Рішення

від 16.08.2023 по справі 911/1432/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1432/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК»

до Білоцерківської міської ради Київської області

про скасування рішення та визнання поновленим Договору оренди землі

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК» до Білоцерківської міської ради Київської області про скасування рішення та визнання поновленим Договору оренди землі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2022 року відкрито провадження у справі № 911/1432/22, справу призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.09.2022 року.

Відповідач в підготовче засідання 21.09.2022 року не з`явився, вимоги ухвали Господарського суду від 19.08.2022 року не виконав.

Оскільки судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання відповідачем ухвали суду від 19.08.2022 року з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, підготовче засідання відкладалось на 07.11.2022 року.

07.11.2022 року до канцелярії Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в підготовче засідання 07.11.2022 року не з`явився. Враховуючи необхідність витребування доказів, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання на 28.11.2022 року.

28.11.2022 року до канцелярії Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання, яким останній просить відкласти підготовче засідання.

Сторони в підготовче засідання 28.11.2022 року не з`явилися, вимоги ухвали від 07.11.2022 року не виконали.

Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання суд дійшов висновку про його задоволення.

Оскільки судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання відповідачем ухвали суду від 07.11.2022 року з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, підготовче засідання відкласти на 22.12.2022 року.

Сторони в підготовче засідання 22.12.2022 року не з`явилися, вимоги ухвали від 07.11.2022 року не виконали, відповідач про причини неявки та невиконання вимог ухвали суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2022 року підготовче засідання відкладене на 16.01.2023 року.

Відповідач в підготовче засідання 16.01.2023 року не з`явився, сторони вимог ухвали від 07.11.2022 року не виконали, відповідач про причини неявки та невиконання вимог ухвали суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2023 року підготовче засідання відкладене на 06.03.2023 року.

30.01.2023 року через канцелярію суду представником позивача подано відповідь на відзив.

Представником відповідача 01.03.2023 року до Господарського суду Київської області подано лист.

Відповідач у підготовче засідання 06.03.2023 року не з`явився. У зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів, що не дає можливості з`ясувати усі обставини, передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, і перешкоджає завершенню підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання на 22.03.2023 року.

20.03.2023 року через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представником відповідача 23.03.2023 року до Господарського суду Київської області подано супровідний лист з доданими до нього додатковими доказами.

Сторони в підготовче засідання 20.03.2023 року не з`явилися, позивач вимоги ухвали суду від 07.11.2022 року не виконав, відповідач вимоги ухвали суду від 06.03.2023 року виконав частково.

У зв`язку з необхідністю повторного витребування додаткових доказів, що не дає можливості з`ясувати усі обставини, передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, і перешкоджає завершенню підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2023 року підготовче засідання відкладене на 19.04.2023 року.

11.04.2023 року через канцелярію суду Білоцерківською міською радою Київської області подано письмові пояснення по суті спору.

Представником позивача 18.04.2023 року до Господарського суду Київської області подано додаткові пояснення по суті спору.

Відповідач в підготовче засідання 06.03.2023 року не з`явився.

У зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів, що не дає можливості з`ясувати усі обставини, передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, і перешкоджає завершенню підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2023 року підготовче засідання відкладено на 01.05.2023 року.

Відповідач в підготовче засідання 01.05.2023 року не з`явився, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково дослідний проектний інститут Київ-Проект» вимог ухвали Господарського суду Київської області від 19.04.2023 року не виконало.

У зв`язку з необхідністю повторного витребування додаткових доказів, що не дає можливості з`ясувати усі обставини, передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, і перешкоджає завершенню підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.05.2023 року відкладено підготовче засідання на 24.05.2023 року.

У зв`язку з відрядженням судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 24.05.2023 року не відбулося і було перенесено на 19.07.2023 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 19.07.2023 року не з`явився, про причини неявки не повідомив.

В підготовочому засіданні 19.07.2023 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.08.2023 року.

В судове засідання 16.08.2023 року позивач та відповідач не з`явились, позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 16.08.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК» подано позов до Білоцерківської міської ради Київської області про скасування рішення та визнання поновленим Договору оренди землі.

Позивач зазначає, що 20.02.2012 року між Білоцерківською міською радою (відповідач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК» (позивач, Орендар) було укладено Договір оренди № 21 (далі Договір оренди), Договір було укладено на підставі Рішення Білоцерківської міської ради № 473-19-VІ від 26.01.2012 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок та передачу земельних ділянок в оренду».

Відповідно до умов Договору оренди Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку під розміщення торгово-молодіжного комплексу, яка знаходиться в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 53, загальною площею 0,5449 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:07:003:0005. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 279 272,37 грн.

Договір оренди було укладено строком на 5 років. Відповідно до п. 8 Договору оренди передбачено, що після закінчення сіроку його дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору оренди повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як інше речове право 23.01.2017 року за № 18738510.

25.07.2017 року Білоцерківська міська рада Київської області на підставі відповідної заяви позивача Рішенням № 872-32-VII поновила строк дії Договору оренди на 5 років, тобто до 20.02.2022 року.

Позивач зазначає, що продовжував сумлінно виконувати свої зобов`язання за Договором оренди, вчасно сплачував орендну плату та здійснював господарську діяльність на території орендованої землі.

15.11.2021 року позивач подав до Білоцерківської міської ради Київської області Заяву про поновлення Договору оренди землі в строк, визначений п. 8 Договору оренди, а також надав усі необхідні для цього документи.

Однак, як зазначає позивач, в порушення визначеного ст. 33 Закону України «Про оренду землі» порядку, відповідач в місячний строк не надав відповідь на Заяву позивача про поновлення Договору оренди.

В той же час, Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 17.02.2022 року № 2620-26-VIII позивачу було відмовлено у поновленні Договору оренди землі від 20.02.2012 року № 21, без надання жодних пояснень та обгрунтувань причин такої відмови.

Позивач вважає вищезазначене Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 17.02.2022 року № 2620-26-VIII протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням таким рішенням та діями відповідача встановленого ст. 777 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

Позивач зазначає, що в межах визначеного Договором оренди строку до закінчення дії Договору оренди землі, а саме 15.11.2021 року, направив відповідачу заяву (лист-повідомлення) про поновлення Договору з проектом додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі, проте відповідач відповіді на лист позивача не надав.

Водночас, до закінчення строку дії Договору (20.02.2022 року) відповідачем 17.02.2022 року прийнято Рішення № 2620-26-VIII про розгляд заяви про поновлення договору оренди землі Товариству з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК», яким позивачу відмовлено у поновленні Договору оренди землі № 21 від 20.02.2012 року (припинено Договір).

При цьому, відповідач не надіслав позивачу заперечення в обумовлені законом строки, чим порушив положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі», зокрема, ч. 5 зазначеної норми стосовно направлення орендодавцем листа-повідомлення про прийняте рішення у місячний строк та отримання цього листа-повідомлення орендарем у визначені законом строки.

Крім того, після закінчення строку, на який було укладено Договір оренди землі № 21 від 20.02.2012 року, відповідач не вимагав від позивача повернення земельної ділянки. Позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачує орендні платежі.

Відповідно до ч. 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою відновлення свого порушеного переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк і просить:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 17.02.2022 року № 2620-26-УІІІ «Про поновлення договору оренди землі Товариству з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК» відмовлено у поновленні Договору оренди землі № 21 від 20.02.2012 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як інше речове право 23.01.2017 року за № 18738510;

-визнати поновленим Договір оренди землі від 20.02.2012 року № 21, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як інше речове право 23.01.2017 року за № 18738510, на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені Договором, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк, на тих самих умовах, в редакції, викладеній в Додатку № 14 до позовної заяви.

В ході розгляду справи відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке перебуває у сфері їх компетенції.

Відповідач зазначив, що за наслідками розгляду поданої позивачем заяви від 15.11.2021 року відповідачем було прийнято рішення від 17.02.2022 року № 2620-26-УІІІ «Про розгляд заяви про поновлення договору оренди землі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК», яким відмовлено в поновленні Договору оренди землі від 20.02.2012 року № 21 Товариству з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК» на земельну ділянку з цільовим призначенням 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (вид використання - для експлуатації та обслуговування торгово-молодіжного комплексу - нежитлова будівля літера «В») за адресою: вулиця Леваневського, 53, місто Біла Церква, Білоцерківський район площею 0,5449 га з кадастровим номером: 3210300000:07:003:0005 строком на 5 (п`ять) років за рахунок земель населеного пункту міста Біла Церква, враховуючи Протокол постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища від 29.12.2021 року № 42.

При цьому, відповідач зазначив, що діяв в межах повноважень, визначених статтями 33, 79-1, 116, 118, 121, 122, частин другої, третьої статті 134 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України «Про землеустрій», статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім цього, відповідач зазначив, що згідно з інформацією Управління регулювання земельних відносин від 12.09.2022 року № 543/01-07 на засіданні постійної комісії Білоцерківської міської ради з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, що відбулось 29.12.2021 року, за результатом розгляду питання щодо поновлення Договору оренди землі від 20.02.2012 року № 21, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як інше речове право 23.01.2017 року за № 18738510 Товариству з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК» на земельну ділянку з цільовим призначенням 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (вид використання - для експлуатації та обслуговування торгово-молодіжного комплексу - нежитлова будівля літера «В») за адресою: вулиця Леваневського, 53, місто Біла Церква, Білоцерківський район площею 0,5449 га з кадастровим номером: 3210300000:07:003:0005 строком на 5 (п ять) років за рахунок земель населеного пункту міста Біла Церква, Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради проінформовано членів постійної комісії про те, що в управлінні відсутня інформація про видачу містобудівних умов і обмежень/архітектурно-планувального завдання забудови земельної ділянки щодо будівництва вищезазначеної будівлі.

Крім того, на територію місця розташування зазначеної земельної ділянки рішенням Білоцерківської міської ради від 27.12.2018 року за № 3206-63-УІІ затверджено детальний план території сектору № 25 міста Біла Церква, обмеженого вул. Леваневського, вул. Некрасова, вул. Героїв Крут, вул. Молодіжною та існуючою межею міста. Відповідно до зазначеного детального плану, ділянка відноситься до території загального користування, а нежитлова будівля, розташована на ній - відображена як руїна.

Враховуючи зазначене вище, відповідач стверджує, що ним було прийнято спірне рішення в межах і у спосіб передбачений чинним законодавством України.

У відповіді на відзив позивач зазначив про необґрунтованість та непідтвердженість викладених у відзиві обставин.

Зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржуване Рішення від 17.02.2022 року №2620-26-УІІІ, діяв свавільно та недобросовісно, порушив процедуру реалізації позивачем переважного права на поновлення Договору оренди землі відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

З урахуванням своєчасного і належного виконання орендарем земельної ділянки своїх зобов`язань щодо повідомлення Орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,5449 га, яка розташована в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 53 (кадастровий номер 3210300000:07:003:0005) шляхом направлення Заяви (листа-повідомлення) про поновлення Договору оренди землі від 15.11.2021 року з проектом Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 20.02.2012 року № 21, Орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, тому відмову не можна вважати вмотивованою та обґрунтованою.

В ході розгляду спору з врахуванням позовних вимог та заперечень відповідача, судом досліджено та встановлено наступні обставини.

Як визначено ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент виникнення переважного права), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент виникнення переважного права) визначено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (ч.3).

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4).

Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент виникнення переважного права) визначено, що орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до п. 8 Договору оренди передбачено, що після закінчення строку його дії Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору оренди повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

25.07.2017 року Білоцерківська міська рада Київської області на підставі відповідної заяви позивача Рішенням № 872-32-VII поновила строк дії Договору оренди на 5 років, тобто до 20.02.2022 року.

15.11.2021 року позивач подав до Білоцерківської міської ради Київської області Заяву про поновлення Договору оренди землі в строк, визначений п. 8 Договору оренди, а також надав усі необхідні для цього документи.

Таким чином, як свідчать долучені до позову документи, відповідну Заяву про поновлення Договору оренди в порядку ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивач подав відповідачу 15.11.2021 року, про що проставлено відповідну відмітку на Заяві. Подання відповідної заяви відповідає строкам, визначеним п. 8 Договору оренди та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Однак, в порушення визначеного ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» порядку, відповідач в місячний строк не надав відповідь на Заяву позивача про поновлення Договору оренди.

В той же час, Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 17.02.2022 року № 2620-26-VIII позивачу було відмовлено у поновленні Договору оренди землі від 20.02.2012 року № 21, без надання належних пояснень та обгрунтувань причин такої відмови.

Дослідивши наведене Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 17.02.2022 року № 2620-26-VIII, яким позивачу було відмовлено у поновленні Договору оренди землі від 20.02.2012 року №21, судом встановлено, що таке рішення прийнято відповідачем з порушенням строку та процедури, визначеної у ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент виникнення переважного права).

Зокрема, відповідне рішення прийнято лише 17.02.2022 року, в той час, як заява позивачем подавалась 15.11.2021 року. Відповідне рішення в якості обґрунтувань відмови в поновленні Договору оренди містить посилання на Протокол постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища від 29.12.2021 року № 42. При цьому, спірне рішення відповідача не містить обґрунтованих результатів перевірки надісланого позивачем листа-повідомлення з проектом договору оренди на відповідність вимогам закону, не зазначено в чому полягає його невідповідність і яким вимогам закону.

Згідно з ч. 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент виникнення переважного права) відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Наведене свідчить про зволікання у вирішенні питання про укладення договору оренди землі на новий строк. Відповідні обставини відповідачем не спростовані, поважність причин зволікання з вирішенням питання про укладення договору оренди землі на новий строк відповідачем не обґрунтована та не доведена.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, яка викладена в постанові від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17, у відповідь на звернення орендаря має бути надіслано саме лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення і така відповідь має бути надана у місячний термін з моменту звернення орендаря за поновленням договору.

З врахуванням викладених у позові обставин та наданих відповідачем заперечень, для з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, судом було витребувано у сторін письмові пояснення щодо наявності на спірній земельній ділянці будівель, коли, хто і на якій підставі їх будував.

У відповідача було витребувано Протокол постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища від 29.12.2021 року № 42, яким обґрунтовано оскаржуване рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 2620-26-VIII від 17.02.2022 року.

Відповідачем надано витяг з Протоколу постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища від 29.12.2021 року № 42, в якому в п. 16 розглянуто питання поновлення Договору оренди позивачу і у відповідному Протоколі не зазначено про причини відмови. Зазначено лише про результати голосування комісії з посиланням на зауваження Управління містобудування та архітектури.

Судом було витребувано у відповідача відповідний висновок Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради в якому міститься зауваження щодо будувництва споруд за адресою вулиця Леваневського, 53, м. Біла церква, Київська області, якими керувалась комісія з питань земельних відносин при наданні висновку, згаданого у Протоколі від 29.12.2021 року № 42.

У відповідача також витребовувались достовірні докази визнання будівель руїною, що відображені в детальному плані тириторії сектору № 25 міста Біла Церква.

Як зазначив відповідач, відповідний висновок Уравління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, в якому міститься зауваження щодо будувництва споруд за адресою вулиця Леваневського, 53, м. Біла церква, Київська області, у нього відсутній, в той же час, відповідач надав Викопіювання з детального плану території сектору № 25 м. Біла Церква, в якому, за його твердженням, міститься документальне підтвердження визнання будівлі руїною.

Однак, з наданих відповідачем документів неможливо встановити ні факту, ні підстав визнання будівлі руїною.

В ході розгляду спору судом у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково дослідний проектний інститут Київ-Проект», як розробника детального плану тириторії сектору № 25 міста Біла Церква, витребовувались письмові пояснення з документально підтверджуючими доказами визнання будівель руїною, що відображені в детальному плані тириторії сектору № 25 міста Біла Церква, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: вул. Проспект Незалежності, 53, м. Біла Церква.

Відповідні вимоги суду залишені Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково дослідний проектний інститут Київ-Проект» без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідачем не доведено належними та достовірними доказами факту визнання розташованих на спірній земельній ділянці будівель руїною.

В той же час, на виконання вимог суду відповідач зазначив, що юридичним управлінням Білоцерківської міської ради підготовлено службову записку від 31.01.2023 року щодо обстеження земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:07:003:0005 площею 0,5449 та розташована за адресою: прос. Незалежності 53 м. Біла Церква на предмет наявності на вказаній земельній ділянці будівель, коли хто і на якій підставі будував.

Структурними підрозділами Білоцерківської міської ради на виконання службової записки проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:07:003:0005 площею 0,5449 га розташована за адресою: прос. Незалежності 53 м. Біла Церква та складено відповідний Акт обстеження земельної ділянки від 09.02.2023 року № 2/02 із змісту якого встановлено, що на обстеженій земельній ділянці кадастровий номер 3210300000:07:003:0005 площею 0,5449 га виявлено функціонуюче кафе «GHILI GRILL» з літнім майданчиком.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.06.2021 року зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. В загальною площею 109,9 кв.м заклад громадського харчування та торгівлі з літнім майданчиком. Власником якої є ТОВ «Ротоцьке БЦК».

За інформацією Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради документи дозвільного характеру на будівництво будівель за вищевказаною адресою не видавались.

Згідно наданої інформації відділу Державного архітектурно будівельного контролю Білоцерківської міської ради на вищевказаній земельній ділянці розташована нежитлова будівля, що містить ознаки капітального будівництва. Однак, інформація про внесення до єдиного реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей щодо документів, що надають право на виконання підготовчих будівельних робіт, підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: прос. Незалежності 53 м. Біла Церква, Київської області у відділі відсутні.

Враховуючи вищевикладене, відповідач стверджує, що оскільки дозвільних документів на будівництво нежитлової будівлі літ. В за адресою: прос. Незалежності 53 м. Біла Церква не видавалось, то згадана вище будівля є самочинним будівництвом, яке відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України не породжує виникнення права власності на нього.

Позивачем в спростування наданих відповідачем доказів та пояснень надано Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.08.2011 року, за яким позивач придбав у ПП «Техмаш-ТМ» нежитлову будівлю літ. «В» площею 120 кв.м у м. Біла Церква по вул. Леваневського, 53, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:07:003:0005 площею 0,5449 га і належить продавцю на праві оренди. В свою чергу, як вбачається з умов наведеного Договору купівлі-продажу, відповідна нежитлова будівля була придбана продавцем ще у 2006 році, тобто на земельній ділянці принаймні станом на 2006 рік існував об`єкт нерухомості нежитлова будівля, зареєстрований в установленому порядку.

Таким чином, враховуючи, що будівля існувала задовго до її придбання позивачем і принаймні з 2006 року існувала як об`єкт нерухомості, посилання відповідача на відсутність в Управлінні містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради документів дозвільного характеру на будівництво будівель за наведеною адресою (що до того ж не підтверджено жодним офіційним документом) не може спростовувати правомірності її будівництва та факту існування як об`єкту нерухомості.

Виявлення порушень щодо забудови земельної ділянки тягне за собою визначені законодавством наслідки, які застосовуються у визначеному законодавством порядку.

З огляду на наведені обставини щодо існування будівлі та її придбання позивачем ще у 2011 році як вже побудованої та зареєстрованої, посилання відповідача на дані Єдиного реєстру будівельної діяльності щодо відсутності документів стосовно будівництва та прийняття в експлуатацію будівлі, безпідставні і не впливають на правовідносини щодо переважного права оренди земельної ділянки. До того ж будівля не визнана в установленому порядку самочинним будівництвом.

Як визначено ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинні на червень 2011 року придбання позивачем будівлі), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Аналогічні положення містились у ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла у відповідний період набуття позивачем у власність об`єкту нерухомості.

Таким чином, придбання позивачем у 2011 році будівлі за Договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.08.2011 року, в якому вказано плошу і кадастровий номер земельної ділянки, свідчить про існування відповідного об`єкту нерухомості та перехід до позивача права користування земельною ділянкою, на якій розташована відповідна нерухомість.

Також суд зауважує, що самі по собі результати голосування Постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища за відсутності достатніх підстав та документально підтверджених в установленому порядку обґрунтувань, не можуть покладатись в основу правомірності рішення про відмову в продовженні Договору оренди з особою, на якій розташовано належні їй об`єкти нерухомості.

Щодо викладених відповідачем у відзиві тверджень, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке перебуває у сфері їх компетенції, суд зауважує, що згідно зі ст. 19 Конституції України та інших норм законодавства, які визначають повноваження органів місцевого самоврядування, існує застереження «в межах закону».

Суд критично оцінює твердження відповідача про застосування дискреційних повноважень у вирішенні питання про регулювання земельних відносин, оскільки в відповідні питання чітко врегульовані законодавством.

З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність та зволікання з укладенням Додаткової угоди про продовження Договору оренди землі на новий строк, чим порушено визначене ст. 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання укладеною Додаткової угоди.

Щодо оскаржуваного Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 17.02.2022 року №2620-26-VIII, суд зазначає, що таке рішення прийнято поза строками процедури продовження Договору оренди землі, що свідчить про протиправну бездіяльність та зволікання відповідача.

Відповідне рішення є необґрунтованим та неправомірним, оскільки суперечить фактичним обставинам та нормам законодавства і не містить обгрунтованих підстав відмови в продовженні Договору оренди землі на новий строк.

Щодо посилань відповідача, що на територію місця розташування спірної земельної ділянки рішенням Білоцерківської міської ради від 27.12.2018 року за № 3206-63-УІІ затверджено детальний план території сектору № 25 міста Біла Церква, обмеженого вул. Леваневського, вул. Некрасова, вул. Героїв Крут, вул. Молодіжною та існуючою межею міста, відповідно до якого ділянка відноситься до території загального користування, тобто змінено її функціональне призначення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла як на період існування спірних правовідносин щодо продовження дії Договору, так і на момент прийняття оскаржуваного рішення) зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

З огляду на зміст ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи не застосовуються обмеження у передачі земельних ділянок у власність чи користування.

Також, згідно з ч. 10 ст. 20 Земельного кодексу Уікраїни визначено, що включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов`язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

Таким чином, посилання відповідача на зміну функціонального призначення земельної ділянки жодним чином не впливає на можливість користування нею у порядку та способах, встановлених до такої зміни функціонального призначення.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В пункті 5.7 постанови Верховного Суду від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17 зазначено, що у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку Орендодавця не можна визнати добросовісною.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 24.06.2003 р. у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії» встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих муніципалітетом за орендним договором.

Крім того, у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

У справі Steel and others v. The United Kingdom Європейський суд з прав людини наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Також, як зазначає Верховний Суд у Постанові від 20.05.2020 року у справі №905/650/19, для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення».

З обставин спору вбачається, що позивач продовжував сумлінно виконувати свої зобов`язання за Договором оренди, вчасно сплачував орендну плату та здійснював господарську діяльність на території орендованої землі.

З обставин спору вбачається, що відповідачем порушено право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення Договору оренди на новий строк, а отже і на укладення Додаткової угоди до договору. Недотримання відповідачем встановленого законом порядку розгляду питання про поновлення Договору оренди на новий строк з посиланням на дискрекційні повноваження, породжує правову невизначеність та порушує принцип «належного урядування».

Враховуючи викладене, наявні підстави для захисту порушеного права позивача на поновлення Договору оренди землі шляхом визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 20.02.2012 року № 21 на той самий строк та на тих самих умовах.

Також за наслідками розгляду спору судом встановлено неправомірність рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 17.02.2022 року № 2620-26-VIII «Про розгляд заяви про поновлення договору оренди землі Товариству з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК», яким позивачу безпідставно та незаконно відмовлено в поновленні договору оренди та позбавлено права користування земельною ділянкою, на якій розташована належна позивачу нерухомість.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 17.02.2022 року № 2620-26-VIII «Про розгляд заяви про поновлення договору оренди землі Товариству з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК», яким відмовлено в поновленні Договору землі від 20.02.2012 року № 21, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як інше речове право 23.01.2017 року за № 18738510.

3. Визнати поновленим Договір оренди землі від 20.02.2012 року № 21, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як інше речове право 23.01.2017 року за № 18738510 на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені Договором, вважаючи укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 20.02.2012 року № 21 на 5 (п`ять) років.

4. Стягнути з Білоцерківської міської ради Київської області (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15, код 26376300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротоцьке БЦК» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 77, код 35216494) 4962,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.10.2023 р.

Суддя Т.П. Карпечкін