Постанова

від 17.10.2023 по справі 160/6013/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/6013/23Суддя І інстанції Кучма К.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Рівної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «СВІТІНВЕСТ»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «СВІТІНВЕСТ» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ « ІК «СВІТІНВЕСТ» звернулось з вищевказаним адміністративним позовом до суду в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №14/02/866 від 30.01.2023 року про порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, винесену уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Гуріною Іриною Олександрівною, якою порушено справу про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у відношенні ТОВ «Інвестиційна компанія «СВІТІНВЕСТ».

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на протиправність вказаної постанови та як наслідок настання негативних наслідків для товариства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що висновки суду першої інстанції про інформативний характер постанови та відсутність у зв`язку з постановою правових наслідків для позивача є необґрунтованими і не відповідають законодавству. Зазначає, що Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, які затверджені рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 № 1470, на які посилається суд першої інстанції, втратили свою чинність, згідно з рішенням НКЦПФР від 28.07.2020 № 405

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Представник ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ» в судові засідання апеляційної інстанції, призначені на 19 вересня 2023 року, 10 жовтня 2023 року та 17 жовтня 2023 року не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Директор ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ» просив відкласти розгляд справи в зв`язку із його зайнятістю в інших судових засіданнях.

Колегія суддів зазначає, що перебування директора ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ» в інших судових засіданнях, не може бути визнана поважною причиною неявки в судове засідання, оскільки позивач є юридичною особою, а тому зайнятість директора в інших судових засіданнях не зупиняє його діяльності та не робить неможливими захист своїх інтересів у суді. Юридична особа може мати декількох представників, які є або не є її штатними працівниками, крім того позиція ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ» щодо спору чітко викладена в апеляційній скарзі.

Судова колегія також звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 КАС України).

Ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань, а також можливість юридичної особи забезпечити явку повноваженого представника в судове засідання апеляційної інстанції, та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що TOB «ІК «СВІТІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 34683358) є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків, здійснює професійну діяльність на фондовому ринку відповідно до ліцензій: діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: брокерської діяльності серії АГ №580255 від 20.02.2012 р., видану на підставі рішення Комісії №135 від 20.02.2012 р. із необмеженим строком дії з 20.02.2012 р.; субброкерської діяльності термін дії з 01.07.2021 р., відповідно до рішення Комісії №420 від 23.06.2021 р.; дилерської діяльності серії АЕ №294785 від 16.04.2015 р., видану на підставі рішення Комісії №539 від 16.04.2015 р. з необмеженим строком дії з 16.04.2015 р.; депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності депозитарної установи серії АЕ №286553 від 08.10.2013 р. із необмеженим строком дії з 12.10.2013 р., виданої на підставі рішення Комісії №2234 від 08.10.2013 р.

Керуючись пунктом 1 розділу III та пунктом 1 розділу IV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затверджених рішенням Комісії від 02.12.2020 року № 405, уповноваженою особою Комісії у відношенні TOB «ІК «СВІТІНВЕСТ» постановою про порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 30.01.2023 року вих. № 14/02/866 порушено справу та 09.02.2023 року складено акт про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках №13-ДУ.

Згідно із актом про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 13-ДУ від 09.02.2023 року в діях TOB «ІК «СВІТІНВЕСТ» встановлені ознаки порушення вимог пункту 3 розділу І Ліцензійних умов №114 у частині невідповідності ділової репутації керівника професійного учасника ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ» - ОСОБА_1 вимогам абзацу тридцять шостого пункту 5 розділу І частини II Ліцензійних умов №114 та пункту 2 глави 1 розділу IV Стандарту 4.

На підписанні акту про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 13-ДУ від 09.02.2023 року був присутній представник юридичної особи - директор ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ» Семененко М.О., яким було надано пояснення вих. №1 від 10.01.2023 року та підписано зазначений акт.

Позивач пов`язує порушення своїх прав зі спірною постановою №14/02/866 від 30.01.2023 року про порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, винесену уповноваженою особою НКЦПРФ Гуріною І.О., якою порушено справу про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у відношенні ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржена постанова не порушує прав позивача, оскільки не створює для нього прав та обов`язків й не місить приписів, які є обов`язковими для виконання юридичною особою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України від 30.10.1996 р. №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»(преамбула до Закону).

Відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статей 7 - 9, 11, 12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», пункту 14 розділу II Закону України від 12 вересня 2019 року № 79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» та з метою вдосконалення процедури правозастосування на ринку цінних паперів та у системі накопичувального пенсійного забезпечення, враховуючи вимоги законодавства, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку своїм рішенням від 28.07.2020 № 405 затвердила Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу (далі по тесту - Правила).

Вищевказані Правила, згідно із їх пунктом 1, визначають порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення та порядку оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (далі - законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки.

Згідно із приписами пунктів 1, 3 розділу ІІІ Правил справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

Уповноважена особа розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю

Пунктом 1 розділу IV Правил встановлено, що Уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення.

Справа про правопорушення порушується з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення.

Якщо після винесення постанови про порушення справи про правопорушення, але до моменту складання акта про правопорушення виявлено підстави, передбачені пунктом 2 розділу III цих Правил, то уповноважена особа виносить постанову про закриття провадження у справі. Якщо під час провадження у справі про правопорушення, яке було зупинено до підписання акта про правопорушення, були встановлені підстави, передбачені пунктом 2 розділу III цих Правил, то уповноважена особа виносить постанову про закриття провадження у справі одночасно з постановою про відновлення провадження у справі про правопорушення, які надсилаються особі, щодо якої їх винесено

Пунктами 1, 2 розділу V Правил визначено, що уповноважена особа при підготовці справи про правопорушення до розгляду вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд даної справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи наявні підстави, передбачені в пункті 2 розділу III цих Правил; чи підлягають задоволенню клопотання осіб, які беруть участь у розгляді справ.

Якщо уповноваженою особою при підготовці справи до розгляду будуть встановлені підстави, передбачені в пункті 2 розділу III цих Правил, справа про правопорушення може бути закрита до визначення дати її розгляду, про що виноситься відповідна постанова, яка протягом трьох робочих днів з дати її винесення надсилається особі, щодо якої закрито справу

За змістом пунктів 1-3 розділу VII Правил розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі.

Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині постанови зазначаються: номер постанови; дата та місце розгляду справи; посада, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) уповноваженої особи, яка винесла постанову; документ, на підставі якого вона діє; відомості про особу, щодо якої розглядається справа: повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ, у разі наявності інформації - банківські реквізити, засоби зв`язку.

Описова частина повинна містити викладення обставин, встановлених при розгляді справи, та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено.

У мотивувальній частині наводяться посилання на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, або ж факти, що вказують на відсутність правопорушення, посилання на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У резолютивній частині повинно бути зазначено прийняте у справі про правопорушення рішення.

Постанова у справі про правопорушення повинна містити вказівку про порядок та строк її оскарження.

Постанова про накладення санкції, якою застосовано захід впливу у вигляді штрафу, додатково повинна містити інформацію про дату набрання чинності та порядок примусового виконання.

Примірник постанови про накладення санкції, якою застосовано захід впливу у вигляді штрафу, який залишається у справі, повинен містити поля «Дата набрання законної сили» та «Строк пред`явлення до виконання», які підлягають заповненню уповноваженим підрозділом після набуття постановою статусу виконавчого документа.

У полі «Дата набрання законної сили» вказується дата набуття постановою про накладення санкції, якою застосовано захід впливу у вигляді штрафу, статусу виконавчого документа. Строк пред`явлення до виконання визначається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова у справі про правопорушення підписується уповноваженою особою, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

У справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:

1) про застосування санкції або іншого заходу впливу за правопорушення;

2) про закриття справи.

Відповідно до пунктів 2, 11 розділу XІІІ Правил постанову про накладення санкції за правопорушення щодо юридичної особи (крім застосування фінансової санкції), може бути оскаржено до центрального апарату НКЦПФР особою, щодо якої її винесено, протягом п`ятнадцяти робочих днів з дати отримання постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути продовжено Головою НКЦПФР за клопотанням особи, щодо якої винесено постанову про накладення санкції. Клопотання про продовження строку на оскарження постанови про накладення санкції, подане повторно, до розгляду не приймається, про що скаржник повідомляється листом за підписом Голови НКЦПФР.

Постанову про накладення санкції за правопорушення щодо юридичних осіб, якою застосовано захід впливу у вигляді штрафу, може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до законодавства.

У випадку оскарження у судовому порядку постанови про накладення санкції, якою застосовано захід впливу у вигляді штрафу, протягом місяця з дня набрання нею чинності юридична особа невідкладно повідомляє про це уповноважений підрозділ НКЦПФР.

Скарга або клопотання про продовження строку на оскарження постанови про накладення санкції (крім застосування фінансової санкції) надсилається поштою та/або на електронну адресу: info@nssmc.gov.ua.

Постанова у справі про правопорушення, а також рішення НКЦПФР за скаргою на постанову можуть бути оскаржені до суду в порядку і строки, установлені законодавством

Конкретний розмір фінансових санкцій, які можуть бути застосовані до юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів, а також склад таких правопорушень наведено у статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», згідно із частиною другою якої рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розгляд справи про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів завершується прийняттям уповноваженою особою одного з рішень, яке оформлюється постановою, а саме - про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів або про закриття справи.

Прийняттю постанови у справі про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів передує оцінка доказів уповноваженою особою за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

У постанові, прийнятій за наслідками розгляду справи про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів, окрім іншого, повинно бути зазначено викладення обставин, встановлених при розгляді справи, та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено, а також посилання на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, або ж факти, що вказують на відсутність правопорушення, посилання на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Право на оскарження саме такої постанови (рішення) у адміністративному або судовому порядку передбачено пунктами 2, 11 розділу XІІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій та частиною другою статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Правової регламентації стосовно наявності у юридичних осіб права на оскарження постанови уповноваженої особи Національної комісії про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів ані Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, ані Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» не містять.

В той же час, частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Однак, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №288/1557/16-а. Ці висновки Верховного Суду стосуються узагальненої правової оцінки питання права на судовий захист у адміністративному судочинстві, умов та порядку реалізації цього права, а тому можуть бути застосовані й до справи, яка розглядається.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що спірна постанова про порушення справи, яка винесена у відношенні ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ» - постанова про порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 14/02/866 від 30.01.2023 р. - не містить приписів обов`язкових для виконання та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії в розумінні статті 19 КАС України, оскільки не має обов`язкового характеру і не тягне за собою правових наслідків, їх не можливо вважати рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача, яке породжує, змінює або припиняє права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова не є індивідуальним актом, у розумінні статті 4 КАС України, оскільки інформація викладена у постанові, містить правову позицію суб`єкта владних повноважень, носить інформаційний характер та не створює для позивача певних правових наслідків, відповідно, не порушує його права та інтереси.

Зазначена постанова була винесена відповідно до вимог Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, застосування санкцій або інших заходів впливу, затверджених рішенням Комісії від 28.07.2020 р. №405 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.10.2020 р. за №966/35249.

При цьому колегія суддів, зазначає, що суд першої інстанції дійсно в мотивувальній частині рішення посилався на Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, які затверджені рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 № 1470, в той же час ці Правила втратили свою чинність, згідно з рішенням НКЦПФР від 28.07.2020 № 405, в той же час вказані обставини не призвели до невірних висновків суду по суті спору.

Суд вірно врахував, що постанова Національної комісії про порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яку оскаржує позивач, не є рішенням відповідача, прийнятим за наслідками розгляду такої справи й цим актом не застосовано до позивача жодних заходів відповідальності, передбачених законом, зокрема, не накладено будь-яких санкцій тощо. Вказаною постановою не порушено прав позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання оцінки висновкам НКЦПФР стосовно суті правопорушення, встановлення обставин щодо наявності чи відсутності складу такого правопорушення, а також перевірка дотримання уповноваженою особою процедури розгляду справи, передбаченої Правилами, можлива у разі оскарження зацікавленою особою у судовому порядку рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

В той же час відповідач, станом на час виникнення спірних правовідносин, ще не розглянув справу про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, порушену спірною постановою, і не прийняв жодного передбаченого законом рішення, яким повинен завершуватися розгляд такої справи.

Надання ж оцінки аргументам ТОВ «ІК «СВІТІНВЕСТ» щодо суті правопорушення, про яке вказано у спірній постанові, до завершення розгляду Національною комісією справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках і прийняття нею відповідного рішення (постанови), виходить за межі компетенції суду, оскільки такі повноваження належать уповноваженій особі, яка, відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, зобов`язана перевірити достатність даних, які вказують на наявність правопорушення, розглянути справу про правопорушення та винести рішення за справою у точній відповідності із законодавством з оцінкою доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

За таких обставив суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги судом першої інстанції надана вірна правова оцінка обставин у справі, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «СВІТІНВЕСТ» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 18 жовтня 2023 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.М. Іванов

суддяС.В. Сафронова