Постанова

від 23.10.2023 по справі 420/10884/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10884/23Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Дата і місце ухвалення 24.07.2023р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТАРОМА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТАРОМА» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області № 8563795/32572363 від 04 квітня 2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24.02.2023 р.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, №2 від 24.02.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТАРОМА» (ЄДРПОУ: 32572363) датою її направлення для реєстрації.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У поданій апеляційній скарзі контролюючий орган посилався на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.02.2023 оку № 2 позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, саме тому ГУ ДПС в Одеській області вважає, що посилання на не визначення податковим органом у квитанції №1 документів, які слід надати на розгляд комісії суперечить визначеним вимогам чинного законодавства щодо встановленого переліку обов`язкової інформації квитанції №1.

Апелянт вважає, що чинне законодавство встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказує на наявну податкову інформацію щодо позивача та надає право на спростування вказаної інформації. Вказане право відображається у формі пояснення платника податку та копіях документів, які підтверджують відомості, зазначені у поясненні.

Таким чином, як вважає апелянт, обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Апелянт у поданій апеляційній скарзі посилався на те, що позивачем ТОВ «ІСТАРОМА» в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).

Апелянт вважає, що позивачем не в повній мірі надано пояснення та/або додаткові документи у зв`язку із прийняттям рішення про зупинення реєстрації податкової накладної в силу п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Також апелянт вказав на те, що разом з повідомленням №2 від 29.03.2023 року позивачем подано 21 додаток, однак, проаналізувавши пакет документів наданих до контролюючого органу разом з повідомленням, контролюючий орган просив звернути увагу на наступне:

Серед пакету документів, що був наданий разом з повідомленням, позивачем надано договір оренди землі №100/57-18-ДО від 23.08.2018, при цьому надано лише 1 аркуш відповідного договору, отже фактично контролюючий орган не має можливості, відповідно цього договору, встановити обставини укладання такої угоди, відсутність усіх обов`язкових реквізитів, та додатків, до договору дають підстави вважати, про складення такого документу (договору) відбулось з порушенням законодавства.

Окрім цього апелянт посилався на те, що пакет документів містить банківську виписку яка не містить усіх обов`язкових реквізитів які передбачені законодавством України. На думку Головного управління ДПС в Одеській області банківська виписка, яка була надана позивачем до повідомлення є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства, так як на відповідній банківській виписці відсутні реквізити щодо ідентифікації (підпис керівника, бухгалтера) платника/користувача б.рахунку.

З огляду вищевикладене апелянт вважає, що Комісією, яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування було правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.

Зважаючи на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог товариства.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТАРОМА» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

28.11.2022 року між ТОВ «ІСТАРОМА» та ТОВ «ЮСАЛВІЯ» укладено договір № ІЮ-22/2, за умовами якого, Замовник (ТОВ «ЮСАЛВІЯ») доручає, а Підрядник (ТОВ «ІСТАРОМА») зобов`язується з наданої йому Замовником давальницької сировини, а саме: конкрет шавлії мускатної, переробити сировину та виготовити готову продукцію, а саме склареол. Замовник, в свою чергу, зобов`язується передати Підряднику сировину, та прийняти у Підрядника готову продукцію належної якості, та сплатити йому вартість виконаних робіт.

06.12.2022 року на виконання умов вказаного договору ТОВ «ЮСАЛВІЯ» передало сировину «конкрет шавлії мускатної» в кількості 15081,00 кг, загальною сумою 18097200,00 грн. з ПДВ на склад позивача, що підтверджується Актом приймання-передачі сировини від 06.12.2022 року та ТТН №1 від29.11.2022 року.

Позивач виконав роботи з переробки сировини у готову продукцію, що підтверджується Актом надання послуг з переробки №2 від 24.02.2023 року.

На підставі Акту надання послуг з переробки №2 від 24.02.2023 року на виконання п. 187.1 та п. 201.1 ПКУ позивачем складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №2 від 24.02.2023 року на суму 1140466,06 грн.

Однак, реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено.

Відповідно до квитанції від 15.03.2023 року про зупинення реєстрації податкової накладної № 1: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 24.02.2023 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 20.53.99, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D»=15.3311 %, «Р»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.03.2023 року ТОВ «ІСТАРОМА» на адресу податкового органу надіслано повідомлення № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з копіями первинних документів, що підтверджують господарську операцію за податковою накладною в кількості 21 документ.

Проте, 04.04.2023 року комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №8563795/32572363 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 24.02.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

При цьому, вказане рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить обґрунтування вказаної причини відмови у реєстрації поданої позивачем на реєстрацію податкової накладної.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням комісії, позивач оскаржив його до комісії центрального рівня, якою 18.04.2023 року ухвалено рішення №36054/32572363/2 про залишення поданої позивачем скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 04.04.2023 року №8563795/32572363 без змін.

В подальшому товариство оскаржило рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.04.2023 року №8563795/32572363 до суду першої інстанції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ІСТАРОМА», з огляду на наступне:

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010р. (далі-Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п. 10 та 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Зі змісту квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної вбачається, що підставою для такого зупинення став п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій встановлено такий критерій ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові у справі №380/2365/21 від 27 січня 2022 року.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відповідно до матеріалів справи, у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків для того, аби реєстрація податкової накладної № 2 від 24.02.2023 року стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до них, які визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Формальне зазначення у квитанціях пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту.

Як видно з наявних у справі повідомлення про подання пояснень та копій документів, позивачем 29.03.2023 року було подано до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів у кількості 21.

У поясненнях позивач зазначав, що товариство здійснює такі види діяльності, як: 20.53 Виробництво ефірних олій; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві та інші. Також зазначив, що товариство займається як виробництвом ефірних олій, так і виконанням робіт, що є складовою частиною технологічного процесу у їх виробництві, зокрема, товариство займається переробкою конкрету шавлії мускатної у склареол і для виконання таких робіт використовує давальницьку сировину - конкрет шавлії мускатної, отриману від Замовника.

Позивач пояснив, що процес технологічного циклу отримання склареола полягає у фракційній розгонці конкрету шавлії мускатної, кристалізації склареола з розчинника, фільтрації і сушки продукту склареолу та вказав на те, що для можливості виконання цих робіт, Товариством були укладені наступні договори:

-Договір № 334 від 06.06.2007 р. з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія». Електроенергія використовується для роботи обладнання в цеху для виробництва склареолу;

-Договір № 41 від 04.11.2020 р. з АТ «Макрохім» на постачання Н-Гексана, який використовується в технологічному процесі при переробці конкрету шавлії на склареол;

-Договір № 367 від 01.12.2016 р. з ТОВ ЮГ-ГАЗ на постачання природного газу, який використовується в роботі котелень для виробництва пари, що використовується в установках при виробництві склареолу;

-Договір с ТОВ Аероном інжиніринг ЛТД на технічне обслуговування холодильного обладнання та поставку матеріалів для холодильного обладнання.

У поясненнях позивач вказав на наявність достатніх трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, оскільки кількість працівників Товариства станом на 01.01.2023 р. складає 37 осіб.

Також позивач зазначив про наявність достатньої матеріально-технічної бази та виробничих потужностей: виробничого будинок з господарськими (допоміжними) будівлями, загальною площею 9696,6 кв.м., за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, село Калаглія, вул. Степова, 40-А, який належить товариству на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 159606883 від 14.03.2019 р., машинно-тракторної станції, техніки, обладнання та малоцінних необоротних активів, таких як: обладнання виробництва склареолу, апарат водогінний парогенеруючий електричний АВПЕ 60/45 «ПРОФІ», агрегат водогінний парогенеруючий електричний АВПЕ 60/45 «ПРОФІ», агрегат вакуумний АВЗ-63Д, вакууметр -10INST №25, колонка хромотографічна, щит управління техн.обладнання виготовлення склареола, газовий хроматограф GС-2014АF sc/

Щодо заблокованої податкової накладної товариство пояснило, що виконало роботи з переробки давальницької сировини (конкрет шавлії мускатної) у готову продукцію - скареол та передало відповідну готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини Замовнику - ТОВ «ЮСАЛВІЯ (ЄДРПОУ 40818877).

15.03.2023 року ТОВ «ІСТАРОМА» було направлено на реєстрацію податкову накладну № 2 від 24.02.2023 р. реєстраційний номер документа 9050839127, однак її реєстрація була зупинена. Щодо підстав, з яких така реєстрація була зупинена, позивач вказав, що перевищення обсягу постачання над залишком обсягу придбання товару викликано за рахунок того, що Товариство взагалі не займається придбанням сировини - конкрету шавлії мускатної, з якої виготовляється готова продукція - склареол.

Товариство вказало на те, що суть господарської операції полягає не в постачанні склареолу, а у виконанні робіт з переробки давальницької сировини Замовника (конкрету шавлії мускатної) у готовйй продукт - склареол та подальшій передачі Замовнику цього готового продукту, що й було зазначено у графі 2 «опис (номенклатура) послуг продавця» податкової накладної, реєстрація якої зупинена.

З огляду на зазначене позивач вказував на те, що п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій в даному випадку не може бути застосований.

Також позивач навів обґрунтування господарської операції, за наслідком якої було складено спірну податкову накладну від 24.02.2023 року № 2, реєстрація якої у Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, посилаючись на договір, який був укладений між ТОВ «ІСТАРОМА» та ТОВ «ЮСАЛВІЯ» від 28.11.2022 року, а також вказавши на наявність акту приймання-передачі сировини від 06.12.2022 року, за яким було передано конкрет шавлії мускатної від Замовника до ТОВ «ІСТАРОМА», ТТН № 1 від 06.12.2022 року, акту приймання-передачі готової продукції від 02.03.2023 року, за яким Замовнику було передано склареолу у кількості 1269,9 кг. та ТТН № 2 від 02.03.2023 року.

Позивач вказав, що на підставі акту надання послуг з переробки № 2 від 24.02.2023 р. і була складена та направлена на реєстрацію податкова накладна № 2 від 24.02.2023 р. Також вказав, що згідно п. 6.1 Договору товариство отримало оплату за виконані роботи від ТОВ «ЮСАЛВІЯ» на підставі Акту надання послуг з переробки № 2 від 24.02.2023 р. в сумі 1140466,06 грн, (в т.ч. ПДВ 190077,68 грн.), що підтверджується банківською випискою за 27.02.2023 р.

До пояснень були додані наступні документи: витяг з ЄДР від 10.01.2023 р.; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 159606883 від 14.03.2019р.; договір оренди землі № 100/57-18-ДО від 23.08.2018 року; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 140350412 від 05.10.2018 р. (право оренди земельної ділянки); повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП від 28.02.2023 р.; ліцензія на право зберігання пального від 04.02.2020року; наказ про прийняття на роботу директора № 2020-1К від 20.01.2020 року; договір № 334 від 06.06.2007 р. з додатковими угодами з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія»; договір поставки № 41 від 04.11.2020р. з АТ «Макрохім»; договір постачання природного газу № 367 від 01.12.2016 р. з ТОВ ЮГ-ГАЗ; договір підряду № 12/09П від 19.09.2022р. з ТОВ «Аероком інжиніринг ЛТД»; штатний розпис станом на 01.01.2023 р.; перелік основних засобів Товариства; договір № ІЮ-22/2 від 28.11.2022 р. з ТОВ «Юсалвія»; акт приймання передачі сировини від 06грудня 2022 року до договору N№ ІЮ-22/2 від 28.11.2022 р. з ТОВ «Юсалвія»; ТНН № 1 від 06.12.2022 р. за договором № ІЮ-22/2 від 28.11.2022 р. з ТОВ «Юсалвія»; акт надання послуг з переробки № 2 від 24.02.2023 р. до договору № ІЮ-22/2 від 28.11.2022 р. з ТОВ «Юсалвія»; акт приймання-передачі готової продукції від 02.03.2023 року про передачу склареолу у кількості 1269,9 кг до договору № ІЮ-22/2 від 28.11.2022 р. з ТОВ «Юсалвія»; ТТН № 2 від 02.03.2023 р. за договором № ІЮ-22/2 від 28.11.2022 р. з ТОВ «Юсалвія»; виписка АТ «УКРСИББАНК» за 27.02.2023р.

Відповідно до п. 2-7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Відповідно до п. 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

В оскаржуваному рішенні комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, поданої позивачем стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, які пояснюють суть здійснюваної господарської операції, за наслідком якої було складено спірну податкову накладну, а також спростовують наявність такого критерію ризиковості господарської операції, як те, що обсяг постачання товару/послуги 20.53.99, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги та обсягом постачання відповідного товару/послуги.

Однак, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної контролюючим органом фактично було лише вказано на те, що надані документи складені із порушенням законодавства, без зазначення які саме документи, на думку контролюючого органу, складені із порушенням вимог чинного законодавства, без вказання, в чому полягає порушення законодавства при їх складанні, тобто без належного повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Таким чином відповідачем не визначено конкретних підстав для не прийняття до уваги наведених документів позивача щодо господарської операції згідно поданої на реєстрацію податкової накладної.

У відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі відповідач зазначає, що підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної став факт подання позивачем копій документів, складених з порушенням законодавства, а саме: 1) позивачем надано лише 1 аркуш договору оренди землі №100/57-18-ДО від 23.08.2018, що унеможливило встановлення контролюючим органом обставин укладання такої угоди, а відсутність усіх обов`язкових реквізитів та додатків, до договору давали контролюючому органу підстави вважати, що складення такого документу (договору) відбулось з порушенням законодавства; 2) позивачем надано банківську виписку, яка, на думку контролюючого органу, не містить усіх обов`язкових реквізитів, які передбачені законодавством України, зокрема, реквізитів, щодо ідентифікації (підпис керівника, бухгалтера) платника/користувача б.рахунку. Вказане, на думку контролюючого органу, є сумнівною та ймовірно складена з порушенням чинного законодавства.

Колегія суддів вважає вказані доводи контролюючого органу безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне:

За обставин даної справи спірна податкова накладна, реєстрація якої була зупинена, була складена за наслідком виконання умов договору № ІЮ-22/2 від 28.11.2022 р., укладеного з ТОВ «ЮСАЛВІЯ». Договір оренди землі № 100/57-18-ДО від 23.08.2018 року, який, як зазначає відповідач, був наданий не у повному обсязі, не є предметом дослідження контролюючим органом у рамках аналізу спірної податкової накладної. Такий договір був наданий позивачем, з метою доведення наявності матеріально-технічної бази для виконання обумовлених укладеним з ТОВ «ЮСАЛВІЯ» договором про переробку давальницької сировини.

З огляду на зазначене, а також зважаючи на надання позивачем крім зазначеного вище договору оренди землі ще й витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 140350412 від 05.10.2018 р. (право оренди земельної ділянки), підстави для визнання документів такими, що складені з порушенням вимог законодавства були відсутні.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом не наведено жодних обґрунтувань, яким чином ненадання у повному обсязі договору оренди землі впливає на висновок контролюючого органу про відповідність здійснюваної позивачем саме з ТОВ «ЮСАЛВІЯ» господарської операції п. 1 Критеріям ризиковості здійснення операцій.

Що стосується посилань апелянта на невідповідність наданої позивачем банківської виписки вимогам чинного законодавства через відсутність реквізитів ідентифікації (підпис керівника, бухгалтера) платника/користувача б.рахунку, колегія суддів також вважає їх безпідставними, з огляду на те, що вказані виписки були сформовані посадовими особами банківської установи АТ «УКРСИББАНК», скріплена печаткою Департаменту операційних розрахунків АТ «УКРСИББАНК».

Крім того податкова накладна була складена саме за наслідком відвантаження товарів, а надані банківські виписки були надані позивачем лише у підтвердження оплати надання таких послуг Замовником.

Твердження податкового органу про ненадання бухгалтерських документів, наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків, не приймається до уваги колегією суддів з огляду на те, що надання таких документів не передбачено п. 5 Порядку № 520. Крім того, слід зазначити, що підставою для зупинення податкової накладної, поданої позивачем стало подання копій документів, складених із порушенням законодавства, а не інша підстава ненадання /часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції було стягнуто солідарно з Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТАРОМА» судовий збір у розмірі 2684,00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що в даному випадку відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу у визначеному судом розмірі, з огляду на те, що дана справа не потребувала значних затрат часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. З огляду на зазначене апелянт вважає справедливим призначити позивачеві компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2023 року станом на час звернення з позовом до суду.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У постанові Верховного Суду від 02.06.2022р. по справі №160/6899/20 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 04.06.2021р. по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача до суду надано: Договір про надання правової допомоги №76-ю від 10.04.2023 року між ТОВ «ІСТАРОМА» та Адвокатським об`єднанням «Консенсус»; Додаток №1 до вказаного договору, який містить види послуг та розрахунок погодинних послуг адвоката; Звіт АО «Консенсус» про надану правову допомогу від 03.05.2023 року; Акт надання послуг №67 від 03.05.2023 року між ТОВ «ІСТАРОМА» та АО «Консенсус», згідно якого позивачу надано наступні послуги: правова допомога (підготовка та подання позову до Одеського окружного адміністративного суду на рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 8563795/32572363 від 04.04.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24.02.2023 року) на суму 7500 грн; Рахунок на оплату №67 від 03.05.2023 року АО «Консенсус» на суму 7500 грн.; Платіжна інструкція про сплату вартості правової допомоги №27 від 03.05.2023 року у розмірі 7500 грн.

Дослідивши надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу письмові докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірною та розумною у даному випадку є компенсація вартості наданих адвокатом послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції у розмірі 4000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7500 грн. не відповідають складності даної адміністративної справи.

При цьому, колегія суддів вважає, що за наслідком розгляду адміністративної справи, суд не зобов`язаний стягувати на користь позивача усі задокументовані ним судові витрати, а має керуватись принципом розумності та співмірності при визначенні суми таких витрат.

Між тим, враховуючи рівень складності даної справи, а також обсяг наданих адвокатом послуг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, співмірності витрат на правову (правничу) допомогу зі складністю справи, ціни позову та значення справи для сторони, в даному випадку наявні підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді першої інстанції, у розмірі 4 000,00 грн.

Крім того, враховуючи задоволення позовних вимог ТОВ «ІСТАРОМА», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь товариства витрат на оплату судового збору у розмірі 2684 грн.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення від 24.07.2023р. відсутні.

А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук