Рішення

від 10.10.2023 по справі 907/505/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/505/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАФІ ТРЕЙД" с. Сторожниця, Ужгородського району

про стягнення суми 5 323 115,51 грн.

За участі:

від позивача - Сухорук А.М., довіреність №14/03-20 від 27.12.2022 року - в режимі відеоконференції

від відповідача - не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 5 323 115,51 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов Договору №734/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.10.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.06.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.08.2023.

Ухвалою суду від 12.07.2023 року задоволено заяву представника Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська область (за вх.№02.3.1-02/5014/23 від 11.07.2023) про участь у судовому засіданні 15.08.2023 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 15.08.2023 р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 12.09.2023 року.

Проте, судове засідання призначене на 12.09.2023 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній основній відпустці з 12.09.2023 року по 15.09.2023 року включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/22-к від 12.09.2023 року.

Ухвалою суду від 18.09.2023 р. призначено розгляд справи по суті на 10.10.2023 р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що 01.10.2021 між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНАФІ ТРЕЙД» було укладено Договір поставки нафтопродуктів №734/2/2118.

01.10.2021 в рамках вказаного Договору між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» була підписана Специфікація на поставку Товару на загальну вартість 564 262,52 грн., Додаток №1І10. 31.10.2021 в рамках вказаного Договору був підписаний Акт №1/10 приймання-передачі нафтопродуктів, згідно якого ПАТ «Укртатнафта» передало, ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» відповідно прийняло нафтопродукти на загальну вартість 564 262,52 грн. 01.12.2021 в рамках вказаного Договору між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» була підписана Специфікація на поставку Товару на загальну вартість 4 758 852,99 грн., Додаток №1/12. 31.12.2021 в рамках вказаного Договору був підписаний Акт №1/12 приймання-передачі нафтопродуктів, згідно якого ПАТ «Укртатнафта» передало, ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» відповідно прийняло нафтопродукти на загальну вартість 4 758 852,99 грн.

Однак, за доводами позивача ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» не здійснило оплату вартості отриманих нафтопродуктів, що і стало приводом звернення позивача до суду.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АНАФІ ТРЕЙД" не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

09.10.2023 р. до суду подано заяву представника відповідача, про відкладення розгляду справи. В обґрунтування необхідності відкладення розгляду справи, представник відповідача вказує на скрутне матеріальне становище та необхідність залучення до участі у справі адвоката та подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача, присутній в судовому засідання щодо відкладення розгляду справи по суті заперечує.

Суд розглянувши подану заяву, констатує про відсутність обґрунтованих доводів відповідача про неможливість розгляду справи та про необхідність її відкладення.

Відтак з урахуванням матеріалів справи, вважає за можливе провести розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 10.10.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (далі - ПАТ «Укртатнафта», Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНАФІ ТРЕЙД» (далі ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД», Відповідач) було укладено Договір поставки нафтопродуктів №734/2/2118 (далі -Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Постачaльник зобов`язуєтъся поставити Покупцю нафтопродукти (надaлі - Товар), а Покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору.

Одиниця виміру Товару тонна (п. 1.2 Договору).

Поставка Товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних Сторонами. Зобов`язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними, право власності на Товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання - передачі нафтопродуктів (п.3.2 Договору).

Ціна Товару за одну метричну тонну вказується Сторонами у відповідних Додатках (Специфікаціях) до даного Договору (п. 4.1 Договору).

Оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки Товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата Товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника. В рахунку Постачaльник вказує вказує вартість Товару, виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата Товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього Договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування Товару, що підлягає оплаті (п. 4.2 Договору).

Жодна із Сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, aле не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не зaлежать від Сторін обставинами, що виникли після укладення Договору і перешкоджають належному виконанню зобов`язань Сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов`язань в строки, встановлені цим Договором то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин.

Якщо ці обставини триватимуть більше одного місяця, то кожна зі Сторін буде мати право відмовитися від подaльшого виконання зобов`язань за Договором та / або розірвати Договір в односторонньому порядку, і, в цьому випадку, жодна зі Сторін не матиме право на відшкодування іншою Стороною можливих збитків. Однак, виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Покупця оплатити фактично поставлений Постачальником Товар.

Сторона, яка не виконaла зобов`язання за цим Договором, повинна негайно сповістити іншу Сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (їі відділенням) або уповноваженим державним органом.

Положення цього розділу не застосовуються, якщо обставини форс-мажору наступили протягoм строку прострочення виконання зобов`язань Стороною, яка на них посилається. (п.п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 Договору).

Строк дії Договору: з моменту підписання Сторонами по 31.12.2022р., а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (п. 7.1 Договору).

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи 01.10.2021 в рамках вказаного Договору між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» була підписана Специфікація на поставку Товару на загальну вартість 564 262,52 грн., Додаток №1/10. 31.10.2021 в рамках вказаного Договору був підписаний Акт №1/10 приймання-передачі нафтопродуктів, згідно якого ПАТ «Укртатнафта» передало, ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» відповідно прийняло нафтопродукти на загальну вартість 564 262,52 грн. 01.12.2021 в рамках вказаного Договору між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» була підписана Специфікація на поставку Товару на загальну вартість 4 758 852,99 грн., Додаток №1/12. 31.12.2021 в рамках вказаного Договору був підписаний Акт №1/12 приймання-передачі нафтопродуктів, згідно якого ПАТ «Укртатнафта» передало, ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» відповідно прийняло нафтопродукти на загальну вартість 4 758 852,99 грн.

Позивач стверджує, що ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» не здійснило оплату вартості отриманих нафтопродуктів, у зв`язку з чим у відповідача утворилася та існує заборгованість в сумі 5 323 115,51 грн.

У зв`язку з чим 20.01.2023 ПАТ «Укртатнафта» звернулося з претензією №14/05-79 на адресу ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» з вимогою повернути заборгованість в сумі 5 323 115,51 грн., що виникла в рамках договору поставки нафтопродуктів №734/2/2118 від 01.10.2021. 21.02.2023 на адресу ПАТ «Укртатнафта» надійшла відповідь на претензію від 09.02.2023 №02.21./52.

Згідно відповіді на претензію №02.21./52 Товариство з обмеженою відповідальністю "АНАФІ ТРЕЙД" звертає увагу позивача та просить врахувати, ряд об`єктивних негативних факторів викликаних збройною агресію російської федерації (що спричинило, зокрема ракетні обстріли, відключення електроенергії по всій території України, а також віддалена робота працівників Товариства), ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» не у повній мірі систематизовано документообіг. Зазначені обставини у сукупності, а також відсутність доданих до Вашої Претензії копій документів не дають нам можливості співставити дані викладені у Претензії із даними ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД». Крім того у вказаній претензії, відповідачем зазначалось про неотримання оригіналів первинних документів по договору.

10.04.2023 ПАТ «Укртатнафта» повторно направило на адресу ТОВ «АНАФІ ТРЕЙД» рахунки-фактури №90835191 від 31.10.2021, №90854580 від 31.12.2021, №90854587 від 31.12.2021, №90854584 від 31.12.2021, №90854585 від 31.12.2021 в рамках яких останнім не було здійснено оплату за отримані нафтопродукти.

У зв`язку з чим, Позивач вважає, що наявні підстави для стягнення відповідача суми 5 323 115,51 грн., вартості отриманого та неоплаченого товару.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір поставки нафтопродуктів №734/2/2118 від 01.10.2021 р., а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений Позивачем товар.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Факт прийняття товару підтверджується скріпленими відбитками печатки та підписами уповноважених представників сторін на актах приймання-передачі нафтопродуктів.

Так, згідно акту №1/10 приймання передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів №734/2/2118 від 01.10.2021 р. позивачем передано, а відповідачем прийнято нафтопродукти загальною вартістю 564 262,52 грн.

Відповідно до акту №1/12 приймання передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів №734/2/2118 від 01.10.2021 р. позивачем передано, а відповідачем прийнято нафтопродукти загальною вартістю 4 758 852,99 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено передання позивачем та прийняття відповідачем товару загальною вартістю 5 323 115,51 грн.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач звернувся до суду, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати за поставлений позивачем товар.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки Товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата Товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника. В рахунку Постачaльник вказує вказує вартість Товару, виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата Товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього Договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування Товару, що підлягає оплаті (п. 4.2 Договору).

Враховуючи умови договору та матеріали справи, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов`язання зі сплати переданого товару на момент розгляду справи настав.

Відтак у відповідача виникла та рахується заборгованість за отриманий товар у розмірі 5 323 115,51 грн.

Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

Таким чином, Відповідач по справі повинен сплатити на користь Позивача заборгованість в розмірі 5 323 115,51 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАФІ ТРЕЙД" с. Сторожниця, Ужгородського району про стягнення суми 5 323 115,51 грн. підлягають задоволенню в повному розмірі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповід альністю «АНАФІ ТРЕЙД» (89421, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, будинок 8, код ЄДРПОУ 43915797) на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) суму 5 323 115,51 грн. (п`ять мільйонів триста двадцять три тисячі сто п`ятнадцять гривень 51 коп.) заборгованості, а також суму 79 846,73 грн. (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 73 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 23.10.2023

Суддя О. Ф. Ремецькі