РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
23 жовтня 2023 року м. Рівне№460/1300/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЛІКАН-ПРО" доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕЛІКАН-ПРО"звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №347391 від 20.12.2022 у сумі 17000 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №347391 від 20.12.2022 до позивача був застосований штраф у сумі 17000 грн. Вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки пунктом 6.3 Положення № 340 передбачено, що водій, який керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія. Зазначає, що автомобіль тахографом не обладнаний, а відповідач під час перевірки не взяв до уваги наявність у водія та ведення ним індивідуальної контрольної книжки. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
14.02.2023 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, щоза результатами перевірки було встановлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, здійснювалось перевезення пасажирів без оформлених документів визначених статтею 48 цього Закону, а саме ненадання роздруківки з цифрового тахографу, відсутня особиста картка водія. Внаслідок виявленого порушення, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до частини першої абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 грн. Вважає, що приймаючи оскаржувану постанову орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.
22.02.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, та вважає, що твердження відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
03.11.2022 старшим державним інспектором Відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на підставі направлення на перевірку № 004352 від 28.10.2022 було проведено рейдову перевірку.
Під час проведення такої перевірки був зупинений транспортний засіб марки MAN 26/480, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТзОВ "Пелікан-Про" згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 344371 від 03.11.2022, у якому зафіксовано що під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів передбачених статтею 48 цього Закону, зокрема не надано роздруківку з цифрового тахографа, тому що в слоті тахографа відсутня особиста чіп-картка водія.
20.12.2022 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 3473391, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу слугував висновок відповідача щодо перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", з огляду на відсутність на момент перевірки у водія транспортного засобу особистої картки водія у цифровому пристрої тахограф, а саме: роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинку водія.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Згідно з приписами абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 1.3. Положення № 340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Згідно з пунктом 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Пунктом 3.1 Інструкції № 385 передбачено, що виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
За приписами пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Пунктами 3.5-3.6 Інструкції № 385 передбачено, що перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки зупинений транспортний засіб марки MAN 26/480, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТзОВ "Пелікан-Про" згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно з наявною в матеріалах справи копією технічного паспорта підтверджено, що вказаний автомобіль є вантажним з повною масою понад 3,5 тонн.
З огляду на зазначені обставини, автомобіль позивача в силу вимог пункту 6.1 Положення № 340 при здійсненні внутрішніх перевезень мав бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а водій зобов`язаний мати роздруківку даних тахографа, особисту картку водія до тахографа під час транспортування товару.
Окрім того суд враховує, що відповідно до пункту "а" частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
Згідно з частиною 3 статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
В той же час, ведення тахографу чи індивідуальної контрольної книжки водія передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон.
Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Суд зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено виключний випадок, коли водій веде індивідуальну контрольну книгу водія, у разі, якщо транспортний засіб не обладнано тахографом.
Разом з тим, в акті №344371 від 03.11.2022 в поясненнях водія про причини порушень вказано: "Не встановив чіп-карту". При цьому, запису про наявність індивідуальної контрольної книжки водія та її неврахування посадовими особами Укртрансбезпеки під час перевірки водієм у вказаному акті не зроблено.
Позивач для підтвердження своїх доводів надав суду індивідуальну контрольну картку водія, проте суд зауважує, що таку не було пред`явлено перевіряючим особам під час перевірки, не було надано до заперечень на акт перевірки.
В свою чергу, доводи позивача про наявність під час перевірки у водія індивідуальної контрольної книжки не підтверджені жодними доказами.
Таким чином, суд зазначає про відсутність у водія індивідуальної контрольної книжки водія під час перевірки, оскільки в акті перевірки не зазначено, що така книжка надавалась для перевірки і водій, ознайомлюючись з актом, цього факту не заперечив та пояснень з цього приводу не дав.
Отже, матеріалами справи підтверджено здійснення транспортним засобом позивача послуг з перевезення пасажирів без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, доводи позивача про необґрунтованість спірної постанови не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірної постанови, а позивачем не надано доказів на спростування наявності підстав для її прийняття.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЛІКАН-ПРО" до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 жовтня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕЛІКАН-ПРО" (вул. Млинівська, 18,м. Рівне,33024, ЄДРПОУ/РНОКПП 40646298)
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Небесної Сотні, буд. 34,м.Рівне,Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя С.М. Дуляницька
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2023 |
Оприлюднено | 25.10.2023 |
Номер документу | 114361926 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
С.М. Дуляницька
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні