465/10534/21
2/465/614/23
РІШЕННЯ
Іменем України
19.10.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Дзеньдзюри С. М.,
при секретарі судового засідання Титикайло І. Ю.,
за участю позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
представника відповідача Запісоцького Р. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соснівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Червоноградської міської ради Львівської області про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 , 31.12.2021 року звернулася до Франківського районного суду м. Львова з позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ №140-к від 08.11.2021 року Соснівської загальноосвітньої школи І-ІІІ Сступенів №7 Червоноградської міської ради «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ; стягнути з Соснівської загальноосвітньої школи» І-ІІІ Ступенів №7 Червоноградської міської ради (ЄДРПОУ 22346756) на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з дати відсторонення по день постановлення судом рішення по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працює практичним психологом, вчителем математики та християнської етики, у Соснівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 Червоноградської міської ради Львівської області. 04.11.2021р. адміністрацією закладу їй було вручено повідомлення про відсторонення з 08.11.2021р. від роботи без збереження заробітної плати до моменту пред`явлення документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародного внутрішнього сертифікату або іноземного сертифікату, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозової вакцини чи двома дозами дводобової вакцини (зелені сертифікати), які включені всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу Дія. В подальшому, наказом відповідача №140-к від 08.11.2021р. позивачку з 08.11.2021р. відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підставою видання даного наказу стало повідомлення про відсторонення від 04.11.2021р. №12. Вищевказаний наказ про відсторонення від роботи вважає протиправним та таким, що грубо порушує її трудові права. Вважає що було порушено її конституційне право на працю. У зв`язку із наведеним позивачка змушена звернутись до суду. Просить суд визнати незаконним та скасувати наказ №140-к від 08.11.2021 року Соснівської загальноосвітньої школи І-ІІІ Сступенів №7 Червоноградської міської ради «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 та стягнути з Соснівської загальноосвітньої школи» І-ІІІ Ступенів №7 Червоноградської міської ради на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з дати відсторонення по день постановлення судом рішення по справі.
У своєму клопотанні від 15.06.2023 року представник відповідача зазначив, що наказ №140-к від 08.11.2021р. «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » виданий на виконання постанови КМУ №1236 від 09.12.2020р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» із змінами і доповненями від 20.10.2021 року №1096, наказом МОЗ України від 04.10.2021р. за №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», який набув чинності 08.11.2021. Позивачка не надала довідки про проведення профілактичного щеплення, чи іншого документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, тощо та не надала медичної довідки щодо наявності протипоказань до вакцинації проти COVID-19, тому була відстороненою до усунення причин, що його зумовили. Також звертає увагу на те, що на момент відсторонення позивачки, вакцинація від респіраторної хвороби COVID-19, відповідно до Наказу МОЗ України №2153 від 05.10.2021р. для працівників закладів загальної середньої освіти є не добровільною, а обов`язковою. Просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Суду пояснила, що відповідач порушив її права гарантовані Конституцією України, оскільки вона не бажала примусово вакцинуватись. Також вказала, що з 01.11.2021 року у школі вводилась дистанційна форма навчання і таким чином жодної небезпеки для дітей не було. Просить задоволити позов повністю.
Представник позивачки адвокатка Василевська К. М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, в обґрунтування вимог зіслалася на доводи, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача Запісоцький Р. В. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив у задоволенні таких відмовити повністю. Підтримав обґрунтування, що викладені у відзиві на позовну заяву. Крім цього, зазначив, що позивачка з 03.03.2022р. допущена до роботи та продовжує працювати на посаді практичного психолога, вчителя математики, вчителя християнської етики до завершення воєнного стану в Україні. Також, позивачка крім вчителя математики та християнської етики працює ще на посаді практичного психолога до обов`язків якого входять спілкування з дітьми, які до неї звертаються в будь-який час. Зазначив, що відповідно до наказу Соснівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №130 від 30.11.2021 р. з 01.12.2021р. для учнів 5-11 класів (у яких позивачка вела уроки математики) розпочалась очна форма навчання.
Заслухавши пояснення позивачки та представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1,2 ст.77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді практичним психологом, вчителем математики та християнської етики, у Соснівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 Червоноградської міської ради Львівської області.
04.11.2021 року позивачка була попереджена про можливе відсторонення від роботи без збереження заробітньої плати.
Наказом № 140-к від 08.11.2021р. ОСОБА_1 з 08.11.2021р. відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати до усунення причин, що спричинили відсторонення.
Позивачка із винесеним наказом не погоджується, вважає що були порушені її конституційні права на працю, оскільки відсутні правові підстави у роботодавця примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19 та/або притягати їх до відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби.
Відповідно до п. 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено обов`язок керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.
Відповідно до пункту 3. Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 04 жовтня 2021 року № 2153, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, підлягають працівники: закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
Працівники відповідних установ, які не щепляться проти COVID-19, підлягають відстороненню від роботи без збереження заробітної плати.
ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Згідно із ст.1 цього закону протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
Відповідно до ст.11 цього закону організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Відповідно до ст.27 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (який діяв на час відсторонення позивачки від посади) профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються. Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 9 грудня 2020 р (в редакції від 26.10.2021 року, що діяла на час спірних правовідносин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. установити на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Постановою КМУ № 1096 від 20 жовтня 2021 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» постанова № 1236 доповнена п.41-6, відповідно до якого «керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.
Наказом МОЗ України № 2153 від 04.10.2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності (п.3 переліку) * В разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070).
Відповідно до ст. 46 Кодексу законів про працю України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 4 грудня 2022 року справа № 130/3548/21 вказала, що термін «законодавство» досить широко використовується у правовій системі, в основному в значенні сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин. Цей термін використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 розділу XV «Перехідні положення»). У законах залежно від важливості та специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших в обсяг поняття «законодавство» включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 4 грудня 2022 року справа № 130/3548/21 дійшла висновку, що відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.
На думку суду, в даному випадку відсторонення позивачки від роботи ґрунтувалось на вимогах закону, здійснено в спосіб, передбачений законом та існування правових та фактичних підстав. Щодо посилань позивачки на ту обставину, що відсторонення від роботи суперечить Конституції України, то з цього приводу слід вказати наступне.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Соломахін проти України" у рішенні від 15 березня 2012 року вказано наступне: ст.8 передбачається право кожного на повагу до приватного і сімейного життя. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Отже ЄСПЛ, розглядаючи порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у цій справі, вказав, що відповідно до його прецедентної практики фізична недоторканність особи охоплюється поняттям "приватне життя", яке охороняється статтею 8 Конвенції. Примусова вакцинація - як примусове медичне лікування - означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи, як це гарантується пунктом 1 статті 8(див. Сальветті проти Італії, № 42197/98, 9 липня 2002 р., та Маттер проти Словаччини, № 31534/96, 5 липня 1999 р.) Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров`я та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань у регіоні.
Одночасно, постановою Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19 (провадження № 61-17335св20) вказано, що вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту, а право дитини позивачки на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси.
В даному випадку, суд вважає, що відсутнє порушення права позивачки на працю, визначене ст.43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини.
Крім цього, суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).
Враховуючи те, що 04.11.2021 року ОСОБА_1 була ознайомленою з повідомленням №12 про відсторонення від роботи з 08.11.2021р. без збереження заробітної плати до моменту пред`явлення документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародного внутрішнього сертифікату або іноземного сертифікату, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозової вакцини чи двома дозами дводобової вакцини (зелені сертифікати), які включені всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу Дія.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надала Соснівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 Червоноградської міської ради Львівської області жодного із вище перелічених документів щодо проведення вакцинації чи протипоказання до такої, наказом в.о. директора Соснівської ЗШ І-ІІІ ступенів №7 Червоноградської міської ради Львівської області №140-к від 08.11.2021р. з 08.11.2021р. її було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.
Оскільки позивачкою не доведено протиправності дій відповідача щодо відсторонення позивачки від роботи, то і правових підстав для поновлення її права судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наказ в.о. директора Соснівської ЗШ І-ІІІ ступенів №7 Червоноградської міської ради Львівської області №144-к від 08.11.2021р., яким відсторонено від роботи позивачку ОСОБА_1 з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, є правомірним та законним, а тому, не підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог, щодо стягнення втраченого заробітку, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покласти на позивачку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Соснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Червоноградської міської ради Львівської області, місцезнаходження: 80193, м.Соснівка, вул. Шептицького, 2, код ЄДРПОУ 22346756.
Повний текст рішення виготовлено 23.10.2023 року.
Суддя Дзеньдзюра С. М.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2023 |
Оприлюднено | 26.10.2023 |
Номер документу | 114370768 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Дзеньдзюра С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні