Рішення

від 18.10.2023 по справі 583/1957/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1957/23

2/583/512/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

представника позивача Андоленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом Комунального закладу «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-

встановив:

04.05.2023 директор комунального закладу «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» Андоленко О.М. звернулася із зазначеним позовом до суду, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 7066,00 грн. та судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 06.12.2021 між Комунальним закладом «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» та ОСОБА_1 , який на громадських засадах працював керівником фотостудії «Кадр» в комунальному закладі «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа», укладено договір відповідального зберігання № 4, відповідно до акту-передачі до якого поклажодавець передавав, а зберігач приймав на зберігання протягом строку цього договору наступні матеріальні цінності: принтер L800 1 шт. ціною 2450,00 грн., ноутбук Inspirion 1 шт. ціною 6750,00 грн., комплект освітлення для фотостудії (моноблок 3 шт., студійні стойки 3 шт, зонт білий 1 шт., зонт срібний 2 шт., радіосинхронізатор Trigger RT-16 1 шт., сумка 1 шт) ціною 8250,00 грн., на загальну вартість 17450,00 грн. Представник позивача зазначає, що дія вищевказаного договору закінчувалася 31.12.2021, однак при вирішення питання про продовження дії договору чи повернення майна ОСОБА_1 повідомив, що взяте ним на відповідальне зберігання майно знищене пожежею. Разом з тим, відразу після надзвичайної події, відповідач не повідомив комунальний заклад «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» про знищення майна. 24.06.2022 ОСОБА_1 надав до комунального закладу«Охтирський міськийцентр культуриі дозвілля«Кнєжа»акт про пожежу від 01.06.2022 та заяву про зняття з обліку матеріальних цінностей, які були в користуванні фотостудії «Кадр» для навчального процесу через пошкодження внаслідок пожежі. Однак доказів на підтвердження пошкодження саме переданого на зберігання майна ОСОБА_2 не надав, численні намагання врегулювати спір у досудовому порядку результату не дали через поведінку відповідача, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

15.05.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання.

У визначенийсудом строквід представницівідповідача надійшоввідзив напозовну заяву,в якійостання просилавідмовити узадоволення позовнихвимог,посилаючись наїх необґрунтованість.Представниця відповідачане заперечувалафакт укладення06.12.2021між позивачемта відповідачемдоговору відповідальногозберігання,згідно якоговідповідач,як зберігачза договором,отримав назберігання протягомдії даногодоговору,що закінчується31.12.2021,матеріальні цінностіна загальнусуму 17450,00грн.При цьомузазначила,що 01.06.2022складено актпро пожежу,з якоговбачається,що 01.06.2022близько 16.35год. унежитловому приміщенніцокольного поверхуп`яти поверховогожитлового будинкуза адресою: АДРЕСА_1 ,виникла пожежа,ймовірною причиноюякої єкоротке замиканняелектромережі.Також вакті пропожежу встановлено,що пожежоюпошкоджено одяг,меблі,оргтехніка,підвісна стеля,прямі збиткивід пожежісклали 50000,00грн,побічні збитки 133847,00грн.У зв`язкуз описанимиподіями відповідач22.06.2022звернувся докомунального закладу«Охтирський міськийцентр культуриі дозвілля«Кнєжа» іззаявою прозняття зобліку матеріальнихцінностей знищенихпожежею 01.06.2022,які булиу йогокористуванні напідставі договорувідповідального зберіганнявід 06.12.2021.Після отриманняданого актупро пожежупозивач невисловлював жоднихзаперечень чизауважень щодойого змісту,до правоохороннихорганів зцього приводуне звертався.Таким чином,наданий відповідачемакт пропожежу від01.06.2022за формоюта змістомвідповідає встановленійформі,не суперечитьіншим доказаму справі,а наведенів ньомудані позивачемне спростовані. Пожежа, що сталася 01.06.2022 у місці зберігання відповідачем матеріальних цінностей є обставиною непереборної сили, що також зафіксовано у вищевказаному акті про пожежу. Разом з тим у п. 4.1.2., п. 4.1.3. договору відповідального зберігання № 4 від 06.12.2021 встановлено, що сторони не несуть відповідальність за порушення договору, якщо воно сталося не з їх вини (умислу чи необережності). Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору. Крім того, на момент дії обставини непереборної сили (пожежі) 01.06.2022 термін дії договору відповідального зберігання сплив 31.12.2021, жодних додаткових угод щодо пролонгації договору не було укладено. Представниця відповідача звертає увагу суду на те, що позивач просить стягнути з відповідача відшкодування завданої закладу матеріальної шкоди у розмірі 7066,00 грн. жодним чином не обґрунтовуючи розрахунку вказаної суми, натомість згідно умов вищевказаного договору від 06.12.2021 загальна вартість майна, переданого на відповідальне зберігання, становить 17450,00 грн. Обґрунтовуючи свої заперечення представниця відповідача посилається на те, що позивач та відповідач на момент виникнення пожежі 01.06.2022 не перебували у договірних правовідносинах, оскільки термін дії договору відповідального зберігання закінчився 31.12.2021, а шкода майну, переданого відповідачу на відповідальне зберігання, була завдана внаслідок дії непереборної сили, а саме пожежі. Отже у діях відповідача відсутня вина, а також протиправна поведінка, що спричинила втрату майна, переданого на відповідальне зберігання, а тому цивільна відповідальність відповідача у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Представниця позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач та його представниця у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно заяви представниці відповідача остання просила провести розгляд справи без участі сторони відповідача, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши пояснення представниці позивача та позицію сторони відповідача, виходить з наступного.

Встановлено,що згіднонаказу від06.12.2021№ 71-ОДт.в.о.директора комунального закладу «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» Нетреби В., наказано передати на відповідальне зберігання цінності, необхідні для проведення занять, керівнику фотостудії «Кадр» ОСОБА_1 , що навчає фотомистецтву дітей міста на громадських засадах, а саме принтер L800 - 1 шт., ноутбук Inspirion - 1 шт., комплект освітлення для фотостудії (моноблок 3 шт., студійні стойки - 3 шт, зонт білий - 1 шт., зонт срібний - 2 шт., радіосинхронізатор Trigger RT-16 - 1 шт., сумка - 1 шт.) (а.с.5).

06.12.2021 між комунальним закладом «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» та ОСОБА_1 укладено договір відповідального зберігання № 4, згідно якого, в порядку та на мовах, визначених цим договором, за актом прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору, поклажодавець передає, а зберігач приймаєна зберіганняпротягом строкуцього договору наступні матеріальні цінності: принтер L800 1 шт. ціною 2450,00 грн., ноутбук Inspirion 1 шт. ціною 6750,00 грн., комплект освітлення для фотостудії (моноблок 3 шт., студійні стойки 3 шт, зонт білий 1 шт., зонт срібний 2 шт., радіосинхронізатор Trigger RT-16 1 шт., сумка 1 шт.) ціною 8250,00 грн., загальна ціна майна становить 17450,00 грн. (а.с. 6-8)

Відповідно доп.п.2.1.1,п.п.2.1.4п.2.1.розділу 2договору відповідальногозберігання №4 від 06.12.2021 зберігач, крім іншого, зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання; повернути майно поклажедавцеві за першою вимогою останнього.

Згідно п.п.3.1.2п.3.1.розділу 3договору відповідальногозберігання №4 від 06.12.2021 поклажодавець зобов`язаний забрати у зберігача майно до закінчення строку цього договору.

Відповідно до п.п. 4.1.2., п.п. 4.1.3., п. 4.2. розділу 4 договору відповідального зберігання № 4 від 06.12.2021 сторони не несуть відповідальність за порушення договору, якщо воно сталося не з їх вини (умислу чи необережності). Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору. Зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на відповідальне зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, зберігач повинен відшкодувати поклажодавцеві всі пов`язані з цим збитки.

В п.6.2розділу 6договору відповідальногозберігання №4 від 06.12.2021 строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього договору та закінчується 31.12.2021.

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 звернувся додиректора комунальногозакладу «Охтирськийміський центркультури ідозвілля «Кнєжа»із заявою,в якійпросив знятиз облікуматеріальні цінності,що булиу користуванніфотостудії «Кадр»для навчальногопроцесу задоговором відповідальногозберігання №4 від 06.12.2021, у зв`язку з їх пошкодженням в наслідок пожежі, яка сталася 01.06.2023 в приміщенні, яким користується відповідач за адресою: АДРЕСА_1 (а.а. 10).

Так згідно акту про пожежу від 01.06.2022, складений комісією у складі: провідного фахівця відділу забезпечення заходів з попередження НС та ЦЗ у Охтирському районі центру забезпечення діяльності ГУДСНС України у сумській області Нечвоглада І.А., слідчої СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Сологуб Л.В. та ОСОБА_1 про те, що 01.06.2022 орієнтовно о 16:35 год. у коморі нежитлового приміщення цокольного поверху п`яти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виникла пожежа, про яку 01.06.2022 о 16:44 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_1 . Пожежу ліквідовано о 17:20 год. 01.06.2022 та в результаті пожежі пошкоджено меблі, оргтехніка, одяг, підвісна стеля на площі 46 кв м. Прямі збитки від пожежі склали 50000,00 грн, побічні збитки 133847,00 грн. При гасінні пожежі врятовано меблі та оргтехніку орієнтовно на суму 100000 грн. Ймовірною причиною пожежі зазначено коротке замикання електромережі (а.с. 11-12).

16.08.2022директор комунальногозакладу «Охтирськийміський центркультури ідозвілля «Кнєжа»Андоленко О.звернулася до ОСОБА_1 з листом,в якомупросила останньогоповернути матеріальніцінності (майно)передані навідповідальне зберіганняпо договорувідповідального зберігання№ 4 від 06.12.2021, дія якого закінчилася 31.12.2021 (а.с. 13).

У своїх доводах позивач посилається на те, що оскільки відповідач не виконав умови договору, не повернув у встановлений договором строк майно, що передане йому на зберігання, а тому саме на відповідача покладається обов`язок у доведенні відсутності його вини у втраті (нестачі) чи пошкодженні цього майна. Враховуючи, що певне майно (оргтехніка) врятоване після пожежі, а відповідач не довів, що пожежа сталася не внаслідок його вини, то таке майно, на переконання позивача, підлягає поверненню, а у випадку неможливості повернути, стягненню з відповідача вартості втраченого майна з урахуванням його амортизаційного зносу.

Надаючи оцінку таким твердженням позивача суд враховує, що між сторонами склалися договірні правовідносини з приводу зберігання майна, що регулюється Розділом ІІ Цивільного кодексу України.

Так ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно вимог ч.1ст.936ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 937 ЦК Українидоговір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановленихстаттею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

За приписами ч.ч. 1, 2ст.938ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2ст. 942 ЦК Українизберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну. Як вбачається з умов договору, оплата за зберігання цим договором не встановлювалася.

Відповідно до ч.1 ст.948, ч.ч.1-2 ст.949 ЦК Українипоклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання, а зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно вимог ч.1ст. 953 ЦК Українизберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

З матеріалів справи вбачається, що за змістом акту приймання-передачі № 4 від 06.12.2021 комунальний заклад«Охтирський міськийцентр культуриі дозвілля«Кнєжа» передав ОСОБА_1 зазначене у п. 1.1 договору відповідального зберігання майно, із зазначенням його якісних характеристик, кількості та вартості у строк до 31.12.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача, крім іншого, посилається на те, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання, яке не було виконане відповідачем належним чином.

Так, згідно п.6.3розділу 6договору відповідальногозберігання №4 від 06.12.2021 закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Разом з тим, згідно вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, строк дії договору відповідальногозберігання №4 від 06.12.2021 на момент виникнення спірних правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі, припинив свою дію, тобто на даний час між сторонами відсутні договірні правовідносини, якими регулюються умови та строки наданих послуг.

Отже,у періоддії договорувідповідачем буловиконано всівзяті насебе задоговором відповідальногозберігання зобов`язання.Натомість,саме позивачемне буловиконано визначеногоположеннями ЦКУкраїни таумовами самогодоговору відповідального зберігання, обов`язкузабрати річ від зберігача.

Відповідно до ч.3 ст. 950 ЦК України зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

При цьому зі змісту п.п.4.1 договору відповідального зберігання №4 від 06.12.2021 відповідальність несе сторона, яка допустила порушення умов цього договору.

Суд наголошує, що саме у позивача, як поклажодавця виник обов`язок забрати річ від зберігача (відповідача по справі) до закінчення строку дії договору, тобто саме поклажодавець є зацікавленим в тому, щоб передане ним майно на зберігання було йому повернуте. При цьому доказів звернення до відповідача у період дії договору чи одразу після закінчення строку договору суду не надано. Не спростованого такого факту і представником позивача у судовому засіданні, яка зазначила про відсутність у неї інформації з приводу причин не звернення попереднього директора до відповідача щодо повернення майна, так як безпосередньо вона призначена на посаду директора КЗ «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» з 21.01.2022.

Враховуючи наведене саме на позивача (поклажодавця) покладається обов`язок доведення наявності умислу або грубої необережності відповідача, що призвело 01.06.2022 до пожежі та, як наслідок, втрати чи пошкодження майна після закінчення строку зберігання майна, так як обов`язок забезпечення схоронності майна покладався на відповідача протягом строку зберігання, а саме з 06.12.2021 по 31.12.2021.

З огляду на викладене, судом не встановлено що саме у зв`язку з умисними діями відповідача, чи в наслідок його грубої необережності відбулася втрата чи пошкодження переданого на зберігання майна, що є передумовою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Згідно вимог ст. 12, ст.81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності суд виходить з відсутності підстав для стягнення з відповідача матеріальної шкоди, як такої, що спричинена в наслідок наявності вини останнього, а відтак і відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що позов залишено без задоволення судові витрати також не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 89, 141, 263-265, 268, 352,354,355, 258, 259, 263-265, 268,273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комунального закладу «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» до ОСОБА_1 про відшкодуванняматеріальної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальний заклад «Охтирський міський центр культури і дозвілля «Кнєжа» адреса: Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Паркова,2А, ЄДРПОУ 36467219.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2023 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко