Постанова

від 06.04.2023 по справі 910/18407/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2023 р. Справа№ 910/18407/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Бендюг І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 06.04.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 (повний текст підписано 01.11.2022)

у справі №910/18407/21 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамптрансавто»

до Державної податкової служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №910/18407/21 позовні вимоги задоволено повністю; вирішено стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамптрансавто» 357 528,52 грн. збитків та витрати зі сплати судового збору у сумі 5 362, 93 грн..

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі № 910/18407/21; зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі № 910/18407/21; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Вамптрансавто» у повному обсязі.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вамптрансавто» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України про стягнення 357 528,52 грн. збитків, завданих неправомірними діями контролюючого органу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок неправомірних дій Державної фіскальної служби України щодо відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач змушений був нести додаткові витрати у вигляді штрафних санкцій за Договором № 165 поставки товару від 11.11.2015 року, стягнутих з позивача рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.01.2021 року у справі № 925/1652/20, обов`язок з відшкодування яких приписами ст. 1173 ЦК України покладено на відповідача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №910/18407/21 позовні вимоги задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність усіх трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками), наявність яких є обов`язковою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, оскільки неправомірність дій ДПС, що призвели до заподіяння збитків позивачу, було встановлено рішеннями судів, а також підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, які відповідачем не спростовані, завдана Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамптрансавто» майнова шкода підлягає відшкодуванню відповідачем незалежно від його вини у розмірі, встановленому судом, а саме 357 528,52 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- сторони договору №165, сприймаючи всі можливі ризики щодо імовірності несвоєчасного настання такої обставини, залежності настання такої обставини від дій/бездіяльності як сторін договору так і третіх осіб, які не є учасниками цих господарських правовідносин, самостійно та на власний розсуд обрали виконання зобов`язань по вищезазначеному договору;

- якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування;

- податкові накладні № 25, 26 та № 32 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.01.2020, 18.11.2019 та 17.01.2020 на момент звернення з позовною заявою;

- позивачем не доведено свідомого невжиття ДПС залежних від неї заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №910/18407/21, справу призначено до розгляду на 09.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 відкладено розгляд справи на 06.04.2023 у зв`язку з неявкою представників позивача та третьої особи.

Під час апеляційного провадження до справи від позивача 03.03.2023 отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу представника Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 по справі № 910/18407/21 за позовом ТОВ «Вамптрансавто» до Державної податкової служби України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України про стягнення збитків залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 по справі №910/18407/21 за позовом ТОВ «Вамптрансавто» до Державної податкової служби України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України про стягнення збитків - залишити в силі.

22.03.2023 скаржником подані пояснення по суті спору з посиланням на судову практику Верховного Суду.

Клопотання скаржника щодо зупинення дії рішення підлягає відхиленню, оскільки оскаржуване у справі судове рішення законної сили не набрало, наказ на примусове виконання рішення суду від 28.07.2022 не видавався.

Явка представників сторін

Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідачем у справі в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримано доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у апеляційній скарзі та додатково наданих поясненнях, оскаржуване рішення представник відповідача просив скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 06.04.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом за матеріалами справи, 11.11.2015 між ТОВ «Вамптрансавто» (продавець за договором, позивач у справі) та ТОВ «Черкаський завод автохімії» (покупець за договором) було укладено Договір №165 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язався приймати і оплачувати на умовах цього Договору товар.

Розділами 2-13 Договору сторони узгодили ціну та суму договору, порядок розрахунків, якість, спосіб упакування і маркування, обов`язки сторін, умови поставки товару, приймання товару та рекламації, відповідальність сторін, порядок врегулювання спорів, набуття чинності і термін дії договору тощо.

Як визначено пунктом 11.1 Договору, даний Договір набуває чинності після його підписання та скріплення печатками сторін з дати, зазначеної в преамбулі на першій сторінці даного Договору.

Строк дії Договору встановлений до 31.12.2016 року (п. 11.2 Договору).

Окрім цього між сторонами 12.11.2015 укладено Додаткову угода №165/1/12/11 та 10.07.2017 - Додаткову угоду №165/2/10/07 до Договору.

Вказаний Договір та додаткові угоди до нього підписані представниками продавця і покупця та скріплені печатками сторін.

Відповідно до п. 1.4 Договору сторони дійшли згоди, що під дію цього договору підпадають всі поставки будь-яких партій товару, що здійснюються в період дії цього договору, навіть при відсутності в товаросупровідних документах посилання на цей договір.

У відповідності до п.7.1 Договору постачання товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення ТОВ «Черкаський завод автохімії», узгодженого з продавцем. Замовлення узгоджується в порядку встановленому в п.7.2 цього Договору.

Як визначено сторонами Договору в п.3.1, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою цим Договором не пізніше, ніж за 1 (один) робочий день до дати передачі товару, але в будь-якому випадку не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня виставлення продавцем рахунку на оплату.

За умовами п. 7.6 Договору продавець зобов`язаний надати покупцеві оригінали документів: рахунки-фактури на товар; товарні (видаткові) накладні; інші документи на умовах договору та зареєструвати податкові накладні/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в установленому порядку.

Окрім цього, згідно п. 7.6.1 п.7.6 Договору сторони зобов`язались забезпечити електронний документообіг в частині адміністрування податку на додану вартість відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України №569 від 16.04.2014 року, складання в електронному вигляді і реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів з моменту виникнення зобов`язань з ПДВ. У разі, якщо продавець не надав Покупцеві податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або не надіслав її покупцю в електронному вигляді у вказаний термін, або оформив податкову накладну з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом МФУ, що призвело до неможливості своєчасного нарахування покупцем податкового кредиту, покупець сплачує покупцеві штраф та пеню у розмірах, встановлених цим Договором.

Так, відповідно до п.п. 5.1.5 п. 5.1 Договору, продавець зобов`язаний скласти в електронному вигляді та здійснити реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів з моменту виникнення зобов`язання з ПДВ (дати складання податкової накладної/розрахунку коригування).

Пунктом 9.5 Договору встановлено, що за порушення будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 5.1, п. 7.6 та п. 7.7 цього Договору, продавець сплачує на вимогу покупця штраф у розмірі 20% від загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною Додатковою угодою на поставку продукції до цього Договору.

Відповідно до пункту 9.6 Договору за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають передачі продавцем покупцю, в тому числі складання та реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до умов цього Договору, продавець сплачує на вимогу покупця пеню у розмірі 0,1 % суми ПДВ по кожній податковій накладній, яка складена на виконання відповідної Додаткової угоди на поставку продукції до цього Договору, за кожний день прострочення виконання зобов`язань.

На виконання умов Договору при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг відповідно до вказаного договору ТОВ «Вамптрансавто» в установлені терміни складено та подано відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 25 від 24.11.2017 року, № 26 від 24.11.2017 року та № 32 від 30.11.2017 року.

З рішень Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 823/2147/18, від 12 серпня 2018 року у справі № 823/2148/18, від 21 травня 2018 року у справі № 823/1651/18, від 09 серпня 2019 року від 09 серпня 2019 року вбачається, що ДПС було прийнято податкові накладні, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена у зв`язку з тим, що ПН/РК відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації НП/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 1520 та запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України прийнято рішення:

- № 540487/34556060 від 05.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 24.11.2017 року;

- № 540488/34556060 від 05.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 24.11.2017 року;

- № 540489/34556060 від 05.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №32 від 30.11.2017 року;

Не погоджуючись з рішеннями Комісії, ТОВ «Вамптрансавто» звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з відповідними позовами.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року у справі № 580/1973/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 року, позов ТОВ «Вамптрансавто» до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії Державної фіскальної служби України № 540487/34556060 від 05.01.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 25.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 24.11.2017 року №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі № 823/2148/18, яке набрало законної сили, позов ТОВ «Вамптрансавто» до ДФС України задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України №540488/34556060 від 05.01.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 24.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України здійснити державну реєстрацію податкової накладної №26 від 24.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року у справі № 823/1651/18, яке набрало законної сили, позов ТОВ «Вамптрансавто» до ДФС України задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України №540489/34556060 від 05.01.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 30.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України здійснити державну реєстрацію податкової накладної №32 від 30.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація вищевказаних спірних податкових накладних №25, №26 та №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулась 31.01.2020 року, 18.11.2019 року та 20.01.2020 року відповідно, до моменту звернення в листопаді 2021 року з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що ТОВ «Черкаський завод автохімії» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамптрансавто» про стягнення 357 528,52 грн штрафних санкцій за Договором поставки №165 від 11.11.2015, з яких 219645,88 грн. штрафні санкції за невиконання зобов`язань за договором та 137882,64 грн. пеня за порушення терміну надання документів, передбачених договором, оскільки ТОВ «Вамптрансавто» як продавцем було порушено порядок та умови реєстрації податкових накладних, який передбачений Договором, що є підставою для застосування санкцій згідно п.п.9.5, 9.6 Договору.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.01.2021 року по справі №925/1652/20, яке набрало законної сили, позовні вимоги ТОВ «Черкаський завод автохімії» до ТОВ «Вамптрансавто» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Вамптрансавто» на користь ТОВ «Черкаський завод автохімії» 357 528,52 грн., з яких 219 645,88 грн штрафних санкцій та 137 882,64 грн. пені.

На виконання вищевказаного рішення у справі № 925/1652/20, ТОВ «Вамптрансавто» платіжним дорученням від 29 березня 2021 року № 2371259 перераховано грошові кошти в загальній сумі 357 528,52 грн., копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з вимогами позивача у даній справі, оскільки вказані штрафні санкції за рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1652/20 стягнуто внаслідок неправомірних дій відповідача, вказана сума повинна бути відшкодована за рахунок коштів державного бюджету Державною податковою службою України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що порушення Договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод автохімії» з боку позивача було наслідком поведінки Державної фіскальної служби України, яка протиправно заблокувала реєстрацію податкових накладних позивача, а тому збитки позивача, які полягали у сплаті ним штрафних санкцій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод автохімії» на виконання судового рішення у справі №925/1652/20, стали наслідком протиправної поведінки Державної фіскальної служби України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення збитків, по сумі штрафних санкцій сплачених позивачем за рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1652/20.

Підстави позову обгрунтовані протиправною відмовою органу податкової служби в реєстрації складених та поданих позивачем податкових накладних № 25 від 24.11.2017 року, № 26 від 24.11.2017 року та № 32 від 30.11.2017 року, що встановлено адміністративними рішеннями у справах №580/1973/19, №823/2148/18 та №823/1651/18, а також за наслідками стягнення з позивача в межах господарської справи № 925/1652/20 штрафних санкцій (пені та штрафу) за Договором в загальній сумі 357 528,52 грн. через порушення ТОВ «Вамптрансавто» порядку та умов реєстрації податкових накладних, передбаченого Договором.

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з пунктом 114.2 статті 114 ПК України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У частині першій статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, зазначеними нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Отже підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Стосовно висновку про неправомірність рішень, дій або бездіяльності контролюючого органу як умови деліктної відповідальності підлягають врахуванню висновки, викладені у підпункті 9.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/6355/20, де відзначено, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) контролюючого органу (його посадових (службових) осіб) не є необхідним для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

Законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано.

Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.

За своєю правовою природою правочин, яким учасники господарської операції встановлюють відповідальність за ненадання зареєстрованої податкової накладної, порядок сплати штрафних санкцій, в частині, яка безпосередньо стосується майнового інтересу покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ, є правочином про порядок врегулювання шкоди, спричиненої порушенням цього інтересу. Цей правочин може бути вміщений у господарський договір, на виконання якого здійснюється господарська операція, внаслідок якої у платника податку в силу закону виникає цей майновий інтерес.

Установлення сторонами такого правочину розміру штрафних санкцій, який перевищує дійсні втрати, пов`язані з утратою майнового інтересу покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ, може мати зобов`язуючу дію для сторін правочину, однак не становить підстави для збільшення розміру відповідальності держави, коли втрата майнового інтересу була наслідком неправомірних рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу.

Причинно-наслідковий зв`язок як умова відповідальності держави за наслідки неправомірних рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу простежується в розмірі дійсних втрат, пов`язаних з утратою майнового інтересу покупця на отримання права на податковий кредит з ПДВ. Натомість установлення сторонами господарського договору обсягу відповідальності, який перевищує ці втрати, залежить від їх волі, а притягнення продавця до відповідальності в обсязі, що перевищує дійсні втрати, не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу.

При цьому не заперечується, що розмір шкоди, спричиненої втратою майнового інтересу покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ, може перевищувати суму податкового кредиту на положення пункту 114.3 статті 114 ПК України, який визначає, які втрати і витрати можуть становити шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, однак дійсний обсяг шкоди підлягає доведенню позивачем.

Саме лише зазначення у підпункті 114.3.2 пункту 114.3 статті 114 ПК України, що штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, можуть включатись до складу шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, не означає, що сплата контрагенту штрафних санкцій у будь-якому розмірі становить достатню причину для визнання того, що вони знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з такими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів з огляду на викладені вище висновки. (п. 8.55-8.59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21)

Відповідно до встановлених обставин у даній справі, при наявному протиправному перешкоджанню з боку контролюючого органу для виконання продавцем необхідних дій, від яких залежало виникнення у покупця права на податковий кредит з ПДВ, продавець міг реалізовувати своє право оскаржити рішення, дії (бездіяльність) контролюючого органу (посадових осіб) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України), тобто усунути порушення закону з боку контролюючого органу, або вимагати відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням, якщо негативні наслідки порушення для нього вже настали.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Вамптрансавто», суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що сплата на користь ТОВ «Черкаський завод автохімії» штрафних санкцій (357 528,52 грн., з яких 219 645,88 грн штрафних санкцій та 137 882,64 грн. пені.) за рішенням суду у справі №925/1652/20 є його збитками, а причинний зв`язок між діями податкового органу і цими збитками полягає в тому, що порушення продавцем зобов`язання перед покупцем за Договором щодо своєчасної реєстрації податкових накладних було об`єктивним наслідком поведінки органу ДФС, яким протиправно було зупинено реєстрацію у ЄРПН податкових накладних.

В свою чергу, слід враховувати, що ТОВ «Вамптрансавто» реалізувало своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме звернулось до адміністративного суду з позовами у справах №580/1973/19, №823/2148/18 та №823/1651/18, за результатами вирішення яких органом податкової служби зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 25 від 24.11.2017 року, № 26 від 24.11.2017 року та № 32 від 30.11.2017 року - 31.01.2020 року, 18.11.2019 року та 20.01.2020 року. Виконання судових рішень в зазначених справах мало наслідком реалізацію майнового інтересу ТОВ «Черкаський завод автохімії» на виникнення прав на податковий кредит, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Рішеннями суду в адміністративних справах було вирішено питання про існування підстав для зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні, а їх виконанням фактично усунуто єдину перешкоду, спричинену незаконними рішеннями контролюючого органу, для реалізації ТОВ «Черкаський завод автохімії» майнового інтересу в одержанні права на податковий кредит з ПДВ.

У зв`язку із цим немає підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв`язку між витратами, яких зазнав позивач, сплативши штраф та пеню за договором № 165 від 11.11.2015 (зі змінами та доповненнями), і протиправними рішеннями контролюючого органу, адже позивач домігся усунення наслідків цих рішень.

У контексті спірних правовідносин причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягав у тому, що внаслідок протиправних дій ДФС України з блокування реєстрації в ЄРПН податкових накладних ТОВ «Черкаський завод автохімії» втратило би можливість включити до складу податкового кредиту суму ПДВ за операцією поставки за договором.

Оскільки ТОВ «Вамптрансавто» в адміністративному процесі змогло запобігти заподіянню ТОВ «Черкаський завод автохімії» збитків (у вигляді суми ПДВ за операцією за договором), які воно могло понести через неможливість включити цю суму до складу податкового кредиту, 357 528,52 грн., які продавець сплатив на його користь у складі штрафу та пені відповідно до п. 9.5, 9.6 договору № 165 від 11.11.2015 (зі змінами і доповненнями), не були необхідними витратами, які він мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу покупця, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України як збитків.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд в силу приписів частини першої статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановлені судом фактичні обставини викладаються в судовому рішенні з посиланням на докази, на підставі яких їх встановлено.

Положення частини першої статті 225 ГК України регулюють склад збитків, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили господарське правопорушення, порушили господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності. В силу статті 42 ГК України підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов`язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі.

Позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями органів держави (ДФС України) та збитками, які позивач зазнав у зв`язку з понесенням ним додаткових витрат (штрафу та пені), стягнутих за судовим рішенням на користь ТОВ «Черкаський завод автохімії» за неналежне виконання договору № 165 від 11.11.2015, що відповідно свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків в межах заявленого позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок задоволення апеляційної скарги Державної податкової служби України рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №910/18407/21 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №910/18407/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №910/18407/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення про відмову в позові.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамптрансавто» (18003, м.Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, буд.118, код ЄДРПОУ 34556060) на користь Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) 8044,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №910/18407/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 20.10.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська