Ухвала

від 20.10.2023 по справі 463/4145/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4145/20

Провадження № 1-кс/463/7644/23

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

20 жовтня 2023 року слідчийсуддя Личаківськогорайонного судум.Львова ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,представника заявника-адвоката ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Львовіклопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 проскасування арештумайна у кримінальному провадженні за № 62020140000000501 від 08.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

в с т а н о в и в :

адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.02.2021 року у кримінальному провадженні за № 62020140000000501 від 08.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.02.2021 року у справі № 463/4145/20 накладено арешт на майно, а саме: об`єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815, площею 0,25 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , шляхом заборони розпорядження, користування і проведення будівельних робіт з метою забезпечення схоронності лісових насаджень та ландшафту. Вважає, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту майна, оскільки з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань минуло більше 41 місяця, при цьому, упродовж понад більше двох років з даним об`єктом нерухомого майна жодних слідчих (розшукових) дій не проводилося, про наявність експертних досліджень власнику майна не відомо. Вказане свідчить про відсутність жодних ознак у земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815, визначених ст.98 КПК України та вона не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки не зберегла на собі його сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Окрім того, вказана земельна ділянка, як і ОСОБА_5 не мають жодного відношення до службових осіб Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, оскільки останній у законний спосіб набув її на підставі цивільно-правової угоди, відомості про що є в органу досудового розслідування. Разом з тим, з довідки Управління кадрового забезпечення Департаменту поліції охорони Національної поліції України № 21 від 25.05.2021 року вбачається, що ОСОБА_6 перебував на посаді начальника Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в період з 23.10.2019 року по 15.05.2020 року. При цьому, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3859 від 09.11.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , ОСОБА_5 набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815 - 09.11.2018 року. Отже, ОСОБА_6 не міг впливати на передання органом місцевого самоврядування у приватну власність будь яких земельних ділянок у 2001 році та на укладення цивільно-правового договору щодо вказаної ділянки 09.11.2018 року, а тому не відповідає дійсності твердження про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815 відноситься до земель лісового фонду та знаходиться у віданні ДП «Ворохтянський лісгосп». Враховуючи наведене, просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.02.2021 року у справі № 463/4145/20 арешт на майно, а саме: об`єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815, площею 0,25 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , шляхом заборони розпорядження, користування і проведення будівельних робіт з метою забезпечення схоронності лісових насаджень та ландшафту.

Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених у такому. Додатково зазначив, що досудове розслідування триває понад два роки, поряд з тим, органом досудового розслідування жодних слідчих дій не проводилось, його довіритель ОСОБА_5 не допитувався в якості свідка та жодного разу не викликався до органу досудового розслідування. Поряд з тим, зазначив, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем земельної ділянки, оскільки таку придбав у 2018 році. Крім того, зазначив, що станом на сьогоднішній день відсутні висновки експерта, які б стверджували те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815 відноситься до земель лісового фонду та знаходиться у віданні ДП «Ворохтянський лісгосп». А тому, враховуючи наведене, просить клопотання задовольнити.

Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно клопотання заперечив. Зазначив, що органом досудового розслідування перевіряються факти можливої підробки державних актів на земельні ділянки, які знаходяться на території Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та перебувають у володінні ДП «Ворохтянський лісгосп». Поряд з тим зазначив, що Поляницькою сільською радою зареєстровано два державні акти на право власності на земельні ділянки двом суб`єктам господарювання, а інші акти можливо містять ознаки підробки. Одночасно повідомив, що у лютому 2023 року призначено комплексну судово-лісогосподарську та інженерно-екологічну експертизу з приводу антропогенного впливу під час використання земельних ділянок. Також зазначив, що технічна документація щодо вказаної земельної ділянки є втраченою, а також 06.09.2023 року проведено огляд місцевості ДП «Ворохтянський лісгосп». Крім того, вказав, що експертом при проведенні експертизи не встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815 входить до земель лісового фонду та знаходиться у віданні ДП «Ворохтянський лісгосп». У зв`язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові перебувають матеріали кримінального провадження за № 62020140000000501 від 08.05.2020 року, які об`єднано з матеріалами кримінального провадження за № 62020140000000301 від 18.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.02.2021 року, накладено арешт на об`єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815, площею 0,25 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , шляхом заборони розпорядження, користування і проведення будівельних робіт з метою забезпечення схоронності лісових насаджень та ландшафту.

Слідчий суддя постановляючи дану ухвалу виходив з того, що вказане майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою недопущення їх знищення.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно дост.16КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує вимоги чинного законодавства, щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, запобігає зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Слідчим суддею з пояснень наданих слідчим ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено, що станом на день звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 62020140000000301 від 18.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,жодній особіне повідомленопро підозру, ОСОБА_5 не допитанов жодномупроцесуальному статусіщодо обставиннабуття увласність земельноїділянки,у лютому2023року призначено комплексну судову лісогосподарську та інженерно-екологічну експертизу з приводу негативного антропогенного впливу на природні ресурси під час використання земельних ділянок. На даний час проведення експертизи триває.

Разом зтим,відповідно дост.28КПК України -під часкримінального провадженнякожна процесуальнадія абопроцесуальне рішенняповинні бутивиконані абоприйняті врозумні строки.Критерії длявизначення розумностістроків кримінальногопровадження визначеніч.3ст.28КПК України,однак вінмає бутиоб`єктивно необхіднимдля прийняттяпроцесуальних дійта прийняттяпроцесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечується прокурором.

Відповідно дост.131КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно ч.ч.1,2ст.100КПК України - речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Разом зтим,слідчим Територіальногоуправління Державногобюро розслідувань,розташованого умісті Львові ОСОБА_4 в судовому засіданні не доведено необхідності подальшого застосування арешту майна. Так, обставини, на які посилається слідчий у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, оскільки не підтверджені жодними письмовими доказами. При цьому, органом досудового розслідування не підтверджено та не встановлено обставин, які б підтверджували, що державний акт на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815, містить ознаки підроблення. Крім того, слідчим в судовому засіданні зазначено, що при проведенні експертизи, експертом не встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815 входить до земель лісового фонду та знаходиться у віданні ДП «Ворохтянський лісгосп».

Також слідчий суддя враховує тривалість досудового розслідування, яке розпочато 18.03.2020 року, у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, ОСОБА_5 жодного разу не було допитано, лише у лютому 2023 року призначено комплексну судову лісогосподарську та інженерно-екологічну експертизу, яка триває по сьогоднішній день.

Так, з договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_8 , який діяв від імені ОСОБА_9 продав ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,2500 гектара, що розташована в селі Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, урочище Вишня, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2611092001:22:002:2815. Вказаний договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі за № 3859.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 144718148 від 09.11.2018 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815, площею 0,25 га згідно договору купівлі продажу земельної ділянки від 09.11.2018 року на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , розмір частки 1/1.

А тому, на переконання слідчого судді ОСОБА_5 є добросовісним набувачем земельної ділянки, яка була придбана ним у 2018 році на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки. Вказаний договір не визнавався судом недійсним та ніким не оспорювався. Крім того, на сьогоднішній день відсутні судові спори з приводу витребування майна (земельної ділянки) з чужого незаконного володіння.

Слідчим в судовому засіданні зазначені обставини жодним чином не спростовані.

Отже, враховуючи вищевикладене, позбавлення добросовісного власника майна, можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,у томувипадку,коли укримінальному провадженнівідсутні підстави,які бвиправдовували втручаннядержави управо намирне володіннямайном уконтексті забезпечення«справедливого балансу»між загальнимінтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги мету накладення арешту - забезпечення збереження речових доказів, з урахуванням відсутності повідомлення про підозру особам у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення, недоведеності слідчим обставин, що перешкоджали здійснити процесуальні дії, спрямовані на швидке та повне досудове розслідування у розумні строки, обґрунтованість доводів клопотання про скасування арешту, відсутність процесуального статусу власника земельної ділянки у вказаному кримінальному провадженні, а також те, що арешт на земельну ділянку буде порушувати законні права та інтереси добросовісного набувача, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, оскільки не доведено необхідність здійснення такого арешту, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 17.02.2021 року (справа № 463/4145/20), а саме: об`єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2815, площею 0,25 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , шляхом заборони розпорядження, користування і проведення будівельних робіт з метою забезпечення схоронності лісових насаджень та ландшафту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1