Рішення

від 19.10.2023 по справі 922/3709/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2023м. ХарківСправа № 922/3709/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (вул. Нахімова, буд. 300, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600; код ЄДРПОУ: 00278818) вул.Нахімова,300,Ізмаїл,Одеська область,68600 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" (пр. Індустріальний, буд. 63, кв. 48, м. Харків, 61089; код ЄДРПОУ: 41182191) про стягнення 151655,57 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" 22.08.2023 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" про стягнення заборгованості за Договором поставки № ИЦ-7/02 від 07.02.2018 в розмірі 151655,57грн, з яких: основна сума заборгованості - сплачена передоплата 50% вартості товару у розмірі 40536,00 грн; господарська штрафна санкція (пеня в розмірі 0,5% від вартості товару) в сумі 74586,24 грн; господарська штрафна санкція (10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару) в сумі 8107,20 грн; інфляційні втрати в сумі 22948,77 грн; три проценти річних у сумі 5477,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки та приписів чинного законодавства, не здійснив поставку товару та не повернув позивачу передоплату.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3709/23; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Одночасно, повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 26.09.2023 о 14:20.

Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Проте, відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Протокольною ухвалою господарського суду від 26.09.2023 розгляд справи відкладено на 19.10.2023 о 14:20.

У судове засідання, яке відбулося 19.10.2023, представники сторін не з`явились.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копії ухвал від 24.08.2023 та 26.09.2023, надіслані на адресу відповідача (згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернуті до господарського суду без вручення адресатові у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" (відповідач) було укладено Договір поставки № ИЦ-7/02.

Річними загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" від 19.12.2018 (протокол № 1/2018) прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного акціонерного на приватне акціонерне.

У зв`язку із зміною типу акціонерне товариство перейменовано з Публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" на Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (позивач).

Відповідно до пункту п. 1.1 Договору, постачальник (відповідач) зобов`язується передати у власність покупцеві (позивач) товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, ціна вказується у специфікації (додатку до цього Договору) (далі - товар), яка є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим Договором.

Додатком № 1 від 07.02.2018 - Специфікація № 1 (надалі - Додаток або Специфікація) до Договору зазначено повне найменування товару - Шестерня z63; m10, який виготовляється згідно креслення Б.-18.03.16.030 в кількості 4 штук на загальну суму 81 072,00 грн.

За умовою пункту 2.1 Договору, сторони визначають умови постачання товару у Специфікації (Додатку) до цього Договору.

Згідно з умовами Додатку (Специфікації), а саме п. 1.1, товар постачається на умовах СРТ у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010.

Відповідно до п. 3.1 Договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар на умовах, в терміни та у спосіб, зазначеними у Специфікаціях (Додатках) до цього Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка погоджена сторонами (далі - Правила Інкотермс).

Згідно з умовами Додатку (Специфікації), а саме п. 4, строк поставки: 45 р. днів з дати отримання передоплати с правом дострокової поставки.

У п. 4.6 Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах, узгоджених в Специфікаціях (Додатках) до цього Договору.

Відповідно до п. 7 Додатку (Специфікації), покупець сплачує ціну товару за цією Специфікацією шляхом перерахування 50% передоплати, остаточний розрахунок протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Як свідчать матеріали справи, 03.03.2018 позивачем на виконання умов Додатку (Специфікації) було здійснено передоплату 50% від вартості товару у розмірі 40 536,00 грн, без ПДВ, що підтверджується копією платіжного доручення № 241 від 28.02.2018.

Отже, згідно з умовами Договору та Додатку (Специфікації) до нього, граничний строк поставки товару, з урахуванням святкових та неробочих днів, є 08.05.2018.

У зв`язку з невиконанням обов`язку щодо поставки товару, 23.01.2019 позивачем листом № 91-Ю від 23.01.2019 було направлено на адресу відповідача, вказану в Договорі (пр. Індустріальний, буд. 63, кв. 48, м. Харків, Харківська обл, 61089) претензію щодо повернення сплаченої суми передоплати 50% від вартості товару у розмірі 40 536,00 грн, про що свідчить опис вкладення до поштового відправлення АТ "Укрпошта" за трекінгом № 6860101166083.

Однак, зазначений лист відповідачем отримано не було.

Пунктом 14.7 Договору визначено, що вся кореспонденція, яку направляє в рамках цього Договору покупець, вважається отриманою продавцем на пізніше 15 днів з моменту відправки покупцем на адресу продавця, вказаною в Договорі.

Отже, дата отримання зазначеної претензії - 07.02.2019.

Термін для повернення передоплати 50% від вартості товару у розмірі 40536,00грн встановлено 3 (три) банківських дні.

Отже, кінцевий строк для повернення передоплати 50% від вартості товару у розмірі 40536,00 грн - 12.02.2019.

Проте, передоплату 50% від вартості товару у розмірі 40536,00 грн на користь позивача відповідачем не повернуто.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Факт здійснення позивачем попередньої оплати за умовами Договору підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Строк поставки товару, відповідно до п. 4 Додатку (Специфікації) до Договору № ИЦ-7/02 від 07.02.2018 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.

Оскільки відповідач не надав суду доказів поставки товару, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача суми грошових коштів, сплачених як попередня оплата, в розмірі 40536,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За приписами ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.2 Договору, у разі порушення терміну поставки товару згідно з цим Договором продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від суми товару, що вказана у специфікації (додатку), за кожний день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки. У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

За розрахунком позивача, розмір пені (0,5% від суми товару за кожний день прострочення - 301 день (з 12.04.2018 по 07.02.2019)) становить 74 586,24 грн; розмір штрафу (10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару) - 8107,20грн.

Проте, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення - 12.04.2018, оскільки граничним строком поставки товару є 08.05.2018.

Отже, суд вважає за необхідне перерахувати суму пені, починаючи нарахування з 09.05.2018.

Перерахувавши пеню, суд встановив, що її належний розмір за період з 09.05.2018 по 07.02.2019 становить 71343,36 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафу, судом встановлено, що заявлена до стягнення сума штрафу обчислена позивачем арифметично правильно.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, яке є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Такий правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Отже, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 13.02.2019 по 15.08.2023, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 22948,77 грн та 3% річних у сумі 5477,36 грн законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 148412,69 грн, у тому числі: 40536,00 грн - сума основного боргу; 71343,36 - пеня; 8107,20 грн - штраф; 22948,77 грн - інфляційні втрати та 5477,36 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" в частині стягнення з відповідача 40536,00 грн основного боргу; 71343,36 пені; 8107,20 грн штрафу; 22948,77 грн інфляційних втрат та 5477,36 грн - 3% річних обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 3242,88 грн пені суд відмовляє у задоволенні позову через невірно визначення позивачем у розрахунку початку періоду прострочення поставки товару.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" (пр. Індустріальний, буд. 63, кв. 48, м. Харків, 61089; код ЄДРПОУ: 41182191) на користь Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (вул. Нахімова, буд. 300, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600; код ЄДРПОУ: 00278818) - заборгованість за Договором поставки № ИЦ-7/02 від 07.02.2018 в розмірі 148412,69 грн (з яких: основна сума заборгованості - сплачена передоплата 50% вартості товару у розмірі 40536,00 грн; господарська штрафна санкція (пеня в розмірі 0,5% від вартості товару) в сумі 71343,36 грн; господарська штрафна санкція (10 відсотків від суми непоставленого (недопоставленого) товару) в сумі 8107,20 грн; інфляційні втрати в сумі 22948,77 грн; три проценти річних у сумі 5477,36 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2626,61 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3242,88 грн пені у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "23" жовтня 2023 р.

СуддяН.М. Кухар