Постанова

від 13.10.2023 по справі 607/12028/13-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12028/13-цГоловуючий у1-йінстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 22-ц/817/908/23 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Іванюта О.М.

сторін:

представника відповідачів ОСОБА_1 ,

представника позивача Авдєєнка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гражда 2000» АВДЄЄНКА Владислава Валерійовича про відмову від позову в цивільній справі №607/12028/13-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року (ухвалене суддею Дзюбановським Ю.І.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гражда 2000», до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гражда 2000» про визнання недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі АТ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гражда 2000» (далі ТОВ «Гражда 2000»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 20 липня 2007 року між банком і ОСОБА_6 був укладений договір про надання кредиту № 11186521000, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 537000.00 доларів США строком до 18 липня 2014 року зі сплатою 12.80 % річних.

Повернення кредиту забезпечене договорами поруки від 20 липня 2007 року, укладеними між банком і ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з кожним окремо.

Позичальник належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 564749.08 доларів США.

У зв`язку з наведеним АТ «УкрСиббанк» просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2007 року №1186521000 у розмірі 564749.08 доларів США, що станом на 16 травня 2013 року еквівалентно 4 514039.40 грн, пеню в розмірі 18281.00 доларів США, що станом на 16 травня 2013 року еквівалентно 146120.02 грн.

У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до АТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ«Гражда 2000», про визнання кредитного договору недійсним.

Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_6 кредитний договір від 20 липня 2007 року № 11186521000, за яким банк просить стягнути заборгованість, не підписував, що свідчить про недійсність правочину.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_6 просив визнати недійсним кредитний договір від 20 липня 2007 року №11186521000, який був прийнятий судом до розгляду разом з первісним.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено. Позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 11186521000 у розмірі 564749.08 доларів США, що станом на 16 травня 2013 року еквівалентно 4514039.40 грн, пеню в розмірі 18281.00 доларів США, що станом на 16 травня 2013 року еквівалентно 146120.02 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2022 року задоволено заяву ТОВ «Гражда 2020», заінтересовані особи: АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 про заміну сторони стягувача у справі.

Замінено сторону стягувача АТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Гражда 2020» у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись із рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року, ОСОБА_9 08 серпня 2022 року подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_9 не була освідомлена про наявність даної справи, про судове рішення вона дізналася лише 29 липня 2022 року і ознайомилася з його змістом в ЄДРСР, її не було повідомлено про судові засідання та викликів до суду вона не одержувала, оскільки не проживала за адресою, яку зазначив банк у своєму позові.

Із матеріалів справи їй стало відомо, що 17 березня 2009 року між поручителями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , нею, ОСОБА_9 , та кредитором - АКІБ «УкрСиббанк» були укладенні Додаткові угоди №1 до Договорів поруки №1, №2, №3 від 20.07.2007 р. у зв`язку із укладенням між Банком та позичальником ОСОБА_6 . Додаткової угоди №1 до Договору про надання кредиту №11186521000 від 20.07.2007 р. Однак, вона не укладала з банком додаткової угоди до договору поруки за яким би вона поручилась за належне виконання зобов`язань ОСОБА_6 і про таку додаткову угоду їй нічого не відомо.

Зазначає, що обсяг її зобов`язань як Поручителя суттєво зріс, оскільки строк кредиту збільшився на 8 років і за весь цей час Банк нараховував відсотки за користування грошовими коштами. Вважає, що відповідно до вимог Цивільного кодексу України такі обставини є підставою для припинення договору поруки.

Посилається на те, що збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо. У зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

ОСОБА_9 вважає, що договір поруки, укладений між нею та Банком, припинився 17 березня 2009 року, а тому стягнення з неї боргу після припинення дії поруки є безпідставним та незаконним.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_9 просила скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року в частині солідарного стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №11186521000 від 20 липня 2007 року.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року поновлено ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року, відкрито апеляційне провадження та зупинено дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року до закінчення апеляційного провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «УкрСиббанк» просить застосувати до відповідачки заходи реагування, передбачені ст.44 ЦПК України, та повернути апеляційну скаргу. Посилається на те, що ОСОБА_9 ввела суд в оману, стверджуючи, що лише 29 липня 2022 року дізналась про наявність оскаржуваного рішення та приховала обставини та факти, які свідчать про те, що вона давно була обізнана з оскаржуваним рішенням.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не укладала 17 березня 2009 року додаткової угоди до договору поруки від 20.07.2007 року є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, в якій міститься додаткова угода №1 до договору про надання кредиту №11186521000 від 17 березня 2009 року і додаткова угода до договору поруки від 17 березня 2009 року. Зазначає, що відповідачка мала можливість ознайомитись з матеріалами справи та з`ясувати факт наявності її підпису на цій угоді. Про призначення судової експертизи для підтвердження своїх доводів щодо її неукладення відповідачка ОСОБА_9 не просить.

Апеляційної скарга спрямована не на захист прав відповідачки, а на уникнення обов`язку виконувати остаточне судове рішення по справі №607/12028/13-ц та сплати виконавчого збору, винагороди державного виконавця.

У зв`язку з наведеним АТ «УкрСиббанк» просить апеляційну скаргу повернути апелянту.

03 жовтня 2022 року представник ТОВ «Гражда 2020» Авдєєнко В.В. подав до апеляційного суду заяву про відмову від позову. Посилається на те, що ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 27 липня 2022 року було замінено сторону стягувача АТ «Укрсиббанк» на ТОВ «Гражда 2020». Просив прийняти відмову від позову та закрити провадження в справі.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гражда 2000», правонаступника ПАТ «УкрСиббанк», задоволено. Постанову Тернопільського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Авдєєнко В.В. подану заяву про відмову від позову підтримав та пояснив, що наслідки відмови від позову та закриття провадження в справі, передбачені ст.206 та ч.2 ст.373 ЦПК України, йому зрозумілі.

Представник відповідачів адвокат Братівник І.В. подану заяву підтримав або відносно вирішення заяви поклалися на думку суду.

Апеляційна скарга ОСОБА_9 подана лише в частині задоволених вимог первісного позову, а тому в іншій частині рішення суду, колегією суддів не переглядається.

Розглянувши заяву про відмову від позову, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення виходячи із наступних міркувань.

Судом встановлено наступні обставини.

20 липня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі АКІБ «УкрСиббанк») і ОСОБА_6 був укладений договір про надання кредиту № 11186521000, згідно з умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 537000.00 доларів США строком до 18 липня 2014 року зі сплатою 12.80 % річних.

Того ж дня, 20 липня 2007 року, між АКІБ «УкрСиббанк» та поручителями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 були укладенні договори поруки №1, №2 та №3 відповідно, за умовами яких поручителі зобов`язуються перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобов`язань, що виникли з кредитного договору № 1118652100 від 20 липня 2007 року та з кредитного договору № 11186546000 від 20 липня 2007 року в повному обсязі, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність поручителів і боржника є солідарною.

17 березня 2009 року між поручителями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та кредитором АКІБ «УкрСиббанк» були укладенні додаткові угоди № 1 до договорів поруки № 1, № 2, № 3 від 20 липня 2007 року. Ці додаткові угоди укладені в зв`язку з укладенням між банком та позичальником ОСОБА_6 додаткової угоди № 1 до договору про надання кредиту № 11186521000 від 20 липня 2007 року.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість за кредитним договором становить 564749.08 доларів США, що станом на 16 травня 2013 року еквівалентно 4514039.40 грн, із яких: 434458.64 доларів США (за курсом Національного банку України станом на 16 травня 2013 року еквівалентно 3472627.91 грн) кредитна заборгованість, 130290.44 доларів США (за курсом Національного банку України станом на 16 травня 2013 року еквівалентно 1041411.49 грн) заборгованість за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованість позичальника по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та відсотків за кредитом станом на 16 травня 2013 року становить 18281.00 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 16 травня 2013 року становить 146120.02 грн, з яких: 5151.71 доларів США (еквівалентно 41177.62 грн) пеня за прострочення сплати кредиту, 13129.29 доларів США (еквівалентно 104942.40 грн) пеня за прострочення сплати відсотків.

27 червня 2022 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Амбер» було укладено договір факторингу № 27-06/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Амбер» набуло право вимоги за кредитним договором № 11186521000 від 20 липня 2007 року.

27 червня 2022 року між ТОВ «ФК «Амбер» та ТОВ «Гражда 2020» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, згідно з умовами якого ТОВ «Гражда 2020» набуло права вимоги за кредитним договором №11186521000 від 20 липня 2007 року.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2022 року заяву ТОВ «Гражда 2020», заінтересовані особи: АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 про заміну сторони стягувача у справі задоволено. Замінено сторону стягувача АТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ГРАЖДА 2020» у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 73 - 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року в справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) зазначено, що:

«оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення».

У пунктах 6.11.-6.17. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) вказано, що:

«після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них.

Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі №496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням.

З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 52 ГПК України). Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73)».

Відповідно до статті 373 ЦПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року у справі № 2-5466/11 (провадження № 61-3190св21) зазначено, що:

«Частинами першою та третьою статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (пункт 4 частини першої статті 255, частина друга статті 256 ЦПК України).

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Форінг» про відмову від частини позовних вимог, оскільки учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд на будь-якій стадії судового розгляду справи».

Згідно з частинами першою, другою статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина четверта статті 359 ЦПК України).

Апеляційний суд зазначає, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а, отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Тому заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи.

Відповідно до частини 1-3 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої та другої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Заява представника ТОВ «Гражда 2020» Авдєєнка В.В. про відмову від позову відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, наслідки відмови від позовних вимог заявнику відомі та зрозумілі.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі закриттю.

Доводи АТ «УкрСиббанк» про те, що ТОВ «Гражда 2020» не є позивачем у даній справі, а замінене на стадії виконання судового рішення і є стягувачем замість ПАТ «Укрсиббанк», колегія суддів відхиляє, оскільки ТОВ «Гражда 2020» як учасник справи (правонаступник позивача АТ «УкрСиббанк») під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_9 вправі розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема відмовитися від позову у суді апеляційної інстанції незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Відповідно до частини другої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Із платіжного доручення №0.0.2630623275.1 від 04 серпня 2022 року вбачається, що ОСОБА_9 оплатила судовий збір за апеляційний розгляд справи в розмірі 5161,50грн. ( т.2 а.с.232).

При таких обставинах, ураховуючи, що після подання ОСОБА_9 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, останньою набуто статусу скаржника (заявника), а тому після відмови на стадії апеляційного провадження позивача від позову, апеляційний суд повинен вирішити питання щодо повернення апелянту з державного бюджету на підставі частини другої статті 142 ЦПК України 50 відсотків судового збору, сплаченого апелянтом при поданні апеляційної скарги.

Таким чином, враховуючи подання заяви про відмову від позову, з державного бюджету підлягає поверненню на користь ОСОБА_9 50відсотків судового збору, що сплачений скаржником при подачі апеляційної скарги, що становить 2580.75грн.

Керуючись ст.ст.142, 206, 255, 373, 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гражда 2000» про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гражда 2000» від позову.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року у справі №607/12028/13-ц в частині задоволених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гражда 2000» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості визнати нечинним та закрити провадження в справі у цій частині.

Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 2580 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят) гривень 75 копійок.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту ухвали 23 жовтня 2023 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома