Ухвала

від 23.10.2023 по справі 826/20454/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №826/20454/16

адміністративне провадження №К/990/33004/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.

перевіривши касаційну скаргу Енергетичної митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у справі № 826/20454/16 за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив:

визнати незаконним і скасувати наказ Енергетичної митниці Державної фіскальної служби від 10 березня 2016 року № 99-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

зобов`язати Енергетичну митницю Державної фіскальної служби зробити запис у трудовій книзі ОСОБА_1 «Звільнити із займаної посади за власним бажанням відповідно до пункту 1 статті 38 Кодексу законів про працю України» з 25 травня 2017 року;

стягнути з Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на його користь допомогу по тимчасовій непрацездатності за період із 11 березня 2016 року по 25 березня 2016 року, що становить 6 136,35 грн;

стягнути з Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку, що становить 71 590, 75 грн;

стягнути з Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 11 березня 2016 року по 25 березня 2016 року, що становить 123 545, 18 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, Енергетична митниця Держмитслужби 21 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою вказаної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 17 травня 2023 року, повне судове рішення складено 22 травня 2023 року. Відповідно останнім днем її оскарження було 21 червня 2023 року.

Скаржник вперше подав касаційну скаргу 31 липня 2023 року, яку ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року повернуто. Копію цієї ухвали скаржник отримав 21 серпня 2023 року. Вдруге касаційну скаргу подав 28 серпня 2023 року, яку ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року повернуто. Копію цієї ухвали скаржник отримав 18 вересня 2023 року. Втретє касаційну скаргу подав 21 вересня 2023 року.

Тобто звертаючись вперше з касаційною скаргою та в подальшому повторно, скаржник пропустив строк на касаційне оскарження та не подав заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

Водночас Верховний Суд зазначає, що приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 826/20454/16.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Проте Суд зазначає, що у цьому випадку Верховний Суд не формулював правових висновків, а направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення з Енергетичної митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період із 11 березня 2016 року по 25 травня 2017 року до суду першої інстанції.

Також скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 353 підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України є посилання скаржника на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України.

Проте у тексті касаційної скарги такі обґрунтування відсутні.

Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім для відкриття касаційного провадження.

Разом з цим, у відповідності до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Скаржник не надав докази сплати судового збору. Водночас заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, з підстав відсутності коштів на сплату судового збору.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

З урахуванням вищенаведеного суд доходить висновку, що підстави для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

Згідно з підпункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з цим позовом в 2016 році, оскаржуваними судовими рішеннями задоволено вимогу майнового характеру на суму 555 135, 13 грн.

Мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року становила 1 378, 00 грн. Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 5 551,00 грн (555135,13 х1%=5 551,00).

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку для усунення недоліків шляхом надання: документа про сплату судового збору; уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України,

у х в а л и в:

Залишити без руху касаційну скаргу Енергетичної митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у справі № 826/20454/16.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено (в частині подачі заяви про поновлення строків на касаційне оскарження).

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута (в частині ненадання доказів про сплату судового збору, уточненої касаційної скарги).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

О.А. Губська

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду