Рішення

від 19.10.2023 по справі 462/3676/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/3676/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Пилип`юк Г. М.

секретаря судового засідання Дмитрук Р.-А. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАФФ СЕРВІС України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу-

встановив:

представник позивача ОСОБА_2 звернувся із позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «СТАФФ СЕРВІС України» від 15.02.2023 року № 1 «Про скорочення штату працівників ТОВ «СТАФФ СЕРВІС України», поновити на роботі позивача на посаді менеджера по роботі з ключовими клієнтами ТОВ «СТАФФ СЕРВІС України» та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 18.04.2023 року по день ухвалення судового рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 17.04.2023 року згідно наказу №1 від 15.02.2023 року «Про скорочення штату працівників ТОВ «СТАФФ СЕРВІС України» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України позивача було звільнено з посади менеджера по роботі з ключовими клієнтами. Зокрема у наказі зазначалось, що вільних посад, які б можна було запропонувати ОСОБА_1 немає, відповідач вказав як підставу для скорочення посади та звільнення позивача закриття проекту (важке фінансове становище, що пов`язано з кризовою ситуацією в економії України, з метою здійснення максимальних дій щодо збереження функціонування Товариства та стабілізації роботи і недопущення припинення його діяльності). Вважає, що наказ про звільнення є незаконним, а дії відповідача такими, що грубо порушують норми трудового законодавства, підстави скорочення посади є абстрактними та надуманими із використанням загальних фраз, а скорочення посади проведено виключно із метою його звільнення. Відтак, просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.06.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача ОСОБА_2 , 01.08.2023 року подав клопотання про витребування доказів, а саме витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стафф Сервіс Україна» (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 30/39, офіс 17): засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 ; засвідчені копії усіх штатних розписів Товариства з обмеженою відповідальністю «Стафф Сервіс Україна», які діяли/діють з 01.01.2023 року по 16.05.2023 року; інформацію про кількість застрахованих осіб, платників ЄСВ, які працюють у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стафф Сервіс Україна», щомісячно: за лютий 2023 року, за березень 2023 року, за квітень 2023 року, за травень 2023 року, засвідчені копії усіх повідомлень про прийняття працівника роботу/укладення гіг-контракту, які Товариства з обмеженою відповідальністю «Стафф Сервіс Україна» подавало до податкового органу, згідно з Додатком до постанови КМУ від 17.06.2015 року № 413 в редакції постанови КМУ від 28.12.2021 року № 1392 за період з 15.02.2023 року по 16.05.2023 року, без зазначення персональних даних про працівників; засвідчену копію проекту, у зв`язку із закриттям якого, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стафф Сервіс Україна» прийнято наказ від 15.02.2023 року № 1 «Про скорочення штату працівників ТОВ «Стафф Сервіс Україна»; довідку про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за лютий, березень 2023 року (із нарахованими податками та зборами, без нарахування вихідної допомоги). Витребувати у ГУ ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19): інформацію щодо кількості найманих працівників у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стафф Сервіс Україна» (ЄДРПОУ 32307374) за лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року та травень 2023 року помісячно; інформацію щодо кількість прийнятих працівників на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю «Стафф Сервіс Україна» (ЄДРПОУ 32307374) за період з 15.02.2023 року по 16.05.2023 року із зазначенням дат подання до податкового органу Товариством з обмеженою відповідальністю «Стафф Сервіс Україна» (ЄДРПОУ 32307374) кожного з повідомлень про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, згідно з Додатком до постанови КМУ від 17.06.2015 року № 413, в редакції постанови КМУ від 28.12.2021 року № 1392.

Суд, вивчивши зміст поданого клопотання, дослідивши його в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами, дійшов до висновку про необхідність відмови в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Клопотання про витребування доказів не містить ніяких відомостей щодо обставини, які може підтвердити кожен із доказів, які просить витребувати представник позивача, або аргументи, які вони можуть спростувати у даній справі, яка стосується спору, який виник у зв`язку із звільненням позивача з посади на підставі норм, закріплених у трудовому законодавстві.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Докази, які просить витребувати представник позивача не стосуються предмету спору в даній справі, оскільки вище перелічені документи виходять за межі позовних вимог. Ці докази не містять інформації щодо предмету доказування.

01.09.2023 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «СТАФФ СЕРВІС України» - Гриценко Н. В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги позивача є безпідставними та не обґрунтованими. 15 лютого 2023 року відповідачем було прийнято рішення про скорочення штату працівників. Вільної посади, яку можна було б запропонувати позивачу відповідно до його фаху та розміру його заробітної плати, як і любої іншої роботи, у відповідача не було. Позивача було попереджено про звільнення у зв`язку із скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП України) у встановлені чинним законодавством строки. Повідомлення та наказ він отримав своєчасно, що підтверджується відповідними документами. Отже, відповідач виконав вимоги ст. 49 -2 КЗпП України щодо персонального попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за 2 місяці. В день звільнення 17 квітня 2023 року позивач отримав грошові кошти належні йому до виплати в повному обсязі, що підтверджується відповідною довідкою, яка додається до даної відповіді на позовну заяву. Згідно ч. 3 ст. 49-2 К3пП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. Відповідач на момент попередження про звільнення, не мав не просто вільної посади, яку можна було б запропонувати позивачу відповідно до його фаху, досвіду роботи та розміру заробітної плати, а й взагалі будь-якої роботи, яку міг би йому запропонувати, а тому відповідач зобов`язаний був попередити позивача про його подальше звільнення.

Зазначає, що у відповідача практично не буває вакантних посад. Це пов`язано із специфікою його діяльності, яка пов`язана виключно з наданням персоналу (аутстаффінг) та рекрутингом (КВЕДи 78.10; 78.20; 78.30) і ця діяльність напряму залежить від потреби клієнтів відповідача в працівниках. Специфіка господарської діяльності відповідача полягає в тому, що на підставі укладених з клієнтами договорів про надання послуг, та на підставі наданих клієнтами заявок відповідно до цих договорів, забезпечує надання послуг безпосередньо через своїх працівників, тобто працівники працюють безпосередньо у клієнта, а в штаті знаходяться у відповідача (аутстаффінг). Такий вид діяльності регулюється ст. 39 закону України «Про зайнятість населення». Відповідно якщо клієнт не потребує в подальшому тієї чи іншої послуги, він відмовляється від неї, і як наслідок посада підлягає скороченню. Товариство протягом 2-х місяців з моменту попередження про звільнення за скороченням штату, шукає можливість працевлаштувати такого працівника, і якщо такої ж посади відповідно до фаху, досвіду працівника та розміру його заробітної плати, не має, йому пропонують будь-яку іншу роботу. Якщо ж і іншої роботи не має, то такого працівника звільняють в зв`язку із скороченням штату. Позивач чудово знає специфіку роботи відповідача, і не може заперечувати той факт, що фактично свої обов`язки він виконував для Представництва «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІВІ.», так як між Представництвом «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІ.ВІ.» та відповідачем укладено договір про надання послуг згідно якого відповідач, як виконавець надає послуги відповідно до заявок отриманих від замовника - Представництва «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІ.ВІ.». Позивач, як і інші працівники фактично був працевлаштований у відповідача, але ніколи не працював в його офісі, а свою роботу виконував/надавав послуги безпосередньо у Представництва «ПІФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІ.ВІ.» під безпосереднім керівництвом уповноважених осіб Представництва «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІВІ». Представництво «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІВІ.» подало лист про відмову від послуг, які безпосередньо надавав позивач. Станом на 15 лютого 2023 року у відповідача взагалі не було вакантної посади ні за фахом позивача, ні любої іншої. Тому Позивача було попереджено про звільнення в зв`язку із скороченням штату. Жоден з клієнтів, з якими у відповідача було укладено договори про надання послуг, протягом періоду з 15 лютого 2023 року по 17 квітня 2023 року включно, не потребував такого фахівця, як позивач приймаючи до уваги його фах, досвід і рівень заробітної плати. Не було в цей період і будь-якої іншої роботи (вакантної посади), яку можна було б запропонувати Позивачу. Тому 17 квітня 2023 року позивача було звільнено за скороченням штату. Це була вимушена міра.

Представник позивача в позовній заяві стверджує, що на сайті Staffservice.com.ua в період звільнення позивача була опублікована вакансія госпітального менеджера з ключових партнерів з аналогічними посадовими обов`язками, що і у позивача за його посадою. Але це не відповідає дійсності, оскільки вакансія була опублікована 24 квітня 2023 року, тобто вже після звільнення позивача, дана вакансія була розміщена безпосередньо для Представництва «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІВІ.», тобто для пошуку штатного працівника Представництва «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІ.ВІ.» (рекрутинг), а не для пошуку працівника в штат відповідача (аутстаффінг), вимоги та обов`язки, зазначені у вакансії не відповідають вимогам та обов`язкам, зазначеним у посадовій інструкції, яку було укладено з позивачем (копія посадової інструкції додається до відповіді на позовну заяву). Витяги з сайту Staffservice.com.ua, надані представником позивача за травень місяць 2023 року, а не як не за період з 15 лютого 2023 року по 17 квітня 2023 року. Отже, з огляду наведеного, бачимо, що не має підстав вважати, що відповідачем було порушено обов`язки, передбачені ст. 49-2 К3пП України.

У відповідь на Адвокатський запит (№ 11/05-23) ТОВ «РОБОТА ІНТЕРНЕШНЛ» в своєму листі від 25.05.2023 року № 23-115, припустилося грубої помилки і надало неправдиву інформацію стосовно того, що розміщення оголошень про вакансії відповідача здійснювало ТОВ «СТАФФ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ». Це було необґрунтоване припущення, яке не базувалось на конкретній інформації з підтверджуючими документами. Для встановлення істини відповідач звернувся до ТОВ «РОБОТА ІНТЕРНЕШНЛ» з листом про уточнення інформації. ТОВ «РОБОТА ІНТЕРНЕШНЛ» своїм листом від 28.08.2023 року № 23-168 спростувало надану раніше відповідь на адвокатський запит, і підтвердило, що це була помилка, а також вказало, що з ТОВ «СТАФФ СЕРВІС УКРАЇНА» не має будь-яких господарських правовідносин, а тому ТОВ «СТАФФ СЕРВІС УКРАЇНА» не розміщувало оголошення про вакансії на веб-сайті robota.uа ні безпосередньо, ні через третіх осіб.

У відповідача не було і не має договірних відносин з ТОВ «РОБОТА ІНТЕРНЕШНЛ», і відповідно він взагалі не міг подавати заявки на розміщення вакансій на веб-сайті robota.ua в тому числі в період з 15.02.2023 року по 30.04.2023 року ні самостійно, ні через третіх осіб.

Протягом періоду цього періоду на веб-сайті robota.ua розміщувало заявки на вакансії ТОВ «СТАФФ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ». ТОВ «СТАФФ СЕРВІС МЕНЕЛЖМЕНТ» і відповідач - це різні, самостійні юридичні особи, між якими не має жодних договірних відносин. А тому ТОВ «СТАФФ СЕРВІС МЕНЕДЖМЕНТ» не розміщувало оголошення про вакансії відповідача, так як не мало права це робити.

Також зазначає, що представник позивача документально не підтвердив, що відповідачем були порушені норми ст. 49-2 КЗпП України, адже витяги надані з веб-сайту Staffservice.com.ua були за період, вже після звільнення позивача, а витяги з веб-сайту robota.ua не мають ніякого відношення до відповідача.

Що стосується твердження представника, що у відповідача не відбулося жодних змін в організації виробництва і праці, то це не відповідає дійсності, оскільки поняття «проект», на яке посилається представник позивача, і яке зазначено в наказі від 15.02.2023 року, то це умовна назва одного з направлень діяльності згідно договору про надання послуг, укладеного між відповідачем та представництвом «ПФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІВІ.». В посадовій інструкції позивача вказано «менеджер по роботі з ключовими клієнтами для проекту Представництва «ПІФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІ.BI.». Так як діяльність Товариства пов`язана з наданням послуг з надання персоналу, і не як не пов`язана з виробництвом, торгівлею чи іншими послугами, тому зміни в організації праці були направлені на раціоналізацію робочих місць, введення нових форм організації праці, впровадження передових методів навчання персоналу. Для цього було розроблено і введено в дію цілу низку відповідних документів, які сприяють кращій організованості праці та ефективному використанню трудових ресурсів, що за інших рівних умов, забезпечить досягнення вищих результатів i приведе до підвищення конкурентноспроможності як персоналу так і Товариства в цілому. Наказ про внесення змін до організації праці додається до даного відзиву на позовну заяву.

Звертає увагу суду, що з початком війни, робота з Представництвом «ПІФАЙЗЕР ЕКСПОРТ БІ.BI.» протягом 3-х місяців починаючи з кінця лютого 2022 року по травень 2022 року (включно) була призупинена. Але не дивлячись на це, заради підтримки своїх працівників і збереження колективу, відповідач за свій рахунок сплачував їм заробітну плату в повному обсязі. Це стосувалося і позивача. За період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року позивач отримав грошові кошти в сумі 139 926 грн. (чистими після відрахування податків), хоча фактично він не працював. Працевлаштувати позивача у відповідача не має можливості, проте його дані внесли до Резерву кандидатів, і як тільки в когось із клієнтів від відповідача виникне потреба в такому спеціалісті, як він, йому буде негайно запропоновано вакансію.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідност. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змістуст. 12 ЦПК Українивбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 6 ст. 43 Конституції Українигромадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 23 Загальної декларації прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП передбачена можливість звільнення працівника у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з правилами ст. 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівник має бути персонально попереджений не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штат працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 05.04.2017 року прийнято на посаду менеджера по роботі з ключовими клієнтами у ТОВ «СТАФФ СЕРВІС УКРАЇНА» /а.с. 53/.

Відповідно до Наказу ТОВ «СТАФФ СЕРВІС УКРАЇНА» № 1 від 14.02.2023 року «Про внесення змін в організацію праці» війна негативно вплинула на діяльність Товариства, частина Клієнтів повністю або частково припинила свою діяльність, з метою мінімізації ризиків необхідно здійснити зміни в організації праці Товариства. Разом з тим, організація праці на виробництві, має зовсім інші критерії ніж у Товариства, яке надає персонал для забезпечення потреб Клієнтів. Так як Товариство займається виключно наданням персоналу, то і зміни в організації праці повинні бути направленні на раціоналізацію робочих місць, введення нових форм організації праці, впровадження передових методів навчання персоналу. Наказано ввести нові форми організації праці, у випадку коли забезпечити працівника роботою неможливо, і він підпадає під скорочення штату, максимально врахувати інтереси працівників з виплатою йому всіх сум, передбачених чинним законодавством, та внести його кандидатуру до резерву кандидатів //а.с. 99.

Згідно із Попередженням від 15.02.2023 року відповідно до наказу ТОВ «Стафф Сервіс Україна» від 15.02.2023 року № 1 «Про внесення змін до штатного розпису ТОВ «Стафф Сервіс Україна» посада менеджера по роботі із ключовими клієнтами, яку обіймає ОСОБА_3 скорочується, і так, як вільних посад, які можна було б запропонувати йому відповідно до його фаху та розміру заробітної плати, він підлягає вивільненню згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України 17.04.2023 року з виплатою вхідної допомоги у розмірі та порядку, встановленому ст. 44 КЗпП України /а.с. 11/, отримання такого попередження позивачем не оспорюється.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 був ознайомлений із Попередженням від 15.02.2023 року відповідно до наказу ТОВ «Стафф Сервіс Україна» від 15.02.2023 року № 1 «Про внесення змін до штатного розпису ТОВ «Стафф Сервіс Україна» та скороченням його посади, 15.02.2023 року, що відповідно свідчить про дотримання відповідачем встановленого ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України двомісячного строку попередження працівника про наступне звільнення.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у справі № 676/1679/18 від 25.09.2019 року.

Згідно Наказу від 15.02.2023 року № 1 «Про скорочення штату працівників ТОВ «Стафф Сервіс Україна», у зв`язку із закриттям проекту (важким фінансовим станом Товариства, що пов`язано з кризовою ситуацією в економіці України, з метою здійснення максимальних дій щодо збереження функціонування Товариства та стабілізації його роботи і недопущення припинення його діяльності) скоротити посаду менеджера по роботі з ключовими клієнтами з 17.04.2023 року і виключити її із штатного розкладу. Так як не має вільних посад які можна було б запропонувати ОСОБА_1 в зв`язку із скороченням посади менеджера по роботі з ключовими клієнтами, яку він обіймав, ОСОБА_1 буде звільнено 17.04.2023 року згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою йому вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України, попередити ОСОБА_1 про звільнення в порядку, встановленому законодавством України /а.с. 12/, ознайомлення з цим наказом позивачем не оспорюється.

Розглядаючи питання про те, чи було дотримано переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників та чи була запропонована позивачу інша посада в установі відповідача, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25.05.2016 року № 6-3048цс15, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник вважається таким, що належним чином виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну посаду, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Частиною першою ст. 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається вказаним у переліку (ч. 2 ст. 42 КЗпП України). Тобто, застосування положень ст. 42 КЗпП України можливе серед працівників, які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади. Разом із тим, повноваження щодо призначення та визначення обсягу необхідної кваліфікації працівника на ту чи іншу посаду належить власнику або уповноваженому ним органу. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування). Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 756/5243/17 (провадження № 61-47646св18).

До матеріалів справи долучено інформацію про вакантні посади на сайті robota.ua, як підтвердження того, що у відповідача постійно з`являються нові вакансії /а.с. 13-23/, однак такі не можуть вважатись належним та допустимим доказом, оскільки неможливо встановити дату та час такого розміщення на даному сайті, вимоги, які ставляться до кандидатів, їх посадові обов`язки, заробітна плата, яка пропонується для цих вакансій.

Згідно відповіді№ 23-115від 25.05.2023року наадвокатський запит№ 11/05-23від 17.05.2023року ТОВ«РОБОТА ІНТЕРНЕШНЛ»зазначає,що розміщенняоголошень повакансії ТОВ«Стафф СервісУкраїна» навеб-сайтіздійснювалось ТОВ«Стафф СервісМенеджмент» (ЄДРПОУ33299815),цей користувачв періодз 15.02.2023року по30.04.2023року здійснюваврозміщення вакансійна веб-сайті/а.с.58-61/.Однак цеповністю спростовуєтьсявідповіддю наданоюТОВ «РОБОТАІНТЕРНЕШНЛ» щодоуточнення інформаціїна запитТОВ «СтаффСервіс Україна»,згідно якоїТОВ «РОБОТАІНТЕРНЕШНЛ» підтверджує,що користувачемвеб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 є ТОВ«СТАФФ СЕРВІСМЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ33299815).Інформація,що міститьсяу відповідіТОВ «РОБОТАІНТЕРНЕШНЛ» №23-115 від 25.05.2023 року на адвокатський запит ОСОБА_2 № 11/05-23 від 17.05.2023 року про те, що саме ТОВ «Стафф Сервіс Україна» в період з 15.02.2023 року по 30.04.2023 року здійснювало розміщення оголошень про вакансії ТОВ «СТАФФ СЕРВІС УКРАЇНА» через Користувача на веб-сайті була хибним припущенням Товариства, яке Товариство документально підтвердити не має змоги. Крім цього, Товариство повідомляє, що не має з ТОВ «СТАФФ СЕРВІС УКРАЇНА» будь-яких господарських правовідносин, а тому ТОВ «СТАФФ СЕРВІС УКРАЇНА» не розміщувало оголошення про вакансії на веб-сайті robota.ua ні безпосередньо, ні через третіх осіб /а.с. 97/.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що звільнення позивача проведено із дотримання вимог закону і дійсно у відповідача мали місце зміни в організації праці, додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, наявні докази про те, що позивач попереджався за 2 місяці про наступне вивільнення - суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, ст. 36, 40, 42, 47, 49-2, 235, 237-1 КЗпП України, суд,

ухвалив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАФФ СЕРВІС України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАФФ СЕРВІС Україна», ЄДРПОУ: 32307374, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щ, буд. 41, кв. 73.

Суддя: Пилип`юк Г. М.

Оригінал рішення.