Рішення

від 20.10.2023 по справі 473/4122/23

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/4122/23

РІШЕННЯ

іменем України

"20" жовтня 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судових засідань Кріпак Н.Г., розглянувши у підготовчому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,

встановив:

в серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 на підставі рішення Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 09 липня 2021 року за № 29 було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га для ведення особистого селянського господарства шляхом розподілу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером: 4822081200:08:000:0183.

На підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 4822081200:08:000:0283 площею 2,0000 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. За життя останній не встиг завершити процедуру приватизації й отримати необхідні документи, що посвідчують його право власності на зазначену земельну ділянку.

В зв`язку з цим нотаріус Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Онищенко Л.В. відмовила позивачці як спадкоємиці за заповітом, що належним чином прийняла спадщину після смерті батька, в оформленні спадкових прав на вказане майно.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 4822081200:08:000:0283 площею 2,0000 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі,

Представник відповідача Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справив межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст.ст.200,206 ЦПК Українинаслідків визнання відповідачем позову в підготовчому засіданні, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

При цьому судомвстановлено, що ОСОБА_2 на підставі рішення Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 09 липня 2021 року за № 29 було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га для ведення особистого селянського господарства шляхом розподілу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером: 4822081200:08:000:0183. На підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 від 27 грудня 2021 року зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 4822081200:08:000:0283 площею 2,0000 га, державна реєстрація земельної ділянки проведена 18 лютого 2022 року (а.с.11, 10,12,13-15,16,31, 32).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. За життя останній склав заповіт, відповідно до якого заповів все своє майно своїй дочці ОСОБА_1 (заповіт посвідчений 27 січня 2021 року старостою с. Вознесенське Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_4 (а.с.7).

Позивачка,як спадкоємицяза заповітом,прийняла спадщинупісля смерті ОСОБА_2 .За їїзаявою вДругій Вознесенськійдержавній нотаріальнійконторі Миколаївськійобласті заведеноспадкову справу№30/2023від 14.02.2023.Також зареєстрованозаяву провідмову відприйняття спадщинивід дружини спадкодавця ОСОБА_5 . Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов`язкову частку, судом не виявлено (а.с. 17, 24).

Згідност. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі належне спадкодавцю майно.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (ст. 190 ЦК України).

Ст.177та ч. 1 ст.178цьогоКодексувизначають, що об`єкти цивільних прав (в тому числі майнові права) можуть вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (п. 35) та Верховний Суд в постанові від 13 червня 2018 року по справі №128/1911/15-ц, відповідно дост. 125 ЗКправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після отримання власником правовстановлюючого документа, із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно дост. 1216 ЦКне переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зіст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

З положень ст.ст.1217,1223 ЦК Українивбачається, що спадкування здійснюється за заповітом, а в разі його відсутності та в інших випадках, визначенихЦивільним кодексом України- за законом.

Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв в шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини в спосіб, передбачений законом.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини незалежно від її оформлення.

Як зазначалося вище, ОСОБА_2 за життя розпочав, проте не завершив приватизацію земельної ділянки. Позивачка, як спадкоємиця за заповітом, прийняла після нього спадщину.

Враховуючи встановлені обставини, а також те, що позивачка не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через нотаріальні органи, а тому суд вважає, що відповідно дост. 16 ЦК Україницивільне право останньої підлягає захисту шляхом визнання за нею права на завершення приватизації земельної ділянки після смерті батька.

Керуючись ст. ст.12,13,81,206,258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Бузькоїсільської радиВознесенського районуМиколаївської області провизнання правана завершенняприватизації земельноїділянки задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 4822081200:08:000:0283 площею 2,0000 га, розташованої в межах території Вознесенської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вознесенське Вознесенського району Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан