Рішення

від 20.10.2023 по справі 420/17870/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17870/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88», в якому позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 107 693,75 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5 514,24 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП » всупереч вимогам частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у 2022 році не забезпечило виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в кількості однієї особи, у зв`язку з чим повинно було сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 107 693,75 грн. Через порушення відповідачем строків сплати адміністративно-господарської санкції, Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відповідачу було додатково нараховано пеню в сумі 5 514,24 грн. Оскільки відповідач суму санкції та пені в добровільному порядку не сплатив, то вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 19.07.2023 року позовну заяву Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

15.09.2023 року від товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» до суду надійшов відзив, з якого вбачається, що товариство позов не визнає та вважає його необґрунтованим. Відповідач зазначив, що з червня 2022 року на товаристві працювала особа з інвалідністю 2 групи. Крім того відповідач зазначає, що ним направлялись пояснення від 08.06.2023 року на претензію позивача від 02.06.2023 року, водночас Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вказану інформацію при поданні позовної заяви до суду не врахувало та при наявності розбіжностей у відомостях щодо виконання підприємством нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, перевірку ТОВ «ОІЛ ГРУП 88» не провело.

Відповіді на відзив та, відповідно, заперечень на неї сторонами у справі до суду надано не було.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.07.2023 року провадження у справі №420/17870/23 було зупинено на підставі п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України та в подальшому поновлено 20.09.2023 року.

Судом у справі встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та знаходиться за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, 15.

Пенсійний фонд України на центральному рівні в електронній формі надав інформацію стосовно відповідача Одеському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який, у свою чергу, в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності встановив, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2022 рік склала 8 осіб, що мало б зобов?язати відповідача забезпечити виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робочого місця.

На основі отриманої інформації, зокрема, щодо математичних розрахунків виконання чи не виконання відповідачем нормативу, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю сформувало та направило на адресу відповідача розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік за 1 нестворене робоче місце для осіб з інвалідністю у розмірі 107 693,75 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем до 15.04.2023 року адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік, позивачем було додатково нараховано відповідачу пеню, виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України у розмірі 81,56 грн. за період з 18.04.2023 року (перший робочий день, після сплину граничного строку сплати) по 20.06.2023 року (всього 64 дні) у розмірі 5 514,24 грн.

02.06.2023 року Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю була направлена претензія №990/05 відповідачу щодо сплати нарахованої суми адміністративно-господарської санкції та пені за несвоєчасну сплату, водночас, за твердженням позивача, товариство відповіді не надало.

Враховуючи те, що товариство з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» адміністративно-господарські санкції за 2022 рік та пеню у загальному розмірі 113207,99 грн. у добровільному порядку до бюджету не сплатило, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з адміністративним позовом у справі №420/17870/23 до Одеського окружного адміністративного суду.

Судом під час офіційного з`ясування обставин справи з листа Одеського обласного центру зайнятості від 07.08.2023 року №3489/06-01-33/42-23 було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» до Одеського обласного центру зайнятості за 2022 рік не надавались звіти за формою звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в тому числі про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю.

Водночас, з наданого до суду листа №08/06/2023 від 08.06.2023 року товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88», направленого на адресу позивача вбачається, що середньооблікову чисельність штатних працівників в 2022 році відповідачем самостійно визначено у кількості 7,66 осіб. Відповідач пояснює це тим, що за період з 24.02.2023 року по 30.07.2022 року товариство не здійснювало фінансово-господарську діяльність, тому частину співробітників було відправлено у відпустку без збереження заробітної плати.

З відзиву відповідача та наданих до нього документів також вбачається, що на підприємстві з 01.12.2019 року відповідно до наказу №7 від 29.11.2019 року на посаду заступника директора товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» призначено Базику С.К., якому відповідно до довідки МСЕК №529175 серії 12 ААВ від 29.06.2023 року встановлено інвалідність 2 групи.

Додатково судом встановлено, що товариством на претензію позивача від 02.06.2023 року №990/05 направлялись поштовим зв`язком пояснення на адресу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, які були отримані 14.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, вказані пояснення товариства направлялись засобами електронного зв`язку 31.07.2023 року на офіційну електронну адресу позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши адміністративний позов відзив на нього та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991 року, який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №875-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Разом з цим, як визначено частиною третьою вказаної статті, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до вимог статті 19 Закону №875-XIІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно статті 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (абз. 2 ст. 20 Закону №875-ХІІ).

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у частині 1 статті 239 ГК України, вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою КМ України №70 від 31.01.2007 року (порядок був чинний до прийняття постанови КМ України №553 від 02.06.2023 року) визначалась процедура подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю - базовому центру зайнятості.

Так, згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю", затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України №591 від 27.08.2020 року (далі Інструкція), вказану форму заповнюють підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб.

Згідно п. 7 Інструкції у рядку 02 вказаного звіту відображається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого: якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 - в бік збільшення (п. 9 Інструкції).

Згідно п. 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №286 від 28.09.2005 року, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Судом встановлено, що заступнику директора ТОВ «ОІЛ ГРУП 88» Базиці С.К. відповідно до довідки МСЕК №529175 серії 12 ААВ від 29.06.2023 року встановлено інвалідність 2 групи. Він фактично обліковувався на підприємстві як штатний працівник, якому встановлено інвалідність, з липня 2022 року. Зазначене свідчить про те, що на підприємстві 6 місяців працювала особа з інвалідністю, що у свою чергу відповідає нормативу середньооблікової чисельності штатних працівників, яким встановлено інвалідність, а саме у кількості 1 особи (6 міс. : 12 міс. = 0,5, тобто 1).

За таких умов суд вважає, що товариством з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» було дотримано норматив працевлаштування інвалідів у 2022 році в кількості однієї особи.

Крім того, за пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 року №5067-VI "Про зайнятість населення" (надалі - Закон №5067-VI) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону №5067-VI наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 року №872-22, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 року за №565/37901, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання.

Пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця (п. 7 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)").

З листа Одеського обласного центру зайнятості від 07.08.2023 року №3489/06-01-33/42-23 вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» до Одеського обласного центру зайнятості за 2022 рік не надавались звіти за формою звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в тому числі про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця осіб з інвалідністю.

Разом з тим суд зазначає, що факт ненадання відповідачем у 2022 році державній службі зайнятості звіту за формою №3-ПН не впливає на висновки суду в частині виконання відповідачем обов`язку, визначеному частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», оскільки підприємством під час розгляду справи доведений факт того, що товариство виконало норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Водночас суд зауважує, що відповідно до статті 19 закону №875-ХІІ порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» регламентовано Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019 року).

Згідно п. 2 Порядку одним з предметів проведення перевірки є виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 3 Порядку планові та позапланові перевірки проводяться Держпраці та її територіальними органами за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні Держпраці чи її територіального органу у випадках, передбачених законом.

У разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності (п. 16 Порядку).

Згідно п. 17 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

Верховним Судом у постанові від 21.11.2022 року по справі №400/3957/21 зазначено, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Після затвердження постановою Кабінету міністрів України №466 від 05.06.2019 року «Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» та внесення змін до статті 19 Закону № 875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

У вказаній постанові Верховного Суду колегія суддів зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2020 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на вищезазначене суд при розгляді справи №420/17870/23 наголошує, що будь-яких доказів на підтвердження того, що до або після формування розрахунку від 17.04.2023 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надало до територіального органу Держпраці вказану інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, до суду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищезазначеного, враховуючи те, що позивачем не було дотримано механізму проведення перевірки органами Держпраці товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» щодо порушення ним вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а відповідачем, у свою чергу, було доведено, що ним було дотримано встановлений законодавством норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у 2022 році, суд доходить висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у даній справі.

Виходячи з відсутності підстав для задоволення адміністративного позову позивача, у суду відсутні підстави, визначені ст.139 КАС України, для розподілу судових витрат в адміністративній справі №420/17870/23.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГРУП 88» (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, 15) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.