Ухвала

від 20.10.2023 по справі 560/6360/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №560/6360/23

адміністративне провадження № К/990/34157/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №560/6360/23 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Хмельницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 09.10.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №560/6360/23, ухвалити нову постанову, якою у задоволення заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з`ясовано, що відкриваючи провадження у справі №560/6360/23 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про№560/6360/23 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №3020/6/22/-01-04-07-10 від 21.03.2023 щодо виключення з реєстру платників єдиного податку четвертої групи Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ», яким відмовлено Сільськогосподарському виробничому кооперативу «СЛАВУТИЧ» у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік через несвоєчасне подання повного пакету документів для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи з підстав порушенням вимог підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України; зобов`язання Головне управління ДПС у Хмельницькій області прийняти у Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ»: Уточнюючу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, реєстраційний №9045589713 від 10.03.2023 з Додатками 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) на території Берездівської, Ганнопільської, Гощанської, Михайлюцької, Нетішинської, Корецької та Улашанівської об`єднаних територіальних громад; Додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік»; - Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022, реєстраційний № 9028351508 від 18.02.2023; - Уточнюючу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, реєстраційний № 9046956048 від 11.03.2023, з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (№1) і Додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік» (№2) (Берездівська ОТГ); - Уточнюючу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, реєстраційний № 9046955651 від 11.03.2023, з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (№1) і Додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік» (№2) (Ганнопільська ОТГ); - Уточнюючу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, реєстраційний №9046956058 від 11.03.2023, з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (№1) і Додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік» (№2) (Нетішинська ОТГ); - Уточнюючу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, реєстраційний № 9046956109 від 11.03.2023, з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (№1) і Додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік» (№2) (Михайлюцька ОТГ); - Уточнюючу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, реєстраційний №9047130085 від 13.03.2023, з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (№1) і Додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік» (№2) (Улашанівська ОТГ); - Звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, реєстраційний №9044534053 від 09.03.2023, з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (№1) і Додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік» (№2) (Корецька ОТГ); - Звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, реєстраційний №9044534265 від 09.03.2023, з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (№1) і Додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік» (№2) (Гощанська ОТГ), подані до Головного управління ДПС у Хмельницькій області засобами електронного зв`язку; зобов`язання Головне управління ДПС у Хмельницькій області відновити реєстрацію Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» (ідентифікаційний код 00449776) як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023 шляхом включення Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» до реєстру платників єдиного податку Державної податкової служби України у 2023 році, про що внести запис до реєстру платників єдиного податку та видати відповідний витяг (довідку), Хмельницький окружний адміністративний суд відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 21.06.2023 позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №3020/6/22-01-04-07-10 від 21.03.2023 про виключення сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» з реєстру платників єдиного податку четвертої групи. Зобов`язав відповідача повторно розглянути подану сільськогосподарським виробничим кооперативом «СЛАВУТИЧ» звітність для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, та прийняти рішення відповідно до вимог Податкового кодексу України, з урахуванням правової оцінки наданої судом. У задоволенні інших позовних вимог відмовив. Вирішив стягнути на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1074,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

На адресу суду першої інстанції 26.06.2023 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення по справі №560/6360/23 щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 04.07.2023, залишеним без змін постановою Сьомго апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023, заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №560/6360/23 задовольнив частково. Вирішив стягнути на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. У задоволенні іншої частини заяви відмовив.

Так, згідно з частинами першою і другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252). У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2023, переглянуте судом в апеляційному порядку, є невід`ємною складовою рішення Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 21.06.2023 у справі №560/6360/23.

Велика Палата Європейського суду з прав людини у своєму рішенні від 05.04.2018 (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), №40160/12) вказала, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], №36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012) (п. 78). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (п. 82).

Відповідно до пункту 83 вказаного вище рішення застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Крім того, Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (рішення у справі «Добріч проти Сербії», п. 54) (п. 86).

Європейський суд з прав людини 09.10.2018 постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви №26293/18 у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (п. 20-22).

Отже, за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до однієї з основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа належить до категорії справ незначної складності.

Отже, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №560/6360/23, переглянуте судом в апеляційному порядку, яке є невід`ємною складовою рішення по суті позовних вимог, також не підлягають касаційному оскарженню.

У свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Натомість випадків, які б унеможливили застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не зі змісту касаційної скарги не вбачається, а судом касаційної інстанції не встановлено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №560/6360/23 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «СЛАВУТИЧ» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник