Постанова

від 12.10.2023 по справі 910/6366/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2023 р. Справа№ 910/6366/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 12.10.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2023

у справі № 910/6366/23 (суддя - Баранов Б.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Токарчука Віктора Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд"

про стягнення 444 702, 60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Фізична особа-підприємець Токарчук Віктор Сергійович (далі - позивач, ФОП Токарчук Віктор Сергійович ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" (далі - відповідач, ТОВ "Авест Буд", скаржник) про стягнення заборгованості з розмірі 444 702, 60 грн., яка утворилась у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № 26/11/21 від 26.11.2021 в частинні здійснення оплати за переданий позивачем товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання договірних зобов`язань ним було передано, а відповідачем було прийнято у власність щебеневу продукцію, загальна вартість якої становить 444 702, 60 грн. згідно видатковими накладними № 2941 від 27.11.2021 на суму 379 623, 60 грн., № 2942 від 28.11.2021 на суму 65 079, 00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі № 910/6366/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" на користь Фізичної особи-підприємця Токарчука Віктора Сергійовича заборгованість в сумі 444 702,60 грн. та судовий збір в сумі 6 670,54 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався встановленим судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення оплати поставленого позивачем товару, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі № 910/6366/23 повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у скаржника відсутні оригінали видаткових накладних №2941 від 27.11.2021 на суму 379 623,60 грн. та №2943 від 28.11.2021 на суму 65 079,00 грн., у зв`язку із чим скаржник просить суд дослідити оригінали цих видаткових накладних.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023, справу № 910/6366/23 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді - Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023, справу № 910/6366/23 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Сулім В.В., Гаврилюк О.М, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на довготривалому лікарняному з 28.08.2023 по 15.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі № 910/6366/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.10.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Учасники апеляційного провадження в судове засідання 12.10.2023 представників не направили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлялися належним чином.

Водночас, 11.10.2023 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників учасників апеляційного провадження не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно вставлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 26.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем Токарчуком Віктором Сергійовичем (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 26/11/21 за умовами якого постачальник зобов`язується продати та передати у власність в погоджені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених у п. 3, викладених у даному договорі, щебеневу продукцію в асортименті (далі - товар), найменування, кількість, ціна якої встановлюються сторонами за взаємною згодою на основі заявки покупця (заявка може подаватися як в письмовій, так і в усній формі) й зазначається в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, які оформляються при продажі кожної окремої партії товару.

За умовами п. 2.2. договору, товар вважається переданий продавцем і прийнятий покупцем по якості та по кількості відповідно до підписаних обома сторонами накладних документів на товар.

Відповідно до п. 3.3. договору покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару, відображеному в рахунках на товар протягом 1 (одного) календарного місяця від моменту отримання товару. Платіжні документи за цим договором оформляються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів.

На виконання договірних зобов`язань позивачем було передано, а відповідачем було прийнято у власність щебеневу продукцію, загальна вартість якої становить 444 702, 60 грн.

Факт передачі щебеневої продукції підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 2941 від 27.11.2021 на суму 379 623, 60 грн., № 2942 від 28.11.2021 на суму 65 079, 00 грн.

Відпуск товару відповідачу було здійснено 27.11.2021 та 28.11.2021 за адресою:

1) 27.11.2021 - згідно видаткової накладної № 2941 від 27.11.2021 за адресою Волинська обл., Луцький р-н, с.Рованці, вул. Промислова. 3. Цс виробнича територія ФОП Токарчук B.C., яку він орендує в ПрАТ "Гнідавський цукровий завод";

2) 28.11.2021 - згідно видаткової накладної № 2942 від 28.11.2021 за адресою Рівненська область, Володимирецький район, с.Полиці, вул. Ковельська, 4. Це виробнича територія Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" (ЄДРПОУ 31691895), з яким ФОП Токарчук Віктор Сергійович має укладений договір зберігання щебеневої продукції, що дозволяє ФОП Токарчуку Віктору Сергійовичу здійснювати відпуск щебеневої продукції своїм контрагентам із площадки ДП "Регіон-Інвесг".

Видаткова накладна № 2941 датована 27.11.2021, видаткова накладна № 2942 датована 28.11.2021, то з врахуванням 1 (одного) календарного місяця, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату товару по першій накладній до 27.10.2021, по другій - 28.11.2021.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою здійснити оплату отриманого товару, зокрема, 08.11.2022 ФОП Токарчук B.C. направив ТОВ "Авест Буд" лист-нагадування (за вих. № 181 від 08.11.2022) про сплату заборгованості, в якому пропонувалось розглянути варіанти оплати частинами або інші варіанти вирішення ситуації із наявною заборгованістю. Однак, ТОВ "Авест Буд" не відреагувало на даний лист-нагадування.

26.12.2022 ФОП Токарчук B.C. направив ТОВ "Авест Буд" претензію про сплату боргу (вих. № 203 від 23.12.2022) на адресу знаходження офісу відповідача (адресу, яку неодноразово вказували представники ТОВ "Авест Буд" та групи пов`язаних з ТОВ "Авест Буд" юридичних осіб, з якими працював ФОП Токарчук B.C., для обміну кореспонденцією).

10.01.2023 після чергового спілкування з керівниками підрозділів, претензію продубльовано на електронну адресу: snab2@danko.in. (у матеріалах справи наявна скрін екрану на підтвердження повторного направлення претензії 10.01.2023 на електронну адресу відповідача). Втім, відповіді на претензію отримано не було.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 26/11/21 від 26.11.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором купівлі-продажу з елементами поставки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як зазначалось колегією суддів вище та вірно встановлено судом першої інстанції, продавцем було поставлено покупцю товар, а саме, щебеневу продукцію, загальна вартість якої становить 444 702, 60 грн, згідно видаткових накладних № 2941 від 27.11.2021 на суму 379 623, 60 грн., № 2942 від 28.11.2021 на суму 65 079, 00 грн.

Означеного факту відповідачем не спростовується та не заперечується.

Водночас скаржник, зазначаючи про відсутність оригіналів вищевказаних видаткових накладних у останнього, не надає обґрунтованих пояснень наявності підписів уповноваженої особи та печаток ТОВ "Авест Буд" на наявних у матеріалах справи, належним чином завірених копіях видаткових накладних № 2941 від 27.11.2021 на суму 379 623, 60 грн., № 2942 від 28.11.2021 на суму 65 079, 00 грн.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно відсутності у матеріалах справи рахунків, які позивач мав надати позивачу, оскільки відповідно до п. 3.3. договору покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару, відображеному в рахунках на товар протягом 1 (одного) календарного місяця від моменту отримання товару. Платіжні документи за цим договором оформляються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів.

Зі змісту вище кладеного пункту договору вабачається обов`язок попупця здійснити оплату вартості товару, відображеному в рахунках на товар протягом 1 (одного) календарного місяця від моменту отримання товару.

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Також відхилючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів констатує, що хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється "на підставі рахунку", однак за змістом статті 692 ЦКУ та пункту 3.3 договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується "з дня отримання товару", а не рахунку.

Колегією суддів встановлено, що видаткові накладні № 2941 від 27.11.2021 та № 2942 від 28.11.2021 підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток товариств без будь яких зауважень до кількості, якості та ціни товару, що тим самим підтверджує факт поставки позивачем товару та відповідно його прийняття відповідачем.

Оскільки, видаткова накладна № 2941 датована 27.11.2021, видаткова накладна № 2942 датована 28.11.2021, то з врахуванням 1 (одного) календарного місяця, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату товару по першій накладній до 27.10.2021, по другій - 28.11.2021.

Водночас, як вірно вказано судом першої інстанції, що оплату товару відповідачем у передбачений в п. 3.3. договору місячний строк здійснено не було.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, оскільки скаржник не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати поставленого товару та відповідно не надав суду доказів здійснення такої оплати, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 26/11/21 від 26.11.2021 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку, що позов Фізичної особи-підприємця Токарчука Віктора Сергійовича підлягає задоволенню та відповідно стягненню з відповідача на користь позивача належить заборгованість в сумі 444 702, 60 грн.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі №910/6366/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі №910/6366/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі №910/6366/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авест Буд".

4. Матеріали справи № 910/6366/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 23.10.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк