Рішення

від 20.10.2023 по справі 943/1579/23

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1579/23

Провадження № 2/943/976/2023

20 жовтня 2023 року м. Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Кос І. Б.

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження нерухомого майна,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду. Просить скасувати заборону відчуження (архівний запис) від 28.09.2006 року вчинений за № 3798123 Буською державною нотаріальною конторою у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі повідомлення, 12-10/41,08.08.1984, Не вказано, ПДО «Львівдрев»; об`єкт обтяження: невизначене майно, не вказане, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, коментар: Задвір`я; власник: ОСОБА_1 , додаткові дані: Архівний номер: 2946725LVOV21, архівна дата: 09.08.2001, дата виникнення: 18.08.1984, № реєстра: 454086-120, внутр. № С101782А29F2362C6F2F, коментар: 6-101/1984.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що він є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1526 га з кадастровим номером: 4620682000:15:002:0064. Позивач вирішив розпорядитися належним йому на праві приватної власності майном та з цією метою звернувся до нотаріуса. Проте нотаріусом було відмовлено у посвідчені договору купівлі-продажу, оскільки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис про архівний запис про заборону відчуження нерухомого майна. 01.06.1982 року позивач був прийнятий на роботу у Підприємство виробничого об`єднання «Львівдрев» та за час роботи на підприємстві оформив кредит на побутовий телевізор, який сплатив в повному обсязі. Вважає, що підприємством помилково у свій час, не було повідомлено Буську державну нотаріальну контору про погашення ним заборгованості на не направлено відповідної заяви про припинення обтяження. Правонаступником Підприємства виробничого об`єднання «Львівдерев» є Приватне підприємство «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати». За зверненням позивача, підприємством було надано довідку № 19 від 13.07.2023 року про відсутність у нього заборгованості. З даною довідкою позивач звернувся до Завідувача Буської державної нотаріальної контори Парфенюка О.В. з проханням зняти заборону з майна. Проте нотаріусом було відмовлено в цьому, згідно вимог п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направивши до суду письмову заяву, у якій просить справу розглянути у його відсутності, а позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач Буська державна нотаріальна контора, явку свого повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечила, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, направивши суду клопотання про розгляд справи у відсутності її представника, а позовних вимог по суті не оспорила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази та з`ясувавши дійсні обставини справи, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку, виходячи із таких мотивів.

Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 10 ЦПК).

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою - сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна № 343767990 від 22.08.2023 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 256821712 від 17.05.2021 року, позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1526 га з кадастровим номером: 4620682000:15:002:0064.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 343767990 від 22.08.2023 року підтверджується обтяження на майно, а саме: відомості про тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 3798123, зареєстровано: 28.09.2006 за № 3798123, реєстратором: Буська державна нотаріальна контора, 80500, Львівська область Буський район, м. Буськ вул. Грушевського, 1; підстава обтяження: повідомлення, 12-10/41, 08.08.1984, ПДО «Львівдрев», об`єкт обтяження: невизначене майно, статус: житлове, с. Задвір`я Буський район Львівська область, власник: ОСОБА_1 , додаткові дані: Архівний номер: 2946725LVOV21, архівна дата: 09.08.2001, дата виникнення: 18.08.1984, реєстраційний №: 454086-120, внутрішній № С101782А29F2362C6F2F, коментар: 6-101/1984.

Згідно довідки Приватного підприємства «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати» № 19 від 13.07.2023 року зазначається, що останні є правонаступниками Підприємства виробничого об`єднання «Львівдерев», заборгованість ОСОБА_1 перед підприємством відсутня.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2023 року, Підприємство виробничого об`єднання «Львівдерев» перебуває в стані припинення.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 цього Кодексу встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до норми статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі Вендітеллі проти Італії суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань. Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність заборони відчуження майна за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

За такихобставин,оцінюючи зібраніпо справідокази вїх сукупності,враховуючи те,що упозивача немає іншогоспособу захиступорушених прав,суд приходитьдо висновку,що заборонавідчуження нерухомогомайна та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна протягом 39 років, за відсутності виконавчого провадження, обмежує права позивача як власника майна та позбавляє можливості в повній мірі користуватися, володіти та розпоряджатися належним йому майном, що є неприпустимим є безпідставно тривалим і необґрунтованим, а тому заявлений позов підлягає до задоволення шляхом скасування спірної заборони відчуження майна.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 4, 5 , 10 , 12 , 76-80 , 89 , 223, 259 , 263-265 , 268, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задоволити повністю.

Скасувати заборону (архівний запис), яка зареєстрована 28.09.2006 року за № 3798123 Буською державною нотаріальною конторою у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі повідомлення, 12-10/41,08.08.1984, Не вказано, ПДО «Львівдрев»; об`єкт обтяження: невизначене майно, не вказане, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, коментар: Задвір?я; власник: ОСОБА_1 , додаткові дані: Архівний номер: 2946725LVOV21, архівна дата: 09.08.2001, дата виникнення: 18.08.1984, № реєстра: 454086-120, внутр. № C101782A29F2362C6F2F, коментар: 6-101/1984.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (80552, с. Задвір`я., Золочівського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Буська державна нотаріальна контора Львівської області (80500, м. Буськ, вул. Грушевського, 1, Золочівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 02899306).

Повний текст рішення складено 24.10.2023 року.

Суддя: І. Б. Кос