Рішення

від 09.10.2023 по справі 219/13996/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/1085/2023

Справа № 219/13996/21

09 жовтня 2023 року Дружківський міський суд Донецької області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Терещенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлуатаційно-ремонтний тепловий район м. Часів Яр) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання,

встановив:

позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлуатаційно-ремонтний тепловий район м. Часів Яр) звернувся до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.12.2012 року по 01.04.2021 року в сумі основного боргу 33799,29 грн., інфляційних збитків в сумі 9931,63 грн., 3% річних в сумі 2041,87 грн., судовий збір в розмірі 2 270 грн.

В обґрунтування позову вказує, що відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 підприємство регулярно надавало послуги з теплопостачання, за які необхідно щомісячно вносити оплату за встановленими тарифами. Порушуючи чинне законодавство, відповідачі тривалий час ухиляються від сплати за надані послуги, добровільно заборгованість не сплачують. Внаслідок чого, за період з 01.12.2012 року по 01.04.2021 року мають заборгованість в сумі 33 799,29 грн., на яку нараховані інфляційні збитки в сумі 9 931,63 грн., 3 % річних в сумі 2 041,87 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь, а також судовий збір у розмірі 2 270 грн.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2022 року відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву, згідно якої просила розгляд справи провести без її участі, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Руднєва І.С. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник відповідача надала суду заяву, згідно якої просила справу розглядати у її відсутність та у відсутність відповідача ОСОБА_2 , позовні вимоги не визнали, просили застосувати наслідки пропуску строку позовної давності до пред`явленого позову.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом достовірно встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , за якою у Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Виробнича одиниця «Костянтинівкатепломережа» (експлуатаційно ремонтний тепловий район м. Часів Яр), що надає послуги з постачання теплової енергії, відкритий особовий рахунок на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с.5-6) .

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач надавав комунальні послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин при вирішенні справи суд виходить з обсягу прав і обов`язків сторін відповідно до чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини осіб, що надають послуги із споживачами цих послуг.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, розмір плати розраховується виходячи із розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами.

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно вимог ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана здійснити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, виплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор від боржника має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України споживачі зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі за послуги з централізованого опалення.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема, у постанові від 7 липня 2020р. у справі № 712/8916/17, вказала, що відсутність укладеного письмового договору про надання будь-якого виду комунальних послуг не звільняє відповідачів як споживачів від обов`язку оплати за надані послуги, оскільки у сторін таких спорів є фактичні договірні відносини щодо надання-отримання відповідних житлово-комунальних послуг.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до ст.162 ЖК України власник повинен своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги на підставі затверджених у встановленому порядку тарифів.

Суду не надано та не зазначено про існування достовірних доказів того, що відповідачі відмовлялися від споживання послуг з постачання теплової енергії у встановленому порядку, чи зверталися до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов`язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг.

Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідачами суду не надано достовірних доказів оплати вартості послуг з постачання теплової енергії, а тому суд вважає, що з вини відповідачів порушено виконання зобов`язань з оплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яка підлягає стягненню з відповідачів.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача було обґрунтовано доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави своїх вимог.

Разом з тим, представником відповідача ОСОБА_2 заявлено про застосування судом строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналізуючи вказані норми права Верховний Суд України в постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-43цс17 виклав наступний правовий висновок.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 09 грудня 2021 року.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу за надані послуги з теплопостачання у межах строку позовної давності за період з 09.12.2018 року по 01.04.2021 року у розмірі 27818,12 грн., на яку нараховані інфляційні збитки в сумі 3719,15 грн. та 3 % річних в сумі 961,09 грн.

У задоволенні частини позовних вимог за період з 01.12.2012 року по 08.12.2018 року слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» підлягають частковому задоволенню, а тому стягує з відповідачів на його користь заборгованість за надані послуги з теплопостачання у межах строку позовної давності за період з 09.12.2018 року по 01.04.2021 року у розмірі 27 818,12 грн., інфляційні збитки в сумі 3 719,15 грн. та 3 % річних в сумі 961,09 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1611,68 грн.

Керуючись ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст. 162 ЖК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.10, 76-81, 141, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлуатаційно-ремонтний тепловий район м. Часів Яр) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлуатаційно-ремонтний тепловий район м. Часів Яр) заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 09.12.2018 року по 01.04.2021 року в розмірі 27 818 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 12 коп. (рахунок ОКП «Донецьктеплокомуненерго» 84307, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, «ДТКЕ» НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Ощадбанк» МФО 0 ЄДРПОУ 03337119 з вказівкою - за опалення в м. Часів Ярі, Виробничій одиниці «Костянтинівкатепломережа»), інфляційні збитки в розмірі 3 719 (три тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн. 15 коп., 3% річних в сумі 961 (дев`ятсот шістдесят одна) грн. 09 коп. (рахунок ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа» м. Костянтинівка, вул. Лівобережна, 62, НОМЕР_5 у КБ «ПриватБанк» м. Краматорськ, МФО 0, ЄДРПОУ 05540860).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (експлуатаційно-ремонтний тепловий район м. Часів Яр), в дольовому порядку судові витрати по сплаті судового збору по 805,84 грн. з кожного (рахунок ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа» м. Костянтинівка, вул. Лівобережна, 62, НОМЕР_5 у КБ «ПриватБанк» м. Краматорськ, МФО 0, ЄДРПОУ 05540860).

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - О.М.Лапченко