ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/821/504/23 Справа № 712/10624/23 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника
ПАТ «Боровицьке» адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2023 року про накладення арешту на майно, подане в рамках кримінального провадження № 12023250310000481 від 15.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249 КК України,
в с т а н о в и в :
Прокурор Черкаськоїокружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро накладенняарешту намайно,подане в рамках кримінального провадження № 12023250310000481 від 15.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249 КК України.
Просив слідчого суддю накласти арешт на:
грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому ПАТ «Боровицьке» код за ЄДРПОУ 02800377 в ПАТ «ПІБ» (МФО 300012, адреса: 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8);
заборонити службовим особам ПАТ «Боровицьке», а також будь-яким особам за їх довіреністю, здійснювати дії, пов`язані з відчуженням грошових коштів (крім здійснення виплат заробітної плати найманим працівникам), що зберігаються на вищевказаному банківському рахунку;
зобов`язати службових осіб ПАТ «ПІБ» повідомити СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про факт виконання ухвали слідчого судді про накладення арешту, а також суму арештованих коштів на банківському рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня).
В судове засідання представник ПАТ «Боровицьке», відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, не викликався.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що необхідність в накладенні арешту на грошові кошти на зазначеному у клопотанні банківському рахунку, відсутня, оскільки жоден з ризиків, перелічених в ст. 170 КПК України, прокурором у клопотанні та у судовому засіданні не доведений.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 оскаржив її в апеляційному порядку та просив скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.10.2023 та постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити в повному обсязі.
Вважає, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню.
Скаржник зазначає, що до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали УКР ГУНП в Черкаській області про те, що в ході здійснення оперативно-розшукових заходів, встановлена інформація, що група осіб, серед яких є посадові особи суб`єктів господарювання, в умовах воєнного стану на території Черкаського району Черкаської області, здійснюють промисловий вилов біоресурсів із порушенням вимог чинного законодавства, що виражається у перевищенні квот на добування водних біоресурсів, з приховуванням в обліковий документації фактичних обсягів виловленої риби, чим завдають збитків державі.
Разом з тим, оперативними працівниками УКР ГУНП в Черкаській області отримано інформацію про те, що група осіб на території Черкаського району Черкаської області незаконно займається рибним промислом в об`ємах, що заподіюють істотну шкоду.
Під час досудового розслідування на виконання доручення, наданого оперативному підрозділу УКР ГУНП в Черкаській області, в порядку ст. 40 КПК України, з метою встановлення осіб, які можуть бути причетними до скоєння зазначених вище злочинів, встановлено коло осіб, які вчиняють вказані кримінальні правопорушення, а саме: ОСОБА_10 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який у власному користуванні має мобільні телефони з номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та являється засновником/директором ТОВ «САПТРІН 2005» ЄДРПОУ 33018329, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Остафія Дашкевича, 34/31, засновником/директором ПАТ «Боровицьке» ЄДРПОУ 02800377, розташованого за адресою: Черкаська область, Чигиринський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, 184 та засновником ПП «Отава» ЕДРПОУ 32643025, розташованого за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Худяки, вул. Придніпровська, буд. № 8.
ОСОБА_10 , користуючись своїм службовим становищем, з метою власного збагачення, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, надає вказівки підпорядкованим особам щодо вилову та подальшого збуту риби, з порушенням вимог чинного законодавства, а також з перевищенням встановлених державою квот, чим спричиняє своїми діями матеріальні збитки у великих розмірах.
Вказана вище злочинна діяльність здійснюється на наступних рибних бригадах, які знаходяться на орендованих ПАТ «Боровицьке», ТОВ «Саптрін 2005», ПП «Отава».
Разом з тим, ОСОБА_10 залучив до даної діяльності ряд інших осіб, які активно сприяють вчиненню злочинної діяльності ОСОБА_10 .
Прокурор вказує, що отримані в ході досудового розслідування відомості свідчать про те, що особи, здійснюють промисловий вилов риби із порушенням вимог законодавства, а саме з перевищенням дозволених Державним агентством меліорації та рибного господарства України квот на об`ємів вилову риби та приховуванням до облікових документів фактичної кількості виловлених біоресурсів, які транспортуються та зберігаються у ПАТ «Боровицьке» код за ЄДРПОУ 02800377, розташованого за адресою: Черкаська область, Чигиринський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, 184.
Крім того, встановлено, що для здійснення своєї діяльності (в тому числі і протиправної) ПАТ «Боровицьке» код за ЄДРПОУ 02800377 використовує банківський рахунок, відкритий в ПАТ «ПІБ» (МФО 300012), де можуть знаходитись кошти отримані від реалізації рибної продукції здобутої злочинним шляхом.
В зв`язку з вищевикладеним прокурор просить клопотання про арешт майна задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Звертаючись до слідчого судді з указаним клопотанням, прокурор просив накласти арешт на майно з метою подальшої спеціальної конфіскації майна, так як службовими особами ПАТ «Боровицьке», вчинено кримінальне правопорушення, яке спрямоване на заволодіння коштами, отриманими від реалізації рибної продукції отриманої злочинним шляхом, з метою захисту державних інтересів, необхідно запобігти можливому подальшому переведенню коштів, отриманих від злочинної діяльності, іншим суб`єктам господарювання чи зняття готівкових коштів особами, які можуть стати добросовісними набувачами та до яких встановлена заборона про спеціальну конфіскацію, у зв`язку з чим необхідно накласти арешт на грошові кошти, з ціллю заборонити їх переведення на інші банківські рахунки чи переведення у готівку, з метою подальшого розгляду питання про їх долю, та конфіскацію в дохід держави.
Згідно ч. 5ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичноїособи здійснюється кримінальне провадження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону судом дотримано в повній мірі з огляду на таке.
Слідчим суддею встановлено та вбачається з матеріалів справи, що до слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, надійшло повідомлення з УКР ГУНП в Черкаській області, про те, що в ході здійснення оперативно-розшукових заходів встановлена інформація, що група невстановлених осіб, серед яких є посадові особи суб`єктів господарювання, в умовах воєнного стану, на території Черкаського району Черкаської області, здійснюють промисловий вилов риби із порушенням вимог чинного законодавства, а також з перевищенням квот на добування водних біоресурсів, з приховуванням в обліковій документації фактичних обсягів виловленої риби, в наслідок чого завдають збитків державі.
В ході досудового розслідування кримінального провадження №12023250310000481 від 15.02.2023 працівниками оперативного підрозділу в ході проведені розшукових заходів отримано інформацію про те, що група осіб на території Черкаського району Черкаської області незаконно займаються рибним промислом в об`ємах , що заподіює істотну шкоду (ЄО- 6656 від 20.02.2023).
Під час досудового розслідування на виконання доручення, наданого оперативному підрозділу УКР ГУНП в Черкаській області, в порядку ст. 40 КПК України, з метою встановлення осіб, які можуть бути причетними до скоєння зазначених вище злочинів, встановлено коло осіб, які вчиняють вказані кримінальні правопорушення, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який у власному користуванні має мобільні телефони з номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та являється засновником/директором ТОВ «САПТРІН 2005» ЄДРПОУ 33018329, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Остафія Дашкевича, 34/31, засновником/директором ПАТ «Боровицьке» ЄДРПОУ 02800377, розташованого за адресою: Черкаська область, Чигиринський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, 184 та засновником ПП «Отава» ЕДРПОУ 32643025, розташованого за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Худяки, вул. Придніпровська, буд. № 8.
ОСОБА_10 , користуючись своїм службовим становищем, з метою власного збагачення, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, надає вказівки підпорядкованим особам щодо вилову та подальшого збуту риби, з порушенням вимог чинного законодавства, а також з перевищенням встановлених державою квот, чим спричиняє своїми діями матеріальні збитки у великих розмірах.
Вказана вище злочинна діяльність здійснюється на наступних рибних бригадах, які знаходяться на орендованих ПАТ «Боровицьке», ТОВ «Саптрін 2005», ПП «Отава».
Таким чином, отримані в ході досудового розслідування відомості свідчать про те, що вказані вище особи, здійснюють промисловий вилов риби із порушенням вимог законодавства, а саме з перевищенням дозволених Державним агентством меліорації та рибного господарства України квот на об`ємів вилову риби та приховуванням до облікових документів фактичної кількості виловлених біоресурсів, які транспортуються та зберігаються у ПАТ «Боровицьке» код за ЄДРПОУ 02800377, розташованому за адресою: Черкаська область, Чигиринський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, 184.
Встановлено, що для здійснення своєї діяльності (в тому числі і протиправної) ПАТ «Боровицьке» код за ЄДРПОУ 02800377 використовує банківський рахунок відкритий ПАТ «ПІБ», а саме рахунок № НОМЕР_1 (українська гривня).
Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що на теперішній час на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), можуть знаходитись кошти отримані від реалізації рибної продукції здобутої злочинним шляхом. А тому з метою виконання вимог закону про спеціальну конфіскацію, збереження речових доказів та надання можливості суду для розгляду питання про долю незаконно набутого майна і передачу його в дохід держави, необхідно заборонити відчуження грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому ПАТ «Боровицьке» в ПАТ «ПІБ» (МФО 300012), до вирішення питання по суті кримінального провадження.
Прокурор в обґрунтування клопотання зазначив, що грошові кошти наявні на вказаному рахунку, здобуті злочинним шляхом, являються предметом скоєного кримінального правопорушення, та накладення на них арешту необхідне з метою виконання вимог закону про спеціальну конфіскацію, збереження речових доказів та надання можливості суду для розгляду питання про долю незаконно набутого майна і передачу його в дохід держави.
Проте, в клопотанні прокурор не наводить жодних доказів того, що є законні підстави для накладення арешту на вказаний рахунок, а саме: по кримінальному провадженню на даний час не встановлено розмір збитків, завданих державі, вчиненим кримінальними правопорушеннями, жодній особі в даному кримінальному провадженні не пред`явлено підозру.
Конфіскація майна згідно із ст. 59 КК України, полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на вищевказане майно.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що відсутні підстави про накладення арешту на грошові кошти на зазначеному банківському рахунку, оскільки жоден з ризиків, перелічених в ст. 170 КПК України, прокурором у клопотанні та у судовому засіданні не доведений.
Отже, апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею були дотримані вимоги кримінального процесуального закону України при розгляді клопотання прокурора про накладення арешту на майно, що у свою чергу вплинуло на правильність прийнятого рішення.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, врахувавши положення КПК України, які регулюють питання арешту майна, прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти на вказаному банківському рахунку, шляхом заборони відчуженням грошових коштів (крім здійснення виплат заробітної плати найманим працівникам).
На ряду з цим апеляційна скарга не містить будь-яких даних, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Таким чином,апеляційний судприходить довисновку проте,що матеріалидодані доклопотання пронакладення арештуна вказанемайно немістять доказівтого,що грошовікошти наявніна зазначеномуу клопотаннірахунку,здобуті злочиннимшляхом,являються знаряддямчи предметомкримінально караногодіяння,та накладенняна нихарешту необхіднез метоювиконання вимогзакону проспеціальну конфіскацію,збереження речовихдоказів,подальшого розгляду питання про їх долю, та конфіскацію в дохід держави.
Апеляційним судом також встановлено, що клопотання прокурора не містить належного обґрунтування підстав та мети накладення арешту на зазначене майно, крім посилання прокурора на загальні норми кримінального процесуального законодавства, які регламентують застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
З урахуванням встановлених під час апеляційного перегляду обставин, апеляційний суд констатує, що на момент розгляду слідчим суддею клопотання та апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, відсутні підстави для застосування щодо майна, а саме: грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку, що вказаний в клопотанні прокурора, обмежувальних заходів.
Доводи, що викладені в апеляційній скарзі висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.
При апеляційному розгляді не встановлено істотних порушень норм КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, і не вбачаються такі підстави і зі змісту апеляційної скарги.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 171, 172, 173, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2023 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20 жовтня 2023 року.
Головуюча ОСОБА_2
Судді : ОСОБА_3
ОСОБА_4
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2023 |
Оприлюднено | 23.10.2023 |
Номер документу | 114324280 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Черкаський апеляційний суд
Василенко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні