Ухвала

від 17.10.2023 по справі 210/2818/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2818/23

Провадження № 2/210/1076/23

У Х В А Л А

іменем України

"17" жовтня 2023 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Біди А.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача: ОСОБА_3 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження), цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, подавши 18 вересня 2023 року заяву про зміну предмету позову просила суд визнати за ОСОБА_1 , в порядку поділу майна, 1/1 права власності на автомобіль RENAULT, 2020 року випуску, колір сірий, державну номери НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19.08.2021 року, вартістю 423 369,00 гривень, визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна право власності на 1/1 частину земельної ділянки площею 0,0543 га, реєстраційний номер 2198677232224, кадастровий номер 3222484000:02:002:6046, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучинський район (Києво-Святошинський) село Крюківщина, право власності зареєстровано 30.10.2020, видавник: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, загальною вартістю 790 600,00 гривень та компенсувати ОСОБА_3 , 1/2 частину вартості земельної ділянки площею ,0543 га, реєстраційний номер 2198677232224, кадастровий номер 3222484000:02:002:6046, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучинський район (Києво-Святошинський) село Крюківщина, право власності зареєстровано 30.10.2020, видавник: Герасимів Ю.В., приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області в розмірі 395 300,00 грн., стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 12 139,70 гривень та 5000,00 гривень витрат на оплату адвокатських послуг.

Ухвалою суду від 13 червня 2023 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін (а.с.55).

У судовому засіданні 17 жовтня 2023 року судом було поставлено на обговорення питання щодо направлення вказаної справи за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області, відповідно до вимог ст. 30 ЦПК України.

Позивач та її представник просили суд направити вказану справу за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Відповідач ОСОБА_3 не заперечував проти направлення справи за підсудністю.

Суд заслухавши думку учасників по справі та дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії, гарантоване право особи на доступ до правосуддя.

Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод.

Згідно з частинами 1, 3 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Предмет спору стосується визнання та поділу спільною майна подружжя, а саме земельної ділянки площею 0,0543 га, реєстраційний номер 2198677232224, кадастровий номер 3222484000:02:002:6046, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучинський район (Києво-Святошинський) село Крюківщина.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №230478214 від 30.10.2020 року та Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.10.2020 року, земельна ділянка площею 0,0543 га, кадастровий номер 3222484000:02:002:6046, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина.

Відповідно до ст. 61 СК об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь яке майно.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частини співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до п. п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути, квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Відтак, застосовуючи положення норми частини першої статті 30 ЦПК України, матеріали справи підлягають направленню для розгляду справи до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-14, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - передати на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: Н. Ю. Вікторович