Рішення

від 18.10.2023 по справі 905/1015/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.2023 Справа №905/1015/23

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.

при секретарі судового засідання Білик М.Л.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський завод дитячих продуктів харчування", м. Хорол Полтавської області, код 40573272,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Смайл", м. Селидове Донецької області, код 40827614,

про стягнення 945 282,31 грн,

за участю представників сторін:

позивача Третяк К.П.,

відповідача Калєтнік М.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Смайл" про стягнення заборгованості за Договором поставки № В-99 від 01.06.2021 в сумі 46 259,54 грн та за Договором поставки №ДХ-99 від 01.06.2021 в сумі 899 022,77грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вищевказаними договорами в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1015/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23.08.2023 року о 12:00 год. Зобов`язано позивача надати письмові пояснення стосовно розподілу суми платежу 303 559,00 грн, який був здійснений відповідачем 10.04.2023. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

07.08.2023 до суду надійшли пояснення ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування", в яких позивач зазначає, що станом на 17.10.2022 заборгованість по Договору ДХ-99 від 01.06.2021 складалася з загальної суми накладної МКК00000967 від 15.02.2022 у розмірі 1 011 147,84 грн і частково не оплаченої накладної МКК00000583 від 01.02.2022. Платіж від 10.04.2023 в сумі 303 559,00 був зарахований в погашення залишкової суми заборгованості за накладною № МКК00000583 від 01.02.2022, як такої, яка була виписана раніше.

17.08.2023 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач визнає, що має заборгованість за Договорами поставки у сумі 945 282, 31 грн, однак, враховуючи настання форс-мажорних обставин, які безпосередньо вплинули на виконання Договору, здійснити оплату в повному обсязі одним платежем на даний час не може, а тому просить суд відстрочити виконання зобов`язання за Договорами поставки № ДХ-99 від 01.06.2021 та № В-99 від 01.06.2021 до завершення воєнного стану на території України та 30 днів з дня його припинення чи скасування. В обґрунтування відзиву зазначає, що кінцевий термін оплати за спірними договорами припав на початок повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України, тому оплата за поставлений товар не була здійснена вчасно, оскільки вказані дії підпадають під форс-мажорні обставини. Через введення в Україні воєнного стану, оскільки відповідач здійснював господарську діяльність на території Донецької та Луганської областей, та з початку повномасштабного вторгнення це стало не можливим, господарську діяльність підприємства ТОВ "Бебі смайл" було призупинено, а працівники були звільнені. Посилаючись на обставини непереборної сили та лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, відповідач вважає, що сторони за договором можуть припинити виконання зобов`язань через неможливість їх виконання, без застосування відповідальності за порушення договірних зобов`язань. Зазначає, що відповідач має намір виконати свої зобов`язання щодо оплати вартості Товару, передбаченої умовами Договорів, у повному обсязі після завершення воєнного стану на території України.

Ухвалою суду від 23.08.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 05.10.2023 року об 11:45 год.

28.08.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі та зазначає, що відповідач в порушення умов договорів не надав жодного письмового повідомлення позивачу про неможливість виконання зобов`язань по оплаті отриманого товару та про зупинення господарської діяльності. На думку позивача, наявність на рахунках відповідача коштів свідчить про те, що господарська діяльність відповідача не припинилася і здійснювалась навіть у 2023 році (можливо віддалено, а не за юридичною адресою). Крім того, вважає, що укладення відповідачем договору про надання правової допомоги також може бути свідченням про здійснення ним діяльності, оскільки товариство взяло на себе зобов`язання по оплаті послуг адвоката. Вважає, що надані накази про припинення трудових договорів з працівниками товариства відповідача не можна вважати беззаперечними доказами припинення діяльності, оскільки серед них додано наказ про звільнення 30.12.2022 директора Кондакової-Маркелової Ю.В., разом з тим нею 09.08.2023 укладено від імені товариства договір про надання правової допомоги, та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб Кондакова-Маркелова Ю.В. значиться директором відповідача. Щодо заяви відповідача відстрочити оплату за договорами поставки до завершення воєнного стану в Україні та 30 днів з дня його припинення зазначає, що дата закінчення воєнного стану на території України не відома, такий правовий режим може затягнутися на роки, а позивачу як об`єкту критичної інфраструктури для здійснення господарської діяльності з виробництва продуктів для дитячого харчування постійно необхідні кошти. А тому, при розгляді заяви відповідача про відстрочення сплати боргу просить врахувати норми ст. 331 ГПК України щодо максимального строку відстрочення, а також залишити в силі застосовані заходи забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти відповідача на розрахунковому рахунку в межах ціни позову. Крім того, позивач в порядку уточнення позовних вимог зазначає, що платіж відповідача від 10.04.2023 в сумі 303 559,00 грн був зарахований в погашення залишкової суми заборгованості накладної № МКК00000583 від 01.02.2022, а також частково на сплату боргу за накладними МКК00000779 від 08.02.2022 та МКК00000967 від 15.02.2022. При цьому у розрахунку сум, що стягуються з відповідача, дату оплати слід вважати "10.04.2023" замість зазначеної "01.05.2023".

04.09.2023 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач на твердження позивача про те, що відповідачем не було надано письмового повідомлення про неможливість виконання зобов`язань по оплаті отриманого товару як в передбачений договорами строк, так взагалі, про призупинення господарської діяльності підприємством, зазначає, що оскільки 28.02.2022 ТПП на своєму сайті розмістила лист, яким визнала військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022, враховуючи надзвичайно складну ситуацію, ТПП таким чином спростила процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану. Також зазначає, що загальновідомим є той факт, що з 24.02.2022 на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану, що не потребує додаткового доказування. Коли ТПП видала лист від 28.02.2022, про визнання військової агресії РФ проти України форс-мажорними обставинами, то тривала вже активна фаза війни, а враховуючи те, що ТОВ "Бебі смайл" розміщене на території Донецької області, яка першою потерпала від воєнного загострення та щоденних обстрілів в результаті чого був відсутній інтернет зв`язок та відділення Укрпошти не працювало, а тому належним чином надіслати повідомлення в письмовій формі було неможливим. Керівник ТОВ "Бебі смайл" Кондакова-Маркєлова Юлія Володимирівна задля збереження свого життя та життя дітей була вимушена виїхати закордон 02.03.2022. Оскільки вся інформація щодо контрагентів була залишена в офісі в м. Селидове, Донецької області, повідомити про настання форс-мажорних обставин, які є загальновідомими було неможливо. Також повідомляє, що платіж за Договором про надання правової допомоги № 0908-2/23 від 09.08.2023 було здійснено з особистої банківської карти Кондакової-Маркєлової Ю.В., оскільки на грошові кошти відповідача, які знаходяться на банківських рахунках відповідача, було накладено арешт. Крім того, зазначає, що враховуючи те, що в умовах військового стану та реальних військових дій товариство зіштовхнулося із неможливістю виконання своїх договірних зобов`язань, а тому до завершення воєнного стану на території України, підприємство не матиме можливості виконати оплату за Договорами, таким чином при здійсненні відстрочки виконання оплати за договорами варто керуватися спеціальними нормами в сфері форс-мажорних обставин, які мають перевагу перед загальною нормою, а тому просить відстрочити виконання зобов`язання за договорами до завершення воєнного стану на території України та 30 днів з дня його припинення чи скасування.

Ухвалою суду від 05.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. За згодою сторін, розгляд справи по суті було розпочато в той самий день після закриття підготовчого засідання.

В судовому засіданні 05.10.2023 було заслухано вступне слово позивача та вступне слово відповідача, досліджені матеріали справи.

Ухвалою суду від 05.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в розгляді справи по суті до 18.10.2023 року о 15:15 год.

Представник позивача судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд задовольнити позов та при розгляді заяви відповідача про відстрочення сплати боргу врахувати норми ст. 331 ГПК України щодо максимального строку відстрочення, а також залишити в силі застосовані заходи забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відстрочити виконання зобов`язання за договорами до завершення воєнного стану на території України та 30 днів з дня його припинення чи скасування.

Вислухавши представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бебі Смайл" (Покупець) було укладено два договори поставки №В-99 та №ДХ-99 (надалі - Договори), відповідно до умов яких постачальник, на умовах, передбачених Договорами, зобов`язується передавати товари у власність покупця, а Покупець зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати передані товари. Товари постачаються партіями (п. 2.1 Договорів).

За умовами п. 1.1 Договору поставки №В-99 від 01.06.2021 товари (продукція) асортимент дитячої бутильованої води торгівельної марки "Малиш", що виробляється ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування".

За умовами п. 1.1 Договору поставки №ДХ-99 від 01.06.2021 товари (продукція) продукція ТМ "Малиш", "Малютка", "Малютка Premium", "Малишка" для дитячого харчування, що виробляється ТОВ Хорольський завод дитячих продуктів харчування".

Відповідно до п. 3.1 Договорів асортимент та кількість товарів, що планується до передачі (п. 2.1), зазначається в узгодженому сторонами Замовленні (п. 1.2) на придбання товарів покупцем.

Згідно з п. 4.1 Договорів поставки товарів здійснюються на підставі оформленої (підписаної сторонами) накладної у відповідності до узгоджених постачальником Замовлень покупця.

Поставка товарів здійснюється постачальником власним транспортом та за свій рахунок за адресами складів покупця: Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна, 132А (п. 4.3 Договорів).

Пунктом 4.4 Договорів сторони погодили, що датою/моментом поставки товарів покупцю, переходу права власності та товар та ризику загибелі товарів вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної на товари.

Товар вважається прийнятим покупцем по кількості та по якості з моменту підписання ним видаткової накладної на товар (п. 4.6 Договорів).

Ціни на товари, що поставляються за Договорами, встановлюється в українських гривнях, визначається в накладних на певну партію товарів (п. 5.1 Договорів).

Відповідно до п. 5.2 Договорів оплата кожної поставленої партії товарів здійснюється покупцем не пізніше 23 календарних днів з дати виписки накладної. У випадку, якщо дата оплати припадає на вихідний день то оплата повинна бути здійснена в перший робочий день після вихідного. Датою оплати вважається день зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Загальна сума Договорів визначається шляхом підсумування загальних сум товару, поставки якого здійснилися по накладних в межах дії даних договорів (п. 5.5 Договорів).

За умовами п. 10.1 Договорів вони набирають чинності з 01.06.2021 і діють до 31.12.2022. В разі відсутності письмової заяви будь-якої із сторін протягом 10 днів до закінчення строку дії Договорів про припинення або зміну Договорів, строк дії Договорів продовжується на кожен наступний календарний рік на умовах, передбачених цими договорами. В частині взаєморозрахунків Договори діють до повного виконання сторонами зобов`язань по договорам.

До вказаних Договорів сторонами підписано Додатки №1 "Бланк Замовлення" та Додатки № 2 "Прайс лист".

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, між сторонами існували тривалі взаємовідносини, до березня 2023 року зобов`язання за договорами виконувались своєчасно.

З матеріалів справи, зокрема, вбачається, що на виконання умов Договорів позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 068 733,44 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: № МКК00000779 від 08.02.2022 на суму 20 312,64 грн; № МКК00000967 від 15.02.2022 на суму 1 011 147,84 грн; № МКК000009678 від 15.02.2022 на суму 37 272,96 грн.

Позивачем також додано до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних № РМКК00000779 від 08.02.2022, № РМКК00000967 від 15.02.2022, № РМКК00000968 від 15.02.2022.

Відповідач не заперечує факт поставки товару за вищевказаним видатковими накладними.

Виходячи з умов Договорів, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними № МКК00000779 від 08.02.2022 по 03.03.2022 (включно); № МКК00000967 від 15.02.2022 по 10.03.2022 (включно); № МКК000009678 від 15.02.2022 по 10.03.2022 (включно).

Однак, як стверджує позивач та не заперечує відповідач, поставлений товар не був оплачений відповідачем у встановлений Договорами строк.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами в судовому засіданні на виконання умов Договорів позивач поставляв товар відповідачу і за іншими видатковими накладними, які не є предметом спору.

19.10.2022 позивачем було направлено відповідачу претензію вих. №1/158 від 19.10.2022 з вимогою сплати заборгованості за спірними Договорами.

10.04.2023 позивачем було частково погашено заборгованість за Договорами в сумі 303 559,00 грн, частина коштів з яких була віднесена на погашення заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною, яка не є предметом розгляду в даній справі. Оскільки в призначенні платежу не було зазначено який саме товар оплачується відповідачем, позивач врахував погашення заборгованості за товар, який був поставлений раніше.

Таким чином, станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № В-99 від 01.06.2021 становить 46 259,54 грн та № ДХ-99 від 01.06.2021 становить 899 022,77 грн.

Несвоєчасне та неповне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаних договорів, суд дійшов висновку про те, що дані договори за своє правовою природою є договорами поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно позиці відповідача, ним фактично визнається, що товар від позивача був отриманий, однак не був оплачений в повному обсязі, залишок заборгованості складає 945 282,31 грн, але відповідач вважає, що через настання обставин непереборної сили наявні підстави для відстрочення виконання зобов`язання за договорами до завершення воєнного стану на території України та 30 днів з дня його припинення чи скасування.

Суд звертає увагу на те, що відповідач просить суд відстрочити саме виконання зобов`язання за договорами.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до умов п. 9.1 Договорів жодна зі сторін не несе відповідальності в разі виникнення форс-мажорних обставин (дія непереборної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: повені, землетрусу, а також іншого стихійного лиха, воєнних дій, блокади, ембарго, дій або актів державних органів влади, які роблять неможливим виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони звільняються від відповідальності за вимушені порушення у виконанні своїх зобов`язань на час дії вказаних обставин за умов, що: такі обставини вплинули на виконання Договору; сторона для якої виконання зобов`язань стало неможливим, повідомила іншу сторону в письмовій формі протягом 7 (семи) днів про настання вищезазначених обставин; повідомлення підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини виданому Торгово-промисловою палатою України.

З аналізу вказаних норм закону та умов Договорів слідує, що обставини непереборної сили, які впливають на виконання зобов`язань за договором, звільняють сторін від відповідальності, якщо зобов`язання порушено внаслідок випадку або непереборної сили, але такі обставини не є підставою для відтермінування виконання основного зобов`язання.

Так, за умовами п. 9.2 Договорів виникнення вищезазначених обставин не є підставою для відмови покупця від оплати поставленого товару.

Тобто, сторонами у Договорах не було погоджено умов відстрочення виконання зобов`язань з оплати товару через настання обставин непереборної сили до моменту припинення існування таких обставин.

Твердження відповідача про те, що сторони за договором можуть припинити виконання зобов`язань через неможливість їх виконання у зв`язку з настанням обставин непереборної сили є довільним та безпідставним тлумаченням відповідачем умов договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи, що сторонами не узгоджувалась умова щодо відтермінування виконання основного зобов`язання в разі настання обставин непереборної сили, а також те, що відсутня будь-яка норма, яка також надавала б право не здійснювати виконання зобов`язань у випадку настання форс-мажорних обставин, у суду відсутні повноваження на відстрочення виконання зобов`язання на невизначений строк, а заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки, визначені Договорами поставки №В-99 та №ДХ-99 від 01.06.2021, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за поставлений товар на загальну суму 945 282,31 грн.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, враховуючи, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки, визначені Договорами, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в загальному розмірі 945 282,31 грн, де заборгованість за Договором поставки №В-99 від 01.06.2021 складає 46 259,54грн, а за Договором № ДХ-99 від 01.06.2021 - 899 022,77грн.

Суд зазначає, що незважаючи на посилання у відзиві на позов на ст. 331 ГПК України, відповідач не просить суд відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, а просить відстрочити саме виконання зобов`язання за Договорами, що не є компетенцією суду, а тому питання відстрочення виконання рішення не вирішується судом, що не позбавляє відповідача права звернутись з відповідним клопотанням після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 14 179,24 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи те, що до суду не подавалось клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вказана норма не потребує постановлення судом будь-якого судового рішення щодо продовження дії заходів забезпечення позову, які вжиті у даній справі ухвалою суду від 31.07.2023, такі заходи забезпечення позову продовжують діяти відповідно до положень ст. 145 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Смайл" (85400, Донецька область, Покровський район, м. Селидове, вул. Центральна, буд. 132А, код 40827614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" (37800, Полтавська область, Лубенський район, місто Хорол, вул. Молодіжна, будинок 17, код 40573272) заборгованість за Договором поставки № В-99 від 01.06.2021 в сумі 46 259,54грн, за Договором № ДХ-99 від 01.06.2021 в сумі 899 022,77грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 14 179,24 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2023.

Суддя Т. О. Лобода