Рішення

від 09.10.2023 по справі 363/4146/20

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.10.2023 Справа № 363/4146/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Пірнівської сільської ради, треті особи Кабінет Міністрів України, ОСОБА_9 , про визнання недійсними рішень органу виконавчої влади та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

встановив:

представник Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» звернулася до суду з даним позовом, уточнивши вимоги в якому, просила визнати недійсним рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №261-24-VІ від 10 липня 2013 року в частині надання у приватну власність:

-ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0216;

-ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0217;

-ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0218;

-ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0219;

-ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0220;

визнати недійсним рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №357-32-VІ від 04 липня 2014 року в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0, 0746 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0150, а також повернути у постійне користування Державному підприємству «Вищедубечанське лісове господарство» земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886400:36:118:0216 площею 0, 12 га, 3221886400:36:118:0217 площею 0, 12 га, 3221886400:36:118:0217 площею 0, 12 га, 3221886400:36:118:0218 площею 0, 12 га, 3221886400:36:118:0219 площею 0, 12 га, 3221886400:36:118:0220 площею 0, 12 га, 3221886400:36:118:0150 площею 0, 12 га.

Свої вимоги мотивує тим, що Новосілківська сільська рада незаконно розпорядилась спірними земельними ділянками та фактично змінила цільове призначення земель лісогосподарського призначення з перевищенням передбачених законом повноважень, оскільки будь-які рішення щодо вилучення та/або погодження зміни цільового призначення відведених у приватну власність спірних лісових ділянок не приймалися. ДП «Вищедубечанське лісове господарство» згоди на вилучення зазначених земельних ділянок не надавало.

Відведення у приватну власність земельної ділянки для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, за рахунок земель лісогосподарського призначення суперечить вимогам ст.ст. 46, 84 ЗК, ст.ст. 7, 8 ЛК та не відноситься до компетенції Новосілківської сільської ради.

Також зазначила, що вилучення земельних лісових ділянок, а також зміна їх цільового призначення, відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, з обов`язковим погодженням органу з питань лісового господарства.

Однак, Кабінет Міністрів України рішення щодо вилучення та/або погодження зміни цільового призначення відведеної у приватну власність спірних лісових ділянок за рахунок земель ДП «Вищедубечанське лісове господарство» не приймав.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

Отже, спірні земельні ділянки набуті у приватну власність всупереч розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року №610 - р.

06 вересня 2023 року ухвалою судового засідання Вишгородського районного суду Київської області, згідно ст. 55 ЦПК України, у справі замінено позивача Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України". Встановлено, що згідно відомостей статуту ДСПГ «Ліси України», копії витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб ФОП та ГФ стосовно ДСПГ «Ліси України», копії наказу №939 від 28 жовтня 2023 року «Про припинення ДП «Вищедубечанське лісове господарство», виданого головою Державного агентства лісових ресурсів України Болоховцем Ю., копії наказу №804 від 26 жовтня 2022 року «Про створення державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», виданого головою Державного агентства лісових ресурсів України Болоховцем Ю., копією наказу №18 від 14 грудня 2022 року «Про створення філії «Вищедубечанське лісове господарство», виданого генеральним директором Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Лицурем І., Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство».

Представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_2 , подала відзив, в якому зазначила, що до позовної заяви на підтвердження доводів щодо віднесення оспорюваних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення всупереч ст. 77 ЦПК України не додано доказів на право постійного користування земельними ділянками, зокрема: рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, на підставі якого ДП «Вищедубечанське лісове господарство» відведено у користування земельні ділянки та державний акт на право постійного користування земельними ділянками внесеного до Єдиного державного кадастру України з присвоєнням кадастрових номерів.

Також звернула увагу на те, що надана копія проекту організації та розвитку лісового господарства (матеріали лісовпорядкування 2014 року) містить лише таксацію дерев без прив?язки до матеріалів лісовпорядкування в кварталі №118, так як відсутні графічні матеріали, а отже матеріали надані не в повному обсязі та ідентифікувати, до якої саме земельної ділянки вони відносять, не можливо.

Крім того, позивачем надано роздруківку з кадастрової карти щодо земельної ділянки 3221886400:36:069:9001, згідно якої даної земельної ділянки не існує. Але стороною відповідача також зроблено роздруківку з публічної кадастрової карти України з урахуванням архівного слою, згідно якої земельна ділянка 3221886400:36:069:9001 існує та становить площу 128,0177 га, яка збігається з площею вказаною в акті на постійне користування Серія II-КВ Л003308 від 24 вересня 1998 року.

Крім того зазначила, що відповідно до ст. 48 ЛК України в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об?єкта лісовпорядкування.

При цьому, позивачем в якості доказу належності оспорюваних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення додано лише копію листа ВО «Укрдержліспроект» від 12 серпня 2019 року №529 з додатком, а саме з фрагментом публічної кадастрової карти України. Проте, даний лист не містить печатки підприємства, а фрагмент кадастрової карти не відповідає дійсності та є звичайною схемою.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового Кодексу України (що діяв в редакції чинній на момент відведення спірної земельної ділянки у власність) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Тобто, матеріали лісовпорядкування можуть використовуватись, як правовстановлюючий документ виключно у разі відсутності належним чином отриманих державних актів на право постійного користування.

В той же час, позивачем додано до матеріалів справи, акт на право постійного користування серії II-КВ Л.003308, що зареєстрований 24 вересня 1998 року в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3, відповідно до якого в постійному користування позивача перебувають земельні ділянки для ведення лісового господарства на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області загальною площею 2398,4 га.

Таким чином, посилання позивача в даній справі на матеріали лісовпорядкування є безпідставними в зв?язку з наявністю у останнього належним чином виготовленого державного акту на право постійного користування земельними ділянками.

Позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували час, спосіб, вид системи координат, кваліфікацію виконавця, яким проведено топографо-геодезичні та картографічні роботи, кадастрові зйомки (комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема, меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для кадастрів), за наслідками яких визначено координати поворотних точок, зокрема, й кварталів, на яких начебто встановлено накладення, з подальшим їх нанесенням на Публічну кадастрову карту України. До того ж зазначила, що ані проекти організації та розвитку лісового господарства, ані планшети лісовпорядкування, позивачем до позовної заяви не додано, а тому внесення даних до Публічної кадастрової карти з метою виявлення накладень, є вільним трактуванням інформації з боку ВО «Укрержліспроект».

Разом з тим, ФОП ОСОБА_10 надав роздруківку зведеного кадастрового плану земельних ділянок на топографічній основі згідно якого чітко вбачається відсутність будь-яких накладень земельних ділянок, що перебувають в постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування Серія І-КВ Л003308 від 24 вересня 1998 року на земельні ділянки з кадастровиминомерами221886400:36:118:0220,3221886400:36:118:0217,3221886400:36:118:0216,3221886400:36:118:0218,3221886400:36:118:0219,3221886400:36:118:0150, що належать на праві приватної власності ОСОБА_3 та надані для індивідуального садівництва на території села Новосілки Вишгородського району Київської області. Просила відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подала суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що поданий представником відповідача відзив є необґрунтованим та не відповідає нормам матеріального і процесуального права. Також зазначила, що спірні земельні ділянки відповідно до листа ВО «Укрдержліспроект» від 12 серпня 2019 року №529, накладаються на землі лісогосподарського призначення, а також, що ці земельні ділянки є земельними ділянками лісового фонду та перебувають в постійному користуванні ДП «Вищедубечанське ЛГ», що підтверджується матеріалами лісовпорядкування та Технічною документацією.

Представник відповідачів ОСОБА_7 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ОСОБА_11 , подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність відповідачів.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились про дату, розгляд та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник позивача в суді просила задовольнити позов з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши представників, спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що рішенням Новосілківької сільської ради Вишгородського району Київської області №261-24-VI від 10 липня 2013 року безоплатно передано у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 2, 5200 га для ведення індивідуального садівництва на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.

В подальшому, на підставі зазначеного рішення земельні ділянки отримали наступні громадяни, а саме:

-ОСОБА_8 . земельну ділянку площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0216, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки;

-ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0217, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки;

-ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0218, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки;

-ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0219, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки;

-ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0220, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки.

Рішенням Новосілківької сільської ради Вишгородського району Київської області №357-32-VI від 04 липня 2013 року безоплатно передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 0, 0746 га для індивідуального садівництва в с. Новосілки, урочище «Дякова» Вишгородського району Київської області.

ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31 липня 2013 року за №1358 відчужив земельну ділянку загальною площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0216 на користь ОСОБА_9

ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2013 року за №2627 відчужив земельну ділянку загальною площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0216 на користь ОСОБА_3

ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2013 року за №2631 відчужила земельну ділянку загальною площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0217 на користь ОСОБА_3

ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31 липня 2013 року за №1365 відчужив земельну ділянку загальною площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0218 на користь ОСОБА_9

ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2013 року за №2628 відчужив земельну ділянку загальною площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0218 на користь ОСОБА_3

ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31 липня 2013 року за №1363 відчужив земельну ділянку загальною площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0219 на користь ОСОБА_9

ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2013 року за №2632 відчужив земельну ділянку загальною площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0219 на користь ОСОБА_3

ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2013 року за №2629 відчужив земельну ділянку загальною площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0219 на користь ОСОБА_3 .

Встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29 жовтня 2020 року, у власності відповідачки ОСОБА_3 перебувають наступні земельні ділянки:

- площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0216, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки;

- площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0217, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки;

- площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0218, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки;

- площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0219, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки;

- площею 0, 12 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0220, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки;

- площею 0, 0746 га з кадастровим номером 3221886400:36:118:0150, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею від 24 вересня 1998 року, серії ІІ-КВ №003308, Вище-Дубечанському держлісгоспу на території Новосілківської сільської ради надано у постійне користування 2398,4 га землі для ведення лісового господарства, відповідно до рішення Новосілківської сільської Ради народних депутатів від 20 лютого 1998 року серії ІІ-КВ №003308 (з позначенням координат конфігурацій та меж відповідних семи земельних ділянок Старосільського лісництва).

До матеріалів справи додано лист ВО «Укрдержліспроект» №06/48/149 від 2021 року з фрагментом з публічної кадастрової карти України за матеріалами лісовпорядкування 2014-го року з нанесеними межами частини кварталів і таксаційних відділів Лівобережного лісництва ДП «Вищедубечанський лісгосп» та межами земельних ділянок зкадастровиминомерами3221886400:36:118:0216,3221886400:36:118:0217,3221886400:36:118:0217,3221886400:36:118:0218,3221886400:36:118:0219,3221886400:36:118:0220, 3221886400:36:118:0150, які накладаються на земельні ділянки в межах кварталу №909 та меж їх таксаційних відділів Лівобережного лісництва ДП «Вищедубечанське ліове господарство».

Згідно листа ВО «Укрдержліспроект» №529 від 12 серпня 2019 року з фрагментом з публічної кадастрової карти України за матеріалами лісовпорядкування 2014-го року з нанесеними межами частини кварталів і таксаційних відділів Лівобережного лісництва ДП «Вищедубечанський лісгосп» та межами 43 земельних ділянок, зокрема й спірних земельнихділянокзкадастровиминомерами3221886400:36:118:0216,3221886400:36:118:0217,3221886400:36:118:0217,3221886400:36:118:0218,3221886400:36:118:0219, 3221886400:36:118:0220, 3221886400:36:118:0150, які накладаються на земельні ділянки в межах кварталу №912 та меж їх таксаційних відділів Лівобережного лісництва ДП «Вищедубечанське ліове господарство».

Слід звернути увагу на те, що матеріали лісовпорядкування за 2014 рік в матеріалах справи відсутні та суду не надано.

Відповідно до договору №146-03/21 від 19 березня 2021, замовником якого є адвокат Шушунова О.А., ФОП ОСОБА_10 виконано виготовлення зведеного кадастрового плану спірних земельних ділянок.

Зі зведеного кадастрового плану земельних ділянок на топографічній основі спеціалістом ФОП ОСОБА_10 вбачається, що зазначені спірні земельні ділянки з кадастровими номерами3221886400:36:118:0216,3221886400:36:118:0217,3221886400:36:118:0217, 3221886400:36:118:0218,3221886400:36:118:0219,3221886400:36:118:0220,3221886400:36:118:0150, які перебувають у власності ОСОБА_3 , не накладаються на юридичні межі земельної ділянки ДП «Вищедубечанського ДЛГ» загальною площею 128 га, відповідно Державного акту на право постійного користуванні серії ІІ-КВ №003308 виданого на підставі рішення Новосілківської сільської ради за №11 від 20 лютого 1998 року та зареєстрованому в книзі записів державних актів за № 3 від 24 вересня 1998 року, відповідно до даних Державного земельного кадастру 2021 року.

Згідно ст. 45 Лісового Кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Статтею 46 Лісового Кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що лісовпорядкування передбачає відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації; виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів; інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових, ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів; обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів; визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення; ландшафтні, ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів; виявлення типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі; упорядкування мисливських угідь; забезпечення державного обліку лісів і державного лісового кадастру; проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів; складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням; участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів; ведення моніторингу лісів; інші лісовпорядні дії.

Відповідно до ст. 47 Лісового Кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що діяла на час виникнення спірних правовідносин, лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Як визначено ст. 48 Лісового Кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 57 Лісового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що діяла на час виникнення спірних правовідносин, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього середовища.

Відповідно до ст. 94 Лісового Кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що діяла на час виникнення спірних правовідносин, державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, з питань лісового господарства, органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природнього середовища, з питань лісового господарства, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно ст. 57 ЗК України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Згідно ст. 184 ЗК України, землеустрій передбачає: а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань; б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель; в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних одиниць; г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами; д) складання проектів відведення земельних ділянок; е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов`язаної з використанням та охороною земель; і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель; ї) визначення самозалісених ділянок.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний земельний кадастр», державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державний земельний кадастр», державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державний земельний кадастр», ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 20 Закону України «Про державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до п. 1 Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 року №848, Державний лісовий кадастр та облік лісів ведеться Держлісгоспом за єдиною для усіх лісів системою за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, їх раціонального використання та відтворення, здійснення постійного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді України.

Згідно п.п. 2, 4, 5, 6, 8, 9 вказаного Порядку державний лісовий кадастр (далі - кадастр) включає системні відомості про розподіл лісового фонду між власниками лісів і постійними лісокористувачами, поділ усіх лісів за категоріями залежно від виконуваних ними основних функцій, грошову оцінку та інші дані, що характеризують кількісний і якісний стан лісів.

Документація кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень та первинного обліку лісів окремо за власниками лісів і постійними лісокористувачами на підставі документів, визначених статтею 52 Лісового кодексу України.

Дані про розподіл лісового фонду між власниками лісів і постійними лісокористувачами, його кількісний склад погоджуються з територіальними органами Держгеокадастру.

Інформація про зміни у лісовому фонді вноситься власниками лісів і постійними лісокористувачами у матеріали первинного обліку лісів станом на 1 січня поточного року. На основі такої інформації уточнюється до 1 лютого документація кадастру.

Документація кадастру поновлюється один раз на п`ять років.

Підприємства, установи, організації та громадяни, що мають у постійному користуванні або у приватній власності ліси, надсилають до 1 березня року проведення чергового державного обліку лісів погоджену з територіальними органами Держгеокадастру та оформлену в установленому порядку документацію первинного обліку лісів відповідним державним лісогосподарським підприємствам Держлісагентства для узагальнення і подання органам Держлісагентства до 1 травня зведеної облікової інформації.

Органи Держлісагентства перевіряють повноту і достовірність зазначеної інформації, формують зведені дані кадастру по Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києву та Севастополю і подають Держлісагентству до 1 серпня року проведення чергового державного обліку лісів.

За положеннями пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звернувшись до суду з даним позовом, представник Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", в обґрунтування заявлених вимог серед іншого посилається на те, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221886400:36:118:0216,3221886400:36:118:0217,3221886400:36:118:0217,3221886400:36:118:0218,3221886400:36:118:0219, 3221886400:36:118:0220, 3221886400:36:118:0150, які перебувають у власності ОСОБА_12 , є земельними ділянками лісового фонду, відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні «Вищедубечанське ЛГ» відповідно до копії листа ВО «Укрдержліспроект» від 16 квітня 2021 року №167 та копії проектного плану Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство».

Проте, сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_10 допитаний в суді, як спеціаліст, зазначив, що під час проведення в 2014 році уповноваженими особами ДП «Вищедубечанське лісове господарство» таксації, до уваги не взято, що річка Десна є дуже стрімкою і змінила русло, яка майже за 25 років істотно вимила берег, внаслідок чого юридичні межі земельної ділянки позивача, визначені в 1998 році знаходяться в акваторії річки Десна та на її іншому березі, а не на спірних земельних ділянках відповідачки. Проте, таксація проводилася по застарілим межам від урізу річки Десна, а не від поворотних точок лісової земельної ділянки згідно державного акту та технічної документації із його виготовлення. Внаслідок чого її проведено на спірних земельних ділянках відповідачів, які на даний час не накладаються на межі земельних ділянок лісового господарства. Лісові земельні ділянки перейшли в акваторію річки Десни, де берегоукріплення відсутнє.

Отже, землевпорядник ФОП ОСОБА_10 в суді ствердив і наполіг на тому, що юридичні межі земельної ділянки ДП «Вищедубечанського ЛГ» загальною площею 128 га, відповідно до Державного акту на право постійного користуванні серії ІІ-КВ №003308 виданого на підставі рішення Новосілківської сільської ради за №11 від 20 лютого 1998 року, які ним взято до уваги при складанні зведеного кадастрового плану на підставі технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею Вище-Дубечанському держлісгоспу (Старосільське лісництво) на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області (розробленої в 1998 році), в якій міститься каталог координат поворотних точок вказаної земельної ділянки, на спірні земельні ділянки, які перебувають у власності ОСОБА_3 , не накладаються.

Разом з тим, суд зазначає, що вказана технічна документація приєднана і міститься в матеріалах цієї справи.

Зазначене також підтверджується і відомостями з роздруківки з публічної кадастрової карти України згідно заявки №3В-3114444512018 від 05 вересня 2018 року, яка надана суду представником відповідача 19 травня 2021 року.

Відтак, викладене вище, а саме: відомості зведеного кадастрового плану на топографічній основі ФОП ОСОБА_10 , роздруківки з публічної кадастрової карти України та пояснення спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_10 повністю спростовують надані представником позивача докази, зокрема лист ВО «Укрдержліспроект» від 16 квітня 2021 року №167 щодо розміщення земельних ділянок.

Надані представником відповідача докази суд вважає достовірними, які ґрунтуються на даних технічної документації та відповідають вимогам чинного законодавства України в сфері землевпорядкування.

Таким чином, судом встановлено, що спірні земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 , не знаходяться в юридичних межах Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", оскільки таксація лісу в 2014 році проводилася по застарілим межам, коли річка Десна змінила русло, вимила берег, а земельні ділянки лісового господарства у відповідних юридично визначених межах сформовані в 1998 році, на даний час перейшли в її акваторію.

Суду позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, на підтвердження того, що спірні земельні ділянки із зазначеним вище кадастровими номерами, які перебувають у власності ОСОБА_12 , накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні Державного підприємства «Вищедубещанське лісове господарство», а тому підстав для задоволення позову судом не встановлено.

Отже обставини позову в суді позивачем не доведено.

Таким чином, з огляду на викладене вище, порушених прав позивача в цій справі судом не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: Державне спеціалізоване господарське підприємства "Ліси України", код ЄДРПОУ 44994471, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, 1.

Відповідачі: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Спортивна, 1.

Треті особи: Кабінет Міністрів України, код ЄДРПОУ - 0019442, за адресою: м. Київ, вул. Грушевського 12/2.

ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя