Рішення

від 20.10.2023 по справі 420/21562/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21562/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) до Громадської організації "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА", третя особа: Служба безпеки України про заборону громадського об`єднання,

встановив:

Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Громадської організації "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА" (далі - відповідач), третя особа: Служба безпеки України (далі - третя особа), в якій просить:

- заборонити (примусово розпустити) Громадську організацію "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА";

- спрямувати майно, кошти та інші активи Громадської організації "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА" до державного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.07.2023 р. СБУ листом повідомило Міністерство юстиції України про наявність в діяльності Громадської організації "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА" ознак дій, спрямованих на створення загрози національному суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, оскільки діяльність вказаної організації носить антиукраїнський характер. Згідно наданої інформації та документів, керівник відповідача ОСОБА_1 веде активну проросійську діяльність. Будучи одним з активних громадських діячів проросійського спрямування Одеської області, з початку 2010 року на постійній основі здійснював планомірну роботу з організації заходів деструктивного характеру, сповідуючи при цьому культ шанування радянських традицій і т. зв. "російського миру". До вказаної організації входять радикально налаштовані активісти козацьких та громадсько-політичних об`єднань, особи з числа колишніх військовослужбовців та співробітників спецслужб, які займали активну проросійську позицію. Структурно ГО "СВВКЧ ім. Суворова" інкорпорована в російське козацтво і є підрозділом т.зв. "Чорноморського козачого війська" (Придністров`я), а також перебуває в союзному об`єднанні з т.зв. "кубанським військовим підрозділом" м. Добропілля та Бахмутським полком т. зв. "війська донського ім. імператора миколи другого". Також, зазначене формування входить до складу т. зв. "союзу козаків росії" та "Союзу російського народу". Основою ідеології ГО "СВВКЧ ім. Суворова" стала ідея відродження т.зв. "святої русі, православної монархії і опір апостасії антихристиянського світу, що насувається із заходу", а головний девіз козацького формування: (рос.) "за веру, царя и отечество!". Також фіксуються неодноразові випадки співпраці осередків та членів ГО "СВВКЧ ім. Суворова" з російською федерацією, в частині безпосередньої участі їх представників у збройному конфлікті на сході України на стороні окупантів. Під час збройної агресії російської федерації проти України, дії вказаного громадського об`єднання та його членів можуть розцінюватися як такі, що спрямовані на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, носять виключно деструктивний характер, підсилюють інформаційний простір, спрямований проти інтересів України, створюють підґрунтя для вчинення радикальних дій щодо порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки.

Ухвалою від 21.08.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками 22.08.2023 р. надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку та згідно поштового відправлення 27.08.2023 р. особисто вручено відповідачу.

22.09.2023 р. від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначає, що за наявними в СБУ даними спецслужбами та збройними силами рф активно використаються вітчизняні громадські об`єднання проросійської спрямованості для закріплення та зміцнення позицій ворога на тимчасово окупованих територіях. Окремі ознаки вищезазначеного спостерігаються в діяльності відповідача. Так, керівник цієї громадської організації проводив активну проросійську діяльність, будучи одним із активних громадських діячів проросійського спрямування, з 2010 року на постійній основі здійснював планомірну роботу з організації заходів деструктивного характеру, сповідуючи при цьому культ шанування радянських традицій і т.зв. "російського миру". Також у діяльності відповідача вбачаються порушення норм чинного законодавства. Члени ГО "СВВЧК ім. Суворова" з метою посилення проросійських настроїв серед населення України проводять активну антиукраїнську інформаційно-пропагандистську діяльність шляхом поширення певних стереотипів щодо взаємовідносин між Україною і росією, підтримують терористичну діяльність та контакти з урядом та збройними силами рф.

Станом на 20.10.2023 р. відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, згідно з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Громадська організація "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА" зареєстрована Міністерством юстиції України 29.08.2008 р. за № 15561020000033268, код ЄДРПОУ: 36111328, юридична адреса: м.Одеса, вул.Героїв Сталінграда, буд. 14/17.

До Міністерства юстиції України надійшов від Служби безпеки України лист № 5/3/1-12889 від 21.07.2023 р. щодо протиправної діяльності відповідача та з проханням ініціювати процедуру заборони діяльності організації шляхом її примусового розпуску (ліквідації), оскільки у діяльності ГО "СВВКЧ ім.Суворова" вбачаються ознаки порушень норм чинного законодавства. Члени зазначеного об`єднання з метою посилення проросійських настроїв серед населення України проводять активну антиукраїнську інформаційно-пропагандистську діяльність шляхом поширення певних стереотипів щодо взаємовідносин між Україною і росією, підтримують терористичну діяльність та контакти з урядом та збройними силами рф.

До вказаного листа Управлінням Служби безпеки України в Одеській області надано акт огляду від 19.07.2023 р. проведеного старшим оперуповноваженим на ОВО 1 відділу Управління "Н" ДЗНД СБУ. Згідно останнього, у загальному доступі в мережі Інтернет розміщені відомості щодо протиправної діяльності відповідача, а саме: встановлено, що структурно ГО "СВВКЧ ім. Суворова" інкорпорована в російське козацтво і є підрозділом т.зв. "Чорноморського козачого війська" (Придністров`я), а також перебуває в союзному об`єднанні з т.зв. "кубанським військовим підрозділом" м. Добропілля та Бахмутським полком т. зв. "війська донського ім. імператора миколи другого". Також, зазначене формування входить до складу відродження т.зв. "союзу козаків росії" та "союзу російського народу". Домінантною ідеологією є ідея "святої русі, православної монархії і опір апостасії антихристиянського світу, що насувається із заходу", а головний девіз козацького формування: (рос.) "за веру, царя и отечество!".

Крім того, встановлено, що члени ГО "СВВКЧ ім. Суворова" брали участь у військових діях в зоні проведення АТО (м.Щастя Луганської області, м.Слов`янську Донецької області) у складі незаконних збройних формувань (в т.ч. батальйоні "золоті ворота"), й активно займаються "патріотичним вихованням молоді" за допомогою маніпулятивних методів зміни мислення, поведінки, вірування, емоцій підлітків та передання їм власних бойових навиків.

Також наявні матеріали щодо проросійськи налаштованої антиукраїнської політики керівників та членів ГО "СВВКЧ ім. Суворова", які під час публічних заходів закликали присутніх (рос.) "простивостоять националистам", оскільки (рос.) "бандеровцы рвутся в наши дома, они уже в местных советах, в Верховной Раде, у них везде есть силы", а також наголошували, що (рос.) " как и тогда, так и сейчас нашим людям не дают возможности говорить по-русски, навязывают чуждые традиции и верования. Поэтому мы должны сплотиться и сделать все возможное, чтобы идти вперед вместе с россией".

Вважаючи таку діяльність ГО "СВВКЧ ім. Суворова" протиправною, позивач звернувся до суду задля заборони (примусово розпуску) відповідача та спрямування його майна до державного бюджету.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна правова держава.

За приписами ст.2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ст.15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 36 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об`єднують громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об`єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об`єднання громадян рівні перед законом.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки вони пов`язані з обов`язками і відповідальністю, можуть підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Положеннями ст.11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно ст.37 Конституції України утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, забороняються. Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об`єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Приписами абзаців 1, 2 пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 228 визначено, що Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єктом державної реєстрації є Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань.

Пунктом 1 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, встановлено, що Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) є територіальним органом Міністерства юстиції України

Згідно підпункту 4.46 пункту 4 вказаного Положення Південне міжрегіональне управління здійснює відповідно до закону державну реєстрацію громадських об`єднань, їхніх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання, тощо.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3359/5 "Про врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, забезпечує Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань є Закон України "Про громадські об`єднання" від 22.03.2012 р. № 4572-VI (далі - Закон № 4572-VI).

Згідно приписів ст.1 Закону № 4572-VI громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Статтею 4 Закону № 4572-VI визначено, що утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду російської імперської політики та її символіки, комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, забороняються. Громадські об`єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей. Громадським об`єднанням не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 25 Закону № 4572-VI передбачено способи припинення діяльності громадських об`єднань. Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.25 Закону № 4572-VI припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Відповідно до приписів ст.28 Закону № 4572-VI громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону, а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Справа про заборону громадського об`єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. У разі прийняття рішення про заборону громадського об`єднання майно, кошти та інші активи громадського об`єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету. Інші підстави для заборони діяльності громадського об`єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються.

Виходячи із основних позицій практики Європейського Суду з прав людини за результатами розгляду справ щодо обмеження свободи об`єднань, основними критеріями обґрунтованості таких обмежень є встановлення таких обмежень законом, зазначені обмеження повинні переслідувати законні цілі та бути необхідними у демократичному суспільстві.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 16.07.2019 р. № 9-р/2019 (щодо конституційності т.зв. "закону про декомунізацію"), з огляду на історію становлення української незалежної держави, історичний контекст та загрози, що постали перед нею у зв`язку з тимчасовою окупацією частини її території, Україна має право обстоювати конституційні принципи, у тому числі й шляхом заборони пропаганди тоталітарних режимів.

Судом встановлено, що в діяльності ГО "СВВКЧ ім. Суворова" та його членів наявні порушення встановлених законодавством обмежень щодо діяльності громадських організацій, а саме вчинення дій, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, проведення активної антиукраїнської діяльність шляхом поширення певних стереотипів щодо взаємовідносин між Україною і росією, підтримка терористичної діяльності та контакти з урядом та збройними силами рф. Доказів на спростування встановленого та жодних пояснень на спростування позиції позивача та третьої особи відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 5 Керівних принципів щодо заборони та розпуску політичних партій та подібних заходів, ухвалених Венеціанською Комісією на її 41 пленарній сесії (Венеція, 10-11 грудня 1999 року), заборона чи розпуск політичних партій як дуже далекосяжний захід повинен застосовуватися з крайньою стриманістю. Перш ніж звертатися до компетентного судового органу щодо заборони чи розпуску партії, уряд чи інший орган влади повинен оцінити, беручи до уваги ситуацію в конкретній країні, чи ця партія дійсно становить небезпеку вільному і демократичному політичному порядку або правам окремих осіб і чи таку небезпеку не можна усунути іншими, менш радикальними заходами.

На думку суду, у той час, коли Збройні Сили України, виконуючи свій конституційний обов`язок, боронять від російських окупантів територіальну цілісність і недоторканність України та її суверенітет, демократичні інституції теж мають проявити свою "войовничість", але вже на правовому полі. Захист державного суверенітету і територіальної цілісності України, демократичного конституційного ладу від впливу громадських об`єднань, які реалізують ідеологічні та політичні наративи агресора, становить таку нагальну суспільну потребу з метою захисту демократичного суспільства та захисту прав і свобод громадян. Заборона діяльності відповідача в умовах воєнного стану має на меті завадити зусиллям, спрямованим на розкол українського суспільства та підштовхування до співпраці з ворогом. Це рішення унеможливить дії тих колабораціоністів, які протягом всієї своєї діяльності сповідують проросійську позицію і поділяють рашистську ідеологію "русского мира".

Аналогічна позиція Верховного Суду у подібних правовідносинах викладена у постанові від 15.09.2022 р. у справі № П/857/8/22.

З огляду на викладене суд, враховуючи пряму військову агресію з боку російської федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність відповідача, вважає, що дії вказаного громадського об`єднання та його членів є такими, що спрямовані на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, носять виключно деструктивний характер, підсилюють інформаційний простір, спрямований проти інтересів України, створюють підґрунтя для вчинення радикальних дій щодо порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки.

Тому, з метою захисту демократичного суспільства та прав і свобод громадян, забезпечення стабільності держави в цілому, суд приходить до висновку про необхідність заборони (примусового розпуску) Громадської організації "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА" та спрямування майна, коштів та інших активів відповідача до державного бюджету.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (49027, м.Дніпро, вул.Дмитра Яворницького, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 43315529) до Громадської організації "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА" (65053, м.Одеса, вул.Героїв Сталінграда, буд.14/17, код ЄДРПОУ 36111328), третя особа: Служба безпеки України (01601, м.Київ, вул.Володимирська, буд.33, код ЄДРПОУ 0034074) про заборону громадського об`єднання задовольнити.

Заборонити (примусово розпустити) Громадську організацію "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА" (65053, м.Одеса, вул.Героїв Сталінграда, буд.14/17, код ЄДРПОУ 36111328).

Спрямувати майно, кошти та інші активи Громадської організації "СОЮЗ ВІЙСЬКО ВІРНИХ КОЗАКІВ ЧОРНОМОРСЬКИХ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА СУВОРОВА" (65053, м.Одеса, вул.Героїв Сталінграда, буд.14/17, код ЄДРПОУ 36111328) до державного бюджету.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко