окружної прокуратури м. Одеси, в інтересах держави в частині представництва інтересів Одеського дитячого будинку-інтернату.

Керуючись п. 5 ч. 1. ст. 226, ст. 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов, поданий керівником Київської окружної прокуратури м.Одеси, в інтересах держави в частині представництва інтересів Одеського дитячого будинку-інтернату - залишити без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 19.10.2023р.

та може бути оскаржена в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 20.10.2023р.

Суддя О.А. Демешин

5