Рішення

від 17.10.2023 по справі 924/912/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2023 р. Справа № 924/912/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретар судового засідання Андрєєв В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Виконувача обов`язків керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області, в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

- Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

- Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до Плужненського професійного аграрного ліцею, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Плужне

Товариство з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро", Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав

про - визнання недійсним договору №39 від 19.05.2023 про підготовку робітничих кадрів за дуальною формою навчання у Плужненському професійному аграрному ліцеї, укладеного між Плужненським професійним аграрним ліцеєм та Товариством з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро";

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро" звільнити земельні ділянки за кадастровими номерами 6822185100:05:009:0021, 6822185100:05:009:0050, 6822185100:05:011:0004, 6822185100:05:002:0021, 6822185100:05:018:0006, 6822185100:05:016:0011, площею 112,6 га, що розташовані за межами населених пунктів Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, які товариство займає на підставі договору №139 від 19.05.2023

Представники сторін:

Позивач-1: Головне управління Держгеокадастру: не з`явився

Позивач-2: Міністерство освіти і науки України: не з`явився

Відповідач-1: Плужненський професійний аграрний ліцей: не з`явився

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро": не з`явився

Від прокуратури: Гаврилюк І.О. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури - згідно посвідчення

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.08.2023 відкрито провадження у справі №924/912/23, постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання призначити на 10:00 год. 02.10.2023.

02.10.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №924/912/23 та призначення справи до судового розгляду по суті на 10:00 год. 17.10.2023.

Позиція прокурора.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договір № 139 від 19.05.2023 року про підготовку робітничих кадрів за дуальною формою навчання у Плужненському професійному аграрному ліцеї укладено всупереч вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим він підлягає визнанню недійсним. Зокрема, зазначає, що оспорюваний договір укладався як договір про підготовку робітничих кадрів за дуальною формою навчання, умовами якого передбачено надання послуг з обробітку земельних ділянок за кадастровими номерами 6822185100:05:009:0021, 6822185100:05:009:0050, 6822185100:05:011:0004, 6822185100:05:002:0021, 6822185100:05:018:0006, 6822185100:05:016:0011, площею 112,6 га, з метою приховати фактично існуючі відносини оренди землі між сторонами.

Наголошує, що договір №139 від 19.05.2023 року за своєю правовою природою є договором оренди земельної ділянки, оскільки, навчальний заклад фактично передав за плату земельні ділянки на певний строк в користування ТОВ „Захід Пром-Агро" для здійснення останнім підприємницької діяльності на земельних ділянках шляхом використання корисних властивостей землі, з метою отримання прибутку.

В обґрунтування підстав для звернення з даним позовом до суду прокурор посилається на те, що позивачі не вживають заходів, спрямованих на визнання спірного договору недійсним з моменту його укладення по даний час.

Позиція позивача-2.

Міністерство освіти і науки України у поясненнях від 05.10.2023 підтримало заявлені в.о. керівника Шепетівської окружної прокуратури позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що спірний договір укладено з порушенням вимог законодавства України, зокрема, ст. 81 Закону України „Про освіту". Просить справу розглядати за відсутності представника Міністерства освіти і науки України.

Позиція відповідачів.

Відповідач 1 (Плужненський професійний аграрний ліцей) у відзиві від 05.09.2023 року позовні вимоги визнає повністю, просить позов задовольнити та розглядати справу без його участі.

Відповідач 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро") правом на подання відзиву не скористався. Про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, з огляду на вищевикладене та належне повідомлення відповідачів про судовий розгляд справи, господарський суд вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Плужненського професійного аграрного ліцею від 2006 року, ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійної технічної та повної загальної середньої освіти.

За положеннями п. 1.9. Статуту ліцей має навчальне господарство, що здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, яка пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому та переробленому вигляді (с/г виробництво). Ліцей є с/г виробником, що займається виробництвом с/г продукції, переробкою власно виробленої с/г продукції та її реалізацією.

З метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, ліцей можу укладати угоди з підприємствами, установами та організаціями, для яких здійснюється підготовка кваліфікованих робітників (п. 1.10 Статуту).

Ліцей має землю постійного користування площею 1153,2 га згідно Державного акту №001145 серія ІІ-ХМ від 14.05.2021 згідно рішення 12 сесії Хмельницької обласної ради від 06.07.2000 №22 (п. 6.8.2. Статуту).

