Рішення

від 09.10.2023 по справі 160/15684/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Справа № 160/15684/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кучми К.С.

при секретарі судового засідання Казаковій Л.А.

за участю:

представника позивача Григоренка В.О.

представника відповідача Пономаренка О.О.

розглянувши відкритому судовому засіданні у м.Дніпро адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 р. № 0065070703, № 0065100703, від 09.03.2023 р. № 0041670703 та від 13.03.2023 р. № 0043120703.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн., яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків. За результатами перевірки складено акт позапланової перевірки № 691/04-36-07-03/42036390 від 22.02.2023 р., на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.04.2023 р. № 0065070703, № 0065100703, від 09.03.2023 р. № 0041670703 та від 13.03.2023 р. №0043120703. Так, в наказі від 03.02.2023 року № 632-п на проведення перевірки не зазначений період, який перевіряється. Але, документальна позапланова перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. При цьому на думку перевіряючих перевірці підлягають показники від`ємного значення інших періодів, які як перевищують 100 тис.грн., так і які менш встановленого ПК України розміру, тобто менш 100 тис.грн.

Позивач зазначає, що оскільки згідно із наказом від 03.02.2023 року № 632-п проводилася позапланова виїзна перевірка щодо дотримання ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, то вимога податкового органу щодо надання документів, які не належать та/або не пов`язані з предметом перевірки, виходить за рамки передбачених ПК України прав податкового органу. Крім того, всі документи, які підтверджують відображені показники у декларації з ПДВ за грудень 2022 року, надано перевіряючим у повному обсязі. Також перевіряючими безпідставно зроблений висновок, що підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в ЄРПН по операціях, по яких не підтверджено використання імпортованих товарів в господарській діяльності товариства. Однак, такої підстави для реєстрації податкової накладної норми ПК України не містять.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача 01.08.2023 року надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що у зв`язку з поданням ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" податкової декларації з ПДВ за грудень 2022 року з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис.грн. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 3 208 225 грн., яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків. Враховуючи, що перша податкова декларація з ПДВ була подана підприємством за квітень 2019 року, протягом якого був створений перший показник від`ємного значення ПДВ (ряд.19) та який склав 24 391 грн., а в подальшому - показник від`ємного значення безперервно декларується та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21), вплив на формування від`ємного значення ПДВ за грудень 2022 року в сумі 3 208 225 грн. здійснено саме за рахунок показників кожного з попередніх податкових періодів - з квітня 2019 року по листопад 2022 року.

Так, документальні позапланові перевірки з питань достовірності декларування показників податкових декларацій з податку на додану вартість за податкові періоди з квітня 2019 року по листопад 2022 року - не проводились. Інвентаризація жодним чином не вплинула на наслідки перевірки та донараховані суми. Аналізом наявної інформації з баз даних, що перебувають у розпорядженні відповідача щодо ввезення товарів на митну територію України встановлено, що в періоді з квітня 2019 року по серпень 2022 року ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" здійснено імпортні операції на загальну суму поставки 97 297 060 грн., ПДВ - 19 459 412 грн., що підтверджено переліком митних декларацій, відображених у п.п.4) п.3.2 розділу ІІ акту. За даними поданої до контролюючого річної фінансової звітності (за формою №1-мс) будь-які залишки ТМЦ на початок вказаного періоду у підприємства відсутні. Також, залишки ТМЦ не обліковувались підприємством станом на 31.12.2019 р., 31.12.2020 р. Встановити фактичні операції з переміщення/перевезення імпортованих ТМЦ від митного кордону до складських приміщень, навантаження розвантаження, складування, оприбуткування на складах, зберігання, відпуск, передачу та інші господарські операції, пов`язання з обліком та рухом імпортованих ТМЦ, в ході перевірки було неможливо, оскільки первинні та інші документи стосовно фінансово-господарської діяльності підприємства до перевірки не надані. Враховуючи вищезазначене, перевіркою документально не підтверджено факт реалізації на митній території України імпортованих товариством товарів, їх списання в бухгалтерському обліку, перевезення (транспортування), передачу покупцеві (комітенту), здійснення розрахунків тощо та, як наслідок, не підтверджено використання імпортованих товарів в господарській діяльності ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП".

11.09.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається, що перевірці підлягає від`ємне значення ПДВ саме у розмірі 3 208 255 грн., при цьому задеклароване саме у декларації з ПДВ за грудень 2022 року. Тож перевірці підлягають зазначені у декларації з ПДВ за грудень 2022 року показники, які безпосередньо вплинули на від`ємне значення саме цього періоду, а саме, суми податкового зобов`язання та податкового кредиту. Перевірка показників інших податкових періодів нічим не передбачена. Таким чином, оскільки періодом, який охоплюється перевірка є грудень 2022 року, то у перевіряючих були відсутні повноваження на витребування додаткових документів, не пов`язаних з предметом та періодом перевірки.

Протокольною ухвалою суду від 20.09.2023 року залишено без задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 29.09.2023 року задоволено клопотання позивача про виклик свідка - ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою суду від 29.09.2023 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, заслухавши пояснення свідка, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" (код ЄДРПОУ 42036390) перебуває на обліку Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, Правобережна ДПІ (Чечеловський р-н м.Дніпра).

На підставі направлень від 06.02.2023 року № 784, № 785, від 13.02.2023 року № 854, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та наказів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.02.2023 року № 632-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" (код ЄДРПОУ 42036390)", та від 13.02.2023 №723-п "Про продовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" (код ЄДРПОУ 42036390)" проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 3 208 225 грн., яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 22.02.2023 року №691/04-36-07-03/42036390 про результати документальної позапланові виїзної перевірки ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 3 208 225 грн., яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків.

Перевіркою встановлено:

- порушення п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, пп.г) п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість (показник рядка 18 Декларації) на суму 287 319 грн. за звітний (податковий) період - грудень 2022 року та завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації) в розмірі 3 208 225 грн. за звітний (податковий) період - грудень 2022 року;

- порушення п.201.1 ст.201, абз.4 п.п.201.10 ст.201, п.120-1.2 ст.120 ПК України в частині нездійснення підприємством реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітні (податкові) періоди квітень 2019 року - серпень 2022 року; штрафна санкція складає 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень (за кожний податковий період).

У період проведення перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області також складені акти:

- № 409/04-36-07-03/42036390 від 08.02.2023 року "Про ненадання інформації та первинних документів ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП", яким встановлено порушення п.44.1 ст.44 та п.85.2 ст.85 ПК України та на підставі якого оформлене податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 р. № 0041670703, яким нарахований штраф у розмірі 1020 грн.;

- № 421/04-36-07-03/42036390 від 09.02.2023 року "Про ненадання інформації та первинних документів ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП", яким встановлено порушення п.44.1 ст.44 та п.85.2 ст.85 ПК України, та на підставі якого оформлене податкове повідомлення-рішення від 13.03.2023 р. № 0043120703, яким нарахований штраф у розмірі 2040 грн.;

- № 464/04-36-07-03/42036390 від 15.02.2023 року "Про ненадання інформації та первинних документів ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП", яким встановлено порушення п.44.1 ст.44 та п.85.2 ст.85 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки № 691/04-36-07-03/42036390 від 22.02.2023 року, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 05.04.2023 р. № 0065070703, яким нараховано суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 287 319 грн. та штрафні санкції у розмірі 71 829,75 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 05.04.2023 р. № 0065100703, яким зменшено розмір від`ємного значення за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 208 225 грн.

ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" звернулось із скаргами до ДПС України на податкові повідомлення-рішення від 09.03.2023 р. № 0041670703, від 13.03.2023 р. № 0043120703, від 05.04.2023 р. № 0065070703 та №0065100703.

Рішенням ДПС України від 01.06.2023 року про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення від 05.04.2023 р. № 0065070703, № 0065100703 залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із ст.75.1.2 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

В силу п.п.78.1.8 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

За змістом норм п.п.200.1, 200.4 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, абз."а" п.185.1 ст.185, пп."а" п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно із розділом V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до ст.1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із ст.1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч.ч.1, 2 і 3 ст.9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. При цьому, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

У свою чергу згідно і з ч.2 ст.3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Також суд враховує те, що відповідно до пп.2.1 та пп.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996-ХIV та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 КАС України щодо достовірності доказів. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Суд зазначає, що надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як:

- неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом в ряді постанов, зокрема: в постановах від 24.01.2018 справа № 2а-19379/11/2670, від 28.10.2019 справа № 280/5058/18, від 26.02.2020 справа № 826/1308/18, від 06.05.2020 справа № 640/4687/19.

У свою чергу, в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 по справі № 806/1033/17, зазначено наступне: "окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. У кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції".

Так, наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.02.2023 року № 632-п призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" з 07.02.2023 року тривалістю 5 робочих днів. На підставі наказу від 13.02.2023 року №723-п термін проведення перевірки продовжено на 2 робочі дні з 14.02.2023 року.

Запитом перевіряючих № 1 від 07.02.2023 року позивача повідомлено про необхідність надати 07.02.2023 року до 14:00 регістри бухгалтерського обліку та до 16:00 - первинні документи, за період з квітня 2019 по грудень 2022 року.

Запитом перевіряючих № 2 від 08.02.2023 року позивача повідомлено про необхідність надати до 08.02.2023 року до 14:00:

- перелік ТМЦ, які обліковуються станом на 08.02.2023 року на залишках згідно регістрів бухгалтерського обліку у кількісному та вартісному виразі в розрізі місць зберігання (складів) та/або передані на зберігання/переробку стороннім організаціям;

- первинні документи (договори, акти приймання-передачі акти наданих послуг/виконаних робіт, відомості щодо фізичного переміщення ТМЦ та ін.) щодо ТМЦ, які передані стороннім організаціям на зберігання/переробку товарів;

- перелік основних засобів та місця їх зберігання/перебування.

Запитом перевіряючих № 3 від 08.02.2023 року позивача повідомлено про необхідність надати:

- наказ "Про проведення інвентаризації та створення інвентаризаційної комісії";

- договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з відповідними особами, за адресами зберігання основних засобів та ТМЦ;

- інвентаризаційні відомості щодо залишків ТМЦ на поточну дату (в розрізі номенклатури ТМЦ та по місцях зберігання ТМЦ);

- інвентаризаційні відомості щодо основних засобів поточну дату (в розрізі номенклатури та по місцях зберігання).

Запитом перевіряючих № 4 від 08.02.2023 року, позивача повідомлено про необхідність надати до 08.02.2023 року 16:00:

- розпорядчі документи, розрахунки або інші документи, на підставі яких на підприємстві були встановлені норми витрат та списання палива для автомобілів, що задіяні у господарської діяльності підприємства протягом 2019-2022 років, з посиланням на нормативно-правові документи, які регламентують використання дизельного палива;

- накази про закріплення водіїв за автомобілями за період з 2019 року по 2022 роки;

- документи на право власності/права користування автомобілями, що задіяні у господарської діяльності підприємства протягом 2019-2022 років (технічні паспорти, договори оренди, акти приймання - передачі та інші доцільні документи);

- акти списання пального за період з 2019 по 2022 роки;

- документи, що підтверджують факт придбання водіями дизельного палива за період з 2019 по 2022 роки (договори на придбання палива, чеки, картки, квитанції тощо);

- подорожні листи, накази про відрядження та інші доцільні документи.

Запитом перевіряючих № 5 від 13.02.2023 року позивача повідомлено про необхідність надати:

- наказ "Про проведення інвентаризації та створення інвентаризаційної комісії";

- договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з відповідними особами, за адресами зберігання основних засобів та ТМЦ;

- інвентаризаційні відомості щодо залишків ТМЦ на поточну дату (в розрізі номенклатури ТМЦ та по місцях зберігання ТМЦ;

- інвентаризаційні відомості щодо основних засобів поточну дату (в розрізі номенклатури та по місцях зберігання).

Запитом перевіряючих № 6 від 15.02.2023 року позивача повідомлено про необхідність надати до 15.02.2023 року 16:00 відповіді на наступні запитання:

1. З якої причини позивачем допущені порушення податкового законодавства? Кого з працівників визначено відповідальним за цим напрямком роботи? Які заходи впливу передбачені на підприємстві?;

2. Чи мали місце обставини, що звільняють підприємство від фінансової відповідальності, передбачені п.112.8 ст.112 ПК України в періоді встановлених податкових правопорушень? Якщо так, слід надати підтверджуючі документи;

3. Чи мали місце обставини, що пом`якшують для підприємства відповідальність передбачену п.112-1.1 ст.112-1 ПК України в періоді встановлених податкових правопорушень? Якщо так, слід надати підтверджуючі документи.

Так, позивачем на запит № 1 було надано відповідь від 07.02.2023 року, що всі запрошувані первинні документи, які безпосередньо стосуються позапланової перевірки підприємства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з ПДВ будуть підготовлені для перевірки та своєчасно надані.

На запит № 2 позивачем була надана відповідь від 08.02.2023 року, в якій вказано, що у грудні 2022 року стороннім організаціям ТМЦ на зберігання/переробку не надавалися. Додатково зауважує, що всі документи, пов`язані з формування показників декларації з ПДВ за грудень 2022 року, надано у повному обсязі, а саме: податкові накладні на поставку та придбання товарів (робіт, послуг), первинні документи, які підтверджують факт здійснення операцій (договори з додатковими угодами, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, банківські виписки, транспортні накладні тощо). Додатково також були надані інші документи та інформація, які не стосуються формування показників декларації з ПДВ за грудень 2022 року, зокрема обороно-сальдові відомості по багатьох рахунках, документи на придбання товарів за інші періоди (договори, митні декларації, видаткові накладні тощо).

На запит № 3 позивачем листом від 13.02.2023 року повідомлено, що 10.02.2023 р. о 10:00 інвентаризацію було розпочато в одному із складських приміщень, розташованого за адресою: м.Дніпро, пр.Б.Хмельницького, 154. Проте у зв`язку з відсутністю перевіряючих станом на 09:00 13.02.023 року виникає питання щодо подальшої можливості проведення інвентаризації.

На запит № 4 позивачем листом від 08.02.2023 року надано: договір поставки партіями з використанням паливних карток № 040407-20112020-П040680-03 від 22.12.2020 р.; видаткову накладну № 178726 від 31.12.2022 р.; платіжне доручення № 1440 від 13.12.2022 р.; платіжне доручення № 1445 від 21.12.2022 р.; наказ № 18/11-1 від 18.11.2022 р. "про використання службових автомобілів"; технічний паспорт на автомобіль ОРЕL MOVANO; водійське посвідчення працівника відповідального за експлуатацію службового автомобіля; подорожні листи службового автомобіля; накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

На запит № 5 позивач листом від 14.02.2023 року просив надати обґрунтовану причину для скасування наказу від 09.02.2023 р. № 7, яким було призначено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, які розміщені у виробничих приміщеннях або місцях зберігання станом на 10 лютого 2023 року та затвердження нового наказу. Додатково зауважує, що інвентаризація згідно наказу від 09.02.2023 р. № 7 здійснюється щодо товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, які розміщені у всіх наявних виробничих приміщеннях або місцях зберігання, у тому числі за адресою: м.Київ, вул.Магнітогорська, 1.

На запит № 6 листом від 16.02.2023 року позивач повідомив, що порушень чинного законодавства при проведені перевірки з боку перевіряючих не доведено.

В позовній заяві позивач, а в судовому засіданні його представник вказували, що всі документи, які підтверджують відображені показники у декларації з ПДВ за грудень 2022 року було надано перевіряючим у повному обсязі, що підтверджується актом перевірки від 22.02.2023 року № 691/04-36-07-03/42036390.

Даний факт також підтвердила в судовому засіданні допитана в якості свідка - головний державний інспектор відділу перевірок у сфері торгівлі управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Лисенко І.В., яка безпосередньо й проводила, в тому числі дану перевірку.

Але у зв`язку з ненаданням документів, які стосуються періоду, який перевіряється, було складено акти: № 409/04-36-07-03/42036390 від 08.02.2023 року щодо ненадання документів по запиту № 1; № 421/04-36-07-03/42036390 від 09.02.2023 року щодо ненадання документів по запитах № 1, 2 та 4; № 464/04-36-07-03/42036390 від 15.02.2023 року щодо ненадання документів по запитах № 1, 2, 3, 4 та 5.

При цьому на підставі перших двох із зазначених актів складені податкові повідомлення рішення та згідно із п.121.1 ст.121 ПК України застосовані штрафи у розмірі 1020 грн. та 2 040 грн.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України штраф застосовується у разі незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, згідно із п.85.1 ст.85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із п.85.8 ст.85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З аналізу наведених положень ПК України вбачається, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. У разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Положення пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявності документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Згідно із п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до абз.2 п.44.6 ст.44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У зв`язку з ненаданням підприємством первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку перевіряючими зроблені наступні висновки: завищення показника рядку 1.1 (колонка Б) у 44 деклараціях з ПДВ на загальну суму 17 330 373 грн.; зазначається про неможливість зробити висновок про завищення або заниження показника рядку 3 Декларації (колонка А) на загальну суму 36 372 грн.; заниження (у підсумку) показника рядку 4.1 (колонка Б) у 41 деклараціях з ПДВ на загальну суму 19 459 412 грн.; завищення показника рядку 4.1 (колонка Б) у 1 декларації з ПДВ (за листопад) на загальну суму 66 336 грн.; заниження показника рядку 7 (колонка Б) у 5 деклараціях з ПДВ на загальну суму 817602 грн.; завищення показника рядку 10.1 (колонка Б) у 44 деклараціях з ПДВ на загальну суму 613 225 грн.; завищення показника рядку 10.2 (колонка Б) у 8 деклараціях з ПДВ на загальну суму 2 682 грн.; відсутність завищення/заниження показника рядку 10.3 та 10.4 (0 ставка ПДВ) на загальну суму 358 137 грн.; заниження показника рядку 14 (колонка Б) у 4 деклараціях з ПДВ на загальну суму 668 грн. завищення показника рядку 16 (колонка Б) у 44 деклараціях з ПДВ; завищення показників податкового кредиту у рядках 10.1, 10.2, 14 та 16 призвело до завищення показника рядку 17 у 44 деклараціях з ПДВ; не здійснено реєстрацію податкових накладних по всіх імпортованих товарах ("по операціях, по яких не підтверджено використання товарів у господарській діяльності підприємства").

Зазначені висновки зроблено стосовно всіх декларацій з ПДВ за період з 01.04.2019 року по 30.11.2022 року.

Оскільки відповідно до наказу від 03.02.2023 року №632-п проводиться позапланова виїзна перевірка щодо дотримання ТОВ "ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП" податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, вимога податкового органу щодо надання документів, які не належать та/або не пов`язані з предметом перевірки, виходить за рамки передбачених ПК України прав податкового органу.

Відповідно до п.20.1.9 п.20.1 статті 20 ПК України, контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879 (далі - Положення).

Згідно із п.5 розд.І Положення, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення залишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Відповідно до п.7 розд.І Положення, проведення інвентаризації є обов`язковим, у тому числі на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

В той же час, відповідно до п.1 розд.II Положення, у разі проведення інвентаризації на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Отже, проведення інвентаризації на вимогу уповноваженого органу є обов`язковим для суб`єкта господарювання, до якого звернута відповідна вимога.

Крім того, згідно із п.14 роз.ІІ Положення, інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально-відповідальної особи.

Відповідно до п.16 розд.II Положення, в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядковий номер активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об`єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.

В силу п.18 розд.II Положення, інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально - відповідальними особами. При цьому матеріально - відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації, у разі зміни матеріально - відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

У даному випадку, предметом документальної позапланової виїзної перевірки позивача була законність декларування останнім від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 000 грн., за грудень 2022 року.

Так, 10.02.2023 року інвентаризація розпочалась у присутності службових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. З листа позивача від 13.02.2023 року судом встановлено, що перевіряючи особи не з`явилися для продовження проведення інвентаризації.

14.02.2023 року у запиті перевіряючих № 5 від 13.02.2023 р. позивача повідомлено про необхідність надати, зокрема: наказ "Про проведення інвентаризації та створення інвентаризаційної комісії"; інвентаризаційні відомості щодо залишків ТМЦ на поточну дату (в розрізі номенклатури ТМЦ та по місцях зберігання ТМЦ та інвентаризаційні відомості щодо основних засобів поточну дату (в розрізі номенклатури та по місцях зберігання).

В свою чергу позивачем зауважено, що інвентаризація згідно із наказом від 09.02.2023 р. № 7 була призначена щодо товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, які розміщені у всіх наявних виробничих приміщеннях або місцях зберігання, у тому числі за адресою м.Київ, вул.Магнітогорська, 1, видання окремого наказу на проведення інвентаризації у окремо розміщеному складі чинне законодавство не вимагає.

Суд зазначає, що посадові особи податкового органу вийшли за межі періоду, що досліджувався у межах податкової перевірки, оскільки перевірці підлягали лише ті первинні документи та дані бухгалтерського обліку, які були у розпорядженні позивача, станом грудень 2022 року та були підставою для декларування від`ємного значення з ПДВ саме за грудень 2022 року.

Подібна правова позиція підтверджується Верховним Судом, який у своїй постанові від 22 лютого 2022 року по справі №420/12859/21 дійшов висновку, що у період дії мораторію на проведення перевірок, запровадженого у зв`язку із карантином, контролюючий орган мав право, у відповідності до п.52-2 підр.10 розд.XX "Перехідні положення" ПК України, проводити лише окремі види перевірок, у тому числі визначені п.78.1.8 статті 78 ПК України.

Однак, така документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, могла проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 05.04.2023 р. № 0065070703, № 0065100703, від 09.03.2023 р. №0041670703 та від 13.03.2023 р. № 0043120703, та як наслідок наявність підстав для їх скасування.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 21 472 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.04.2023 року № 0065070703, № 0065100703, від 09.03.2023 року № 0041670703 та від 13.03.2023 року № 0043120703, прийняті Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУП (вул.Алана Шепарда, буд.14, корпус 3, оф.96, м.Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 42036390) судові витрати по справі у розмірі 21472 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2023 року.

Суддя К.С. Кучма