Постанова

від 18.10.2023 по справі 420/22561/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/22561/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,

апелянта/відповідача ОСОБА_1 ,

представників позивача Бєлоусова М.А. та Реута Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року (суддя Попов В.Ф., м. Одеса, повний текст рішення складений 31.08.2023) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ", ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2023 року ГУ ДПС в Одеській області звернулося до адміністративного суду з позовом до ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" та ОСОБА_1 , в якому просило тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" Андрегі О.В.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити без розгляду позовну заяву контролюючого органу.

На думку апелянта, висновки суду першої інстанції про належне надсилання податкової вимоги від 05.12.2019 року №177615-54 на адресу ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" не відповідають дійсним обставинам справи, а порядок підтвердження такого надсилання податкової вимоги не підтверджений належними і допустимими доказами, що в свою чергу свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового рішення у справі.

Також апелянт вважає, що позивачем попущено строк звернення до адміністративного суду.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, пояснення на неї апелянта/відповідача ОСОБА_1 , представників позивача Бєлоусова М.А. та Реута Ю.В.,, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" зареєстроване юридичним департаментом Одеської міської ради 30.11.2017 року. Керівником товариства є Андрега Олексій Валерійович.

05.12.2019 року ГУ ДПС в Одеській області винесено податкову вимогу форми "Ю" №17765-54 на суму 490930,02 грн., яку направлено ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" за податковою адресою.

17.03.2022 року набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі №420/25149/21, яким за адміністративним позовом ГУ ДПС в Одеській області стягнуто з ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" податковий борг - суму заборгованості по орендній платі з юридичних осіб 6072629,17 грн.

Посилаючись на те, що у ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" наявний податковий борг у сумі 12820190,18 грн., що не був погашений добровільно протягом 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податкової вимоги, а тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 , як керівника згаданого товариства, слугуватиме забезпечувальним заходом виконання судового рішення у справі №420/25149/21, ГУ ДПС в Одеській області звернулось до суду з відповідним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ГУ ДПС та обмежуючи у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що формальні підстави для звернення до суду - наявність боргу понад 1 мільйон та його несплата протягом 240 днів з моменту вручення податкової вимоги є доведеними, а строк звернення до суду не є пропущеним.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

На підставі пункту 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України від 21 січня 1994 року №3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відповідно до статті 6 якого право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється. (Частину першу статті 6 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.137 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу. (Статтю 87 доповнено пунктом 87.13 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021).

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України. (§ 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-2 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021)

Системний аналіз положень статті 6 Закону України від 21.01.1994 №3857-XII "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.

Як свідчать матеріали справи, на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми Ю №177615-54 від 05.12.2019 на суму 490930,02 грн., що є менше 1 мільйона гривень.

Ураховуючи, що контролюючим органом не надано доказів вручення ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, колегія суддів вважає, що у нього не виникло право на звернення до суду із даним позовом.

Посилання позивача на існування судового рішення у справі №420/25149/21, яким стягнуто з ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" податковий борг у розмірі 6072629,17 грн. наведених висновків не спростовує, оскільки суб`єкт владних повноважень в адміністративному процесі має право на звернення до суду у порядку та у спосіб, які обмежені повноваженнями, визначеними Конституцією і законами України. При цьому, виходячи зі змісту статей 2, 3 КАС України, суб`єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.

До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказані положення статті 6 Закону України від 21.01.1994 №3857-XII "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України були введені в дію Законом України №1914-IX від 30.11.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Водночас, як вже зазначалося вище, ГУ ДПС в Одеській області винесено податкову вимогу форми "Ю" №17765-54 на суму 490930,02 грн., яку направлено ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" за податковою адресою 05.12.2019 року.

Проте, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що податковий орган може застосовувати процедуру, а саме вручення платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, з метою в подальшого обмеження конституційного права виїзду за межі України керівника підприємства лише після набрання чинності Законом України №1914-IX від 30.11.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Отож, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області є помилковим.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи учасників справи та порушив норми матеріального права.

Що стосується вимоги апеляційної скарги про залишення позову податкового органу без розгляду, то вона задоволенню не підлягає у зв`язку з тим, що апеляційним судом не встановлено підстав та обставин, на які посилається апелянт.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ "АДЖАЛИК ЕНЕРДЖИ" Андреги Олексія Валерійовича відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2023 року.