Рішення

від 23.10.2023 по справі 904/2523/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2023р. Справа № 904/2523/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СБІ Компані», с. Проців

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд», с. Олександрівка

Про: стягнення 508 617,42грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «СБІ Компані» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Шляхбуд» (відповідач) про стягнення 508 617,42грн. (в т.ч.: 383 976,10грн. - заборгованість за договором; 110 442,58грн. - інфляційні втрати та 14 201,74грн. - 3 % річних). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №29-11-02/-21 від 29.11.21р. (укладеним між сторонами) в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 22.05.23р. відкрите провадження у справі №904/2523/23 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ «Шляхбуд» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 23.05.23р. копії ухвали суду на електронну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві; та поштовим повідомленнями про повернення копії позовної заяви із зазначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» та про вручення копії ухвали суду. Окрім того , 14.07.23 р. представником відповідача Петренко П.І., до суду подавалася заява про надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді (яка була задоволена судом).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.21р. між ТОВ «СБІ Компані» (постачальник) та ТОВ «Шляхбуд» (покупець) укладено договір №29-11-02/-21 поставки, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити товар: сіль для промислового використання - концентрат мінеральний галіт, кількість якого вказується в специфікаціях до цього договору; а покупець - приймати та оплачувати товар у кількості та асортименті згідно попередніх замовлень покупця.(п.1.1) Постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю не пізніше ніж через 14 робочих днів з моменту оплати покупцем вартості товару відповідно до п. 3.1 цього договору (п.2.1) Поставка товару постачальником покупцю за погодженням сторін, здійснюється залізничним транспортом до залізничних станцій покупця, вказаних в заявці та специфікації покупця до цього договору. що є його невід`ємною частиною, з урахуванням вимог, зазначених у цьому договорі.(п.2.2) Приймання-передача товару проводиться за видатковими накладними після перевірки покупцем відповідності параметрів поставленного товару вимогам, зазначених у видаткових накладних (п.2.3) Вартість товару вказується в специфікації до цього договору (п.3.1) Покупець сплачує вартість товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривні) на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником, не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати отримання покупцем рахунків-фактур (п.3.2) Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 р, у разі, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна з сторін письмово не попередить іншу про розірваний договору, дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарним рік (п.8.1)(а.с.13 - 14).

На підставі заявок покупця сторонами укладено специфікації, в яких погоджено поставку товару - сіль для промислового використання - концентрат мінеральний галіт, у певній кількості, за ціною та вартістю (а.с15-19).

На виконання умов договору постачальником здійснено поставку покупцю товару на загальну суму 1 861 976,10грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними: №36 від 28.12.21р. - на суму 474 665,10грн.; №38 від 29.12.21р. - на суму 94 840,20грн.; №1 від 04.01.22р.- на суму 379 087,80грн., №9 від 20.01.22р. - на суму 453 546,00грн.; №14 від 31.01.22р.- на суму 459 837,00 грн. та митними деклараціями від 28.12.21р.; від 29.12.21р.; від 04.01.22р.; від 20.01.22р.; від 31.01.22р. і залізничними накладними СМГС БЧ №22991105, №22991106, №22991107, №2299113, №22991136; №22991135; №22991200, №22991201, №22991202, №22991203; №23114151, №23114150, №23114149, №23114148, №23114147; №23114407, №23114409, №23114410, №23114408, №23114406 (а.с.20-53). Також, на підтвердження здійснення цих господарських операцій позивачем надано податкові декларації, в яких відображення поставку товару за вищенаведеним договором на користь відповідача (а.с.54-59).

Як зазначає позивач, відповідачем належним чином не виконані зобов`язання в частині своєчасної оплати поставленого товару та здійснено часткову оплату у розмірі 1 478 000,00грн. (а.с.60-62). Отже, заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 383 976,10грн. Доказів сплати вказаної заборгованості сторонами не надано.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Згідно ст.530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Тобто, кожна обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Так, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару/надання послуг (як-то: обставини здійснення перевезення). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту правовідносин, невизнання заборгованості, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення перевезення і відсутність відповідної оплати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19, від 09 березня 2023 року cправа №910/5041/22.

Крім того, у постанові від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Відповідно до ч.11,12 статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Так, факт, надання послуги, при, перевезенні підтверджується, єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

При цьому, ст.14 Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (далі - «СМГС») передбачено, що відповідно до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти довірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, погодженим відправником та договірним перевізником, та видати його одержувачу.

Згідно зі ст.26 СМГС, після прибуття вантажу станцію призначення перевізник зобов`язаний видати накладну і вантаж одержувачу, а одержувач зобов`язаний прийняти вантаж і накладну.

Як зазначає позивач, ним поставлено товар до залізничних станцій покупця, погоджених в специфікаціях до договору поставки №29-11-02/-21 від 29.11.21р., що підтверджується митними деклараціями ф. МД-2 та накладними СМГС.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні на загальну суму 1 861 976,10грн., а саме: 11/1 від 30.11.21 на суму 955 500,00грн., №11/1 від 22.12.2021 на суму 472 500,00грн., №13/1 від 31.01.22 на суму 433 976,10грн.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19 дійшла висновку, що податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 09.03.2023 року у справі №910/5041/22 звернув увагу, що оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника, так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Таким чином, позивачем надані докази відображення у податковому та бухгалтерському обліку поставки товару за вищенаведеним договором поставки на користь відповідача.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 01.02.22р. по 26.04.23р. (з урахуванням часткової оплати) у розмірі 14 201,74грн. та інфляційних витрат за період з лютого 2022р. по квітень 2023р. (з урахуванням часткової оплати) у розмірі 111 432,25грн.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунки здійснено правильно.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки є підставою для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідач на користь позивача основної заборгованості у розмірі 383 976,10грн., 3% річних у розмірі 14 201,74грн. та інфляційних втрат у розмірі 110 442,58грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд» (53600, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Олександрівка, вул. Степова, буд. 4, код ЄДРПОУ 03579868) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СБІ Компані» (08344, Київська область, Бориспільський район, с. Проців, вул. Дружби, буд. 1, код ЄДРПОУ 35811068): 383 976,10грн. заборгованості, 14 201,74грн. 3% річних, 110 442,58грн. - інфляційних втрат та 7 629,27грн. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 23.10.23р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.