Постанова

від 23.10.2023 по справі 913/286/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 913/286/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу відповідача - Відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради (вх. № 1415Л/2-5) на рішення господарського суду Луганської області від 30.06.23 (ухвалене у приміщенні господарського суду Луганської області в порядку спрощеного провадження суддею Івановим А.В., повний текст складено 30.06.23 ) у справі № 913/286/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, м. Київ,

до Відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради, смт. Білокуракине Луганської області,

про стягнення 333 837 грн. 06 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 333 837 грн. 06 коп., з яких: 243681,72 грн. основного боргу з оплати вартості поставленого в грудні 2021 року природного газу та нарахованих на цей борг 35 984,783% пені, 4 846, 93 грн. 3% річних та 49 323,63 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу, а відповідача, який є бюджетною установою, було включено до реєстру споживачів постачальника останньої надії, в той час як за чинним законодавством Договір постачання природного газу між постачальником останньої надії та споживачем не потребує підписання та вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, у зв`язку з чим нарахування вартості спожитого природного газу проводилось ним на підставі даних Оператора ГТС про об`єм спожитого природного газу, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, які позивач виконав у повному обсязі та поставив відповідачу протягом листопада грудня 2021 року природний газ на загальну суму 386 901 грн. 72 коп., але відповідач зобов`язання за Договором виконав лише частково, сплативши 143 220 грн. 00 коп., у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за спожитий природний газ в грудні 2021 року у розмірі 243 681 грн. 72 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.06.23 у справі № 913/286/22 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України основний борг в сумі 243 681,72 грн., пеню в розмірі 35 984,78 грн., 3% річних в сумі 4846, 93 грн., інфляційні втрати в розмірі 49 323,63 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у сумі 5 007 грн. 56 коп.

В обґрунтування висновку про задоволення позову суд послався на доведеність постачання позивачем природного газу відповідачу на виконання умов укладеного сторонами Договору постачання природного газу постачальником останньої надії, а саме в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 в об`ємі 8,52500 тис. м куб. на суму 143 220 грн. 00 коп. згідно акту №18164 приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року та коригуючого акту №23961, а також з 02.12.2021 по 31.12.2021 в об`ємі 4,90272 тис. м куб. на суму 243 681 грн. 72 коп. згідно акту №30742 приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року, здійснення відповідачем часткової оплати зазначеної вартості на суму 143 220 грн. 00 коп та наявність в зв`язку з цим у нього заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 243 681 грн. 72 коп., на яку правомірно у відповідності до п. 4.5. Договору постачання природного газу постачальником останньої надії та ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховано до стягнення 35 984,783 грн. пені, 49 323,63 грн. інфляційних втрат та 4 846, 93 грн. 3% річних.

15.07.23 через систему "Електронний суд" відповідач - Відділ культури і туризму Білокуракинської селищної ради подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач послався на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував поданий у встановлений строк 30.01.23 через особистий електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», підписаний та засвідчений кваліфікованим електронним підписом керівника установи відзив на позов із додатками до нього та зазначив в оскаржуваному рішенні про ненадходженя цього документу, що призвело до прийняття неправильного по суті рішення про стягнення неіснуючої заборгованості, оскільки у відзиві наведено пояснення та додано докази, з яких вбачається факт постачання природного газу відповідачу у спірному періоді грудні 2021 року іншим, ніж позивач, постачальником - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг», із яким відповідно до вимог діючого на той час законодавства у сфері публічних закупівель було укладено відповідну угоду, отримано природний газ у грудні 2021 року, за який сплачено грошові кошти.

При цьому скаржник зазначив, що справу розглянуто за відсутністю його належного повідомлення про її розгляд, враховуючи, що з моменту відкриття провадження у справі (16.01.23) ним не було отримано ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.01.23 та інших процесуальних документів чи повідомлень щодо розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.23 для розгляду справи № 913/286/22 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради (вх. № 1415Л/2-5) на рішення господарського суду Луганської області від 30.06.23 у справі № 913/286/22 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.

Позивач не скористався передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відсутність якого відповідно до ч. 3 цієї статті не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги , з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Згідно з ч.1, 3 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема:

1) укласти договір про постачання природного газу;

2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;

3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу;

4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу;

5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п.3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI Правил постачання природного газу.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Отже, відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Умовами пунктів 4.2-4.4 Типового договору визначено, що об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, підставою для здійснення оплати є рахунок.

Отже, за договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Таким чином, цей договір є договором приєднання, при укладенні якого зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Згідно з пунктом 1 розділу II Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків. або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Разом із цим, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі Кодекс ГТС), Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником останньої надії та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником останньої надії здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України Про ринок природного газу та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо- технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби до 02:00 (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником останньої надії відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника останньої надії;

- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником останньої надії визначається в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917- Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України було визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236 визначено зобов`язання акціонерного товариства Магістральні газопроводи України, товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю Операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природногогазу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

В розумінні Бюджетного кодексу України Відділ культури і туризму Білокуракинської селищної ради є бюджетною установою.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", від оператора ГРМ/оператора ГТС відповідача включено до переліку таких споживачів з ЕІС-кодом 56XS00015СТ68004.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав, позивач надав лист оператора ГТС від 15.09.2022 №ТОВВИХ-22-9925 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00015СТ68004; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма №10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00015СТ68004 (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відтак, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (Постачальник, позивач) та Відділом культури і туризму Білокуракинської селищної ради (Споживач, відповідач) було укладено Договір постачання природного газу постачальником останньої надії.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором постачання природного газу постачальником останньої надії.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та поставив відповідачу протягом листопада - грудня 2021 року природний газ на загальну суму 386 901 грн. 72 коп. а саме в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 в об`ємі 8,52500 тис. м куб. на суму 143 220 грн. 00 коп. згідно акту №18164 приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року та коригуючого акту №23961, а також з 02.12.2021 по 31.12.2021 в об`ємі 4,90272 тис. м куб. на суму 243 681 грн. 72 коп. згідно акту №30742 приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року.

У відповідності до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача Відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради, зазначено ЕІС-код споживача природного газу 56XS00015СТ68004.

Згідно з листом ТОВ Оператор газотранспортної системи України щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00015СТ68004 підтверджено, що у зазначені періоди відповідач був закріплений за постачальником останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України.

Також в даному листі вказано, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS00015СТ68004, внесені в алокацію вказаного постачальника останньої надії та становлять з 01.11.2021 по 30.11.2021 8 525, 00 куб. м; з 02.12.2021 по 31.12.2021 4 902,72 куб. м.

Поставка природного газу позивачем у зазначених обсягах відповідачу в ці періоди також підтверджується даними довідки про об`єми поставленого ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України природного газу за період реєстрації в реєстрі та даними витягу з ІП ОГТСУ з ЄЦП ТОВ Оператор газотранспортної системи України.

При цьому, вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого Постановою КМ України від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови КМ України № 1102, визначено, що з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку.

Цією ж Постановою на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується за даними позивача гранична ціна 16,8 грн. за 1 куб. метр.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача, на підтвердження чого останнім надано роздруківку з сайту та довідку.

Таким чином, загалом позивач поставив відповідачу в листопаді-грудні 2021 року природний газ в об`ємі 13 427,72 куб. м на загальну суму 386 901 грн. 72 коп.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно п. 4.3 Договору постачання природного газу постачальником останньої надії постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту позивачем направлялись відповідачу відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу у спірний період.

При цьому, Договором постачання природного газу постачальником останньої надії встановлені такі строки виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. Договору).

Відтак, відповідач мав оплатити вартість поставленого позивачем у листопаді 2021 року природного газу до 31.12.2021, а поставленого у грудні 2021 року природного газу до 31.01.2022.

Натомість, як правомірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі, у встановлений Договором строк відповідач за поставлений природний газ розрахувався лише частково, сплативши 29.12.2021 143 220 грн. 00 коп. за обсяг газу, спожитий у листопаді 2021 року, що підтверджується Інформацією про надходження коштів на рахунок позивача з 01.10.2021 по 19.09.2022 наданою АТ Ощадбанк.

Отже, відповідач зобов`язання за Договором виконав лише частково та сплатив 143 220 грн. 00 коп. за обсяг природного газу, спожитий у листопаді 2021 року, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 243 681 грн. 72 коп. за грудень 2021 року

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 договору).

За умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі, та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Як зазначено вище, в апеляційній скарзі відповідач послався на те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано поданий у встановлений строк 30.01.23 через особистий електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», підписаний та засвідчений кваліфікованим електронним підписом керівника установи відзив на позов із додатками до нього та зазначив в оскаржуваному рішенні про ненадходження цього документу.

Зазначені доводи відповідача щодо неврахування відзиву на позов підтверджуються матеріалами справи.

У вказаному відзиві відповідач заперечив проти позовних вимог та просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, пославшись на те, що позивачем заявлено до стягнення неіснуючий борг, враховуючи що у спірному періоді грудні 2021 року єдиним постачальником, від якого відповідач отримав природний газ, була інша, ніж позивач, особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг», з якою за результатами публічної закупівлі було укладено договір від 01.12.21 № 11-1205/21-БО-Т, за яким (з врахуванням додаткових угоди № № 1,2 до Договору) постачальник зобов`язався поставити відповідачу природний газ у період з 01.12.21 по 31.12.22 обсягом 18,90723 тис куб.м., в тому числі у грудні 2021 року- 4,91228 тис. куб.м. Як зазначив відповідач у відзиві на позов, вказаний Договір було виконано постачальником- Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг», в тому числі в частині постачання природного газу у грудні 2021 року, а тому, на думку відповідача, наданий позивачем на підтвердження заборгованості складений одноособово акт №30742 приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року, є неналежним доказом.

При цьому відповідач визнає зазначені в позовній заяві обставини постачання йому позивачем за спірним Договором як постачальником «останньої надії» природного газу за період 01.11.2021 по 30.11.2021 в об`ємі 8,52500 тис. м куб. на суму 143 220 грн. 00 коп. згідно з актом №18164 приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року та коригуючого акту №23961 і сплату вказаної суми, зазначивши при цьому, що вказаний обсяг газу він був змушений отримати від позивача , як від постачальника «останньої надії», за Типовим догвоором, зважаючи на те, що в листопаді 2021 року тривала процедура закупівлі, за результатами якої переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг», з яким відповідачем укладено договір від 01.12.21 № 11-1205/21-БО-Т.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано, зокрема:

-копію договору від 01.12.21 № 11-1205/21-БО-Т, укладеного між Відділом культури і туризму Білокуракинської селищної ради (споживачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг»(постачальником), згідно з предметом якої постачальник зобов`ячався поставити споживачем природний газ у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року

-копію додаткової угоди від 28.12.21 № 1 до договору від 01.12.21 № 11-1205/21-БО-Т, згідно з якою змінено п. 2.1. Договору щодо періоду та обсягу постачання, а саме:постачальник передає споживачу замовлений природний газ з грудня 2021 року по грудень 2022 року обсягом 73906 куб.м.;

-копію додаткової угоди від 28.12.21 № 2 до договору від 01.12.21 № 11-1205/21-БО-Т, згідно з якою змінено п. 2.1. Договору щодо періоду та обсягу постачання, а саме:постачальник передає споживачу замовлений природний газ з грудня 2021 року по грудень 2022 року.обсягом 18907,23 куб.м. ( в тому числі у грудні 2021 року - 4,91228 тис. куб.м.)

-копію Актів приймання передачі природного газу від 31.12.21 за грудень 2021 року обсягом 4,91228 тис. куб.м. (т. 1 а.с. 201) та від 22.11.22-за лютий 2022 року;

-копію Звіту від 24.01.23 про виконання договору про закупівлю № від 01.12.21 № 11-1205/21-БО-Т.

Колегія суддів зазначає, що вказаними доказами підтверджується те, що у спірний період споживання - грудень 2021 року відповідач мав договірні відносини на постачання природного газу з іншим, ніж позивач, постачальником -Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» за договором про закупівлю № від 01.12.21 № 11-1205/21-БО-Т.

Разом з цим, відповідно до умов п. 3.2. вказаного договору постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.

Відповідно до Правил постачання природного газу діючий постачальник - це постачальник природного газу, до Реєстру споживачів якого включений cпоживач у відповідному періоді постачання.

Відповідач не надав жодного доказу того, що у вказаний період (грудень 2021 року) він був включений до реєстру споживачів іншого, ніж позивач, постачальника природного газу, а тому, у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства відбулось автоматичне включення оператором ГТС до портфеля позивача як постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих відповідачем, який є бюджетною установою, відповідно, спожитий природний газ у цей період віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Як зазначено вище, відповідно до інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ/оператора ГТС, відповідача у спірному періоді включено до переліку таких споживачів з ЕІС-кодом 56XS00015СТ68004 та спожитий ним у грудні 2021 року обсяг газу обліковувався на інформаційній платформі за позивачем, у зв`язку з чим наявність у вказаному періоді договірних відносин з іншим постачальником не спростовує наявність заявленого до стягнення основного боргу у розмірі 243 681 грн. 72 коп.

Аналогічна правова позиція є усталеною у практиці Верховного Суду та викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.23 у справі № 904/2867/22, від 26.07.23 у справі № 913/242/22, від 05.09.23 у справі № 907/583/22.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо того, що Типовий договір постачальника "останньої надії" відповідно до його пункту 11.3. вважається достроково припиненим з моменту постачання природного газу новим постачальником-Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» за договором про закупівлю № від 01.12.21 № 11-1205/21-БО-Т, оскільки за вказаним пунктом відповідне припинення типового договору передбачене по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС, тоді як було зазанчено вище, за даними вказаної інформаційної платформи обсяг поставленого відповідачу у спірному періоді -грудні 2021 року природного газу обліковувався за позивачем як постачальником "останньої надії".

Доказів сплати відповідачем основного боргу матеріали справи не містять.

Водночас, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що він не позбавлений права звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, які були завдані йому неналежним виконанням зобов`язань щодо своєчасної реєстрації споживача на платформі за постачальником природного газу, з яким у відповідача був укладений договір у спірний період.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не оплатив вартість поставленого позивачем природного газу у строк, визначений Договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором постачання природного газу постачальником останньої надії , а неврахування відзиву на позов не призвело до прийняття неправильного по суті справи рішення .

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 243 681 грн. 72 коп. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 35 984 грн. 78 коп., 3% річних у сумі 4 846 грн. 93 коп. та інфляційних втрат в сумі 49 323 грн. 63 коп., суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про їх задоволення, пославшись на наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарьких санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За умовами п. 4.5. Договору постачання природного газу постачальником останньої надії у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами Договору постачання природного газу постачальником останньої надії встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків оплати за поставлений природний газ.

Позивачем, в зв`язку з простроченням оплати вартості поставленого природного газу відповідачем, у відповідності до п. 4.5. Договору, було нараховано останньому пеню за загальний період з 01.02.2022 по 31.07.2022 на суму боргу 243 681 грн. 72 коп. в розмірі 35 984 грн. 78 коп. Розрахунок пені, наданий позивачем, є його арифметично вірним та зробленими у відповідності умов Договору та норм чинного законодавства.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 35 984 грн. 78 коп. є законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

У відповідності до розрахунку позивача нарахування 3% річних від простроченої суми невиконаного зобов`язання здійснено за загальний період з 01.02.2022 по 30.09.2022 на суму боргу 243 681 грн. 72 коп. в розмірі 4 846 грн. 93 коп.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд вважає арифметично правильним, зробленими у відповідності умов Договору та норм чинного законодавства.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4 846 грн. 93 коп. є законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні втрати. Колегій суддів зазначає, що інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За розрахунком позивача, який є арифметично вірним, загальна сума інфляційних втрат нарахованих з лютого по вересень 2022 року на суму боргу 243 681 грн. 72 коп. становить 49 323 грн. 63 коп.

Отже, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат з відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 49 323 грн. 63 коп.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення його без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - Відділу культури і туризму Білокуракинської селищної ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 30.06.23 у справі № 913/286/22

залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль