Рішення

від 11.10.2023 по справі 916/3497/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3497/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.,

секретар судового засідання Курко Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Тодорашко А.В.;

від відповідача: Попова О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28; код ЄДРПОУ 01125821);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 72; код ЄДРПОУ 41686588);

про стягнення 1 333 204,07 грн.

1. Суть спору.

19.12.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3610/22) ПРАТ «УДП» до відповідача ТОВ «ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ», в якій позивач просить суд, з урахуванням уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 333 204,07 грн. у т.ч.: суму основного боргу у розмірі 921 396,98 грн, пеню у розмірі 151733,38 грн, 3% річних у розмірі 28560 грн, інфляційні втрати у розмірі 231 513,71 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг плавкраном СПК-І/35 від 01.01.2022 №КСБСРЗ/1 в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

16.01.2023 до суду від позивача надійшла заява (вх.№1370/23) про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2023 було відкрито провадження у справі №916/3497/22 за правилами загального позовного провадження підготовче засідання призначено на 08.02.2023.

08.02.2023 до суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № 3947/23).

У судовому засіданні 08.02.2023 судом було оголошено ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду справи на 20.03.2023.

14.03.2023 від позивача до суду надійшли уточнена позовна заява (вх. № 79448/23) та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх. № 8096/23).

20.03.2023 до суду від ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 8839/23).

У судовому засіданні 20.03.2023 судом, за результатом задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.04.2023.

10.04.2023 до суду від ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11612/23).

У судовому засіданні 10.04.2023 судом, за результатом задоволення усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи на 22.05.2023.

У судовому засіданні 22.05.2023 судом було оголошено ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду справи на 12.06.2023. При цьому, судом встановлено строки для надання відповіді на відзив до 02.06.2023, заперечень до 12.06.2023.

22.05.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 16834/23).

12.06.2023 до суду від ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО до суду надійшла заява, у якій позивач повідомив про заміну свого представника (вх. № 19285/23) та надав письмові пояснення (вх. № 19286/23).

У судовому засіданні 12.06.2023 судом, за результатом задоволення усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.04.2023, а також продовжено строк для подання до суду заперечень до 30.06.2023.

У судовому засіданні 30.06.2023 суд оголосив протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження у справі № 916/3497/22 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 06.09.2023.

17.08.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення письмових пояснень (вх. № 28139/23).

У судовому засіданні 06.09.2023 суд дійшов висновку, що спір по справі №916/3497/22 розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в зв`язку з чим судом було оголошено перерву у розгляді справи до 04.10.2023.

04.10.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 34949/23).

У судовому засіданні 04.10.2023 судом, за результатом задоволення клопотання позивача про відкладення судового засідання, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.10.2023.

В судове засідання, призначене на 11.10.2023, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а також з`явився представник відповідача який заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 11.10.2022 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО.

Позивач повідомив, що між ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (виконавець) та ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ (замовник) було укладено договір про надання послуг плавкраном СПК-І/35 від 01.01.2022 № КСБСРЗ/1 (Договір).

Згідно тверджень позивача, станом на 01.03.2023 сума основного боргу, яка не сплачена відповідачем складає 921396,98 грн:

- згідно Акту прийняття-передачі наданих послуг від 31.01.2022 р. вартість наданих послуг становить 519612,12 грн;

- згідно Акту прийняття-передачі наданих послуг від 23.02.2022 р. вартість наданих послуг становить 389584,86 грн;

- згідно Акту відшкодування витрат по управлінню від 31.01.2022 р. становить 6100 грн;

- згідно Акту відшкодування витрат по управлінню від 23.02.2022 р. становить 6100 грн.

Таким чином, позивач вважає, що ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ не виконало своєчасно свої зобов`язання за договором про надання послуг плавкраном СПК-І/35 від 01.01.2022 № КСБСРЗ/1, а саме пункт 5.1., відповідно до якого замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплатити надані послуги в розмірі, встановленому у Договорі, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 909196,98 грн, яка стала підставою для нарахування позивачем до стягнення: 151 733,38 грн пені, 28560 грн 3 % річних, 231513,71 грн інфляційних втрат за актами надання послуг та відшкодування витрат на управління.

У письмових поясненнях позивач звертає увагу суду, що відповідач не заперечує таку обставину, як факт отримання послуг за Договором, а також те, що відповідачем було підписано без зауважень всі акти прийняття-передачі наданих послуг та акти відшкодування витрат, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відтак, на думку позивача, обов`язок оплати відповідачем послуг за Договором настав при підписанні ним актів прийняття-передачі наданих послуг згідно з Договору, відповідно, строк оплати у відповідності з ч. 2 ст. 530 ЦК України за актами від 31.01.2022 сплив 07.02.2022 року та за актами від 23.02.2022 02.03.2022 року.

Щодо відсутності в актах відомостей щодо обсягу наданих послуг, в зв`язку із чим акти нібито не є первинними документами позивач наголошує, що згідно п. 2.1 Договору ціну послуг за Договором встановлено за добу, а не за обсяг наданих послуг.

Крім того, позивач зазначає, що згідно п. 3.3 Договору замовник оплачує вартість послуг плавкрана незалежно від обсягу виконаних робіт.

А також позивач повторно наголошує, що згідно п. 3 актів прийняття- передачі наданих послуг, підписаних Відповідачем, «жодних претензій по якості та обсягу послуг Замовник не має».

Позивач звертає увагу, що діючим законодавством України та Договором не передбачено обов`язкового досудового врегулювання спору шляхом надсилання претензії.

Водночас сума заборгованості, виставлена в претензії, зазначена у розрізі заборгованості відповідача як юридичної особи боржника за надання послуг плавкраном СПК-1/135 за кількома договорами, а при надісланні претензії Відповідачу було взято до уваги заборгованість ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ за значно більший період, ніж у позові. В той же час, претензія містить вимогу сплатити заборгованість в тому числі і за актами від 31.01.2022 та 23.02.2022, заборгованість за якими є предметом позовної заяви по даній справі.

Також позивач зазначає, що позовна заява по справі вважається поданою 19.12.2022 та відповідно річний строк позовної давності щодо стягнення пені не є пропущеним.

3.2. Доводи ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ.

Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та звертає увагу на положення п.3.2 Договору, де передбачено, що остаточний розрахунок за надані послуги проводиться після підписання відповідних Акта приймання-передач наданих послуг або Акта наданих послуг (далі - «Акт наданих послуг») протягом 5 банківських днів з дня підписання Акту наданих послуг та отримання належним чином оформленого рахунку від виконавця.

Таким чином, на думку відповідача, його обов`язку щодо оплати наданих послуг в строки передбачені договором кореспондує обов`язок позивача не лише надати послуги, а й виставлення належним чином оформленого рахунку на оплату наданих послуг.

Однак відповідач звертає увагу суду, що жодних доказів виставлення та направлення на адресу ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ належним чином оформленого рахунку разом з актами приймання-передачі наданих послуг позовна заява та додатки до неї не містить.

Також відповідач зазначає, що у заяві про усунення недоліків позивач зазначає, що Договором не передбачено досудового врегулювання спору, а в уточненій позовній заяві позивач підтверджує, що ним надсилалася претензія про сплату боргу, копію якої додано до позовної заяви. Відповідач вважає, що додана претензія не є належним та допустимим доказом, оскільки претензія позивача від 01.07.2022 про сплату заборгованості у розмірі 1с019 977,19 грн., а сума позовних вимог по основному боргу становить 909 196,98 грн., що свідчить про невідповідність розміру заборгованості за претензією та розміру позовних вимог. Крім того відповідач звертає увагу суду, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором від 01.01.2022 № КСБСРЗ/1 тоді як у претензії підставою виникнення зобов`язань позивачем зазначено договір № КСБСР/125 від 19.08.2020 року, який не має жодного відношення до обставин справи.

Також відповідач зауважує, що згідно з доданого позивачем розрахунку штрафних санкцій вбачається, що ним нараховано пеню за період січень-лютий 2022 року, тобто з пропуском строків, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України.

Стосовно розрахунку 3% та інфляційних втрат, відповідач зазначає, що в розрахунку відсутні періоди за які нараховані дані фінансові санкції, за не виконання яких саме зобов`язань застосовано фінансові санкції. Таким чином доданий розрахунок є необґрунтованим, а фінансові санкції позивачем нараховано неправомірно та з порушенням строків застосування штрафних санкцій.

У поясненнях до позовної заяви про стягнення заборгованості відповідач зауважує, що на сьогодні підприємство відповідача не працює. Здійснювати діяльності немає можливості через введення військового стану в країні, працівники вимушено перебувають у відпустках за власний рахунок, а тому в даному випадку покладення такого додаткового тягаря, як стягнення пені та інших штрафних санкцій це не є справедливим та необхідним навантаженням на і так не функціонуюче підприємство. Такі дії можуть лише призвести до повного банкротства підприємства.

Водночас відповідач зауважує, що пункт Договору не містить періоду, який необхідно враховувати при застосуванні подвійної облікової ставки НБУ, оскільки облікова ставка НБУ є змінною величиною. Таким чином, на думку відповідача, умовами укладеного Договору не встановлений конкретний розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого статтею 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом шести місяців. Позовну заяву подано в строки, які значно перевищують законодавчо встановлені.

Зважаючи на наявність пропуску строку звернення до суду із вимогами про стягнення пені, відповідачем заявлено про застосування судом строку позовної давності.

Також відповідач звертає увагу суду, що в даній справі відповідальність сторін чітко обмежена положеннями договору, у ньому немає відсилання до виникнення відповідальності відповідно до законодавства. В такому випадку, застосування таких видів відповідальності як 3% річних і інфляційні втрат взагалі є безпідставним та надуманим з боку позивача.

4. Обставини справи, встановлені судом.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.01.2022 між ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (виконавець) та ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ (замовник) було укладено договір надання послуг плавкраном СПК-І/35 від 01.01.2022 № КСБСРЗ/1 (Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надати послуги плавкраном СПК-1/35 (далі - «Послуги»), а замовник зобов`язується прийняти такі послуги та оплатити їх у порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно п. 1.2. якого, плавкран СПК-І/35 для надання послуг надається Замовнику в тому стані, фактично в якому він перебуває на даний час.

У п. 2.1.договору сторони досягли згоди, що ціна послуг за даним Договором становить 16 366,92 грн з ПДВ на добу, що еквівалентно 600,00 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на дату укладання даного Договору (100 дол. США - 2727,82 грн).

Положеннями п. 3.1. Договору передбачено, що замовник оплачує вартість послуг за даним Договором шляхом банківського переведення грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця у вигляді передплати послуг, протягом 5 банківських днів з дати отримання від виконавця оформленого попереднього рахунку.

Відповідно до п. 3.2. Договору, остаточний розрахунок за надані послуги проводиться після підписання відповідного Акта приймання-передачі наданих послуг або Акта наданих послуг (надалі «Акт наданих послуг») протягом 5 банківських днів з дня підписання Акту наданих послуг, та отримання належним чином оформленого рахунку від Виконавця

Замовник оплачує вартість Послуг плавкрана СПК-І/35 незалежно від обсягу виконаних ним робіт (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, до початку надання послуг замовник надсилає виконавцю лист-заявку, в якій зазначається про орієнтовну дату початку надання послуг.

Згідно п. 4.2. Договору, початок надання послуг та їх завершення визначається сторонами згідно акту приймання-передачі плавкрана СПК-І/35 в роботу (з роботи).

У п. 4.4. Договору передбачено, що виконавець надає замовнику послуги щодобово протягом строку дії даного Договору.

Замовник відшкодовує виконавцю витрати, що несе виконавець при наданні послуг, а саме: витрати на буксирування плавкрану СПК-І/35 до місця надання послуг та в зворотному напрямку, витрати за отримання дозвільних документів на плавкран СПК-І/35 (крім витрат на отримання дозвільних документів від ДП «Кваліфікаційне товариство Регістр судноплавства України», а також витрат пов`язаних з отриманням дозвільних документів від ДП «Кваліфікаційне товариство Регістр судноплавства України»), та інші витрати у тому числі, але не виключно: витрати на лоцманські проводки, витрати за стоянку в місці надані Послуг, портові збори (п. 4.6. Договору).

Відповідно до п. 4.7. Договору, здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом наданих послуг з зазначенням обсягу наданих послуг.

Згідно п. 4.8. Договору, за результатами наданих протягом звітного місяця послуг виконавець готує та передає на погодження замовнику два примірники акту наданих послуг. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів розглянути та підписати вказаний акт або надати письмові мотивовані заперечення. Після підписання Замовник передає один примірник підписаного акту Виконавцю.

У випадку наявності у Замовника зауважень до акту наданих послуг, такі недоліки усуваються Виконавцем протягом 3 робочих днів з моменту отримання письмових мотивованих зауважень від Замовника. Після усунення недоліків погодження акту відбувається у порядку, встановленому цим пунктом Договору.

У випадку, якщо протягом 5 робочих днів Виконавець не отримає підписаний Замовником примірник акту або обґрунтованої відмови, акт вважається підписаним, а послуга такими, що надані належним чином.

У п. 7.4. Договору сторони погодили, що за порушення замовником строків виконання зобов`язання, виконавець має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Сплата пені не звільняє Сторону, яка порушила зобов`язання, що виникає з цього Договору, від виконання зобов`язання належним чином (п. 7.5. Договору).

Відповідно до п. 8.1.Договору, жодна із сторін цього Договору не несе відповідальності перед іншою стороною за несвоєчасність, або неможливість виконання своїх зобов`язань внаслідок дії непереборної сили у тій мірі, у якій таке прострочення або невиконання не можуть бути віднесені за рахунок вини або недогляду сторони, яка посилається на несвоєчасність або неможливість виконання своїх зобов`язань за Договором у зв`язку з обставинами непереборної сили.

Згідно п. 8.2. Договору, використане у п. 8.1 поняття дії непереборної сили означає випадки, які не піддаються розумному контролю сторони, яка проголошує форс-мажорні обставини, в тому числі, але не обмежуючись цими, такі події, як війна, блокада, ембарго, випадки громадянської непокори працівників або будь-які закони, декларації, норми, вказівки та декрети, що видані державними органами та знаходяться під їх контролем.

У випадку настання обставин непереборної сили строк виконання зобов`язань за Договором відкладається на той час, на протязі якого будуть діяти такі обставини. Якщо такі обставини та їх наслідки будуть тривати більше трьох місяців, то кожна із Сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за Договором, і у цьому випадку жодна із Сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною можливих збитків (п. 8.3. Договору).

У п. 8.4. Договору передбачено, що сторона, для якої настала неможливість виконання зобов`язань за Договором, повинна про настання таких обставин невідкладно повідомити (факсом або телексом) іншу сторону, а також у п`ятнадцятиденний термін надіслати поштою зареєстроване повідомлення, видане Торгово-промисловою палатою України, або іншим компетентним органом держави.

Відповідно до п. 8.5.Договору, належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості є довідки, що видаються відповідно Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом держави.

У п. 9.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 30.06.2022 року, а в частині розрахунків - до повного виконання.

За взаємною згодою сторін строк дії даного Договору може бути подовжено шляхом укладання сторонами додаткової угоди.

Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 9.2. Договору).

Із акту приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2022 вбачається, що ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (виконавець) та ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ (замовник) було підтверджено, що згідно умов Договору надання послуг плавкраном СПК-1/35 № КСБСРЗ/01 від 01.01.2022 року:

1. В період з 01.01.2022 року по 31.01.2022 року Виконавець надав послуги плавкраном СПК-1/35, а Замовник прийняв такі послуги.

2. Вартість послуг становить 519 612,12 грн, у тому числі ПДВ - 86 602,02 грн.

3. Жодних претензій по якості та обсягу послуг Замовник не має.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 23.02.2022 ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (виконавець) та ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ (замовник) погодили, що згідно умов Договору надання послуг плавкраном СПК-1/35 № КСБСРЗ/01 від 01.01.2022 року:

1. В період з 01.02.2022 року по 23.02.2022 року виконавець надав послуги плавкраном СПК-І/35, а замовник прийняв такі послуги.

2. Вартість послуг становить 389 584,86 грн, у тому числі ПДВ - 64 930,81 грн.

3. Жодних претензій по якості та обсягу послуг Замовник не має.

У акті від 31.01.2022 відшкодування витрат за договором надання послуг плавкраном СПК-І/35 від 01.01.2022 №КСБСРЗ/1 сторони підтвердили, що:

1. Виконавцем понесено витрати пов`язані з виплатою заробітної плати та єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при управлінні плавкраном СПК-1/35 в період з 01.01.2022р. по 31.12.2022р.

2. Відповідно до умов договору № КСБСРЗ/01 від 01.01.2022 року Замовник зобов`язаний відшкодувати понесені Виконавцем витрати в повному обсязі.

3. Вартість витрат, визначених в п. 1 даного акту, становить 6 100,00 грн, без урахування ПДВ.

Згідно акту від 28.02.2022 відшкодування витрат за договором надання послуг плавкраном СПК-І/35 від 01.01.2022 №КСБСРЗ/1 сторони зазначили, що:

1. Виконавцем понесено витрати пов`язані з виплатою заробітної плати та єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при управлінні плавкраном СПК-1/35 в період з 01.02.2022р. по 28.02.2022р.

2. Відповідно до умов договору № КСБСРЗ/01 від 01.01.2022 року замовник зобов`язаний відшкодувати понесені Виконавцем витрати в повному обсязі.

3. Вартість витрат, визначених в п. 1 даного акту, становить 6 100,00 грн, без урахування ПДВ.

Несплата відповідачем отриманих послуг згідно актів приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2022 та 23.02.2022, а також неоплата згідно актів відшкодування витрат за договором надання послуг плавкраном від 31.01.2022 та 28.02.2022 на загальну суму 921 396,98 грн і стала підставою для звернення ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО до суду із даним позовом.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Я встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного 01.01.2022 між ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (виконавець) та ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ (замовник) договору надання послуг плавкраном СПК-І/35 від 01.01.2022 № КСБСРЗ/1.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України. якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Правовий аналіз наведених положень Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО (виконавець) надало, а ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ (замовник), на виконання умов договору надання послуг плавкраном СПК-І/35 від 01.01.2022 № КСБСРЗ/1, отримало послуги на загальну суму 921 396,98 грн, а саме:

- згідно Акту прийняття-передачі наданих послуг від 31.01.2022 р. вартість наданих послуг становить 519612,12 грн;

- згідно Акту прийняття-передачі наданих послуг від 23.02.2022 р. вартість наданих послуг становить 389584,86 грн;

- згідно Акту відшкодування витрат по управлінню від 31.01.2022 р. становить 6100 грн;

- згідно Акту відшкодування витрат по управлінню від 28.02.2022 р. становить 6100 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не заперечувався ні факт отримання зазначених послуг, ні їх вартість.

В свою чергу, оскільки належних доказів, які підтверджують оплату Товариством з обмеженою відповідальністю ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ наданих за договором надання послуг плавкраном СПК-І/35 від 01.01.2022 № КСБСРЗ/1 послуг на суму 921 396,98 грн відповідачем суду не надано, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо тверджень відповідача, що оплаті отриманих послуг повинне передувати отримання замовником належним чином оформленого рахунку від виконавця, суд зазначає таке:

Згідно правового висновку, викладеного постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦКУ та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦКУ, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

Водночас суд зауважує, що укладений між сторонами договір містить платіжні реквізити Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО.

При цьому, доказів звернення до виконавця зі сторони ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ для отримання реквізитів для оплати, матеріали справи не містять.

За таких обставин, господарський суд вважає, що невиставлення позивачем рахунку на оплату не звільняє ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ від обов`язку оплатити послуги протягом 5 банківських днів, відповідно до п. 3.1. Договору.

Стосовно вимог позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 231 513,71 грн, 3% річних у розмірі 28560,00 грн, господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На думку суду, позивачем не вірно вибрано періоди нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені за Актом відшкодування витрат по управлінню від 28.02.2022 (сума боргу 6 100,00 грн), оскільки позивачем розпочинаються такі нарахування з 03.03.2022, однак термін у 5 банківських днів з 28.02.2022 (дата підписання Акту відшкодування витрат по управлінню) спливає 07.03.2022. Тобто першим днем прострочення виконання зобов`язання буде - 08.03.2023.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню із відповідача складає 231 53,71 грн, в т.ч.:

1. За Актом прийняття-передачі наданих послуг від 31.01.2022 (сума боргу 519 612,12 грн) за період з 08.02.2022 по 01.03.2023 у розмірі 134 986,66 грн;

2. За Актом прийняття-передачі наданих послуг від 23.02.2022 (сума боргу 389 584,86 грн) за період з 03.03.2022 по 01.03.2023 у розмірі 93 478,71 грн;

3. За Актом відшкодування витрат по управлінню від 31.01.2022 (сума боргу 6 100,00 грн) за період з 08.02.2022 по 01.03.2023 у розмірі 1584,68 грн;

4. За Актом відшкодування витрат по управлінню від 28.02.2022 (сума боргу 6 100,00 грн) за період з 08.03.2022 по 01.03.2023 у розмірі 1463,66 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 28 560,00 грн, суд встановив його хибність у зв`язку із невірною датою початку здійснення нарахування за Актом відшкодування витрат по управлінню від 28.02.2023 з підстав наведених вище.

Здійснивши власний розрахунок суд встановив:

1. За Актом прийняття-передачі наданих послуг від 31.01.2022 (сума боргу 519 612,12 грн) за період з 08.02.2022 по 01.03.2023 підлягають стягненню 3% річних у розмірі 16 527,94 грн;

2. За Актом прийняття-передачі наданих послуг від 23.02.2022 (сума боргу 389 584,86 грн) за період з 03.03.2022 по 01.03.2023 підлягають стягненню 3% річних у розмірі 11 655,53 грн;

3. За Актом відшкодування витрат по управлінню від 31.01.2022 (сума боргу 6 100,00 грн) за період з 08.02.2022 по 01.03.2023 підлягають стягненню 3% річних у розмірі 194,03 грн;

4. За Актом відшкодування витрат по управлінню від 28.02.2022 (сума боргу 6 100,00 грн) за період з 08.03.2022 по 01.03.2023 підлягають стягненню 3% річних у розмірі 179,99 грн.

Таким чином, загальний розмір 3% річних, який є обґрунтованим, арифметично правильним та підлягає стягненню із відповідача складає 28 557,49 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 150401,01 грн, господарський суд зазначає наступне:

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Перевіривши наданий позивачем разом із позовною заявою розрахунок пені у розмірі 150401,01 грн суд встановив його хибність у зв`язку із невірною датою початку здійснення нарахування за Актом відшкодування витрат по управлінню від 28.02.2023 з підстав наведених вище.

Здійснивши власний розрахунок суд встановив:

1. За Актом прийняття-передачі наданих послуг від 31.01.2022 (сума боргу 519 612,12 грн) за період з 08.02.2022 по 08.08.2023 підлягає стягненню пеня у розмірі 80 433,11 грн;

2. За Актом прийняття-передачі наданих послуг від 23.02.2022 (сума боргу 389 584,86 грн) за період з 03.03.2022 по 03.09.2023 підлягає стягненню пеня у розмірі 69 271,39 грн;

3. За Актом відшкодування витрат по управлінню від 31.01.2022 (сума боргу 6 100,00 грн) за період з 08.02.2022 по 08.08.2023 підлягає стягненню пеня у розмірі 944,25 грн;

4. За Актом відшкодування витрат по управлінню від 28.02.2022 (сума боргу 6 100,00 грн) за період з 08.03.2022 по 03.09.2023 підлягає стягненню пеня у розмірі 1067,92 грн.

За таких обставин, суд вважає що загальний розмір пені, який є обґрунтованим, арифметично правильним складає 151 716,67 грн.

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому неустойка, виходячи з приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Правовий аналіз названих статей ЦК і ГК свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Поряд з цим суд враховує, що 24.02.2022 р. Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Так, позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Наразі суд враховує неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах.

Господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, можливе зменшення розміру нарахованої пені до 20 000,00 грн

На думку суду, стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. При цьому суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних, також певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Між тим, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас судом не приймаються до уваги посилання відповідача на неправильність розрахунку пені та пропущення позивачем строку позовної давності для стягнення пені у даній справі з огляду на таке:

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнено пунктом 7 такого змісту: « 7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

За таких обставин, з огляду на продовження строку, визначеного ст. 232 ГК України, на думку суду, Приватне акціонерне товариство УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО здійснило розрахунок кінцевих строків для нарахування пені без порушень законодавства України.

Щодо пропущення позивачем строку позовної давності для стягнення пені у даній справі, суд зазначає таке:

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (зокрема, до вимоги про стягнення пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, господарський суд зазначає про відсутність підстав для застосування позовної давності до позовної вимоги про стягнення з ТОВ ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ пені.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПрАТ УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО.

При розподілі судових витрат, суд виходить з положень п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак без урахування зменшеного розміру пені, що узгоджується також з положеннями ч. 3 ст. 130 ГПК України, на підставі чого витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 997,77 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГІДРОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 72; код ЄДРПОУ 41686588) на користь Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО основний борг у розмірі 921 396/дев`ятсот двадцять одна тисяча триста дев`яносто шість/грн 98 коп., пеню у розмірі 20 000/двадцять тисяч/грн 00 коп., 3% річних у розмірі 28 557/двадцять вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім/грн 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 231 513/двісті тридцять одна тисяча п`ятсот тринадцять/грн 71 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 19 997/дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім/грн 77 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 20 жовтня 2023 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська