Рішення

від 19.11.2007 по справі 16/350-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/350-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

19.11.2007                                                                Справа №  16/350-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства " Видавництво "Наддніпрянська правда"

до Редакції  Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда"  

про  стягнення   7511 грн.84 коп.

за участю:

представників сторін:

від  позивача - Романенко Л. С довіреність № 336 від 06.11.07. економіст товариства.

від  відповідача - не прибув

          ВАТ "Видавництво "Наддніпрянська правда" (позивач) звернувся до суду про стягнення з редакції газети "Наддніпрянська правда" (відповідач) суми боргу  7511 грн.84 коп., а також  витрати по сплаті держмита, в сумі 102 грн., 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.   

          Відповідач проти позову заперечує та вважає, що за виконанні роботи з друку номера газети він розрахувався у повному обсязі.

             Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників  сторін, суд

в с т а н о в и в:

                    Відповідно до пункту 1.1. Договору від 20 грудня 2006 року, укладеного між редакцією газети  "Наддніпрянська  правда"   (Замовником)   та   відкритим   акціонерним товариством "Видавництво "Наддніпрянська правда" (Виконавцем),   Виконавець здійснює друк видань газети "Наддніпрянська правда".  Відповідно  до  пункту  3.1.  зазначеного договору Замовник оплачує Виконавцю  друк газети  згідно  виставлених рахунків та калькуляції, що узгоджена сторонами.

          Сторони не надали суду узгодженої калькуляції  за підписом двох сторін.

          Однак, кожна сторона вважає, що вона погодила калькуляцію виготовлення газети "Наддніпрянська правда" шляхом обміну листами.

          В ході розгляду справи, суд дійшов до висновку, що сторони розуміють по-різному яку  ціну поліграфічних послуг слід сплачувати редакції за виготовлення газети " Наддніпрянська правда" видавництвом, виходячи з наступного.

          Судом встановлено, що позивач 27.12.06 листом № 217 направив  на адресу відповідача проект договору на друк газети  "Наддніпрянська правда". До проекту договору була додана калькуляція, згідно якої вартість поліграфічних послуг одного  випуску газети  " Наддніпрянська правда" тиражем 2500 примірників складає 827 грн.08 коп.

          Листом № 105 від 29.12.06 відповідач повідомив, що пропозицію щодо укладення договору він приймає у випадку погодження позивачем протоколу розбіжностей. Також в цьому листі відповідач повідомив, що до остаточного урегулювання договірних стосунків між сторонами на умовах договору від 20.12.06 чинним залишається договір, укладений між сторонами раніше 19.02.03, а також розцінки, що були погоджені сторонами у червні 2006 року. Також відповідач попросив надати для узгодження вартості поліграфічних послуг з 01.01.07 їх калькуляцію із чіткою розшифровкою за видами накладних витрат.

          Позивач листом № 220 від 29.12.06 довів до відома відповідача, що через несвоєчасні розрахунки за надані поліграфічні послуги з боку відповідача, у видавництва склалася заборгованість із заробітної плати. Через це з 04.01.07 видавництво призупиняє друкування газети  "Наддніпрянська правда".

          Відповідач листом № 110 від 29.12.06 надав  відповідь на зазначений лист, зокрема, він зазначив, що пролонгує дозвіл на безоплатне використання з 01.01.07 товарного знака газети "Наддніпрянська правда" тільки за умови встановлення позивачем справжньої калькуляційної ціни виробництва газети, побудованої на реальних нормативних галузевих поліграф затратах, за всіма параметрами поданої  до договору калькуляції від 20.12.06.

          Так, листом № 4 від 11.01.2007 року видавництво направило редакції кошторис вартості  матеріалів, необхідних для друкування газети "Наддніпрянська правда" на передоплату на суму 10536 грн.35коп. Згідно кошторису зазначено він складається із суми 4266 грн.24 коп. - основні технологічні матеріали, 4514 грн.05 коп.

          Як пояснив позивач зазначений кошторис направлявся відповідачу в розумінні бухгалтерського рахунку для здійснення передоплати за умовами договору. В зв'язку з цим, зазначений кошторис як доказ вчинення дій щодо погодження ціни поліграфічних послуг за договором від 20.12.06, суд до уваги  не приймає.

          Листом  № 5 від 11.01.2007 р. позивач повідомив  відповідача, що розцінка на друкування газети  "Наддніпрянська правда" не змінювалися з квітня 2004 року, з того часу виросла заробітна плата на 52,7%, вартість енергоносіїв та комунальні послуги зросла у 3 рази,  поліграфічних матеріалів у 2,5 рази. В зв'язку з цим, як зазначено в листі, позивач вважав за доцільне надати повну “розшифровку” накладних витрат на друк газети "Наддніпрянська правда". Судом встановлено, що в додатку до листа не зазначено який саме документ доданий.

            Позивач вважає, що видавництво надало редакції калькуляцію виготовлення газети у сумі 827 грн.08 коп., накладні витрати  зазначені у сумі 449 грн.14 коп., та їх складові: рахунок 91-1  у сумі 79 грн.97 коп., рахунок 91-2 у сумі 59 грн.78 коп., рахунок 92 у сумі 294 грн.04 коп., рахунок 93 у сумі 15 грн.35 коп. ( арк.11).

          Відповідач пояснив, що з листом він отримав три розрахунки: розрахунок заробітної плати на виготовлення газети на суму 59 грн.04 коп., розрахунок  матеріалів на друк на суму 44 грн.44 коп., розрахунок накладних витрат для друкування газети  "Наддніпрянська правда" на суму 4514 грн.05 коп. ( арк.36-38).

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Із огляду на встановлене суд дійшов до висновку, що позивач не довів того факту, що з листом № 5  11.01.07 направлялась саме калькуляція виготовлення газети на суму 827 грн.08 коп., оскільки в тесті листа немає послання на це а також в кінці тексту листа відсутній додаток, з якого б було видно, що до листа  була додана калькуляція. В листі зазначено, що надано повну розшифровку накладних витрат. Оскільки, така розшифровка зазначена в  розрахунках, на які посилається відповідач, то суд доходить до висновку, що до листа № 5 були додані три розрахунки, в яких містились "розшифровки" накладних витрат., що знаходяться в матеріалах справи ( арк.36-38).

          Суд також  встановив, що 11.01.07  позивач передав калькуляцію на суму 827 грн.08 коп., що підтверджено надписом про її отримання посадовими особами відповідача.

          Із огляду на зазначене суд дійшов до висновку, що калькуляція передавалась без супровідного листа, оскільки штамп та надпис про отримання поставлено саме на ній, а не супровідному листі.   

          Листом № 1 від 16.01.07 відповідач повідомив, що редакція отримала листи позивача № 4,5 від 11.01.07. Головний редактор подякував за надання видавництвом для узгодження “розшифровки” накладних витрат кошторису виготовлення газети за договором  від 20.12.06. З огляду на це редакція дає згоду на договірну роботу за  запропонованими розцінками.

          Із огляду на розрахунки, які надані були позивачем відповідачу з листом  № 5 та калькуляцією, наданою позивачем відповідачу 11.01.07 (арк.11 зворотній бік), суд дійшов до висновку, що сторони  розуміють по різному суму накладних витрат. Так, в зазначеній калькуляції зазначена в позиції 4 “накладні витрати” сума 449 грн.14 коп., а в розрахунку накладних витрат для друкування газети (арк.38) зазначена річна суму 4514 грн.05, відповідно вартість накладних витрат на друк одного номера складає суму 47 грн.02 коп., в зв'язку з цим, вартість одного номеру складає 248 грн.03. коп. Відповідач суду пояснив, що саме цю суму розцінок він погоджував своїм листом № 1 від 16.01.07 і саме, керуючись цією ціною, він проводив розрахунки за друк в січні–лютому 2007 року13 номерів газети.

          Позивач І0 січня 2007 року  сплатив 2000 грн. в якості передоплати  за поліграфічні послуги видавництва за січень 2007 року., 06.02.07 сплачено в якості передоплати за лютий 2007 року 1000 грн., 14.03.07 відповідач за лютий 2007 року доплатив 240 грн.15 коп.. Відповідач пояснив, що на його думку він провів розрахунки у повному обсязі , сплативши 3240 грн.15 коп. (13 номерів Х 248 грн.03 коп. = 3 224 грн.39 коп. Позивач же вважає, що він надав послуги на  загальну суму 10 752 грн.04 коп. ( 13 номерів Х 827 грн.08 коп.), відповідно відповідач, за даними позивача, має борг перед ним у сумі 7511 грн.84 коп.

          Із огляду на зазначений договір суд дійшов висновку, що він за своєю природою є договором підряду, правовідносини за якими урегульовані в гл.61 ЦК України.

          Згідно ст.837 ЦК України  за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони  (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо  сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

          Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

          Отже, узгодження ціни виконаної роботи (друк газети) для договору підряду є обов'язковою умовою для укладення договорів даного виду, оскільки для правовідносин, що виникають за договорами підряду, узгодження ціни виконаних робіт є істотною умовою для договорів даного виду, а відсутність такого погодження тягне за собою визнання такої угоди не укладеної.

          Сторони не надали доказів, що спір щодо вартості поліграфічних послуг був предметом розгляду судової справи за переддоговірним спором. Позивач  не надав інших доказів погодження калькуляції, окрім листа № 1 від 16.01.07. Посилання  на наявність підпису відповідача на договорі від 20.12.06 спростовується матеріалами справи, щодо яких, по-перше, договір  відповідачем був підписаний з протоколом розбіжностей, по-друге, в  тексті договору розмір вартості  поліграфічних послу не вказувався, а було тільки посилання на калькуляцію, яка має бути узгоджена сторонами.

          Аналізом фактичних обставин справи та чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що договір від 20.12.06 слід вважати неукладеним, оскільки сторонами в установленому порядку не було узгоджено всіх істотних умов, зокрема, умови щодо ціни поліграфічних послуг.

          На підставі викладеного, цивільні права та обов'язки позивача та відповідача не можна вважати такими, що виникли на підставі договору від 20.12.06. Тому, заявлена до позивачем сума до стягнення 7511 грн.84 коп. не може бути обґрунтована договором від 20.12.06, зокрема п.3.1, оскільки останній не існує з парової точки зору.

          Суд роз'яснює, що позивач не позбавлений захистити свої права, обравши інший спосіб захисту, що передбачений ст.16 ЦК України.

          Керуючись ст.ст.49,82,83,84 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

      1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

         Суддя                                                                                      Л.М. Немченко