Згідно п. 6.9. Статуту майно ліцею є державною власністю, закріпленою Міністерством освіти і науки України за ліцеєм та перебуває в оперативному управлінні ліцею.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-1822-СГ від 02.04.2018р. „Про затвердження документації із землеустрою та передачі в постійне користування земельної ділянки" вирішено, зокрема, надати в постійне користування Плужненському професійному аграрному ліцею земельну ділянку площею 26,0631 га (кадастровий номер 6822185100:05:016:0011) для дослідних і навчальних цілей, яка розташована за межами населених пунктів Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Згідно Наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-1823-СГ від 02.04.2018р. „Про затвердження документації із землеустрою та передачі в постійне користування земельної ділянки" вирішено, зокрема, надати в постійне користування Плужненському професійному аграрному ліцею земельну ділянку площею 10,5630 га (кадастровий номер 6822185100:05:009:0021) для дослідних і навчальних цілей, яка розташована за межами населених пунктів Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-1824-СГ від 02.04.2018р. „Про затвердження документації із землеустрою та передачі в постійне користування земельної ділянки" вирішено, зокрема, надати в постійне користування Плужненському професійному аграрному ліцею земельну ділянку площею 17,1061 га (кадастровий номер 6822185100:05:009:0050) для дослідних і навчальних цілей, яка розташована за межами населених пунктів Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-1826-СГ від 02.04.2018р. „Про затвердження документації із землеустрою та передачі в постійне користування земельної ділянки" вирішено, зокрема, надати в постійне користування Плужненському професійному аграрному ліцею земельну ділянку площею 11,1973 га (кадастровий номер 6822185100:05:011:0004) для дослідних і навчальних цілей, яка розташована за межами населених пунктів Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Згідно Наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-1666-СГ від 12.03.2019р. „Про затвердження документації із землеустрою та передачі в постійне користування земельної ділянки" вирішено, зокрема, надати в постійне користування Плужненському професійному аграрному ліцею земельну ділянку площею 55,1848 га (кадастровий номер 6822185100:05:018:0006) для дослідних і навчальних цілей, яка розташована за межами населених пунктів Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-13861-СГ від 01.12.2020р. „Про затвердження документації із землеустрою та передачі в постійне користування земельної ділянки" вирішено, зокрема, надати в постійне користування Плужненському професійному аграрному ліцею земельну ділянку площею 10,5116 га (кадастровий номер 6822185100:05:002:0021) для дослідних і навчальних цілей, яка розташована за межами населених пунктів Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на 20.11.2018 року земельні ділянки з кадастровими номерами 6822185100:05:009:0050, площею 17,1061 га; 6822185100:05:009:0021, площею 10,5630 га; 6822185100:05:002:0021, площею 10,5116 га; 6822185100:05:018:0006, площею 55,1848 га; 6822185100:05:011:0004, площею 11,1973 га, 6822185100:05:016:0011, площею 26,0631 га перебувають на праві постійного користування у Плужненського професійного аграрного ліцею. Власником зазначених земельних ділянок є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, наявних в матеріалах справи, земельні ділянки з кадастровими номерами 6822185100:05:009:0050, площею 17,1061 га; 6822185100:05:009:0021, площею 10,5630 га; 6822185100:05:002:0021, площею 10,5116 га; 6822185100:05:018:0006, площею 55,1848 га; 6822185100:05:011:0004, площею 11,1973 га, 6822185100:05:016:0011, площею 26,0631 мають цільове призначення: для дослідних і навчальних цілей; категорія земель: землі с/г призначення.

19.05.2023 року між Плужненським професійним аграрним ліцеєм (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро" (сторона 2) укладено договір про підготовку робітничих кадрів за дуальною формою навчання у Плужненському професійному аграрному ліцеї №139 (далі - договір), предметом якого є підготовка робітничих кадрів з професії „тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" за дуальною формою навчання у Плужненському професійному аграрному ліцеї, шляхом обробітку земельної ділянки для дослідних і навчальних цілей з використанням матеріально-технічної бази ТОВ „Захід Пром-Агро", з метою проведення навчально-виробничих занять та практики, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року №660-р „Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою навчання здобуття освіти", Наказу Міністерства освіти і науки України від 12.12.2019 року №1551 "Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти" та наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.2019 року №1132 „Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.06.2017 року №916 та визнання такими, що втратили чинність, наказів Міністерства освіти і науки України від 15.05.2018 року №473 і від 24.05.2019 року №735".

Згідно п. 2.1. договору сторона 1 зобов`язується надати послуги для вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 112,6 га (кадастрові номери: 6822185100:05:009:0021, 6822185100:05:009:0050, 6822185100:05:011:0004, 6822185100:05:002:0021, 6822185100:05:018:0006, 6822185100:05:016:0011), відповідно до п. 8 пп. 2 Постанови КМУ від 27.08.2021 року №796 та р. 3 п. 2 Переліку платних послуг Плужненського ПАЛ" від 10.02.2020 року; направляти учнів для проходження виробничого навчання.

В свою чергу, сторона 2 зобов`язується проводити обробіток земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур за власний рахунок; виділяти необхідну техніку і працівників для проведення виробничого навчання; надати послуги з організації виробничого навчання учнів професії „тракторист-машиніст" під час виконання сільськогосподарських робіт (п. 2.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що сторона 2 зобов`язується провести розрахунок за надання послуг зі стороною 1 до закінчення терміну дії договору з розрахунку 3000,00 грн. за 1 га земельної ділянки, вказаній у пп. 2.1. договору. Оплата проводиться у співвідношенні 50% передоплати до 15.08.2023 та 50% до 01.10.2023.

Загальна сума договору становить 337800,00 грн. Сторона 2 зобов`язується оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Вся вирощена сільськогосподарська продукція належить стороні 2 (п. п. 3.2., 3.4. договору).

У п. 5.1. договору передбачено, що від набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 23.10.2023 року.

Якщо на момент припинення дії цього договору на земельній ділянці знаходиться незібраний врожай (у т.ч. незавершене виробництво), то сторона 2 має право закінчити сільськогосподарський рік та зібрати такий врожай у строки, що передбачені технологією вирощування відповідної с/г культури (до моменту збирання врожаю продовжується строк даного договору на тих самих умовах) (п. 5.2. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

Відповідно до Наказу Плужненського професійного аграрного ліцею № 49-0 від 20.05.2023 „Про впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку учнів за професією „Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії „А1", „А2" вирішено, зокрема: впровадити елементи дуальної форми здобуття професійної освіти з професії „Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії „А1", „А2", протягом 2022-2024 років.

У відповіді на запит №54/57/1 вих-23 від 21.06.2023 Плужненський професійний аграрний ліцей листом вих. №140 від 28.06.2023 повідомив першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, що у навчальному закладі відсутня сучасна сільськогосподарська техніка, у зв`язку із недостатнім фінансуванням, тому ліцей змушений співпрацювати із соціальними партнерами, які погоджуються надавати допомогу, в організації виробничого навчання та виробничої практики із використанням їх сільськогосподарської техніки та обладнання. У 2023 році виявили бажання співпрацювати із навчальним закладом: ТОВ „Захід Пром-Агро", яке звернулося із листом - зверненням та про, що укладений відповідний договір.

У листі №54-5793вих-23 від 21.06.2023 Шепетівська окружна прокуратура просила повідомити Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про вжиті заходи щодо визнання недійсним спірного договору в судовому порядку. Також просила вказати чи будуть вживатися заходи представницького характеру управлінням, у випадку невжиття заходів представницького характеру самостійно, просила зазначити причини.

Листом від 18.08.2023 за №10-22-0.401-8/90-23, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Шепетівську окружну прокуратуру, що підтримує позицію прокуратури щодо факту укладення договору між Плужненським професійним аграрним ліцеєм та Товариством з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро" від 19.05.2023 з порушенням вимог законодавства та який містить в собі ознаки договору оренди. Також Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області посилаючись на відсутність коштів, виділених на сплату судового збору, просило прокуратуру вжити в інтересах Управління заходи представницького характеру.

У листі №54-5794вих-23 від 21.06.2023 Шепетівська окружна прокуратура просила повідомити Міністерство освіти і науки України про вжиті заходи щодо визнання недійсним спірного договору в судовому порядку. Також просила вказати чи будуть вживатися заходи представницького характеру управлінням, у випадку невжиття заходів представницького характеру самостійно, просила зазначити причини.

Міністерство освіти і науки України листом за №1/00448-23 від 17.07.2023 повідомило Шепетівську окружну прокуратуру, що Міністерством не погоджувався договір від 19.05.2023 №139 укладений Плужненським професійним аграрним ліцеєм та Товариством з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро", тому заходів, спрямованих на визнання недійсним вказаного договору у судовому порядку не вживалося. Міністерство просило Шепетівську окружну прокуратуру вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави.

У повідомленнях №54-7813вих-23 від 16.08.2023 та №54-7814вих-23 від 16.08.2023, адресованих Головному управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Міністерству освіти і науки України, перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури повідомив про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів зазначених органів в суді.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів в суді.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим". Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21.

Згідно з ст. 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Порушення інтересів держави (суспільного інтересу) обґрунтовується тим, що укладення договору договір № 139 від 19.05.2023 між відповідачами здійснено всупереч встановленому державою порядку, зачіпає інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, що є підставою для захисту інтересів держави.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 стверджує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

У даній справі органом уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах є Міністерство освіти і науки України, яке згідно п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", наділено правом розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит Шепетівської окружної прокуратури №54-5794вих-23 від 21.06.2023, Міністерство освіти і науки України листом за №1/00448-23 від 17.07.2023 повідомило, що не погоджувало договір від 19.05.2023 №139 укладений Плужненським професійним аграрним ліцеєм та ТОВ „Захід Пром-Агро", тому заходів, спрямованих на визнання недійсним вказаного договору у судовому порядку не вживалося. Міністерство просило Шепетівську окружну прокуратуру вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави.

Судом враховано, що згідно з ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, такими органами є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.

Згідно Положення, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області, зокрема здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства.

Враховуючи викладене, органом уповноваженим державою здійснювати захист інтересів держави у сфері земельних відносин є також Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як власник земель державної форми власності.

На запит Шепетівської окружної прокуратури №54-5793вих-23 від 21.06.2023, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 18.08.2023 за №10-22-0.401-8/90-23 повідомило, що підтримує позицію прокуратури щодо факту укладення договору між Плужненським професійним аграрним ліцеєм та ТОВ „Захід Пром-Агро" від 19.05.2023 з порушенням вимог законодавства та який містить в собі ознаки договору оренди. Також Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області посилаючись на відсутність коштів, виділених на сплату судового збору, просило прокуратуру вжити в інтересах Управління заходи представницького характеру.

Оскільки Міністерство освіти і науки України та Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не звернулося до суду з позовом, то заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Міністерство освіти і науки України та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області листами від №54-7813вих-23 від 16.08.2023 та №54-7814вих-23 від 16.08.2023 про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Міністерства освіти і науки України, які не мали намірів вживати заходів захисту порушених інтересів держави в судовому порядку.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.

Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 року у справі № 903/849/17.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину (правочинів) та характер спірних правовідносин сторін. У постанові від 23.01.2019р. у справі №522/14890/16-ц Верховний Суд зазначив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин. Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020р. у справі №923/658/19).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2023 між Плужненським професійним аграрним ліцеєм (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро" (сторона 2) укладено договір про підготовку робітничих кадрів за дуальною формою навчання у Плужненському професійному аграрному ліцеї №139, предметом якого є підготовка робітничих кадрів з професії „тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" за дуальною формою навчання у Плужненському професійному аграрному ліцеї шляхом обробітку земельної ділянки для дослідних і навчальних цілей з використанням матеріально-технічної бази ТОВ „Захід Пром-Агро".

Як слідує з п. 2.1.1. Плужненський професійний аграрний ліцей зобов`язався надавати послуги з вирощування с/г культур на земельних ділянках належних останньому на праві постійного користування.

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Водночас, за нормою ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту як форма реалізації права користування земельною ділянкою і її корисними властивостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Таким чином, правовими наслідками укладення договору оренди землі є для сторони орендодавця отримання плати за надане в користування майно - земельну ділянку, а для сторони орендаря - використання земельної ділянки.

Умовами договору передбачено, що обробіток земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур проводиться ТОВ „Захід Пром-Агро" за власний рахунок (п. 2.2.); ТОВ „Захід Пром-Агро" зобов`язується провести розрахунок за надання послуг з розрахунку 3000,00 грн. за 1 га земельної ділянки (п. 3.1.); вся вирощена с/г продукція належить ТОВ „Захід Пром-Агро" (п. 3.4.).

Вищенаведені умови договору, а також ті, що сформульовані для надання можливості товаровиробнику безперешкодно використовувати належну навчальному закладу земельну ділянку для самостійного, на власний розсуд та власними засобами вирощування та збирання сільгосппродукції для власних потреб, свідчать, що мало місце фактична передача права користування земельною ділянкою за визначену плату для здійснення ТОВ „Захід Пром-Агро" своєї господарської діяльності.

Таким чином, спірний договір укладався як договір про надання послуг з метою приховати фактично існуючі відносини оренди землі між сторонами.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд надає правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин, і якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

Така правова позиція є усталеною, відображена постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 923/658/19, і враховується судом відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.4 ст. 236 ГПК України.

Земельні ділянки (з кадастровими номерами 6822185100:05:009:0050, 6822185100:05:009:0021, 6822185100:05:002:0021, 6822185100:05:018:0006, 6822185100:05:011:0004, 6822185100:05:016:0011), які надавалися для обробітку згідно оспорюваного договору належать перебувають на праві постійного користування у Плужненського професійного аграрного ліцею. Власником зазначених земельних ділянок є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на 20.11.2018.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю-це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до положень ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення про передачу в оренду відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Таким чином, у Плужненського професійного аграрного ліцею відсутні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які перебувають у нього на праві постійного користування, у тому числі шляхом передачі їх іншим особам у платне користування.

Зі змісту оспорюваного договору та інших матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 фактично передав у користування земельні ділянки за відсутності рішення/погодження відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що до даного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору оренди землі, оскільки навчальний заклад фактично передав за плату земельні ділянки на певний строк в користування ТОВ „Захід Пром-Агро" для здійснення ним господарської діяльності шляхом використання корисних властивостей землі, з метою отримання прибутку.

Таким чином, оспорюваний договір є прихованим договором оренди землі, а його зміст не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Тому позовні вимоги прокурора в цій підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір №139 від 19.05.2023 року про підготовку робітничих кадрів за дуальною формою навчання у Плужненському професійному аграрному ліцеї, який укладений між відповідачами, є недійсним, вимога прокурора про зобов`язання ТОВ „Захід Пром-Агро" звільнити займані земельні ділянки також підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору з урахуванням ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову. При цьому, судом враховано визнання позову Плужненським професійним аграрним ліцеєм до початку розгляду справи по суті, що має наслідком покладення на останнього 50% судового збору (ч. 1 ст. 130 ГПК України).

Решта суми судового збору (1342 грн.) може бути повернута з Державного бюджету України на підстав відповідного клопотання особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 130, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір №39 від 19.05.2023 про підготовку робітничих кадрів за дуальною формою навчання у Плужненському професійному аграрному ліцеї, укладений між Плужненським професійним аграрним ліцеєм та Товариством з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро".

Товариству з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро" (30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Онищука, 59А, код ЄДРПОУ 44948247) звільнити земельні ділянки за кадастровими номерами 6822185100:05:009:0021, 6822185100:05:009:0050, 6822185100:05:011:0004, 6822185100:05:002:0021, 6822185100:05:018:0006, 6822185100:05:016:0011, площею 112,6 га, що розташовані за межами населених пунктів Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, зайняті на підставі договору №39 від 19.05.2023 укладеного між Плужненським професійним аграрним ліцеєм та Товариством з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро".

Стягувач: Плужненський професійний аграрний ліцей (30320, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Плужне, код 02548452).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро" (30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Онищука, 59А, код ЄДРПОУ 44948247) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Плужненського професійного аграрного ліцею (30320, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Плужне, код ЄДРПОУ 02548452) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 1342,00 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.10.2023.

Суддя О.Є. Танасюк

Виготовлено 7 примірників:1 - до справи;

2 - Шепетівська окружна прокуратура (вул. Шевченка, 5. м. Ізяслав, Хмельницька обл., 30300).; ел.пошта: shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua

3 - Хмельницька обласна прокуратура (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000); ел.пошта: sekretariat@khmel.gp.gov.ua

4 - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, 29016) ; khm.ins@land.gov.ua

5 - Міністерство освіти і науки України (Проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135); mon@mon.gov.ua

6 - Плужненський професійний аграрний ліцей (с. Плужне, Шепетівський район, Хмельницька область, 30320); ppal33@ukr.net

7 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Захід Пром-Агро" (вул. Онищука, буд. 59А, м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область, 30300); zahid_prom-agro@gmail.com

Усім рек. з повід.