Ухвала

від 17.10.2023 по справі 160/26151/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 жовтня 2023 року Справа 160/26151/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:

- визнати незаконною бездіяльність Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови в задоволенні клопотання про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 23785517;

- зобов`язати Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника ОСОБА_2 накладений в рамках виконавчого провадження №23785517 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2011 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, позивач у позовній заяві просить захистити його права, шляхом зняття арешту з усього нерухомого майна боржника ОСОБА_1 . Поряд з цим, з позовної заяви вбачається, що цей арешт був накладений в рамках виконавчого провадження № 23785517 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2011 року.

Натомість з позовною заявою до суду звернувся через систему «Електронний суд» лише 10.10.2023 року. Тобто, із значним порушенням строку, визначеного ст. 287 КАС України.

Представник позивача звернувся до Покровського ВДВС з проханням про зняття арешту з майна на що була отримана відповідь, відповідно до якої надати інформацію про запитуване виконавче провадження неможливо, оскільки воно знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

На підтвердження зазначених вище обставин позивач надав до суду копію листа Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №281014/99435, який датований 29.08.2023 року.

При цьому доказів коли саме позивачем було отримано зазначений вище лист до суду не надано.

Отже позивачем не надано доказів коли саме він дізнався про порушення своїх прав.

Як зазначалося вище відповідно до частини першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Оскільки твердження позивача щодо дати коли саме останній дізнався про порушення своїх прав не знайшли свого підтвердження з наданих доказів, суд дійшов висновку, що даний позов подано поза межами строку, тобто після спливу 10 днів.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для його поновлення і документи, які підтверджують причини поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5. ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Так, позивачем у позові заявлено вимогу про визнання незаконною бездіяльність Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови в задоволенні клопотання про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 23785517, проте є незрозумілим, що саме оскаржує позивач у відповідності до норм КАС України, відмову або бездіяльність відповідача.

Суд наголошує позивачу, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідну правову позицію виклав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 464/5990/16-а.

Термін «бездіяльність» являє собою пасивний спосіб поведінки, коли суб`єкт утримується від вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання обов`язку, який на нього покладений.

Отже заявлена позивачем вимога є неконкретизованою, містить у собі взаємовиключні вимоги, та потребує уточнення позивачем.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо відмови в задоволенні клопотання про зняття арешту з майна боржника.

Проте, такий спосіб захисту не відповідає приписам ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 2684,00 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить вимогу немайнового характеру за яку необхідно сплатити судовий збір у сумі 1073,60 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви долучено платіжне доручення №214 від 17.03.2023 року про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.

При цьому, судом встановлено, що станом на 17.10.2023 року платіжне доручення №214 від 17.03.2023 року прикріплене та обліковується у КП «Діловодство спеціалізованого суду» за адміністративною справою №160/20648/23, яка перебуває в провадженні судді Кучугурної Н.В., що підтверджується довідкою Відділу аналітики та судової статистики від 17.10.2023 року.

За таких обставин суд не може прийняти наявне в позовній заяві платіжне доручення №214 від 17.03.2023 року, як належний доказ сплати судового збору, а тому дійшов висновку, що станом на день звернення позивача до суду із позовною заявою по даній справі позивачем не сплачено в повному обсязі судовий збір.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1073,60 грн.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивачем у позовній заяві зазначено, що під час оформлення договору купівлі-продажу позивач дізнався про те, що на все його нерухоме майно накладений арешт.

Проте, до матеріалів позовної заяви не надано жодного документа на підтвердження обставин про які зазначає позивач, а саме: ким саме та коли накладено арешт на нерухоме майно позивача.

Крім того інформаційна довідка, яка надана позивачем датована 10.03.2023 року, проте враховуючи, що позов подано до суду 10.10.2023 року, вказана довідка вже є неактуальною.

Частинами 1-2 ст. 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для його поновлення і документи, які підтверджують причини поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду;

- належним чином завірені документи на підтвердження обставин про які зазначає позивач, а саме: ким саме та коли накладено арешт на нерухоме майно позивача;

- позовної заяви та її копій відповідно до кількості сторін, з позовними вимогами викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. за позовні вимоги немайнового характеру.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101

Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155

Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

МФО: 899998.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Луніна