Постанова

від 23.10.2023 по справі 918/309/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року Справа № 918/309/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" на рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2023 (повний текст 08.06.2023) у справі №918/309/23 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія"

про стягнення заборгованості в сумі 60391 грн 96 коп.

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.06.2023 у справі №918/309/23 задоволено позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія". Стягнуто з відповідача на користь позивача 60391 грн. 96 коп. заборгованості та 2684 грн 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що підписаних актів між сторонами, які б доводили надання послуг розподілу природнього газу позивачем не надано, а відтак немає документально підтвердженого факту надання послуг з розподілу природнього газу у січні-серпні 2022 р

При цьому, відповідно до приписів КГС послуга з розподілу природнього газу передбачає право споживача на користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Разом з тим, 14.01.2022 представниками AT «Рівнегаз» за відсутності згоди споживача постачання газу було припинено, вхідна засувка закрита і забліндована, тобто AT «Рівнегаз» здійснено механічне від`єднання об`єкта споживача від мережі, внаслідок чого відбулось фізичне відключення об`єкта ТОВ «Поліська енергосервісна компанія» від газорозподільної мережі.

Вказані дії AT «Рівнегаз» виключили можливість цілодобового доступу споживача - ТОВ «Поліська енергосервісна компанія» до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Апелянт звертає увагу, що ліцензією №522198, яка видана 06.11.2014 Рівненською обласною державною адміністрацією, яка згідно з приписами п.6 ст.21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» є безстроковою, підтверджується, що ТОВ «Поліська енергосервісна компанія» здійснює господарську діяльність у сфері виробництва теплової енергії.

Договором №20 від 20.05.2021 та договором №15 від 24.01.2022 про закупівлю теплової енергії за державні кошти, які укладені між ТОВ «Поліська енергосервісна компанія» та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Рівне підтверджується, що позивач надає послуги по постачанню теплової енергії організації, яка підпорядкована Міністерству оборони України.

Зазначає, що розділом 8 Правил про безпеку постачання природнього газу, які затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.11.2015 №686 та зареєстрований Міністерством юстиції України 30.11.2015 за №1489/27934 регламентовано порядок припинення (обмеження) постачання природнього газу споживачам. Згідно п.6 цього розділу захищені споживачі відносяться до п`ятої групи черговості постачання природнього газу, для яких, в разі оголошення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації припиняється (обмежується) в останню чергу.

Натомість AT «Рівнегаз» без врахування особливостей газопостачання, які встановлені захищеному споживачу, безпідставно припинено постачання природнього газу ТОВ «Поліська енергосервісна компанія».

Апелянт стверджує, що наведеним спростовується твердження позивача про існування в ТОВ «Поліська енергосервісна компанія» обов`язку оплачувати послуги з розподілу природного газу в сумі 60391 грн 96 коп. за період з вересня 2022 року по лютий 2023 року після механічного від`єднання об`єкта споживача від газорозподільної мережі.

Також, апелянт посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2022 у справі №914/3254/21.

На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2023 у справі №918/309/23 - скасувати повністю; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліська енергосервісна компанія» про стягнення 60391,96 грн - відмовити повністю; стягнути з AT «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» на користь ТОВ «Поліська енергосервісна компанія» судові витрати.

Апеляційна скарга надійшла на поштову адресу суду апеляційної інстанції.

Листом від 02.08.2023 матеріали справи витребувано з господарського суду Рівненської області.

10.08.2023 належним чином оформлені матеріали справи надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" на рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2023 у справі №918/309/23 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 4026,00 грн.

28.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано докази сплати судового збору (лист від 24.08.2023).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2023 у справі №918/309/23 та відкрито апеляційне провадження. Зупинено дію рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2023 у справі №918/309/23. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано позивачу у строк до 22.09.2023 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

07.09.2023 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач, зокрема зазначає, що обставина демонтажу приладів обліку, а саме лічильника газу та коректора газу шляхом пломбування газоспоживаючого обладнання, жодним чином не впливають на наявність у об`єктів відповідача цілодобового доступу, оскільки дані об`єкти зберегли фізичне з`єднання з газорозподільною системою.

Зняття газових приладів на повірку за заявою споживача проводиться відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Абзацом шостим пункту 6 глави 9 розділу X Кодексу ГРМ передбачено, що якщо позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися не на місці їх монтажу та за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ), за ініціативи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) на місце комерційного ВОГ (ЗВТ) за погодженням з Оператором ГРМ може встановлюватися аналогічний ВОГ (ЗВТ), який повинен мати діюче свідоцтво про повірку та бути опломбованим належним чином. За відсутності дублюючого або підмінного ВОГ (ЗВТ) на період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) за погодженням зі споживачем здійснюється припинення газопостачання через комерційний ВОГ або (в іншому випадку) за цей період здійснюється обрахунок об`єму та обсягу розподіленого природного газу відповідно до вимог цієї глави.

Припинення газопостачання за ініціативою споживача здійснюється, зокрема, шляхом перекриття та опломбування запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та її опломбування, або в інший спосіб, визначений споживачем відповідно до ПБСГ.

З аналізу нормативних документів встановлено, що припинення газопостачання проводиться шляхом часткового чи повного перекриття вхідної засувної арматури з її опломбуванням або механічного (зварного) від`єднання газопроводу.

Відтак, відповідач помилково вважає, що перекриття запірних пристроїв і встановлення заглушки є механічним від`єднанням від системи газопостачання.

Таким чином, право на користування потужністю об`єкта газової інфраструктури в обсязі та на умовах встановлених в договорі розподілу природного газу наявна у відповідача, оскільки його об`єкти забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільної системи та відповідно можливістю для подальшого споживання природного газу, що підтверджується наявним фізичним з`єднанням цих об`єктів з газорозподільною системою та діючими між сторонами умовами укладеного договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2.3. розділу II Типового договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.

Позивач зазначає, що варто врахувати і вимоги пункту 9 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ якими передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

На даний час між позивачем та відповідачем укладений договір розподілу природного газу, об`єкти відповідача приєднані до газорозподільної системи, заяви на остаточне припинення користування природним газом відповідачем не подавалось, що підтверджує правомірність пред`явлення позову стягнення заборгованості з відповідача.

Звертає увагу, що висновок суду у справі №914/3254/21, на який посилається апелянт, лише підтверджує безпідставність поданої апеляційної скарги відповідачем та те, що рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2023р. у справі №918/309/23 є таким, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та таким, що не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2023 у справі №918/309/23 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Поліська енергосервісна компанія» без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на підставі типового договору розподілу природного газу, який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи, надається послуга з розподілу природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" про що підписана заява-приєднання №0942138С7YТ016 від 01 січня 2016 року до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до 1.3. цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За п.2.1 Договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором,

Відповідно до пункту 2.3. Типового договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Згідно п.5.1 Договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Як передбачено п.5.2 Договору визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об`єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Пунктом 5.4 Договору встановлений порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Постановою НКРЕКП №2765 від 22 грудня 2021 року "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для Акціонерного товариства "Рівнєгаз" з 01 січня 2022 року встановлений тариф у розмірі 1 грн. 54 коп. за 1 м3 (без урахування ПДВ).

Згідно п.6.2. Договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Відповідно до п.6.3. Договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Як передбачено п.6.4. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.6.5 У випадку якщо Споживач, що не є побутовим, в установленому Кодексом ГРМ порядку самостійно здійснив замовлення величини річної потужності по всіх його об`єктах (об`єкту) в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік та фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність. Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний з моменту перевищення фактичного обсягу над заявленим здійснювати оплату вартості перевищення річної замовленої потужності, велична якої визначається за формулою.

Пунктом 6.6. Договору встановлено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ, Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494.

10.01.2022 позивачем на адресу голови правління AT «Рівнегаз» було скеровано лист вих.№1001/22-3 з проханням направити фахівців для перевірки і усунення несправності коректора газу на газовій котельні, яка знаходиться за адресою: м.Сарни, вул.Суворова, 24 (в/ч НОМЕР_1 ).

Як вбачається з акту зняття приладів обліку природного газу від 14.01.2022, представниками AT «Рівнегаз» було здійснено демонтаж приладів обліку, а саме лічильника газу та коректора на вузлі обліку за адресою: м.Сарни, вул.Суворова, 24, у зв`язку із необхідністю проведення повірки та ремонту, вхідна засувка закрита і забліндована.

Державним підприємством «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» було проведено повірку лічильника газу Курс G40, заводський №10152, 2018р. виготовлення, виробник ООО ПКФ «Курс», за результатами якої встановлено, що зазначений засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам ДСТу 9036:2020. Підставою для визнання ЗВТ непридатним вказано: «Відмова програмного забезпечення ЗВТ. Не функціонує», що вбачається з довідки про непридатність законодавчо регульованого ЗВТ №56779/5л/343 від 19.01.2022.

04.02.2022 РГК «Рівнегаз» скерувало на адресу відповідача лист за вих.№330-Сл-1225-0222 від 03.02.2022, у якому зазначило, що коректор газу БЕТА 1.01 №06305 за адресою м.Сарни, вул.Суворова, 24 було демонтовано 14.01.2022 для проведення ремонту на заводі виробнику у зв`язку із відмовою датчика тиску коректора та переходом з вимірювання тиску па константу. Рекомендовано провести ремонт лічильника газу, що визнаний непридатним за результатами повірки.

Позивачем відповідачу у вересні - грудні 2022 року та січні - лютому 2023 року надано послугу з розподілу природного газу, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу на загальну суму 60391 грн 96 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, акти наданих послуг направлялись відповідачу неодноразово, однак відповідач відмовився від їх підписання, а відтак сума до оплати установлюється за даними Оператора ГРМ.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

З положень ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст.1 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Позивачем відповідачу у вересні - грудні 2022 року та січні - лютому 2023 року надано послугу з розподілу природного газу, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу на загальну суму 60391 грн 96 коп.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ,

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг, У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Пунктом 9 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача, У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання.

Тобто, оператор ГРМ, знаючи, що об`єкт відповідача підключено до газорозподільної системи підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, акти наданих послуг направлялись відповідачу неодноразово, однак відповідач відмовився від їх підписання, а відтак сума до оплати установлюється за даними Оператора ГРМ.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

В матеріалах справи відсутні в розумінні ст.ст.74-78 ГПК України докази сплати відповідачем заборгованості у повному обсязі.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання по оплаті за розподілений газ за договором, внаслідок чого у позивача виникло право стягнення боргу з відповідача.

Отже, зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірне нарахування позивачем відповідачу суми заборгованості за розподіл природного газу в розмірі 60391 грн 96 коп.

Апелянт стверджує, що його було від`єднано від газорозподільної мережі шляхом закриття вхідної засувки її бліндування, тобто здійснено механічне (фізичне) від`єднання мережі споживача від газорозподільчої системи, що в виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільчої мережі і відповідно надання послуг з розподілу газу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4 гл.1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Згідно з п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" під поняттям "доступ" розуміється право користування потужністю об`єкта газової інфраструктури в обсязі та на умовах, встановлених в договорі про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG.

При цьому, відповідно до п.4 гл.1 розділу І Кодексу ГРМ, доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Як передбачено п.3 гл.3 розділу І Кодексу ГРМ, для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Відповідно до п.2 гл.1 розділу IV Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне, регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Умовами, як пункту 6 гл.3 розділу І так і п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГРМ передбачено, що на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:

- присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний ЕІС-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для Ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника;

- надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної * потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу;

- забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.

Тобто для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи об`єкту споживача повинно виконуватись дві умови, а саме - наявність фізично приєднаного до газорозподільної системи об`єкта споживача та наявність укладеного договору розподілу природного газу.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, демонтаж приладів обліку, а саме - лічильника газу та коректора газу шляхом пломбування газоспоживного обладнання, жодним чином не впливає на наявність у об`єктів відповідача цілодобового доступу, оскільки дані об`єкти зберегли фізичне з`єднання з газорозподільною системою.

Зняття газових приладів на повірку за заявою споживача проводиться відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Абзацом шостим пункту 6 глави 9 розділу X Кодексу ГРМ передбачено, що якщо позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися не намісці їх монтажу та за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ), за ініціативи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) на місце комерційного ВОГ (ЗВТ) за погодженням з Оператором ГРМ може встановлюватися аналогічний ВОГ (ЗВТ), який повинен мати діюче свідоцтво про повірку та бути опломбованим належним чином. За відсутності дублюючого або підмінного ВОГ (ЗВТ) на період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) за погодженням зі споживачем здійснюється припинення газопостачання через комерційний ВОГ або (в іншому випадку) за цей період , здійснюється обрахунок об`єму та обсягу розподіленого природного газу відповідно до вимог цієї глави.

Припинення газопостачання за ініціативою споживача здійснюється, зокрема, шляхом перекриття та опломбування запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та її опломбування, або в інший спосіб, визначений споживачем відповідно до ПБСГ.

Отже, з аналізу нормативних документів вбачається, що припинення газопостачання проводиться шляхом часткового чи повного перекриття вхідної засувної арматури з її опломбуванням або механічного (зварного) від`єднання газопроводу.

Відтак, відповідач помилково вважає, що перекриття запірних пристроїв і встановлення заглушки є механічним від`єднанням від системи газопостачання.

Таким чином, право на користування потужністю об`єкта газової інфраструктури в обсязі та на умовах встановлених в договорі розподілу природного газу наявна у відповідача, оскільки його об`єкти забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільної системи та відповідно можливістю для подальшого споживання природного газу, що підтверджується наявним фізичним з`єднанням цих об`єктів з газорозподільною системою та діючими між сторонами умовами укладеного договору розподілу природного газу.

Згідно пункту 9 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

З врахуванням вищевикладеного, між позивачем та відповідачем укладений договір розподілу природного газу, об`єкти відповідача приєднані до газорозподільної системи, заяви на остаточне припинення користування природним газом відповідачем не подавалось, що підтверджує правомірність пред`явлення позову стягнення заборгованості з відповідача.

При розгляді аналогічної категорії спорів склалася стала судова практика, зокрема у справах №906/473/21, №906/671/21, №906/664/21, №922/1703/20, №924/605/21.

Висновок Верховного Суду у постанові від 27.09.2022 у справі №914/3254/21, на який посилається апелянт, підтверджує безпідставність поданої апеляційної скарги відповідачем, оскільки суд касаційної інстанції зазначив наступне:

«Ураховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень абзацу 1 пункту 9 глави 6 та абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за необхідне в контексті комплексного застосування зазначених правових норм до спірних правовідносин розподілу природного газу сформулювати такий правовий висновок: Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача».

Оскільки перекриття запірних пристроїв і встановлення заглушки не є механічним від`єднанням від системи газопостачання, відповідно, за споживачем залишається зобов`язання з оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України,)

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" 60391 грн 96 коп. заборгованості.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" на рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2023 у справі №918/309/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 23.10.2023.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.